Рішення

від 14.01.2016 по справі 910/28866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 №910/28866/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/28866/15

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Углекрепь», м. Київ,

про стягнення 50 000 грн. штрафу та 50 000 грн. пені,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі – Відділення АМК) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Углекрепь» (далі – ТОВ «Углекрепь») 50 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Відділення АМК від 24.06.2015 №26-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №03/30-15 (далі – рішення №26-рш), та 34 500 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №26-рш.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: рішенням №26-рш, яким, зокрема, дії ТОВ «Углекрепь», які полягали у погодженні з товариством з обмеженою відповідальністю «Углесервис» своїх пропозицій конкурсних торгів під час участі у процедурі відкритих торгів, проведеної у серпні – вересні 2014 року державним підприємством «Шахтоуправління «Піденнодонбаське №1» (далі - Підприємство) щодо закупівлі послуг допоміжних щодо добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів, визнанні порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – Закон), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів (тендерів); станом на 06.11.2015 у Відділення АМК відсутні докази, які підтверджували б сплату штрафу відповідачем; за прострочення сплати вказаного штрафу з ТОВ «Углекрепь» також слід стягнути нараховану Відділенням АМК суму пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 відкладено розгляд справи на 14.01.2016 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Позивач 08.12.2015 подав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 50 000 грн. штрафу та 50 000 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2015 судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Представники сторін у судове засідання 14.01.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано позивачу та відповідачу на адреси, зазначені в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти повернення з адреси відповідача з відмітками поштового відділення «за вказаною адресою не знаходиться» та «неправильно зазначенна (відсутня) адреса одержувача»; отримання позивачем ухвал господарського суду міста Києва підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.01.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №26-рш:

- визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «Углесервис» та ТОВ «Углекрепь», які полягали у погодженні своїх пропозицій конкурсних торгів під час участі у процедурі відкритих торгів, проведеної у серпні – вересні 2014 року Підприємством щодо закупівлі послуг допоміжних щодо добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів (Гірничі роботи на конвеєрному ходку пласта С 11 гор.620, ПК77-ПК105) (номер оголошення 148051 у Віснику державних закупівель від 25.07.2014 №50), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- за вчинення порушення накладено на ТОВ «Углекрепь» штраф у сумі 50 000 грн.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №26-рш було опубліковано Відділенням АМК у газеті «Урядовий кур'єр» від 10.07.2015 №123, що підтверджується копією стор. 15 газети «Урядовий кур'єр» від 10.07.2015 №123, а тому, враховуючи вимоги статті 56 Закону, рішення №26-рш вважається врученим відповідачу 20.07.2015.

Отже, строк добровільної сплати ТОВ «Углекрепь» суми штрафу закінчився 21.09.2015.

Судом встановлено, що відповідач не оскаржував вказане рішення до суду.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, ТОВ «Углекрепь» станом на 11.11.2015 –день подання позовної заяви (як і на даний час) не сплатило штраф у добровільному порядку.

За таких обставин господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 50 000 грн. штрафу.

Крім того, у частині п'ятій статті 56 Закону зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Углекрепь» 50 000 грн. пені, Відділення АМК визначило період її нарахування (з урахуванням заяви від 04.12.2015 №01-17/05-3375 про збільшення розміру позовних вимог) з 22.09.2015 по 04.12.2015 (день підписання заяви про збільшення розміру позовних вимог), тобто 74 дні.

Судом встановлено, що кількість днів прострочення сплати штрафу становить 74 дні; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 750 грн., тому за 74 дні прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 55 500 грн. пені (750 грн. х 74 дні).

Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (50 000 грн.), накладеного на відповідача рішенням №26-рш, а тому стягненню з ТОВ «Углекрепь» підлягає 50 000 грн. пені. Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», є органи Державної податкової служби України.

За приписами статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду) зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 28.12.2014 № 80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік” з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата становить 1 218 грн.

Отже, оскільки позовну заяву Відділенням АМК було подано у 2015 році (як і заяву про збільшення розміру позовних вимог), то з ТОВ «Углекрепь» підлягає стягненню в доход державного бюджету України 1 500 грн. судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Углекрепь» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, оф. 310; ідентифікаційний код 39123121) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунки, відкриті в управлінні Державної казначейської служби України за місцем реєстрації платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів – 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» (символ звітності 106) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. штрафу і 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Углекрепь» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 26, оф. 310; ідентифікаційний код 39123121) в доход державного бюджету України 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.01.2016.

Суддя                                                   О. Марченко