Постанова

від 02.04.2007 по справі 14/53-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/53-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 квітня 2007 р.                                                                          Справа № 14/53-07

СГосподарський суд Вінницької області у складі судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Гриневичі В.С., з участю представників сторін:

позивача      -     Мазуренко А.Ф., за дорученням

відповідача  -     не з'явився

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (21100, вул. Пирогова, 135, м. Вінниця, Вінницька область21100) до Малого підприємства зв'язку "Мережа" (вул. Тімірязєва, 5-А, м. Хмільник, Вінницька область) про стягнення  994,44  грн.

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов про стягнення 994,44 грн. по платежах за нестворені на підприємстві робочі місця для інвалідів.

Позивач  свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачу встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що становить 1 робоче місце, а відповідно до звіту про зайнятість інвалідів в 2005 році відповідачем не було створено  жодного робочого місця для інвалідів.

Відповідач  проти позову заперечував, з підстав викладених у запереченнях №534 від 06.03.07 та № 538 від 28.03.07.

Разом з тим, повноважного представника в судове засідання відповідач не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений  у судовому засіданні 06.03.07, що підтверджується розпискою від 06.03.07.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі  представника відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до поданої статистичної звітності відповідача загальна чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2005 році становила 9 осіб.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема штатного розпису підприємства, платіжних відомостей , договорів обов'язкового страхування водіїв,  вбачається, що   на підприємстві  у 2005 році працювало п'ять водіїв, які при  поданні відповідачем звіту до Фонду соціального захисту інвалідів  були включені  до середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу.

В судовому засіданні встановлено, що основним видом діяльності  відповідача за КВЕД є «Пасажирський автомобільний транспорт», що підтверджується довідкою  №1239 з ЄДРПОУ від 15.09.04.

Стаття 19 Закону про захист інвалідів встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств на яких працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідно ж до ч.3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт України» в редакції від 05.04.01 , що діяла в період , за який позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться перевізниками у розмірі 4 відсотків загальної чисельності працюючих, крім водіїв.

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та беручі до уваги, що  загальна чисельність працюючих осіб на підприємстві відповідача без урахування водіїв, становить менше 8 осіб, тобто  нижче встановленої законом мінімальної межі, з якою пов'язується обов'язок підприємства створювати робочі   місця для інвалідів відповідно до встановленого нормативу,   суд дійшов висновку  про відсутність  підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69, 70, 86-98, 159-163, 167, прикінцевими та перехідними положеннями КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          У задоволенні позову відмовити.

     2.    Постанову направити сторонам.

                    Судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку

                    Відповідно до ст.186. КАСУ Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі, яка подається до суду апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі відповідно

до ч. 3 ст. 160 КАС України 06.04.07

Суддя                                                    Залімський І.Г.