Рішення

від 05.01.2016 по справі 923/1811/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2016 р. Справа № 923/1811/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Дудар І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн", м. Каховка Херсонської області

до фермерського господарства "Іолана", с. Дудчине Каховського району Херсонської

області

про стягнення 445586,16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність №56/44-ю від 30.10.2015р.;

від відповідача - представник ОСОБА_2, довіреність від 11.12.2015р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фермерського господарства "Іолана" заборгованість у розмірі 317469,74 грн., з якої: 192234,42 грн. - сума основного боргу, 33144,49 грн. - сума інфляційних втрат, 5767,00 грн. - сума 3% річних, 66634,56 грн. - сума інфляційних втрат, 3404,97 грн. - сума 3% річних та 113499,00 грн., 16284,30 грн. - сума пені. Судові витрати по справі, які складаються із суми судового збору та витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує твердженням про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, з посиланням на умови договору поставки №44 від 27.02.2013р., положення ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 230 ГК України.

09 грудня 2015 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. В даній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 445586,16 грн., з якої: 192234,42 грн. - сума основного боргу, 99779,05 грн. - сума інфляційних втрат, 17077,86 грн. - сума 3% річних та 136494,83 грн. - сума пені.

Ухвалою від 14.12.2015р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та визначив ціну позову у розмірі 445586,16 грн.

14 грудня 2015 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, у зв'язку з необґрунтованим розрахунком. Також у відзиві відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70% у разі їх застосування. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 87-107).

Представник позивача у судовому засіданні 05.01.2016р. надав пояснення, в яких позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, які складаються із суми судового збору та витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн., згідно договору №58/15 від 30.10.2015р.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.01.2016р. позовні вимоги визнав частково, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

Позивач і відповідач не надали суду витребуваний акт звірки розрахунків. Про причини невиконання вимог ухвали суду не повідомили.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 27 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн" (надалі - позивач або постачальник) і фермерським господарством "Іолана" (надалі - відповідач або покупець) був укладений договір поставки №44 (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору сторони визначили, що за даним договором постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товари (надалі - Товар) згідно з специфікацією та на умовах, що визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Сторони підписують окремий Додаток на кожну партію товару, що продається за цим договором (п.1.2. договору).

Умовами пункту 2.1. договору сторони визначили, що ціна товару, а також умови оплати зазначаються в додатках на кожну партію товару. В ціну товару входить вартість тари, упаковки й маркування.

Так, на виконання умов договору позивач у період з 27.02.2013р. по 10.12.2013р. поставив відповідачу товар на загальну суму 506703,30 грн., що підтверджується відповідними Додатками на кожну партію товару (а.с. 10-15, 116).

Одержання продукції покупцем підтверджується наявністю відбитка печатки ФГ "Іолана" у вищезазначених Додатках на кожну партію товару та підписом покупця, який приймав товар.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення договірних зобов'язань за отриманий товар розрахувався лише частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 192234,42 грн.

Отже, у зв'язку із несплатою відповідачем суми боргу у розмірі 192234,42 грн. грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 192234,42 грн., суму пені у розмірі 136494,83 грн., суму 3% річних у розмірі 17077,86 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 99779,05 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої договірні зобов'язання перед позивачем по сплаті 192234,42 грн. у встановлений договором строк не виконав

Доказів сплати суми основного боргу у розмірі 192234,42 грн. відповідачем суду не надано.

Наявність суми основного боргу у розмірі 192234,42 грн., відповідач не заперечував.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 192234,42 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, то ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Умовами п.5.3. договору визначено, що у випадку прострочення оплати вартості товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення.

За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивач, на підставі ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних у розмірі 17077,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 99779,05 грн., та на підставі пункту 5.3. договору нарахував 136494,83 грн. пені (а.с. 68-70, 74-75).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, виявив наявність помилок у періодах початку нарахування пені по Додатках № 8/1 (доповнення №13, №14), № 8/2 (доповнення №11, №12), № 9, № 10, оскільки у вказаних додатках у п.2 "Умови оплати" зазначена дата - "до 01.07.2014р".

По решті Додатків, а саме з №3 по №8, судом не виявлено помилок у розрахунках пені.

Приймаючи рішення, суд врахував, що відповідно до п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 01.10.2014р., то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну, тобто 30.09.2014р., а 01.10.2014р. у випадку невиконання зобов'язання вже буде першим днем прострочки виконання зобов'язання. Згідно з цим же п.1.9 цієї постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, пені, відсотків річних.

З викладеного слідує, що позивачу слід було нараховувати пеню по вказаних Додатках, саме з 01.07.2014р.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок сум пені, лише по простроченим зобов'язанням з оплати Додатків № 8/1 (доповнення №13, №14), № 8/2 (доповнення №11, №12), № 9, № 10, розрахунок пені має наступний вигляд:

Додаток №8/1

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 42508 01.07.2014 - 16.07.2014 16 9.5000 % 0.052 %* 354.04 42508 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 %* 3464.69 42508 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 2771.75 42508 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 1180.91 42508 04.03.2015 - 27.08.2015 177 30.0000 % 0.164 %* 12368.08 42508 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 1760.88 42508 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 1793.49 42508 30.10.2015 - 01.12.2015 33 22.0000 % 0.121 %* 1691.00 Загальна сума пені по Додатку №8/1 складає 25384,85 грн.

Додаток №8/2

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 38926.32 01.07.2014 - 16.07.2014 16 9.5000 % 0.052 %* 324.21 38926.32 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 %* 3172.76 38926.32 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 2538.21 38926.32 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 1081.41 38926.32 04.03.2015 - 06.07.2015 125 30.0000 % 0.164 %* 7998.56 Загальна сума пені по Додатку №8/2 складає 15115,14 грн.

Додаток №9

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4638.80 01.07.2014 - 16.07.2014 16 9.5000 % 0.052 %* 38.64 4638.80 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 %* 378.09 4638.80 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 302.48 4638.80 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 128.87 4638.80 04.03.2015 - 27.08.2015 177 30.0000 % 0.164 %* 1349.70 4638.80 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 192.16 4638.80 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 195.72 4638.80 30.10.2015 - 01.12.2015 33 22.0000 % 0.121 %* 184.54 Загальна сума пені по Додатку №9 складає 2770,19 грн.

Додаток №10

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 132667.08 01.07.2014 - 16.07.2014 16 9.5000 % 0.052 %* 1104.95 132667.08 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 %* 10813.28 132667.08 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 8650.62 132667.08 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 3685.60 132667.08 04.03.2015 - 27.08.2015 177 30.0000 % 0.164 %* 38600.67 132667.08 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 5495.69 132667.08 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22.0000 % 0.121 %* 5597.46 132667.08 30.10.2015 - 01.12.2015 33 22.0000 % 0.121 %* 5277.61 Загальна сума пені по Додатку №10 складає 79225,87 грн.

З вищезазначених розрахунків слідує, що загальна сума пені по Додаткам № 8/1 (доповнення №13, №14), № 8/2 (доповнення №11, №12), № 9, № 10, складає 122496,05 грн.

Суд звертає увагу, що за здійсненим судом розрахунком, сума пені по Додатку №8/2 (доповнення №11, №12) складає 15115,14 грн. В той же час, за здійсненим позивачем розрахунком, загальна сума пені по Додатку №8/2 (доповнення №11, №12) складає 12267,92 грн.

Суд зазначає, що навіть з урахуванням здійснених позивачем помилок у даті початку нарахування пені по Додатку №8/2 (доповнення №11, №12), загальна сума пені за розрахунком позивача складає 12267,92 грн., тобто на 2847,22 грн., ніж за судовим розрахунком.

Отже, суд залишає без змін суму пені нараховану позивачем по Додатку №8/2 (доповнення №11, №12), яка становить 12267,92 грн., оскільки дана сума не виходить за межі суми судового розрахунку.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають частковому задоволенню, лише у розмірі 127017,97 грн.

Решта сума пені у розмірі 9476,86 грн. заявлена позивачем до стягнення безпідставно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Дослідивши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 4-5, 68, 74), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки зазначені розрахунки в порушення приписів п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, за якою позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, визнаються судом необґрунтованими.

Так, позивачем у вказаних розрахунках взагалі не зазначено конкретних дат, з яких починається та закінчується розрахунок вказаних нарахувань, що позбавляє суд права самостійно перевірити дані нарахування.

Надані позивачем нові розрахунки сум вказаних нарахувань, не усунули зазначені недоліки у розрахунках позивача.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки позивачем подано необґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних у розмірі 17077,86 грн. та інфляційних втрат у розмірі 99779,05 грн., позбавляє суд можливості здійснити самостійний перерахунок даних нарахувань, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, і у їх задоволенні має бути відмовлено.

Суд інформує позивача, що після усунення вказаних недоліків, позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом про стягнення вказаних сум 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваної суми пені на 70%, з огляду на наступне.

Посилання відповідача на тяжке матеріальне становище, у зв'язку із наявністю заборгованості перед іншими контрагентами, не є підставою для зменшення штрафних санкцій на 70%, оскільки вказані обставини могли виникнути у зв'язку із бездіяльністю самого ж відповідача, або на підставі будь-яких інших чинників, викликаних несумлінним ставленням керівника підприємства відповідача до свої обов'язків, як керівника підприємства. До того ж умовами договору також не передбачено звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій у випадку тяжкого матеріального становища. Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідачем не надано суду належних доказів в обґрунтування клопотання щодо зменшення штрафних санкцій на 70%, оскільки зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення пені.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч.2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Отже, помилковими є посилання відповідача, як на підставу для зменшення штрафних санкцій наявність тяжкого матеріального становища, внаслідок чого його доводи не можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій на 70%.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню, частково не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму судових витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, в контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (надалі - Закон).

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Судом встановлено, що 30.10.2015р. між ТОВ "Агроальянс Юкрейн" (довіритель) і адвокатом ОСОБА_1 (представник), який має свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 79 від 20.05.2002р., укладено договір на представництво в суді №58/15/64.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що вартість послуг наданих адвокатом становить 8000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.11.2015р. сплачено адвокату суму за надання юридичних послуг у розмірі 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №588 від 05.11.2015р.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем витрати на послуги адвоката/юридичні послуги в сумі 4000,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання у судовому порядку.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з фермерського господарства "Іолана" (74845, Херсонська область, Каховський район, с. Дудчине, вул. Будівельників, 14, код ЄДРПОУ - 21299121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс Юкрейн" (74800, Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, код ЄДРПОУ - 36631359) суму основного боргу у розмірі 192234,42 грн., суму пені у розмірі 127017,97 грн., суму витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. та 4788,79 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.01.2016р.

Суддя С.В. Нікітенко