Рішення

від 10.12.2015 по справі 294/1377/15-ц

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУДНІВСЬКИЙ районний суд житомирської області

13201, Житомирська область, м. Чуднів, вул. 50-річчя Жовтня, 3, тел. (04139) 2-10-16, 2-10-80, e-mail: inbox@cd.zt.court.gov.ua

справа № 294/1377/15-ц

провадження № 2/294/1559/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Леська М.О.

при секретарі Марчук В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

та представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чуднові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спілка хмелярів та пивоварів про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, -

встановив:

23.09.2015 року позивач - ОСОБА_1 через представника за довіреністю - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спілка хмелярів та пивоварів про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 01.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,30 га. строком на п'ять років. Восени 2013 року позивачу стало відомо про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2006 року, а саме збільшено строк дії договору до 10 років, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Чуднівському районі Житомирської області, позивач посилається на те, що не підписував вищевказану додаткову угоду, з часом дізнався, що підпис в додатковій угоді на прохання працівників бухгалтерії СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів виконала мати позивача - ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача пояснили, що згідно статті 241 Цивільного кодексу України, ОСОБА_5, яка, являючись неналежним чином оформленим представником позивача, перевищила свої повноваження, виконавши підпис в додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки, позивач схвалив її дії, погодився на умови, викладені в додатковій угоді, оскільки користувався правами, передбаченими договором земельної ділянки від 01.04.2006 року, а саме після спливу строку договору продовжував отримувати орендну плату, що підтверджується копіями витягів з відомостей про отримання орендної плати та видатковими касовими ордерами, жодних заперечень та вимог про повернення земельної ділянки від позивача на адресу відповідача не надходило, тому правових підстав для визнання додаткової угоди недійсною не існує, посилаючись на статтю 241 Цивільного кодексу України, статті 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України, представники відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,30 га. з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовані на території Карповецької сільської ради Чуднівського району Житомирської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на землю серії ЯБ №234390, кадастровий номер земельної ділянки 1825883200:03:000:0166 (а.с. 6).

01.04.2006 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Спілка хмелярів та пивоварів ,в особі директора ОСОБА_6 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого Орендодавець надала Орендарю в строкове платне володіння та користування земельну ділянку на умовах оренди, площею 1,30 га., строком на 5 років, зареєстрований у Чуднівському відділі ДП Центр державного земельного кадастру від 01.03.2007 року за №040722700305 (а.с. 7-9).

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та позивачем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.04.2006 року, про внесення змін до пункту 2.2. договору, а саме викладення його в наступній редакції: "Договір оренди землі укладено строком на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк у порядку, визначеному ОСОБА_7". Пункт 6.3 договору викладено в наступній редакції: "Річна орендна плата за використання об'єкта оренди на момент підписання цього договору встановлюється в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки". Додаткову угоду було зареєстровано у відділі Держкомзему у Чуднівському районі 29.06.2011 року за номером 182580004000192 (а.с. 10).

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦК України), за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 93 Земельного кодексу України, - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, між сторонами склалися договірні зобов'язання з приводу оренди землі.

Як повідомили суду представники позивача підпис у додатковій угоді до договору оренди землі від 01.04.2006 року виконала мати позивача - ОСОБА_5 , яка є неналежним представником позивача. Вказану обставину суд вважає встановленою та такою, що згідно ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала суду, що вона є матір'ю позивача, на прохання секретаря СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів ОСОБА_8, за місцем проживання свідок підписала додаткову угоду до договору оренди землі від 01.04.2006 року, текст угоди вона не читала, вважала, що підписує документи на отримання зерна як орендної плати, на момент підписання додаткової угоди позивача вдома не було, позивачу про це не повідомляла, лише в 2013 році позивач дізнався, що підпис у додатковій угоді виконала свідок, довіреності на вчинення правочинів позивач свідку не видавав.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Суду не було надано доказів, які б підтверджували правові підстави для вчинення ОСОБА_5 правочинів від імені позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що позивач не підписував спірну додаткову угоду до договору оренди землі від 01.04.2006 року, право вчиняти правочини від його імені ОСОБА_5 позивач не надавав, тому в суду є всі підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цієї додаткової угоди, а саму додаткову угоду, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України - недійсною у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимоги, встановленої ч.3 ст.203 цього Кодексу .

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спілка хмелярів та пивоварів про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянкиє обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України.

На підставі наведеного вище та керуючись ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 3, 15, 16, 202, 203, 215, 237, 241, 792 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 57-63, 88, 158, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спілка хмелярів та пивоварів про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду без зазначення номера та дати до договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.04.2006 року між СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів (орендарем) та ОСОБА_1 (орендодавцем), щодо належної позивачу згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №234390 земельної ділянки площею 1,30 га із кадастровим номером 1825883200:03:000:0166, з моменту укладення даної додаткової угоди, скасувавши її державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Чуднівському районі Житомирської області від 29.06.2011 року за номером 182580004000192.

Стягнути зі СТОВ Спілка хмелярів та пивоварів на користь ОСОБА_1 суму понесених ним та документально підтверджених судових витрат у розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.О. Лесько