Постанова

від 06.10.2009 по справі 5/27/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р. № 5/27/09

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідачів

прокуратури - не з'явилися,

- Громадський С.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційне подання

першого заступника про курора Миколаївської област і

на рішення господарського суду Микол аївської області від 03.02.2009

у справі №5/27/09

за позовом ТОВ "Октан-Сервіс-ЛТД"

до 1.КП "Миколаївське МБТІ";

2.КП "Миколаївелектротранс"

про визнання права власності на об'єкт самочинного будівн ицтва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господар ського суду Миколаївської об ласті від 03.02.2009 (суддя Міщенко В .І.) позов задоволено - на підс таві ч.5 ст.376 та ст.392 ЦК України в изнано за позивачем право вл асності на об'єкт самочинног о будівництва (нежилі приміщ ення загальною площею 26,3 кв.м.), розташовані по вул.8 Поздовжн я,2 в м.Миколаєві.

Перший заступник прокуро ра Миколаївської області у в несеному касаційному поданн і просить рішення скасувати, в позові відмовити, посилаюч ись на порушення судом норм м атеріального та процесуальн ого права, а саме ч.2 ст.331, ч.1 ст.375, ч .4 ст.376, ст.392 ЦК України, ст.12 Земел ьного кодексу України, ст.18 За кону України "Про основи міст обудування" та положень пост анови КМ України від 22.09.2004 №1243 "Пр о порядок прийняття в експлу атацію закінчених будівницт вом об'єктів". Зокрема, прокура тура вважає, що прийняте ріше ння порушує права (повноваже ння) Миколаївської міської р ади, яка не залучена до участі у справі та в розпорядженні я кої знаходиться земельна діл янка, на якій було самочинно п обудовано спірний об'єкт нер ухомості.

Колегія суддів, перевіривш и фактичні обставини справи на предмет правильності їх ю ридичної оцінки судом та зас лухавши пояснення присутньо го у засіданні представника прокуратури, дійшла висновку , що касаційне подання підляг ає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасув анню з передачею справи на но вий розгляд до господарськог о суду Миколаївської області з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд ви ходив з того, що позивачем сам очинно побудовано нежиле (сл ужбове) приміщення для обслу говування автомобільного га зозаправного пункту, погодже но самочинне будівництво з в ідповідними службами охорон и навколишнього природного с ередовища, Державтоінспекці ї, санепідемнагляду і пожежн ого нагляду, а визнання за заб удовником права власності на спірний об'єкт не порушує пра в інших осіб. Позивач на підст аві договору оренди від 01.04.2007, у кладеного з відповідачем-2, ко ристується заасфальтованим майданчиком площею 1500 кв.м., на якому і побудоване нежиле пр иміщення.

Проте, колегія не може погод итися з передчасними висновк ами суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.23 Зак ону України "Про планування і забудову територій" забудов а територій полягає в розміщ енні та здійсненні будівницт ва нових об'єктів, реконструк ції, реставрації, капітально го ремонту, впорядкування іс нуючих об'єктів містобудуван ня, розширення та технічного переоснащення підприємств ( далі - будівництво).

Таким чином, терміном "буд івництво" охоплюється як буд івництво нових об'єктів так і реконструкція чи перепланув ання існуючих об'єктів місто будування.

Згідно положень ч.ч.1-5 ст. 376 ЦК України житловий будино к, будівля, споруда, інше нер ухоме майно вважаються самоч инним будівництвом, якщо вон и збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або б ез належного дозволу чи нале жно затвердженого проекту, а бо з істотними порушеннями б удівельних норм і правил. Осо ба, яка здійснила або здійсню є самочинне будівництво неру хомого майна, не набуває прав а власності на нього. Право власності на самочинно збуд оване нерухоме майно може бу ти за рішенням суду визнане з а особою, яка здійснила самоч инне будівництво на земельні й ділянці, що не була їй відвед ена для цієї мети, за умови над ання земельної ділянки у вст ановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майн о. Якщо власник або кори стувач земельної ділянки зап еречує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здій снює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інш их осіб, майно підлягає знесе нню особою, яка здійснила (зді йснює) самочинне будівництво , або за її рахунок. На вимо гу власника (користувача) зе мельної ділянки суд може визнати за ним право власнос ті на нерухоме майно, яке само чинно збудоване на ній, якщо ц е не порушує права інших осіб .

За цих обставин, перш за все суду належало з'ясувати, ч и вирішував компетентний орг ан місцевого самоврядування (Миколаївська міська рада) за зверненням позивача питання про надання останньому земе льної ділянки на умовах тако го цільового призначення, як будівництво та експлуатація автомобільного газозаправн ого пункту, або під уже збудов ане нерухоме майно вказаного цільового призначення, та чи мали місце заперечення Мико лаївської міської ради проти визнання за позивачем права власності на самочинно побу доване нерухоме майно.

Однак, суд першої інстанц ії обмежився лише загальними посиланнями на ст.ст.328,331,376,392 ЦК У країни та на відсутність пор ушення прав інших осіб факто м самочинної побудови позива чем нежитлової будівлі, не вр ахувавши при цьому відсутніс ть в матеріалах справи будь-я ких доказів набуття позиваче м права власності чи користу вання на земельну ділянку (до говір купівлі-продажу, держа вний акт на право власності, д оговір оренди), на якій власне і знаходиться об'єкт самочин ного будівництва.

Відповідно до ст.13 Закону У країни "Про оренду землі" дого вір оренди землі - це договір , за яким орендодавець зобов'я заний за плату передати орен дареві земельну ділянку у во лодіння і користування на пе вний строк, а орендар зобов'яз аний використовувати земель ну ділянку відповідно до умо в договору та вимог земельно го законодавства.

Цілком очевидно, що укла дений між позивачем та відпо відачем-2 договір оренди заас фальтованого майданчика від 01.04.2007 не є договором оренди зем лі в розумінні ст.13 Закону Укр аїни "Про оренду землі".

Наведене не виключає само вільне зайняття позивачем зе мельної ділянки, на якій розт ашований спірний об'єкт само чинного будівництва, що зали шилося поза увагою суду при в ирішенні даного спору.

Окрім того, виходячи зі зміс ту норми ч.5 ст.376 ЦК України обо в'язковою передумовою для ви знання судом права власності на самочинно збудоване на зе мельній ділянці нерухоме май но (при відсутності порушенн я прав інших осіб) є наявні сть у позивача права власнос ті чи користування вказаною земельною ділянкою.

Водночас господарськ ий суд в обґрунтування підст ав для задоволення позову не правильно застосував ч.5 ст.376 Ц К України та не врахував, що ві дповідно до положень ст .95 Земельного кодексу України , ч.1 ст.375 ЦК України, ст.25 Закону У країни "Про оренду землі" наві ть тимчасовий землекор истувач, з урахуванням умов н адання земельної ділянки та її цільового призначення має право споруджувати жилі буд инки, виробничі, культурно-по бутові та інші будівлі та спо руди лише за умови згоди на це власника (орендодавця). Тобто чинним земельним законодавс твом орендарю не надано прав а на самостійну забудову чуж ої земельної ділянки для вла сних потреб, в тому числі з мет ою реконструкції належного о рендарю нерухомого майна.

Не залучивши до участі у с праві Миколаївську міську ра ду, до повноважень якої відно ситься розпорядження землям и державної та комунальної в ласності в межах м.Миколаєва , в тому числі шляхом їх переда чі в оренду (ст.124 та п.12 перехідн их положень Земельного кодек су України), та не з'ясувавши н аявність чи відсутність запе речень зазначеного органу мі сцевого самоврядування прот и визнання права власності н а нерухоме майно за позиваче м, який здійснив самочинне бу дівництво нежилих приміщень на чужій земельній ділянці, с уд передчасно прийняв рішенн я про задоволення позову, яке безумовно стосується прав т а обов'язків вказаного орган у місцевого самоврядування.

Вирішуючи спір, судом зали шено поза увагою наведені об ставини, у зв'язку з чим суду в ідповідно до вимог ст.24 ГПК Ук раїни слід було вирішити пит ання про залучення до участі в справі іншого (належного) ві дповідача, повинного відпові дати за цим позовом.

Вирішуючи юридичну долю сп ірного майна, зокрема, постан овляючи рішення про задоволе ння позову та визнання права власності на це майно за това риством, місцевий господарсь кий суд неповно з'ясував обст авини справи щодо дійсних пр ав та обов'язків сторін і не за значив, які дії відповідачів (КП "Миколаївське МБТІ" та КП "М иколаївелектротранс") свідча ть про те, що ними оспорюється чи не визнається право власн ості позивача на спірне майн о, як того вимагає ст.392 ЦК Украї ни. Адже, в противному разі від сутні підстави вважати вказа ні комунальні підприємства н алежними відповідачами.

Зокрема, задовольняючи поз ов, пред'явлений до КП "Миколаї вське МБТІ", суд навіть не вста новив, чи вчинялися відповід ачем певні дії, спрямовані на порушення прав позивача (від мова в реєстрації за позивач ем спірного майна тощо). Тим бі льше, що в разі недоведеності звернення позивача до КП "Мик олаївське МБТІ" з клопотання м про вчинення певних реєстр аційних дій та обумовленої ц им недоведеності порушення о станнім прав та інтересів по зивача, підстави для задовол ення позову були відсутні.

Колегія враховує, що наведе ної правової позиції дотриму ється також Верховний Суд Ук раїни при здійсненні касацій ного перегляду судових рішен ь у справах про визнання прав а власності (постанови ВСУ ві д 03.04.2007 у справі №14/317 та від 12.02.2008 у сп раві №11/30-07 та від 05.06.2007 у справі №7/7 78).

Водночас, наявні обставини погодження позивачем об'єкт ів самочинного будівництва з відповідними службами охоро ни навколишнього природного середовища, Державтоінспекц ії, санепідемнагляду та поже жного нагляду не звільняють його від дотримання приписів ч.3 ст.376 ЦК України щодо підста в набуття права власності на самочинно збудоване нерухом е майно.

За таких обставин, ухвал ене в справі судове рішення н е може вважатися законним і о бґрунтованим, а тому воно під лягає скасуванню, а справа - пе редачі на новий розгляд до су ду першої інстанції.

Разом з тим, з врахуванням предмета даного спору колег ія не може прийняти до уваги п осилання прокуратури на необ хідність отримання позиваче м належного дозволу на будів ництво, дозволу на виконання проектно-пошукових робіт, на лежно затвердженого проекту , введення об'єкта в експлуата цію за актом та додержання за будовником інших будівельни х норм і правил, в тому числі п ередбачених постановою КМ Ук раїни від 22.09.2004 №1243 "Про порядок п рийняття в експлуатацію закі нчених будівництвом об'єктів ", оскільки такі доводи касаці йного подання свідчать про н еобґрунтоване застосування до спірних правовідносин но рми ст.331 ЦК України, яка в изначає загальні підстави та порядок набуття права власн ості на нове майно, яке ств орене з додержанням вимог за кону (тобто при наявності всі необхідних дозволів та а ктів, передбачених ст.ст.24,29 Зак ону України "Про планування і забудову територій", ст.18 Зако ну України "Про основи містоб удування") та інших правових а ктів, однак, не регулює правов ий режим самочинного будівни цтва.

Водночас, поняття самочинн ого будівництва, а також прав ові підстави та умови визнан ня права власності на самочи нно збудоване нерухоме майно визначені в ст.376 ЦК Укра їни, яка є спеціальною в регул юванні спірних правовідноси н, оскільки унормовує віднос ини, що виникають у тих випадк ах, коли вимоги закону та інши х правових актів при створен ні нової речі (самочинному бу дівництві) були порушені.

Колегія враховує, що наведе ної правової позиції дотриму ється також Верховний Суд Ук раїни при здійсненні касацій ного перегляду судових рішен ь у справах про визнання прав а власності на об'єкт самочин ного будівництва (постанова ВСУ від 12.02.2008 у справі №11/30-07).

Безпредметними є також пос илання прокурора в обґрунтув ання своїх заперечень на пос танову КМ України від 22.09.2004 №1243 "П ро порядок прийняття в експл уатацію закінчених будівниц твом об'єктів", яка втратила чи нність на підставі постанови КМ України від 08.10.2008 №923, тобто бу ла нечинною як на час оформле ння КП "Миколаївське МБТІ" тех нічного паспорту на спірну б удівлю, так і на час пред'явлен ня позову та вирішення спору .

Відповідно до вимог п.3 ст.1119 т а п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України касаці йна інстанція за результатам и розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції та пос танову суду апеляційної інст анції і передати справу на но вий розгляд, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стос уються прав і обов' язків ос іб, які не були залучені до уча сті у справі. Вищенаведені об ставини свідчать про наявніс ть підстав для застосування Вищим господарським судом Ук раїни згаданих статей до спі рних правовідносин, оскільки відсутність залучення Микол аївської міської ради в якос ті іншого (належного) відпові дача при прийнятті оскаржува ного рішення істотно зачіпає її права та обов' язки, а, від так, перешкоджає правильному об' єктивному та всебічному вирішенню даного спору з вра хуванням прав та охоронювани х законом інтересів всіх уча сників спірних майнових прав овідносин. При цьому судова к олегія враховує, що згідно з ч .2 ст.11110 ГПК України викладені в ище обставини є в будь-якому в ипадку достатньою окремою пі дставою для скасування рішен ня та подальшого нового розг ляду справи судом першої інс танції.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне поданн я першого заступника прокуро ра Миколаївської області зад овольнити частково.

Рішення господарсь кого суду Миколаївської обла сті від 03.02.2009 у справі №5/27/09 скасув ати з передачею справи на нов ий розгляд до цього ж господа рського суду.

Головуючий, суддя В.Ов ечкін

Судді: Є.Ч ернов

В.Цвігун