Постанова

від 22.12.2015 по справі 805/4907/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р. Справа № 805/4907/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпродукт до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпродукт звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 22 травня 2015 року за № 8758/10/05-02-22-02 відповідачем на адресу підприємства ТОВ Укрпродукт було направлено запит Про надання інформації та її документального підтвердження , в якому вимагалось надати пояснення та документальне підтвердження щодо здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ Укрпродукт з ТОВ ОСОБА_1 Трейд за період лютий 2015 року для проведення зустрічної звірки.

На вказаний запит підприємством було надано відповідь №41 від 24 червня 2015 року яка була отримана відповідачем 25 червня 2015 року про що свідчить підпис про її отримання, до якої додано копії документів по підприємству ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року.

08 липня 2015 року за №12694/10/05-02-22-02 відповідач знову направив запит Про надання інформації та її документального підтвердження , в якому запитувалася аналогічна тій інформації, яку підприємство вже надало до цього у відповіді № 41, та просив надати перелік тих же документів, які просив надати у своєму запиті від 22 травня 2015 року.

На зазначений запит ТОВ Укрпродукт надало відповідь за №49 від 08 вересня 2015 року, що підприємством вже надавались запитувані копії документів і на підтвердження зазначеного долучили копію супровідного листа до Артемівської ОДПІ від 24 червня 2015 року.

27 серпня 2015 року за № 1971/10/05-02-22-01, відповідач втретє направив підприємству запит Про надання інформації та її документального підтвердження , в якому просив надати інформацію та її документальне підтвердження аналогічне тому, що вже запитувалося раніше у попередніх запитах.

11 вересня 2015 року в.о. начальником Артемівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області - ОСОБА_2 був виданий наказ Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Укрпродукт .

Із вказаним Наказом представника ТОВ Укрпродукт було ознайомлено 18 вересня 2015 року, що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші копії Наказу. Вважаючи даний Наказ протиправним, а саму перевірку незаконною, ТОВ Укрпродукт не допустило представників Артемівської ОДПІ до проведення документальної виїзної перевірки підприємства у відповідності до абз. 2 п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Проте, відповідачем було складено акт від 01.10.2015 року за № 31/22/31226305, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п. г п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні податкового кредиту у лютому 2015року на суму 75000грн. Зазначені висновки контролюючого органу обґрунтовані тим, що перевіркою не підтверджено факт виконання ТОВ ОСОБА_1 Трейд маркетингових послуг для ТОВ Укрпродукт , а ТОВ ОСОБА_1 Трейд згідно податкової інформації Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області за №71/11-23-22-02/39413742 від 29.05.2015року здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі акту від 01.10.2015 року за № 31/22/31226305 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 за формою Р . Згідно даного податкового повідомлення - рішення сума грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем складає 75000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37 500 грн.

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечував проти позовних вимог і вважав їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач мав взаємовідносини по господарським операціям з ТОВ ОСОБА_1 Трейд у 2015 році.

02.06.2015 року Артемівська ОДПІ отримала податкову інформацію від Кіровоградської ОДПІ по ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року, в якій виявлено факти, що свідчили про порушення податкового законодавства. Артемівською ОДПІ було направлено Відповідачу лист про надання інформації та документального підтвердження щодо здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року.

ТОВ Укрпродукт надана відповідь 24.06.2015 року за № 41 та копії підтверджуючих документів, окрім реєстрів бухгалтерського обліку, в яких відображені дані операції, платіжні доручення.

На виконання доведеного завдання щодо відпрацювання сумнівних операцій з ПДВ Артемівською ОДПІ з 11.09.2015 року проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка, з питань дотримання підприємством вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ Укрпродукт з ТОВ ОСОБА_1 Трейд за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, за результатами якої складено ОСОБА_2 від 01.10.2015року за № 31/22/31226305, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п. г п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні податкового кредиту у лютому 2015року на суму 75000грн.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась на підставі наказу від 11.09.2015 року № 94 (тривалість перевірки з 18.09.2015 по 24.09.2015). 18.09.2015 було вручено копію наказу головному бухгалтеру ОСОБА_3 та розпочата перевірка. Проте документи, що відображають відносини ТОВ Укрпродукт з ТОВ ОСОБА_1 Трейд , перевіряючим інспекторам - ревізорам не були надані, про що було складено акт від 18.09.2015 № 174 про ненадання документів. Документи перевіряючим були надані лише 19.09.2015 року головним бухгалтером ОСОБА_3

Під час проведення перевірки, вищезазначені висновки були винесені на підставі податкової інформації по ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року, отриманої від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 11.02.2015 № 3810/10/11-23-15-01.

