Постанова від 12.01.2016 по справі 825/3810/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м.Чернігів Справа № 825/3810/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бондаренко В.О.,

представника третьої особи Кошового С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ''Данівське'' про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

17.12.2015 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановської Анни Михайлівни, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю ''Данівське'' (далі - ТОВ "Данівське") про :

визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановської Анни Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 22962634 від 17.07.2015, яким було зареєстроване строкове платне користування земельною ділянкою, площею 2,66 га ріллі на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, строком дії 10 років з правом пролонгації (орендар - ''ТОВ Данівське'', код ЄДРПОУ 03799110), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право (право оренди) НОМЕР_2;

визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановської Анни Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 22962686 від 17.07.2015, яким було зареєстроване строкове платне користування земельною ділянкою, площею 0,25 га сіножаті на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_3, строком дії 10 років з правом пролонгації (орендар - ''ТОВ Данівське'', код ЄДРПОУ 03799110), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право (право оренди) НОМЕР_4;

визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановської Анни Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 22962594 від 17.07.2015, яким було зареєстроване строкове платне користування земельною ділянкою, площею 2,89 га пасовища на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, кадастровий номер НОМЕР_5, строком дії 10 років з правом пролонгації (орендар - ''ТОВ Данівське'', код ЄДРПОУ 03799110), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право (право оренди) НОМЕР_6.

В судовому засіданні проведено заміну неналежного відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановську Анну Михайлівну на Козелецьке районне управління юстиції в Чернігівській області у зв'язку з ліквідацією Державної реєстраційної служби України та її структурних підрозділів із 21.10.2015.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що здійснення 17.07.2015 державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельних ділянок, строком на 10 років, за умови, що договори оренди землі укладено 15.03.2008, є протиправним, оскільки станом на 17.07.2015 із 10 років строку дії договорів минуло 7 років 4 місяці та 2 дні, і відповідно залишок строку дії цих договорів становив 2 роки 7 місяців 29 днів. Тобто реєстрація права оренди за ТОВ "Данівське" строком на 10 років грубо порушує право власника земельних ділянок розпоряджатися ними після 15.03.2018, як це передбачено умовами договорів. Таким чином, на думку позивача, ТОВ "Данівське" штучно збільшило строк оренди землі без укладання відповідних договорів. Позивач одночасно зазначає, що він не підписував з ТОВ "Данівське" ніяких договорів оренди від 15.03.2008 та має намір доводити це в суді у порядку ЦПК України. Однак, не оскарження рішень державного реєстратора в даному випадку може призвести до втрати цієї можливості у зв'язку з можливим пропуском строку звернення з адміністративним позовом. Тому, позивач, виходячи з презумпції правочинів, на підставі яких було здійснено реєстрацію речового права (права оренди), на даний час вважає доцільним оскарження рішень про державну реєстрацію іншого речового права в адміністративному порядку. Також, позивач вважає рішення державного реєстратора протиправними у зв'язку з тим, що ним здійснено реєстрацію іншого речового права за наявності вже зареєстрованого права, тобто подвійну реєстрацію.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що відповідачем було дотримано вимоги законодавства при реєстрації відповідного договору, а отже підстави для скасування рішень про реєстрацію іншого речового права об'єктивно відсутні.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Данівське" в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на законність підстав для реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі укладеного між позивачем та ТОВ ТОВ "Данівське" та надав суду письмові заперечення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.04.2006 між позивачем та КСП ім.Леніна (код ЄДРПОУ 03799110, правонаступником якого є ТОВ "Данівське") було укладено Договір оренди землі строком на 10 років, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,80 га, яка знаходиться на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю виданого на ім'я ОСОБА_4. Згідно до плану меж земельної ділянки, вона складається з трьох частин (сіножаті - 0,25 га, пасовище - 2,89 га та рілля - 2,66 га), які мають кадастровий номер НОМЕР_3, НОМЕР_5 та НОМЕР_1 відповідно.

До закінчення строку дії договору оренди землі від 03.04.2006 між позивачем та ТОВ "Данівське" 15.03.2008 на інших умовах укладено нові договори, щодо надання в оренду земельної ділянки, що складається з трьох частин (сіножаті - 0,25 га, пасовище - 2,89 га та рілля - 2,66 га) та мають кадастрові номери НОМЕР_3, НОМЕР_5 та НОМЕР_1 відповідно.

14.07.2015 ТОВ "Данівське" звернулось до Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області Улановською Анною Михайлівною були винесені рішення від 17.07.2015 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 22962634, 22962686 та 22962594), якими було зареєстроване строкове платне користування земельними ділянками (площею 2,66 га ріллі, площею 0,25 га сіножаті, площею 2,89 га пасовища) на території Данівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області (кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_3, НОМЕР_5), строком дії 10 років з правом пролонгації (орендар - ''ТОВ Данівське'', код ЄДРПОУ 03799110), на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідні записи про інше речове право (право оренди).

Таким чином, отримавши від ТОВ "Данівське" копії договорів оренди землі від 15.03.2008 та оригінали витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізнався про прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та не погоджуючись з вказаними рішеннями, вирішив оскаржити їх в судовому порядку.

Так, спірні правовідносини, стосовно яких подано позов регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768, Законом України від 06.10.1998 № 161 "Про оренду землі", Законом України від 01.07.2004 № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, а також Цивільним кодексом України (чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Особливості реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' та ''Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень''.

Приписами ст.2 Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Статтею 3 цього Закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (ч.1 ст.15 Закону). Відповідно, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку,встановленому законом (п.1 ч.1 ст.19 Закону).

Отже, згідно п.5 ст.126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції на час реєстрації договору оренди землі від 03.04.2006, стороною яких було КСП "ім..Леніна") право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

В даному випадку, за вимогою ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Аналогічні положення щодо виникнення права оренди земельної ділянки містяться і в Законі України "Про оренду землі", згідно ст.6 якого орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Особливості внесення записів та виключення таких до/з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі було врегульовано Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (надалі - Порядок), який діяв до 01.01.2013 (на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 03.04.2006).

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельних книг і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі", яка набрала чинності з 01.01.2011, державна реєстрація договорів оренди землі з 01.01.2011 здійснюється відділами Держкомзему.

До набрання чинності вказаною постановою державну реєстрацію договорів оренди землі продовжували здійснювати структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за №641/7962.

Обов'язок державної реєстрації договорів оренди землі з 01.01.2011 покладався на відповідні управління Держкомзему.

Пунктом 10 Порядку передбачалося, що записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.

З аналізу наведеної норми випливає, що внесення записів до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснювалося посадовою особою територіального органу Держземагентства виключно на підставі договору оренди землі, договору про внесення змін до договорів оренди або рішення суду.

Статтею 28-1 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 118 "Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав" затверджено Порядок надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Згідно п.1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до положень п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 06.08.2013 №2951/05- 15-13 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Таким чином, саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації, повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2015 відповідно до п.8 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державний реєстратор Улановська А.М. звернулась до Відділу Держземагентства у Козелецькому районі щодо надання інформації стосовно наявності або відсутності зареєстрованих договорів оренди на земельні ділянки (а.с.99 згідно переліку), та 16.07.2015 за результатами розгляду листа, реєстраційній службі було повідомлено про реєстрацію договорів оренди на зазначені земельні ділянки на підставі договорів оренди від 03.04.2006 укладених між позивачем та КСП ім.Леніна, правонаступником якого є ТОВ "Данівське".

Так, частиною 1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 52 - 56 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у п.2 ч.1 цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів). 4. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що за умови укладення правочину у письмовій формі, відповідності відомостей про нерухоме майно, а в даному випадку земельних ділянок наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, на підставі заяви уповноваженої особи ОСОБА_6, в зв'язку з тим, що договори від 15.03.2008 укладені за взаємною згодою сторін, що не суперечить п.36 договору оренди від 03.04.2006 та враховуючи, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки є певною процедурою, яка займає визначений проміжок часу, що в свою чергу може слугувати наявністю розбіжностей у часі між часом підписання договору та його державною реєстрацією, а також в зв'язку з відсутністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняті відповідні рішення від 17.07.2015 № 22962634, № 22962686 та № 22962594 про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтування позивача щодо неправомірності зазначених рішень, фактично зводиться до розбіжностей в датах договорів, що впливає на строки їх дії, проте зазначені договори укладено в межах чинного законодавства та не визнані судом недійсними. Отже, питання щодо визнання правомірності цих договорів повинно вирішуватись в межах цивільного судочинства, оскільки позивач своїми вимогами зачіпає право цивільне, що має приватно - правовий інтерес.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, враховуючи ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає, що обставини, на які посилається позивач, не можуть бути взяті до уваги при вирішенні даного спору, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк