Рішення

від 12.01.2016 по справі 521/16269/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/16269/15-ц

Провадження №2/521/960/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Ніка , за участю третьої особи: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до МПП Ніка , за участю третьої особи: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, в якому просив стягнути з відповідача на його, ОСОБА_3 користь матеріальну шкоду у розмірі 29402,77 гривні та моральну шкоду у розмірі 30000 гривень. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 березня 2015 року о 20:00 годині поблизу перехрестя вулиць Дальницька та Бугаївська, за участю автобусу БАЗ , д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та велосипеду під керуванням позивача сталася дорожньо-транспортна пригода. За результатами даної події у відношенні ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа, а позивач визнаний потерпілим. Згідно вироку Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого статтею 286 ч.1 КК України та йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмір 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень, зі сплатою в дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами. Цим же вироком цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з відповідача МПП Ніка матеріальних та моральних збитків виділено в окреме провадження, та запропоновано вирішувати питання по суті в порядку цивільного судочинства.Далі в своєму позові ОСОБА_1 вказує, що внаслідок ДТП, йому завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 6-8 лівих ребер, що супроводжується наявністю повітря в плевральній порожнині, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня). Суму витрачених коштів, які позивач може підтвердити документально становить 3432,77 гривні, хоча ним було витрачено значно більше грошей на відновлення стану здоров'я. Крім того внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, був пошкоджений його, ОСОБА_1 велосипед, пошкодження якого частково описані в протоколі огляді місця дорожньо-транспортної пригоди та у фотокартках доданих до висновку транспортно-трасологічної експертизи №1584 від 08.04.2015 року. Інші пошкодження велосипеда позивач помітив удома, коли за своїм фізичним станом був готовий його оглянути та провести тестування технічного стану. Отже, приблизна сума на відновлення велосипеду за підрахунком позивача складає 25970 гривень, яка була визначена позивачем самостійно з врахуванням запчастин необхідних для ремонту велосипеду, які реалізуються інтернет-магазинами. Загальна сума матеріальних збитків визначена позивачем в його позові становить 29402,77 гривні. Далі позивач зазначив, що із висновку авто технічної експертизи №3193 від 23.06.2015 року вбачається, що водій автобуса БАЗ мав технічне можливість запобігти наїзду на велосипедиста, а велосипедист не мав можливості запобігти наїзду автобуса. Крім того, із висновку №1585 судової авто технічної експертизи від 08.04.205 року вбачається, що технічний стан автобусу БАЗ був справним, та надавав можливості водію уникнути зіткнення. Таким чином винною особою у спричинених йому, ОСОБА_1 ушкодженнях здоров'я, пошкодженні його майна - велосипеду та витрачених на усунення цих ушкоджень коштів та коштів, які позивачу належить витратити на ремонт велосипеда є ОСОБА_2. Як вбачається із матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені №12015160470001837 ОСОБА_2 працює на МПП Ніка на посаді водія, отже особою, що несе відповідальність за шкоду перед потерпілим є МПП Ніка . Також позивач посилається на те, що неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому що внаслідок скоєння злочину ОСОБА_2 він отримав тілесні ушкодження, переніс фізичний біль, що спричинило моральні страждання. Позивач був непрацездатний, так як 7 днів провів в лікарні, де йому було зроблено операцію та при виписці були надані рекомендації лікаря, які полягали в тому, щоб він не наважував себе упродовж 4-8 тижнів фізично, а також не переохолоджувався для уникнення наслідків у вигляді посттравматичної пневмонії та плевриту. Через втрату працездатності позивача, був порушений звичайний уклад його життя, а саме: на деякий час позивач став безпорадною дитиною , залежної від сторонньої допомоги та був змушений у більшості своїх побутових прав покладатись на дружину, тим самим перевантажуючи її, через що, позивач відчував постійний психологічний тиск, якій виражався у докорінні самого себе. Також позивач зазначив, що працює в ТОВ Снік Вуд Індастрі на посаді верстатника та є єдиним годувальником сім'ї, де має на своєму забезпеченні малолітнього сина. Однак через втрату працездатності не міг працювати і його сім'я була вимушена суттєво обмежувати себе, задовольняючись лише необхідним, що в свою чергу приносило позивачу моральні страждання. Крім того, пошкодження його транспортного засобу, який він збирав самостійно, вкладаючи не тільки гроші, а й ще труд та почуття також принесли позивачу моральних страждань. Суму моральної шкоди визначив у розмірі - 30 000 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 27.03.2015 року о 20:00 годині поблизу перехресть вулиці Дальницька та вулиці Бугаївська в місті Одесі сталося зіткнення автобусу БАЗ державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та велосипеду під керуванням ОСОБА_1 За наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, ВР ДТП СУ ГУМВС України в Одеській області порушена кримінальна справа №12015160470001837 за обвинуваченням ОСОБА_2, щодо скоєння ним злочину передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку Малиновського районного суду міста Одеси від 27.08.2015 року судом встановлено, що 27.03.2015 року, о 20:00 годин, ОСОБА_2, допустив порушення вимог п. 2.3 п/п- б , п. 8.7.3 п/п- е , п. 16.3 Правил дорожнього руху України , якими передбачено: п. 2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі . п. 8.7.3 - Сигнал світлофора мають такі значення: п/п е : червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух ; п. 16.3 - У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів . Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автобусом БАЗ , д/н ВН3973ВО , рухався в темний час доби по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Дальницька в Малиновському районі міста Одеси, на освітленій вуличним ліхтарним освітленням ділянці, де організований двосторонній рух, з боку вулиці Балківська у напрямку вулиці Новікова, із увімкненим ближнім світлом фар та зі швидкістю, близько 40 км/г. Під'їжджаючи до регульованого перехрестя із вулицею Бугаївською, водій ОСОБА_2 завчасно побачив велосипедистів, які стоять за перехрестям на правому, по ходу його руху, тротуарі перед регульованим пішохідним переходом, виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий рух, червоний сигнал світлофора, наближаючись до пішохідного переходу, не обрав швидкість руху, яка забезпечує йому можливість при появі небезпеки зупинити керований ним транспортний засіб, не врахував дорожню обстановку, при наближенні до регульованого пішохідного переходу, на якому знаходився велосипедист ОСОБА_1, своєчасно заходів до зниження швидкості і зупинки керованого ним автомобіля не прийняв, виїхав на регульований пішохідний перехід, де скоїв передньою правою частиною автобусу, наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину, з право наліво, по ходу руху автобусу, в межах регульованого пішохідного переходу. В результаті ДТП, велосипедисту ОСОБА_1, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 853 від 12.05.2015 року, спричинені тілесні ушкодження, а саме: закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 6-8 лівих ребер, що супроводжується наявністю повітря в плевральній порожнині, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.2.2 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 р.), відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Згідно висновку судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 3193 від 23.06.2015 року, в умовах події, за технічно спроможною версією велосипедиста відносно траєкторії руху і розташування місця наїзду, дії водія автобусу БАЗ регламентувалися вимогами п.п. 8.7.3 е , 16.3 ПДР, згідно з якими, йому, при під'їзді до регульованого перехрестя, належало зупинити автобус до перехрестя на червоний сигнал світлофора. Виконання викладених належних, відповідно до вимог ПДР, дій, водій автобуса БАЗ мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста. Велосипедист не мав технічної можливості запобігти наїзду на нього автобусом. З урахуванням результатів дослідження, дії водія автобуса БАЗ , які не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 (е), 16.3 ПДР, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з ДТП. Згідно з вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 27.08.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмір 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 /три тисячі чотириста гривень/, зі сплатою в дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами. Міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_2 скасовано. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з відповідача МПП Ніка матеріальних та моральних збитків виділено в окреме провадження, та вирішувати питання по суті в порядку цивільного судочинства. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування у сумі 2049 /дві тисячі сорок дев'ять/ гривень 60 копійок.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідачем не надано суду ніяких доказів на підтвердження, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На підставі ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено вироком суду власником джерела підвищеної небезпеки, а саме автобусу, на якому було скоєно ДТП, є МПП Ніка , а водій ОСОБА_2, який їм керував в момент зіткнення перебував із даним підприємством у трудових відносинах, та виконував трудові обов'язки.

З обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015160470001837 від 28.03.2015 року та вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 27.08.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим по справі. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №853 від 12.05.2015 року, ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження, а саме: закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 6-8 лівих ребер, що супроводжується наявністю повітря в плевральній порожнині, які не були небезпечними для життя, викликали тривалий розлад здоров'я строком більше трьох тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм, відповідно до п.п. 2.2.2 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995 р.) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до положень ст.1195 ЦК України, законом передбачено, що фізична або юридична особа, як завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків (квитанцій) (арк.спр. № 7,8,9,10) підтверджують, що позивачем на лікування були витрачені гроші на медичні препарати та дослідження у розмірі - 2348,17 гривні, які підлягають стягненню з відповідача.

Також позивачем було витрачено за зберігання транспортного засобу грошові кошти у розмірі 1048,60 гривень та витрачено 36,00 гривень за виготовлення копій медичної карти для судово-медичної експертизи (арк.спр. №10,11,12). Ці витрати, які зазначав позивач у зв'язку необхідністю вчинення дій, пов'язаних з відновленням свого порушеного права, які також підлягають стягненню з відповідача.

З вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 27.08.2015 року вбачається, що транспортному засобу - велосипеду ОСОБА_1 завдано механічні пошкодження Позивач у позові наголошував, що сума збитків завдана йому у зв'язку з пошкодженням майна становить суму 25970 гривень, і визначена ним особисто на підставі інформації про вартість пошкоджених деталей, взятої з Інтернет -магазинів.

Судом приймається до уваги, сума заявлена позивачем в якості відшкодування матеріальних збитків за пошкоджений велосипед, тому що стороною відповідачів та третьою особою - винним у скоєнні ДТП - ОСОБА_2, ця сума не спростовувалася та не оспорювала ся ні в ході розгляду кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2, ні в ході даної цивільної справи, хоча сам ОСОБА_2 до суду з'являвся, з мате лами справи знайомився, писав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Як встановлює ст. 60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. В даному випадку позивач переніс моральні страждання і у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, у зв'язку з ушкодженням його здоров'я та із знищенням його майна. К контексті статті 23 ЦК України при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Законодавець вказує, що межах розумності важливо правильно визначити розмір моральної шкоди в залежності від тяжкості моральних витрат, тривалості страждань, наслідки завданої шкоди відповідачем, а також часу необхідного на відновлення стану здоров'я та психічного стану позивача. У даному випадку суд враховує безумовні стражданні які позивач зазнав у зв'язку з ДТП у зв'язку з отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Неправомірними діями винної особи, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в тому що внаслідок скоєння злочину ОСОБА_2 він отримав тілесні ушкодження, переніс фізичний біль, що спричинило моральні страждання. Позивач був непрацездатний, так як 7 днів провів в лікарні, де йому було зроблено операцію та при виписці були надані рекомендації лікаря, які полягали в тому, щоб він не наважував себе упродовж 4-8 тижнів фізично, а також не переохолоджувався для уникнення наслідків у вигляді посттравматичної пневмонії та плевриту. Через втрату працездатності позивача, був порушений звичайний уклад його життя, а саме: на деякий час позивач став безпорадною дитиною , залежної від сторонньої допомоги та був змушений у більшості своїх побутових прав покладатись на дружину, тим самим перевантажуючи її, через що, позивач відчував постійний психологічний тиск, якій виражався у докорінні самого себе. Також позивач зазначив, що працює в ТОВ Снік Вуд Індастрі на посаді верстатника та є єдиним годувальником сім'ї, де має на своєму забезпеченні малолітнього сина, однак через втрату працездатності не міг працювати і його сім'я була вимушена суттєво обмежувати себе, задовольняючись лише необхідним, що в свою чергу приносило позивачу моральні страждання. Крім того, пошкодження його транспортного засобу, який він збирав самостійно, вкладаючи не тільки гроші, а й ще труд та почуття також принесли позивачу моральних страждань. З урахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір моральної шкоди у 30000 гривень.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Судові витрати у вигляді судового збору, на підставі ст. 88, 89 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 61, 88, 89, 224-226 ЦПК України ст.ст. 15, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1195 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства Ніка , за участю третьої особи: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних та моральних збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства Ніка (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 25042206) на користь ОСОБА_1 - 29402 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дві) гривні 77 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, а всього 59 402 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста дві) гривні 77 копійок.

Стягнути з Малого приватного підприємства Ніка (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: 25042206) на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 891 гривня 04 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який постановив його, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку на протязі десяти днів.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Головуючий: