Постанова

від 12.01.2016 по справі 910/8956/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа№ 910/8956/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю учасників судового процесу:

від прокуратури міста Києва: Жовтун Н.Б. - старший прокурор відділу

від позивача: Безносик А.О. - за дов.

від відповідачів -1, -4: Глущенко Д.В. - за дов.

від відповідача-2: повноважний представник не з'явився

від відповідача-3: Сухом'яткін К.М. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015

у справі №910/8956/15 (головуючий суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);

2) Комунального підприємства Київтранспарксервіс ;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП ;

4) Київської міської державної адміністрації

про визнання недійсними розпорядження та договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі, відповідач-1), Комунального підприємства Київтранспарксервіс (далі, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП (далі, відповідач-3) та Київської міської державної адміністрації (далі, відповідач-4) про визнання незаконним і скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 646 Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщення торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі та визнання недійсним Інвестиційного договору від 06.06.2014 № 050-13/і/137, укладеного між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунальним підприємством Київтранспарксервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного конкурсу, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.05.2014 № 646 затверджено переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському, 6 в Оболонському районі м. Києва - Товариства з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП та доручено Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради КМДА укласти інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва, у зв'язку з чим 06.06.2014 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради КМДА, як організатором конкурсу, Комунальним підприємством Київтранспарксервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП , як інвестором, було укладено Інвестиційний договір № 050-13/і/137. Таким чином, на думку прокурора, відповідно до умов конкурсу та цього договору інвестор здійснює передбачену статтею 95 Земельного кодексу України правомочність землекористувача (право споруджувати будинки), хоча статус землекористувача він у передбаченому імперативними нормами законодавства порядку не отримав, у зв'язку з чим прокурор вважає, що оспорювані розпорядження та договір суперечать законодавчим нормам, які регулюють порядок отримання землі у користування, чим порушуються інтереси держави. Крім цього, прокурор зазначає, що під час проведення даного інвестиційного конкурсу та укладення вищевказаного договору інвестором, який фактично отримує право користування земельною ділянкою (а у подальшому і право власності), до бюджету міста Києва не сплачено жодних коштів за земельну ділянку, як це передбачено статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Натомість, єдиним платежем у бюджет міста Києва зі сторони інвестора є плата на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва. Також, на думку прокурора, порушення інтересів держави полягає у тому, що за результатами неконкурентного набуття земельної ділянки інвестором територіальна громада міста Києва не отримує у власність жодної частини площі збудованого об'єкта, а бюджет міста не отримує відповідні компенсаційні платежі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі № 910/8956/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Присуджено до стягнення з Київської міської ради в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 436,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що прокурором та позивачем у справі не доведено суду та не надано належних доказів, що розпорядження відповідача-1 № 646 від 26.05.2014 не відповідає вимогам закону та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, що було б підставою для визнання вказаного розпорядження та укладеного на його підставі інвестиційного договору недійсними. Судом також не встановлено факту порушення у зв'язку з прийняттям вказаного розпорядження та укладення інвестиційного договору інтересів позивача у справі, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

За твердженнями скаржника спірне розпорядження від 26.05.2014 № 646 прийняте, а інвестиційний договір від 06.06.2014 №050-13/і/137 укладено з порушенням вимог Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі, Положення) (пункти 1.4., 3.1., 3.2., 3.3., 6.2.20 Положення) та статей 9, 116, 124, 134 Земельного кодексу України.

Як зазначає апелянт, умови проведеного конкурсу та інвестиційного договору, які надають можливість забудувати земельну ділянку без оформлення її у встановленому законом порядку, не відповідають приписам земельного та містобудівного законодавства, а саме статтям 95, 124, 125, 134 Земельного кодексу України, а також статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Водночас, прокурор зазначає, що Київською міською радою не приймалось рішення відносно спірної земельної ділянки щодо передачі її у власність за результатами інвестиційного конкурсу на загальних підставах в порядку, визначеному статтею134 Земельного кодексу України, тобто на земельних торгах, а порядок набуття інвестором земельної ділянки, визначений інвестиційним договором, суперечить вимогам пунктів 3.1., 3.2.8., 3.3.1. Положення.

Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що умовами спірного інвестиційного договору інвестору надано можливість набути право користування земельною ділянкою поза конкурсом в порушення вимог земельного законодавства. При цьому, період набуття інвестором земельної ділянки у користування (до чи після реалізації інвестиційного проекту) не змінює незаконність визначеної договором процедури набуття земельної ділянки у користування.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі №910/8956/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.12.2015, відстрочено за клопотанням скаржника, викладеним у апеляційній скарзі, Заступнику прокурора міста Києва сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 до дня розгляду справи, а саме до 03.12.2015.

23.11.2015 прокурор подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про звільнення Прокуратури міста Києва від сплати судового збору за подання апеляційної скарги або відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі у зв'язку з відсутністю видатків на сплату останньою судового збору, що підтверджується кошторисом Прокуратури міста Києва на 2015 рік та листом ГУ ДКСУ України у м. Києві від 30.10.2015.

01.12.2015 відповідач-1 та відповідач-4 подали через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких просили суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

01.12.2015 представник відповідача-3 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

03.12.2015 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких проти її задоволення заперечував, просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 відстрочено Заступнику прокурора міста Києва сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 до прийняття апеляційним господарським судом постанови у даній справі, водночас, відмовлено прокурору у задоволенні клопотання у частині звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У судовому засіданні, призначеному на 03.12.2015, оголошено перерву до 12.01.2015.

Повноважний представник відповідача-2 у судове засідання, призначене на 12.01.2015, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника відповідача-2 у повідомленні про розгляд справи від 03.12.2015.

Представники прокуратури та позивача у судових засіданнях підтримували доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Представники відповідачів у судових засіданнях проти доводів, викладених прокурором у апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора та вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189 затверджено Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва (далі, Положення №528/1189).

Відповідно до пункту 1.1. Положення №528/1189 вказане положення визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладання інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Згідно пункту 1.2. Положення №528/1189 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

За змістом пункту 1.5. Положення №528/1189 рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

Відповідно до пункту 1.6 Положення №528/1189 об'єктом інвестиційного конкурсу можуть бути, зокрема, інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки, об'єкти архітектурної та містобудівної діяльності, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу.

Згідно з пунктом 2.1.1. Положення пропозиції до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, надаються щомісячно організатору конкурсу структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головними управліннями, управліннями, балансоутримувачами зазначених об'єктів.

Пунктом 3.1. Положення №528/1189 передбачено, що з метою залучення інвестицій до економіки міста набуття права на землю може вирішуватись одним з таких способів:

- шляхом надання інвестиційно-привабливої земельної ділянки у власність або в оренду переможцеві інвестиційного конкурсу у відповідності до даного Положення (надання земельної ділянки за результатами інвестиційного конкурсу);

- шляхом викупу земельної ділянки на загальних підставах (шляхом проведення аукціонів) в порядку, встановленому рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві , за умови, що Комісія прийняла рішення про недоцільність проведення інвестиційного конкурсу на такій земельній ділянці (надання земельної ділянки на загальних підставах).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 №1403 було затверджено склад постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та створено робочу групу для виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсів та затверджено її склад.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві Комунальне підприємство Київтранспарксервіс було визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів у м. Києві.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 Про Правила благоустрою м. Києва експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.01.2012 №63 Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у м. Києві (далі, Розпорядження №63) до Переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, включено будівництво багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення, зокрема, на просп. Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі. Замовником виконання підготовчих робіт та будівництва інвестиційних об'єктів є Комунальне підприємство Київтранспарксервіс .

Комунальному підприємству Київтранспарксервіс на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 №614/10102 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована у м. Києві по просп. Оболонському (навпроти буд. №20) площею 0,3600 га (кадастровий номер 8000000000:78:503:0015) для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення.

Пунктом 7 Розпорядження №63 доручено постійно діючій конкурсній комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у встановленому порядку провести відповідні інвестиційній конкурси із залучення інвесторів.

Так, на виконання розпорядження КМДА від 17.01.2012 №63 КП Київтранспарксервіс спільно з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) були проведені на конкурентних засадах інвестиційні конкурси із залучення інвесторів та укладено інвестиційні договори.

26.05.2014 виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано розпорядження №646 Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі .

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження зобов'язано Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) укласти інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва - КП Київтранспарксервіс .

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06.06.2014 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради КМДА (організатор конкурсу), Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП (інвестор) (разом - сторони) був укладений Інвестиційний договір № 050/13/і/137 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі (далі, Договір або Інвестиційний договір).

Вказаним договором узгоджено умови реалізації інвестиційного конкурсу, а також основні права та обов'язки сторін.

Згідно пункту 1.1.2. Договору, об'єкт інвестування - будівництво багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі міста Києва, орієнтовні техніко-економічні показники якого визначені у пункті 1.3. цього договору.

Пунктом 1.1.5. Інвестиційного договору визначено, що інвестиційний проект - це сукупність дій сторін, спрямованих на будівництво об'єкта інвестування, оформлення прав на майно та земельну ділянку, відповідно до законодавства України та умов цього договору.

У пункті 1.1.8. Інвестиційного договору передбачено, що земельна ділянка загальною площею 0,3600 га (кадастровий номер 8000000000:78:503:0015), в межах якої буде здійснено будівництво об'єкта інвестування, надана замовнику у постійне користування рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 №614/10102.

У пункті 1.1.9. Інвестиційного договору визначено, що утримання земельної ділянки - це сукупність дій з боку замовника, спрямованих на забезпечення інвестора земельною ділянкою для влаштування об'єкта інвестування та його експлуатації, які включають в себе сплату земельного податку та інші витрати замовника та таку земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1.6. Інвестиційного договору після виконання інвестором всіх своїх зобов'язань за договором, завершення влаштування об'єкта інвестування та введення його в експлуатацію або окремих його складових частин, інвестор в установленому чинним законодавством України порядку оформляє право власності на об'єкт інвестування або окремі його складові частини, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Земельні та майново-правові питання вирішуються замовником та інвестором у встановленому чинним законодавством України порядку (пункт 1.7. Інвестиційного договору).

Відповідно до пункту 1.9. Договору після належного виконання інвестором всіх умов договору та введення об'єкту в експлуатацію інвестор у встановленому порядку оформлює право власності або користування на земельну ділянку, на якій реалізовано проект будівництва об'єкта інвестування.

Орієнтовна вартість будівництва об'єкта інвестування становить 10 833 330,00 грн. без ПДВ та підлягає уточненню після розробки ПД на будівництво об'єкта інвестування (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2. Договору інвестор сплачує організатору конкурсу кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 6% від орієнтованої вартості будівництва об'єкта інвестування без ПДВ, що становить 649 999,80 грн.

Після введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор зобов'язується в установленому порядку оформити на нього право власності, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва, як це передбачено пунктом 1.6. договору (пункт 4.2.10. Інвестиційного договору).

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України Про інвестиційну діяльність .

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про інвестиційну діяльність інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про інвестиційну діяльність об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях економіки та об'єкти власності.

Частиною 1 статті 5 Закону України Про інвестиційну діяльність передбачено, що суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Згідно зі статтею 9 цього Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Положенням про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189, визначено порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Київська міська рада своїм рішенням №528/1189 від 27.05.2007 прийняла та затвердила Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів, де до об'єктів інвестування віднесено зокрема об'єкти реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об'єкти; новостворювані об'єкти комерційного та соціального призначення з подальшою їх передачею у приватну власність та/або у власність територіальної громади м. Києва та земельні ділянки, на яких планується будівництво зазначених об'єктів; інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки, а відповідача-4 - Київську міську державну адміністрацію наділила повноваженнями щодо прийняття розпоряджень про проведення конкурсу та затвердження його результатів (пункт 1.5. рішення № 528/1189). Київська міська рада у пункті 1.9. рішення №528/1189 встановила, що організатором конкурсу є Головне управління економіки та інвестицій, якого наділено повноваженнями на укладення інвестиційних договорів з інвесторами.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає, що оскаржуване розпорядження від 26.05.2014 №646 було прийнято виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі та у відповідності до Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189, а також згідно процедури, яка визначалась розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.01.2012 №63 Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у м. Києві . До Переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, включено будівництво багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на просп. Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором та позивачем не доведено суду невідповідності оскаржуваного розпорядження вимогам чинного законодавства та наявності підстав для визнання спірного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2014 №646 незаконним та його скасування.

Як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції прокурор наголошував на тому, що під час проведення даного інвестиційного конкурсу та укладення Інвестиційного договору Товариством з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП , яке фактично отримує право користування земельною ділянкою (а у подальшому і право власності на неї поза конкурсом), до бюджету міста Києва не сплачено жодних коштів за земельну ділянку, як це передбачено статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . При цьому, єдиним платежем у бюджет міста Києва зі сторони інвестора є плата на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а тому за результатами неконкурентного набуття земельної ділянки інвестором територіальна громада міста Києва не отримує у власність жодної частини площі збудованого об'єкта, а бюджет міста - відповідних компенсаційних платежів, у зв'язку з чим, на думку прокурора, даний інвестиційний договір підлягає визнанню недійсним.

З приводу вказаних тверджень прокурора колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішення, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (пункт 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

В спірному Інвестиційному договорі його сторонами були включені положення умов конкурсу, затверджені постійною діючою конкурсною комісією із залучення інвесторів.

Як уже зазначалося вище, пунктом 3.1. Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів передбачено, що з метою залучення інвестицій до економіки міста набуття права на землю може вирішуватись одним з таких способів: шляхом надання інвестиційно привабливої земельної ділянки у власність або в оренду переможцеві інвестиційного конкурсу у відповідності до даного Положення (надання земельної ділянки за результатами інвестиційного конкурсу) та шляхом викупу земельної ділянки на загальних підставах (шляхом проведення аукціонів) в порядку, встановленому рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві , за умови, що Комісія прийняла рішення про недоцільність проведення інвестиційного конкурсу на такій земельній ділянці (надання земельної ділянки на загальних підставах).

Як вбачається з пункту 4.2.10. Інвестиційного договору після введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор зобов'язується в установленому порядку оформити на нього право власності, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва, як це передбачено пунктом 1.6. договору

Таким чином, земельна ділянка загальною площею 0,3600 га (кадастровий номер 8000000000:78:503:0015), розташована на просп. Оболонському (навпроти будинку №20) в Оболонському районі, не може бути передана у користування або власність інвестору - Товариству з обмеженою відповідальністю СВП-ГРУП до моменту завершення реалізації інвестиційного договору.

Крім того, судова колегія зазначає, що положення інвестиційного договору не є підставою для автоматичного, тобто поза передбаченою законодавством процедурою, набуття інвестором права власності на земельну ділянку.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами Інвестиційний договір не суперечить нормам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за клопотанням прокурора ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2015 у справі №910/8956/15 відстрочено Заступнику прокурора міста Києва сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 до прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у даній справі.

Однак, станом на дату прийняття даної постанови прокурором так і не було сплачено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15.

Згідно пункту 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року №7 якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Відповідно до пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Таким чином, враховуючи ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, встановлені Законом України Про судовий збір у редакції, чинній станом на дату звернення прокурора в інтересах Київської міської ради до суду із даним позовом, колегія суддів зазначає, що до стягнення з позивача - Київської міської ради, в інтересах якої прокурором було подано позов, в дохід Державного бюджету України підлягає 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/8956/15 залишити без змін.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) в дохід Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/8956/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко