Ухвала

від 12.01.2016 по справі 908/473/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. Шаумяна, 4

УХВАЛА

12.01.2016 Справа № 908/473/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Кагітіна Л.П., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі господарського суду Запорізької області №908/473/15-г

за позовом: Державного підприємства «Одеська залізниця» (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1)

про стягнення 42035,00 грн.

Копія: Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, кім. 708)

Копія: Відділу Державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області (85000, м. Добропілля Донецької обл., вул. Першотравнева, 83)

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

16.12.2015 р. до господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі господарського суду Запорізької області № 908/473/15-г.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2015 р. суддею Кагітіною Л.П. заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 12.01.2016 р.

Заявник - відповідач у справі - у своїй заяві просить замінити вибулу сторону - боржника ОСОБА_1 акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 908/473/15-г від 20.03.2015 р., виданий господарським судом Запорізької області, щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» штрафу у розмірі 42035,00 грн. та судового збору у розмірі 1827,00 грн. на правонаступника боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» .

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на приписи ст. 25 ГПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження . При цьому вказує, що 08.10.2015 р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» було укладено Договір про переведення боргу в сумі 43862,00 грн.

Представники сторін та учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 16.12.2015 р. про призначення судового засідання на 12.01.2016 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві і в строки, визначені ст.87 ГПК України.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви по суті, і неявка представників сторін не перешкоджає розгляду заяви в даному судовому засіданні.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників сторін та учасників процесу.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі господарського суду Запорізької області №908/473/15-г, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 р. у справі № 908/473/15-г позовні вимоги Державного підприємства Одеська залізниця до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ було задоволено повністю. Стягнуто з Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, р/р 26008350057000 ПАТ «Донгорбанк» у м. Донецьк, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Державного підприємства Одеська залізниця (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банка» , МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) 42035 (сорок дві тисячі тридцять п'ять) грн. 00 коп. штрафу та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

За результатами апеляційного та касаційного оскарження рішення першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання рішення суду було видано наказ № 908/473/15-г від 20.03.2015 р.

Станом на момент розгляду заяви рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 р. по справі № 908/473/15-г яке набрало чинності 18.05.2015 р., не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.

Посилаючись на ст. 25 ГПК України, ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , відповідач у своїй заяві просить замінити вибулу сторону - боржника ОСОБА_1 акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» виконавчого провадження про примусове виконання наказу № 908/473/15-г від 20.03.2015 р., виданий господарським судом Запорізької області, щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» штрафу у розмірі 42035,00грн. та судового збору у розмірі 1827,00 грн., на правонаступника боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» .

В якості підстави заміни вибулої сторони виконавчого провадження заявник посилається на заміну ним боржника (відповідача) відповідно до договору про переведення боргу від 08.10.2015 р.

Так, 08.10.2015 р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством «ДТЕК «Добропільська ЦЗФ» та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОЙЛ було укладено Договір про переведення боргу.

Відповідно до п. 1 зазначено Договору Первісний божник передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОЙЛ (Новий боржник) приймає на себе виконання зобов'язання, що належить Первісному боржнику по виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 908/473/15-г, про стягнення з Первісного боржника на користь ДП Одеська залізниця штрафу в розмірі 42035,00 грн. та судового збору в розмірі 1827,00 грн., всього 43862,00 грн.

За змістом п. 4 Договору, з моменту набрання чинності даного Договору, Новій боржник приймає на себе зобов'язання Первісного боржника та стає боржником по виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 908/473/15-г, про стягнення з Первісного боржника на користь ДП Одеська залізниця заборгованості в розмірі 43862,00грн.

За визначенням ч. 1 ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Частина перша статті 520 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009

Згідно із ч. 1 ст. 521 цього Кодексу форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Тобто, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору, а також на підставі якого до нового боржника переходять зобов'язання первісного боржника перед кредитором. В разі заміни боржника у зобов'язанні первісний боржник повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий боржник. При цьому зміст зобов'язання, тобто сукупність прав та обов'язків його сторін залишається незмінним.

Із вищенаведеного можна зробити висновок, що заміна боржника у зобов'язанні відбувається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору або не заборонено законом.

В даному випадку, ні Договором, на підставі якого виникла заборгованість, ні законом будь-яких обмежень щодо передачі прав та обов'язків за зобов'язанням не встановлювалось.

Таким чином, новий боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОЙЛ , у відповідності до ст. 520 ЦК України, в повному обсязі набув зобов'язання, як боржник по відношенню до позивача - ДП Одеська залізниця щодо погашення 43862,00 грн. заборгованості (42035,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору).

Приписами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник в обґрунтування своєї заяви, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, господарським процесуальним законодавством врегульовано лише питання повного або універсального правонаступництва (у разі реорганізації юридичної особи), питання щодо сингулярного правонаступництва (відступлення права вимоги) діючим процесуальним законодавством не врегульовано.

У діючому Цивільному кодексі України відступлення права вимоги є одним із різновидів заміни сторони у зобов'язанні. В даному випадку мова йде про заміну боржника у зобов'язанні. Заміна божника у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги є формою сингулярного (часткового) правонаступництва. На відміну від універсального правонаступництва (повного) при сингулярному правонаступник отримує від правопопередника лише частину прав, а не весь їх обсяг.

Сингулярне правонаступництво тісно пов'язане зі здійсненням правонаступником і правопопередником підприємницької діяльності в основі якої є договір, юридична рівність, майнова самостійність, вільне волевиявлення.

В Україні кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України).

Майнові зобов'язання, що виникають у учасників підприємницької діяльності регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей визначених Господарським кодексом України (абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України.

Таким чином, Цивільний кодекс України є основним доктринальним актом, що регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальні положення про зобов'язання, виникнення, порядок виконання, припинення, підстави та порядок заміни сторони у зобов'язанні викладені у п'ятій книзі Цивільного кодексу України Зобов'язальне право .

Системний аналіз ст.ст. 1, 2, 4, 509-525 Цивільного кодексу України вказує на те, що підстави та порядок заміни сторони у зобов'язанні регулюються виключно Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, до сфери регулювання Господарського процесуального кодексу України відноситься встановлення правил процесу судочинства для суб'єктів підприємницької діяльності, визначення прав та обов'язків сторін - учасників процесу.

Отже, до сфери дії Господарського процесуального кодексу України не відноситься врегулювання відносин, пов'язаних із заміною сторони у зобов'язанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України Про господарські суди , Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вже зазначалося вище, стаття 25 Господарського процесуального кодексу України визначає поняття процесуального правонаступництва та порядок дій суду при процесуальному правонаступництві в разі повного (універсального) правонаступництва, що має місце внаслідок реорганізації підприємства чи організації, і не розглядає порядку заміни сторони процесу при сингулярному правонаступництві, що має місце у випадку відступлення права вимоги.

Однак, суд з огляду на системний аналіз норм Конституції України і законів, що регулюють аналогічні правовідносини в інших галузях права, дійшов висновку, що процедура процесуального правонаступництва має запроваджуватись і у випадку якщо має місце сингулярне правонаступництво.

Таким чином, питання заміни сторони у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги повністю врегульовано Цивільним кодексом України. Господарський процесуальний кодекс України прямо не встановлює процедуру сингулярного правонаступництва, однак до врегулювання питання на законодавчому рівні суд дійшов висновку про застосування з даного приводу принципу аналогії закону, шляхом застосування ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Це витікає із принципу верховенства закону. Процесуальний закон не може обмежувати права осіб, встановлені матеріальним законом, а також забороняти вчинення дій, які передбачені матеріальним правом. Процесуальний закон покликаний гарантувати дотримання прав та свобод осіб, передбачених нормами матеріального права, та забезпечувати їх відновлення в разі порушення іншими особами.

Також, у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

У розумінні ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно приписів Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 5 ст. 8 названого Закону передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною божника в зобов'язанні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі господарського суду Запорізької області №908/473/15-г слід задовольнити.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість викладених заявником обставин та необхідність заміни відповідача (боржника) - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, кім. 708, код ЄДРПОУ 30858651). Така заміна стосується всіх стадій судового процесу, в тому числі і стадії виконання судового рішення, тому процесуальне правонаступництво здійснюється стосовно відповідача, як учасника судового процесу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі господарського суду Запорізької області №908/473/15-г слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником у справі господарського суду Запорізької області №908/473/15-г задовольнити.

Замінити вибулу сторону - боржника ОСОБА_1 акціонерне товариство «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472) виконавчого провадження про примусове виконання наказу №908/473/15-г від 20.03.2015 р., виданий господарським судом Запорізької області, щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» штрафу у розмірі 42035 (сорок дві тисячі тридцять п'ять) грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., на правонаступника боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, кім. 708, код ЄДРПОУ 30858651).

Ухвала набирає чинності з моменту прийняття - 12.01.2016 р.

Копію ухвали направити сторонам у справі, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКОЙЛ» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, кім. 708) та Відділу Державної виконавчої служби Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області (85000, м. Добропілля Донецької обл., вул. Першотравнева, 83).

Суддя Л.П. Кагітіна