Постанова

від 22.12.2015 по справі 816/4499/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4499/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпсон" до відповідачів 1. Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області 2. Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліпсон" (надалі - позивач, ТОВ "Еліпсон") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач-1), Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Полтавська ОДПІ, відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 20.10.2015 № НОМЕР_1; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (Решетилівське відділення) від 16.10.2015 № НОМЕР_2.

Позивні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами на підставі необґрунтованих висновків акта фактичної перевірки від 30.09.2015 №272/16/31/21/23557076, складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представники позивача зазначили, що при реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів) через власні автозаправні станції юридичним особам (контрагентам) реалізації у роздріб у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відбувалося, оскільки нафтопродукти придбавалися оптом за відповідними договорами.

Відповідач-1 позов не визнав, надав суду письмові заперечення (а.с.1-3 т.7), у яких просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки через автозаправні станції здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля" Терміни та визначення понять"), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Таким чином, за доводами відповідача-1, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Відповідач-2 також позов не визнав, надав суду письмові заперечення (а.с.5-7 т.7), у яких просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, аналогічні за змістом запереченням, поданими відповідачами (а.с.9-11 т.7).

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Еліпсон" (ідентифікаційний код 23557076) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 09.08.1995 та відповідно до повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку перебуває на обліку в Полтавській ОДПІ (а.с.15, 23-24т.1).

У період з 21.09.2015 по 30.09.2015 працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, керуючись пунктом 20.1.4 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктом 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 18.09.2015 №822 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.12 т.7), направлень на проведення фактичних перевірок від 18.09.2015 №1469, №1470, №1471 (а.с.13-14 т.7), проведено фактичну перевірку ТОВ "Еліпсон" (код ЄДРПОУ 23557076) за адресою: м. Полтава, вул. Кагамлика, 37 А, щодо дотримання вимог законодавства у сфері обігу підакцизних нафтопродуктів.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За результатами перевірки 30.09.2015 складено акт №272/16/31/21/23557076 "Про проведення фактичної перевірки" (надалі - акт перевірки), відповідно до якого зафіксовані порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 та підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (а.с.15-21 т.7).

05.10.2015 позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області заперечення на акт перевірки за вих.№54 від 02.10.2015 (а.с.33-34 т.1).

У відповіді Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 09.10.2015 №3667/10/16-31-21-03-20 зазначено про відсутність підстав для перегляду акта перевірки (а.с.35 т.1).

У подальшому акт перевірки направлено до ДПІ у м. Полтаві та до Полтавської ОДПІ (Решетилівське відділення) для прийняття рішень за наслідками проведеної перевірки.

Так, на підставі акта перевірки Полтавською ОДПІ 16.10.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, 14040000" у загальному розмірі 5780,73 грн, у тому числі 4624,58 грн - основний платіж, 1156,15 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.41 т.1).

20.10.2015 ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0001002101, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, 14040000" у загальному розмірі 20550,13 грн, у тому числі 16440,10 грн - основний платіж, 4110,03 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.37 т.1).

Позивач не погодився із указаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України).

Згідно з підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об'єктами оподаткування.

Положеннями абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором у розумінні підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Отже, при наявності договорів купівлі-продажу, укладених із суб'єктами господарювання, з оплатою постачання в безготівковому порядку та подальшим отриманням пального на АЗС з використанням спеціальних жетонів, талонів тощо, законодавчо обґрунтованих підстав для оподаткування таких продажів акцизним податком у роздрібній торгівельній мережі не виникає.

Наведені положення узгоджуються з приписами Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 №14, відповідно до якого Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн (гр. 3 - гр. 4)" вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Порядок здійснення господарської комерційної діяльності (підприємництва) регламентується главою 4 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З наведеного у сукупності вбачається, що під комерційним використанням слід розуміти не тільки придбання певною особою підакцизних товарів (за переліком підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України) з метою подальшої реалізації, тобто з комерційною метою отримання прибутку, але й придбання для використання у власній господарській діяльності господарського товариства (господарської комерційної діяльності).

Суд зазначає про помилковість доводів відповідачів про те, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442, через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу.

Так, зазначеними Правилами визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

При цьому, ці Правила роздрібної торгівлі розроблені на виконання статті 20 Закону України "Про захист прав споживачів", який під споживачем розуміє фізичну особу, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 статті 1 Закону).

Посилання відповідачів в обґрунтування своєї позиції на визначення "роздрібна торгівля", наведеного в ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", також не заслуговують на увагу. Вказаний ДСТУ пояснює як термін "роздрібна торгівля", так і термін "оптова торгівля". Так, оптовою торгівлею є купівля-продаж товарів за договорами постачання партіями для їх наступного продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання (пункт 4.5).

Окремо суд зазначає, що відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами, а ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" не є законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заповнено "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів", який є додатком №6 до декларації акцизного податку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14.

ТОВ "Еліпсон" відповідно до вищезгаданого Порядку заповнило рядки 5 та 6 до декларації, вказавши у графі 3 загальну вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків (а.с.100-181 т.1).

У судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що при реалізації ТОВ "Еліпсон" підакцизних товарів (нафтопродуктів) через автозаправні станції, які належать підприємству на праві приватної власності, реалізації у роздріб у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відбувалося, оскільки нафтопродукти придбавалися з метою їх використання саме у комерційній діяльності юридичної особи.

На підтвердження вищевикладеного позивачем надано до суду копії договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ "Еліпсон" (продавцем) та його контрагентами, а саме: з Полтавською обласною гімназією, Полтавським обласним наркологічним диспансером, Полтавським слідчим ізолятором УДП ТСУ в Полтавській області, Редакцією газети "Вісті", Обласним бюро судово-медичної експертизи, КП "Аварійно-відновлювальна служба Полтавського району", ТОВ "Полтавбудтранс", ТОВ "Біол", Полтавською районною радою, Полтавською районною організацією ветеранів України, УПФУ в Полтавському районі, Обласною комунальною установою "Полтавський музей дальньої авіації", ПП Фірма "Карт", ПП "Полтававторкольормет", ПрАт "Полтавське хлібоприймальне підприємство", ПП "Дачник", ПП НВФ "Оріль-12" (а.с.183-207 т.1).

Відповідно до умов наданих договорів вбачається, що передача нафтопродуктів у власність покупців відбувається згідно з виписаними продавцем (ТОВ "Еліпсон") накладними; право власності переходить до покупців з моменту перерахування сплати вартості придбаного товару на рахунок продавця у повному обсязі; розрахунки за придбаний товар здійснюються виключно в грошові формі безготівковими коштами у національній валюті і товар вважається оплаченим у момент перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця; нафтопродукти, виписані за накладними ТОВ "Еліпсон", залишаються на зберіганні в ємностях продавця до повної їх реалізації, за збереження не стягується плата, при цьому, покупці мають право отримати товар протягом року з моменту отримання на нього права власності.

На підтвердження своїх доводів позивачем надані до суду наступні документи:

- копії з витягу книг обліку розрахункових операцій та копії Z-звітів за період з січня по липень 2015 року (а.с.209-250 т.1, 1-115 т.2);

- копії витягів фіскальних чеків та контрольних стрічок з січня по липень 2015 року (а.с.116-203 т.2);

- копії податкових накладних та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за період з січня по липень 2015 року (а.с.205-235 т.2, 2-250 т.3, 1-250 т.4, 1-81 т.5);

- копії накладних за відпуск нафтопродуктів та довіреностей за договорами та угодами з січня по липень 2015 року (а.с.83-248 т.5);

- копії відомостей на відпуск нафтопродуктів форми 16-НП за період з січня по липень 2015 року (а.с.2-39 т.6);

- розрахунки по кожному споживачу за період з січня по липень 2015 року (а.с.41-145 т.6);

- копії актів звірення розрахунків із споживачами за відпущені нафтопродукти за період з січня по липень 2015 року (а.с.147-164 т.6);

- копії платіжних документів, що підтверджуються безготівкову оплату за нафтопродукти шляхом банківського переказу за період з січня по липень 2015 року (а.с.166-197 т.6);

- інформація щодо реалізації нафтопродуктів через автозаправні станції на підставі Z-звітів за період з січня по липень 2015 року (а.с.198-203 т.6).

Суд відмічає, що за даними ЄДРПОУ позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 47.30 - Роздрібна торгівля пальним, 47.71 - Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.76 - Оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 82.99 - Надання інших допоміжних комерційних послуг (а.с.16 т.1).

Зазначаючи про здійснення позивачем операцій з реалізації підакцизних товарів саме з роздрібної торгівлі, контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами твердження про те, що постачання за договорами купівлі-продажу здійснювалось для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

За таких обставин реалізація підакцизних товарів у роздріб у розумінні приписів підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відбувалася.

З огляду на викладене, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, на яких частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довели суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, висновки, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 та підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, суд вважає помилковими, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів коштів, витрачених на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлює граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Відповідно до вимог статті 1 вказаного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня на рівні - 1218,00 грн, а з 01.09.2015 на рівні 1378,00 грн, відповідно розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 551,20 грн за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Відповідно до наданого ТОВ "Еліпсон" розрахунку до витрат (а.с.78 т.1), пов'язаних з розглядом справи, включаються:

1) пошук та вивчення нормативних документів, судової практики, підготовка до ведення справи - 2 години;

2) підготовка та складання позовної заяви - 4 години;

3) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань у процесі підготовки та ведення справи в суді - 1 година;

4) усні консультації, роз'яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом - 1 година.

Всього адвокатом позивача витрачено 8 годин на надання ТОВ "Еліпсон" правової допомоги.

На підтвердження даних обставин суду надані копії наступних документів: договір №46 про надання правової допомоги від 30.10.2015, акт від 16.11.2015 №1 прийому-передачі виконаних послуг згідно з договором №46 про надання юридичних послуг від 30.10.2015, квитанція №13/ПО від 10.11.2015 про сплату гонорару в розмірі 2500,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №471, розрахунок вартості правової допомоги (а.с.74-78 т.1).

За умовами пункту 1.1 договору №46 про надання правової допомоги від 30.10.2015 замовник (ТОВ "Еліпсон") доручає, а виконавець (адвокат ОСОБА_5) приймає на себе обов'язки щодо: 1) вивчення матеріалів справи, пошук, вивчення нормативних документів, судової практики, підготовка до ведення справи про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами; 2) підготовка, складання та подання до Полтавського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправними та скасування прийнятого ДПІ у м. Полтаві податкового повідомлення-рішення (форма"Р") №0001002101 від 20.10.2015 та прийнятого Полтавською ОДПІ (Решетилівське відділення) податкового повідомлення-рішення (форма"Р") №0000072100 від 16.10.2015; 3) усних консультацій, роз'яснення, узгодження позиції по справі, обговорення з замовником ходу ведення справи; 4) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань.

Умовами пункту 2.2 договору передбачено, що оплата послуг виконавця за даним договором здійснюється замовником наступним чином: гонорар у сумі 2500,00 грн сплачується протягом п'яти банківських днів з моменту укладання договору, але не пізніше 15.11.2015.

Як вбачається із акта №1 прийому-передачі виконаних послуг згідно з договором №46 про надання юридичних послуг від 30.10.2015, сторони погодили, що виконавець належним чином виконав прийняті на себе обов'язки, обумовлені пунктом 1.1 договору №46 про надання правової допомоги від 30.10.2015, та витратив 8 годин на надання ТОВ "Еліпсон" правової допомоги (а.с.75 т.1).

Квитанція №13/ПО про сплату гонорару в розмірі 2500,00 грн від 10.11.2015 підтверджує факт виконання вимог пункту 2.2 договору №46 про надання правової допомоги від 30.10.2015 (а.с.76 т.1).

Отже, враховуючи заявлену в письмовому клопотанні кількість годин, витрачених на виготовлення процесуальних документів (8 годин), то заявлена вартість витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн, здійснених позивачем, не перевищує 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину (551,20 грн), отже, клопотання позивача є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпсон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 20 жовтня 2015 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (Решетилівське відділення) від 16 жовтня 2015 року № НОМЕР_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпсон" (ідентифікаційний код 23557076) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 609,00 (шістсот дев'ять) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1250,00 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (Решетилівське відділення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліпсон" (ідентифікаційний код 23557076) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 609,00 (шістсот дев'ять) гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1250,00 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року.

Суддя Т.С. Канигіна