Представник відповідача просив у позовних вимогах відмовити в повному обсязі, надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому проваджені.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрпродукт зареєстровано в якості юридичної особи 26.09.2014року, що підтверджується Витягом з ЄДР (25006, м. Кіровоград, вул. Медведєва, буд.1а, офіс 409, код ЄДРПОУ 39413742).

02.06.2015 року Артемівська ОДПІ отримала податкову інформацію від Кіровоградської ОДПІ по ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року, в якій виявлено факти, що свідчили про порушення податкового законодавства. Артемівською ОДПІ було направлено Відповідачу лист про надання інформації та документального підтвердження щодо здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015 року.

ТОВ Укрпродукт надана відповідь 24.06.2015 року за № 41 та копії підтверджуючих документів, окрім реєстрів бухгалтерського обліку, в яких відображені дані операції, платіжні доручення.

На виконання доведеного завдання щодо відпрацювання сумнівних операцій з ПДВ Артемівською ОДПІ з 11.09.2015 року проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка, з питань дотримання підприємством вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ Укрпродукт з ТОВ ОСОБА_1 Трейд за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, за результатами якої складено ОСОБА_2 від 01.10.2015року за № 31/22/31226305, яким встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п. г п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні податкового кредиту у лютому 2015року на суму 75000грн.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводилась на підставі наказу від 11.09.2015 року № 94 (тривалість перевірки з 18.09.2015 по 24.09.2015). 18.09.2015 було вручено копію наказу головному бухгалтеру ОСОБА_3 та розпочата перевірка. Проте документи, що відображають відносини ТОВ Укрпродукт з ТОВ ОСОБА_1 Трейд , перевіряючим інспекторам - ревізорам не були надані, про що було складено акт від 18.09.2015 № 174 про ненадання документів. Документи перевіряючим були надані лише 19.09.2015 року головним бухгалтером ОСОБА_3

За висновками акту перевірки встановлені порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.п. г п.201.1 ст.201, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п.2 ст.3, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в результаті чого, платником податків занижено суму податку на додану вартість за період лютий 2015року на суму 75 000грн.

Згідно результатів проведення перевірки податковим органом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платника податків з виконання робіт/послуг (маркетингові послуги) у ТОВ ОСОБА_1 Трейд за лютий 2015року на суму ПДВ в розмірі 75 000грн.

На підставі акту від 01.10.2015 року за № 31/22/31226305 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 за формою Р . Згідно даного податкового повідомлення - рішення сума грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем складає 75000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 37 500 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ОСОБА_1 Трейд було укладено договір про надання маркетингових послуг від 26.01.2015р. №26115, за умовами якого замовник (позивач) доручає виконавцеві (ТОВ ОСОБА_1 Трейд ), а виконавець зобов'язується надати замовнику за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що зацікавлять замовника, і які визначені у цьому Договорі. Об'єктом маркетингових досліджень за цим Договором є сіль (п.1.2 Договору).

Реальність вищезазначених господарських операцій з контрагентом ТОВ ОСОБА_1 Трейд позивачем підтверджена актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою, звітом про проведені маркетингові роботи.

Для формування податкового кредиту по вищевказаній операції ТОВ ОСОБА_1 Трейд була виписана податкова накладна №77 від 27.02.2015року, яка була відображена позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2015року.

Розрахунки між сторонами за зазначеним правочином проводились в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ОСОБА_1 Трейд , що підтверджується платіжними дорученнями №525 від 27.02.2015року та №526 від 27.02.2015року, та не є спірним в даній справі.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з абз.2 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 202.1.ст. 202 Податкового Кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 2, 5, 16 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку заповнення податкової накладної), податкова вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у п. 2 цього Порядку (п. 5 Порядку заповнення податкової накладної), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Проаналізувавши ці правові норми, суд приходить до висновку про те, що платник податку не може бути позбавлений права на відшкодування ПДВ (або зарахування в податковий кредит) у разі коли його контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку.

Такої позиції дотримується і Верховний суд України, який в своєї постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 вказав, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 19.11.2013р. по справі №826/5770/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014р. зазначив: У Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податків належно оформленої податкової накладної. .

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про не підтвердження господарських операцій з контрагентом-постачальником з підстав складення з порушеннями акту надання послуг, оскільки з вище перелічених первинних документів вбачається реальність здійснення правочинів між позивачем та його контрагентом-постачальником за період лютий 2015року.

У листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року за № 1936/11/13-11 зазначено: сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце .

Суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку слід виходити з того, що зміст господарської операції має перевагу над формою її фіксації, а недоліки, виявлені в результаті перевірки податковим органом, не свідчать про її недостовірність або недійсність, а також не свідчать про недопустимість її використання як доказу сплати податку на додану вартість у ціні придбання.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначеного договору позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість на 75 000грн. за період лютий 2015року по взаємовідносинам з ТОВ ОСОБА_1 Трейд .

Таким чином, доводи відповідача, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» , «Булвес» АД проти Болгарії» , позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Щодо висновків акту перевірки в частині неможливості здійснення спірних господарських операцій платника податків з контрагентом-постачальником через відсутність у останнього необхідних трудових ресурсів, суд вважає їх передчасними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання робіт чи надання послуг контрагентами. Крім того, податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт чи надання послуг контрагентами.

Водночас, Акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, встановлення ознак нереальності правочинів внаслідок відсутності платника за місцезнаходженням, відсутності адміністративно-технічних можливостей для здійснення діяльності є початковим етапом при відпрацюванні таких платників.

Основні вимоги до змісту доказової бази для встановлення правочинів такими, що мають нереальний характер - це визначення товарного, грошового потоків, аналізу документального оформлення проведених операцій, виконання робіт, транспортування, фактичне використання товарів у господарській діяльності, тощо.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між позивачем та контрагентами-постачальниками з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нереальності здійснених контрагентом позивача господарських операцій.

Стосовно посилання відповідача на висновки, викладені в податковій інформації Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області за №71/11-23-22-02/39413742 від 29.05.2015року, суд зазначає наступне.

Відповідно до податкової інформації Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградської області №71/11-23-22-02/39413742 від 29.05.2015року було встановлено що зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ОСОБА_1 Трейд» та його посадові особи відсутні за юридичною адресою, документів щодо підтвердження відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за лютий 2015року підприємством не надано, не встановлено достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень для збереження ТМЦ.

Також, актом встановлено, що згідно АІС «Єдиний реєстр податкових накладних не встановлено що стан платника ТОВ « ОСОБА_1 Трейд » - 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження» .

Відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу.

Згідно ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ № 236). Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Додатком № 3 Наказу № 236 затверджено зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, де чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, та яким взагалі не передбачено необхідність робити будь-які висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Так, в ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість на 75 000грн. за період лютий 2015року по взаємовідносинам з ТОВ ОСОБА_1 Трейд , у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу №94 від 11.09.2015року та визнання протиправними дій податкового органу щодо призначення та проведення позапланової документальної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Правові підстави та порядок проведення перевірок податковим органом визначені ст.ст.75 - 79 Податкового кодексу України.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.75.1.2 ст.75).

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.1 ст.78).

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

При цьому, сторонами по справі не було надано суду доказів, що питання, які є предметом зазначеної перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78).

Згідно п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Як вже зазначалось судом раніше, наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача за №94 від 11.09.2015року було вручено посадовій особі платника податків 18.09.2015року, тобто до початку проведення перевірки, яка тривала з 18.09.2015року по 24.09.2015року (п.2.1 ОСОБА_2 перевірки), зазначений факт не є спірним у справі та підтверджується як позивачем, так і відповідачем.

Інших підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки законодавцем не передбачено.

Підставою оскарження спірного наказу позивач зазначив, що ним було виконано приписи п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України та надано пояснення та їх документальне підтвердження на письмові запити контролюючого органу у строки, передбачені Податковим кодексом України та у повному обсязі.

Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки відповідно до вимог Податкового кодексу України прерогативою саме податкового органу є визначення достатності або недостатності документів за для виявлення порушень платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тому податковий орган при прийнятті спірного наказу Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВП Укрпродукт діяв в межах повноважень, покладених на нього законодавцем.

Як похідне з вищенаведеного випливає, що дії контролюючого органу стосовно призначення та проведення позапланової документальної перевірки платника податків є також правомірними та такими, що здійснені в рамках прав, обов'язків та завдань, що покладені державою на податковий орган.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу №94 від 11.09.2015року та визнання протиправними дій податкового органу щодо призначення та проведення позапланової документальної перевірки позивача, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-71, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпродукт до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Артемівської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.10.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 75000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 37 500 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (84500, м. Артемівськ, вул. Комсомольська, буд.8, ЄДРПОУ 39884035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпродукт (84500, АДРЕСА_1) судовій збір в сумі 1374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) гривні 50 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Галатіна О.О.