Постанова

від 01.12.2015 по справі 808/5498/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"01" грудня 2015 р. справа 808/5498/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжтехтрейд до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжтехтрейд звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя , в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0000042213/3095 від 17.04.2014 та №0000772201 від 17.04.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 09.12.2014 позов задоволений.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що суд не дав належної оцінки нереальності господарських операцій позивача ТОВ Астра кор , зокрема вироку суду, яким встановлена фіктивність діяльності контрагента.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно акту №46/08-29-22-1308/20488216 від 02.04.2014 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Запоріжтехтрейд з питань взаємовідносин з ТОВ Астра кор , проведеної ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, придбання товарів не підтверджено в зв'язку з відсутністю доказів перевезення від постачальника до покупця.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя 17.04.2014 прийняті податкове повідомлення-рішення: №0000042213/3095, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 132257гр, штрафні санкції 33064гр25коп, а всього 165321гр25коп; та податкове повідомлення-рішення №0000772201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток основний платіж 152041гр, штрафні санкції 143гр75коп, а всього 152184гр75коп.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Виходячи з перелічених норм, необхідною умовою для віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, а сум податку на додану вартість, сплачених в ціні цих товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту, є факт реальності придбання таких товарів (робіт, послуг), для чого відповідні витрати платника податків мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій - це первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Первинні і зведені облікові документи повинні містити обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також обов'язкові реквізити первинних документів - це інформація, щодо яких саме товарів надані послуги, та де і коли надавалися послуги.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення цих витрат до податкового кредиту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.03.2012 у справі № 21-737во10, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Позивач стверджує, що в періодах, які перевірялись, він здійснював господарські операції з придбання товарів у ТОВ Астра кор . Зокрема, позивач, зазначає, що зобов'язання за договором, укладеним між ним та ТОВ Астра кор виконані в повному обсязі. На підтвердження отримання товару надані видаткова накладна №19121 від 19.12.2011, рахунок фактура №19121 від 19.12.2011, податкова накладна №86 від 19.12.2011, видаткова накладна №19122 від 19.12.2011, рахунок фактура №19122 від 19.12.2011, податкова накладна №87 від 19.12.2011.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій ТОВ Запоріжтехтрейд з ТОВ Астра кор . Водночас окружний суд зазначив, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатись під час перевезень, однак право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а в зв'язку з оплатою його вартості постачальнику. На думку суду, товарно-транспортні накладні як і перевезення товару загалом не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару, в зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не позбавляє платника податків на включення сплачених постачальникам сум до складу валових витрат і податкового кредиту, а лише може бути доказом відсутності господарських операцій, однак цей доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять договорів поставки укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ Астра кор та, як слідство не містять документів, що підтверджують передачу та транспортування товару, що відповідачем відображено в акті перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт та пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.7 Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (в разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортні накладні повинні бути в наявності як у покупця так і у продавця, незалежно від умов договору поставки (купівлі-продажу) щодо сторони договору, яка зобов'язана здійснити доставку товару.

Однак позивач не надав товарно-транспортних накладних чи інших товаросупровідних документів, які б підтверджували фактичне здійснення поставки ТОВ Астра кор зазначених вище товарів позивачу, в зв'язку з чим поставка цих товарів позивачу не може вважатись доведеним фактом.

Також колегія суддів враховує, що, як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки №5217/22-8/31452538 від 29.11.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Астра кор щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, складеної ДПІ в Печерському районі м. Києва, із змісту, якої вбачається, що, ТОВ Астра кор не мало можливості здійснювати господарських операцій в зв'язку з відсутністю майна, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання та продажу товарів (послуг).

Згідно вироку Святошинського районного суду м.Києва від 25.10.2012 у справі №2608/15013/12, який набрав законної сил 10.11.2012, громадянин ОСОБА_1 приблизно в серпні 2011 року, використавши скрутне матеріальне становище ОСОБА_2, запропонував за грошову винагороду придбати та зареєструвати підприємство ТОВ Астра кор . ОСОБА_2, будучи необізнаним про злочинні наміри ОСОБА_1, погодився на пропозицію, після чого 02.11.2011 в присутності приватного нотаріуса підписав надані ОСОБА_1 документи, необхідні для придбання та державної перереєстрації ТОВ Астра кор . ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1, 2 статті 205 Кримінального Кодексу України.

На переконання колегії суддів, сукупність обставин, а саме матеріали податкових перевірок, відсутність товарно-транспортних накладних, матеріали кримінальної справи свідчать про непідтвердженість господарських операцій, а тому при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000042213/3095 від 17.04.2014 та №0000772201 від 17.04.2014, - податкова інспекція діяла правомірно, в межах повноважень, передбачених статтями 54, 58 Податкового Кодексу України.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2014 та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжтехтрейд відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова