АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУДМІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/2794/2015 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 191 КПК Доповідач в суді Апеляційної інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32014100110000174 від 13.05.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.209, ч.2 ст.205, ч.1 ст. 205 КК України.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, зазначив, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.08.2015 р. було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під час якого вилучено ряд речей та документів, на відшукання та вилучення яких в ухвалі судді дозвіл не надавався, тож відповідно до ст.167 КПК України таке майно являється тимчасово вилученим. В цьому випадку орган досудового розслідування повинен був у встановлений КПК України строк звернутися до слідчого судді, чого не було зроблено. Відмовляючи в задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучені під час обшуку речі, слідчий суддя врахував те, що слідчим було пропущено строк, наданий ухвалою суду від 07.09.2015 року на усунення недоліків у клопотанні, яке не відповідало вимогам ст. 171 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а тому вона підлягає скасуванню, просить постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 32014100110000174, в ході обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Мотивуючи свої доводи, прокурор вказує на те, що він не був присутнім у судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого, за наслідками якого було винесено ухвалою суду від 07.09.2015 року про повернення клопотання для усунення недоліків. Згідно змісту ст. 172 КПК України, вказана ухвала слідчого судді повинна була отримана не відповідним органом прокуратури, як це вказано в оскаржуваній ухвалі, а конкретною процесуальною особою прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні. З огляду на це, вказану ухвалу він отримав 14.09.2015 та після усунення недоліків подав клопотання до суду 16.09.2015, тобто у строк визначений суддею, і тому вважає посилання слідчого судді на недотримання ним строків звернення до суду є безпідставними.
Прокурор також вважає, що вилучені під час обшуку речі відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами у справі та відповідають критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, при цьому пояснив, що органом досудового розслідування по вилученим речам призначено судову експертизу, дослідивши доводи апеляції та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення особи, у володінні якого таке майно перебуває, можливості володіти, користуватись та розпоряджатись ним, якщо є достатні підстави вважати, зокрема, що таке майно використовується як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його злочини.
Згідно ст.170 ч.2 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
Як вбачається з поданого клопотання органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 209 ч.3, 205 ч.2, та 205 ч.1 КК України. В ході розслідування даних злочинів за ухвалою суду було проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , під час якого були вилучені 4 пластикові картки Приватбанку; 2 планшети; 8 мобільних телефонів, які не були зазначені в ухвалі слідчого судді. Враховуючі ці обставини, орган досудового розслідування цілком слушно визначився з необхідністю звернутись з клопотання про арешт вказаного майна, оскільки останнє може містити сліди вчиненого кримінального правопорушення.
З матеріалів судової справи вбачається, що слідчим дотримані були вимоги ч.5 ст.171 КПК України, як і прокурором, коли орган досудового розслідування повторно звернувся до слідчого судді з клопотанням, усунувши його недоліки.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляції прокурора про те, що клопотання було подане без порушення процесуального строку, встановленого слідчим суддею, оскільки ним підтверджені обставини за якими органом досудового розслідування та прокурором повторно було надіслано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема, те що прокурор процесуальний керівник отримав копію ухвали слідчого судді про необхідність усунення недоліків клопотання 14.09.2015 року, а тому повторно подав клопотання, 16.09.2015 року, у встановлений судом термін.
За наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, як і клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту .
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32014100110000174 від 13.05.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.209, ч.2 ст.205, ч.1 ст. 205 КК України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ ДФС ЦО з ОВП ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32014100110000174 від 13.05.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.209, ч.2 ст.205, ч.1 ст. 205 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку в квартирі за адресою : АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а саме: 4 пластикові картки Приватбанк № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_13 ; планшет IPad НОМЕР_5 , 2 мобільні телефони марки Iphone 5s; 2 мобільні телефони марки Iphone 5, Iphone 6 plus; мобільний телефон марки HTC OPFH110M910m; 2 мобільні телефони марки «Samsung vrizon», «Samsung Duos»; мобільний телефон марки Nokia 6303 I; планшет марки «HTC wite sense».
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
.
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2015 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 54959270 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Масенко Денис Євгенович
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Масенко Денис Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні