Постанова

від 13.01.2016 по справі 910/26017/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2016 р. Справа№ 910/26017/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Яременко В.Д. (дов. №б/н від 04.01.2016 року);

Гаврилова О.Ю. (дов. №б/н від 03.12.2015 року);

від відповідача: Шестаков А.В. (дов. №б/н від 20.04.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства "Монтажєвробуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року

у справі №910/26017/15 (суддя М.М. Якименко)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд", м. Київ

до приватного підприємства "Монтажєвробуд", м. Київ

про визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся), -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Монтажєвробуд" про визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано Договір підряду №4 від 16.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" та Приватним підприємством "Монтажєвробуд" неукладеним (таким, що не відбувся).

Не погодившись із вказаним рішенням, приватне підприємство "Монтажєвробуд" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року по справі №910/26017/15, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2015 року прийнято апеляційну скаргу приватного підприємства "Монтажєвробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/26017/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи №910/26017/15 на 13.01.2016 року.

В судове засідання, призначене на 13.01.2016 року, з'явились представники позивача та відповідача, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

В судовому засіданні представником відповідача було подано клопотання в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України про зупинення провадження у справі №910/26017/15 до розгляду справи №910/17801/15 за позовом приватного підприємства "Монтажєвробуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" про стягнення грошових коштів у розмірі 329 331,58 грн. за договором підряду №4 від 16.09.2014 року.

Представники позивача заперечували щодо задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів зазначає, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Частина 1 вказаної статті встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи відсутність підстав, які б зумовили неможливість розгляду справи №910/26017/15 до вирішення спору №910/17801/15, зважаючи на непов'язаність вказаних справ, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 16.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" (далі по тексту генпідрядник) та Приватним підприємством "Монтажєвробуд" (далі по тексту - підрядник) було укладено договір підряду №4 (далі по тексту - договір), у відповідності до п. 1.1 якого генпідрядник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати внутрішньо оздоблювальні роботи по реконструкції гуртожитку з переобладнанням під житловий будинок з поквартирним заселенням з улаштуванням надбудови та прибудови на вул. Гарматній, 20 у Солом'янському районі м. Києва, відповідно до проектної документації, договірної ціни (додаткок № 2) та умовах передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що кінцевий термін виконання підрядних робіт становить 2014 р. за умов вчасного перерахування коштів, передбачених п. 4.1 договору та виконання п.п. 6.2.1, 6.2.4, 6.2.11, 6.2.13.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору вартість робіт визначається згідно з договірною ціною, погодженою сторонами. У випадку затримки оплати і збільшення вартості будівельних робіт, що відбулись за відповідний час, вартість договору може бути переглянута шляхом оформлення додаткової угоди.

Пунктами 3.3, 3.4 договору передбачено, що при внесенні змін до проектної документації генпідрядник, якщо того вимагають зміни, замовляє підряднику додаткові матеріали та роботи, що узгоджуються додатковою угодою до даного договору. Вартість даного договору може переглядатись за умови: зміни обсягів і складності будівельно-монтажних робіт; зміни цін на матеріали поставки підрядника (які не були забезпечені авансом) більше ніж на 10 % щодо цін, застосованих при визначенні базової договірної ціни; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість робіт.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору генпідрядник перераховує підряднику аванс в сумі на строк згідно заявки, яка має бути погоджена. Розрахунок за фактично виконані обсяги робіт здійснюється щомісяця на підставі довідки типової форми КБ-3 та акта приймання виконаних робіт форми КБ-2в, наданих підрядником генпідряднику не пізніше 17 числа звітного місяця. Генпідрядник приймає виконані роботи і підписує надані підрядником довідки про вартість виконаних та акти приймання виконаних робіт не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітнім або надає мотивовану відмову від підписання. При наявності у генпідрядника претензій по обсягу та/або якості виконаних робіт він зобов'язаний у той же строк надати підряднику перелік відповідних зауважень у письмовій формі. У цьому випадку сторонами складається акт із переліком необхідних доробок і термінами їхнього виконання.

Відповідно до п. 5.3 договору передача фактично виконаних робіт генпідряднику, відповідно до затвердженого графіку виконання робіт додаток №3, передбачених даним договором, оформлюється актом про прийом виконаних підрядних робіт форми КБ-2в довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 у трьох примірниках.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за даним договором (п. 12.1 договору).

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, при укладанні Договору підряду №4 від 16.09.2014 року сторонами не було погоджено істотні умови договору, а всі роботи виконувались фактично на усній домовленості сторін.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та керуючись обставинами, встановленими у рішенні господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №910/4522/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" до Приватного підприємства "Монтажєвробуд" (далі - ПП "Монтажєвробуд" про стягнення авансового платежу в сумі 296 000,00 грн. за договором підряду на капітальний ремонт №4 від 16.09.2014 року.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки судом першої інстанції допущено помилку у застосуванні положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч положенням зазначеної статті суд першої інстанцій помилково надав преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Крім цього, у вказаному рішенні судом не встановлювався факт не укладеності договору, а зазначалось про фактичне виконання робіт за усною домовленістю сторін.

При цьому, судом у рішенні по справі №910/4522/15-г встановлено, що на виконання договору, незважаючи на відсутність погодженої сторонами заявки, передбаченої п. 4.1 договору, позивач перерахував відповідачу авансовий платіж на загальну суму 296 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1885 від 23.09.2014 р., № 1938 від 30.09.2014 р., № 1988 від 07.10.2014 р., № 2021 від 10.10.2014 р., № 2101 від 20.10.2014 р., № 2124 від 22.10.2014 р., № 2152 від 27.10.2014 р., № 2187 від 03.11.2014 р., № 2302 від 13.11.2014 р. та поясненнями представників сторін

Також, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України є помилковими, оскільки відповідно до приписів зазначеної норми права ціна у договорі визначається виходячи із звичайних цін, якщо вона не встановлена і не може бути визначена виходячи з умов договору, однак у даному випадку, зважаючи, що ціна в договорі не встановлена, її визначення все ж можливо шляхом погодження сторонами, що і передбачено умовами договору (п. 3.1).

Одночасно, ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Крім того, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондується з положеннями статі 20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Вимога про визнання договору підряду неукладеним спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Встановлення вказаного факту може бути лише елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Із цього приводу Верховний Суд України в постанові від 25 червня 2011 року (справа № 3-58гс11) зазначив, що визнання договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що оскаржуваний договір виконувався сторонами.

Зокрема, місцевим судом при вирішенні спору у справі №910/26017/15 не взято до уваги, що факт виконання договору підтверджується платіжними дорученнями згідно договору підряду №4 від 16.09.2014 року, наявними у справі №910/26017/15 (а.с. 60-68), які у графі призначення платежу містять посилання на вказаний договір.

Представником позивача не заперечується факт виконання робіт відповідачем.

Таким чином, фактичні дії сторін свідчать про те, що договір був укладений та виконувався сторонами, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними та Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначення договору як неукладеного може бути на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. До того ж позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договору підряду неукладеним (таким, що не відбувся).

У відповідності до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга приватного підприємства "Монтажєвробуд" з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/26017/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Монтажєвробуд" на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/26017/15 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2015 року у справі №910/26017/15 скасувати.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" до приватного підприємства "Монтажєвробуд" про визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) - відмовити .

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Промжитлобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 27-а, код ЄДРПОУ 37044064) на користь приватного підприємства "Монтажєвробуд" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-І, код ЄДРПОУ 38637792) грошові кошти у сумі 1 339,80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень 80 копійок) за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Справу №910/26017/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз