Постанова

від 12.01.2016 по справі 927/1618/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа№ 927/1618/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Вінник О.О.

від позивача за первісним позовом - не з'явились

від відповідача за первісним позовом - не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015 (суддя Демидова М.О.)

за позовом прокурора Козелецького району Чернігівської області, в інтересах держави, в особі Козелецької районної ради Чернігівської області

до Приватного підприємства фірми "Санта - ОДА"

про стягнення 84517,36 грн.,

за зустрічним позовом Приватного підприємства фірми "Санта - ОДА"

до Козелецької районної ради Чернігівської області

про визнання частково недійсним договору оренди нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.12.2014 по даній справі, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015, первісний позов задоволено. Стягнуто з відповідача за первісним позовом 84517,36 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 29.02.2012 № 4. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015 зазначені вище судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015 по справі №927/1618/14 у задоволенні первісних позовних вимог прокурора Козелецького району Чернігівської області, в інтересах держави, в особі Козелецької районної ради Чернігівської області до Приватного підприємства фірми "Санта - ОДА" про стягнення 84517,36 грн. відмовлено в повному обсязі. В задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства фірми "Санта - ОДА" до Козелецької районної ради Чернігівської області про визнання частково недійсним договору оренди нерухомого майна відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням, заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора Козелецького району Чернігівської області, та прийняти в цій частині нове, яким позовні вимоги прокурора Козелецького району Чернігівської області задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарг апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015 прийнято до провадження з призначенням на 22.12.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 відкладено розгляд справи до 12.01.2016.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду №927/1618/14 від 11.01.2016, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці та керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, п.п. 2.2, 2.6 засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №927/1618/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

В судове засідання 12.01.2016 з'явився прокурор. Представники позивача та відповідача за первісним позовом в призначене судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники позивача та відповідача за первісним позовом повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача та відповідача за первісним позовом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив частково скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015. Проти розгляду справи у відсутність представників позивача та відповідача за первісним позовом не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

29 лютого 2012 року між Козелецькою районною радою Чернігівської області (орендодавець) та Приватним підприємством фірмою "Санта-Ода" (орендар) укладено договір № 4 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс будівель та споруд кінотеатру "Ювілейний", що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, у складі: будівля кінотеатру "Ювілейний" по вул. І.Франка, 1 загальною площею 1 085,1 кв. м, ринкова вартість 557166,00 грн., будівля гаражу літера "А" по вул. Урицького, 2 загальною площею 127,4 кв. м, ринкова вартість 28219,00 грн., та будівля гаражу літера "Б" загальною площею 39,2 кв. м, ринкова вартість 11178,00 грн. (далі Комплекс).

Згідно з п.п. 2.1, 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі майна, який є його невід'ємною частиною (Додаток №1). Обов`язок із складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Комплекс іншій стороні договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до районного бюджету незалежно від наслідків діяльності Підприємства і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.

Відповідно до п. 3.3. Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22.07.2011 (четверта сесія шостого скликання).

Розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку №2 до договору, що є його невід`ємною частиною і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за яким є інформація про індекс інфляції) 4981,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (березень 2012 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий місяць 2012 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. (п. 3.4. Договору).

Згідно з п. 3.5. Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендну плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно з виставленими рахунками орендодавцем у співвідношенні: 70% - до районного бюджету, 30% - орендодавцю, відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав, а орендар прийняв у користування цілісний майновий комплекс будівель та споруд кінотеатру "Ювілейний", що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, в складі: будівля кінотеатру "Ювілейний" по вул. І.Франка, 1 загальною площею 1085,1 кв.м. ринкова вартість 557166,00 грн.; будівля гаражу літер А по вул. Урицького, 2 загальною площею 127,4 кв.м. - ринкова вартість 28219,00 грн., та будівля гаражу літер Б загальною площею 39,2 кв.м. - ринкова вартість 11178,00 грн. Всього 596563,00 грн.

Рішеннями Козелецької районної ради Чернігівської області (8 сесія 6 скликання) від 18.05.2012 внесено зміни до Положення про порядок передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району в оренду та до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач за первісним позовом направив відповідачу за первісним позовом пропозицію щодо підписання додаткової угоди від 11.11.2013 № 19, зокрема, у частині зміни об'єкту оренди з цілісного майнового комплексу на три окремих об'єкти оренди - три нежитлових приміщення, та у частині збільшення розміру орендної плати, внаслідок внесення змін до Методики.

Листом від 18.11.2013 відповідач за первісним позовом відмовився від укладення зазначеної додаткової угоди.

Листом від 20.12.2013 позивач за первісним позовом повідомив орендаря, що відповідно до п. 3.10 договору та у зв'язку із змінами, внесеними Рішеннями Ради з 01.12.2013 змінено розмір орендної плати щодо нерухомого майна, яке знаходиться в оренді у відповідача, та надано новий розрахунок, згідно з п.7.1 Методики.

Як вбачається з нового розрахунку орендної плати цілісний майновий комплекс, який є предметом договору оренди, роз'єднано на три окремих об'єкти оренди, ставки орендної плати за кожним з яких є різними.

Відповідач за первісним позовом заперечив проти зміни предмету договору оренди, в частині характеристик об'єкту оренди без укладення відповідної додаткової угоди та зазначив про безпідставність зміни коефіцієнту орендної плати з коефіцієнту, що застосовується до цілісних майнових комплексів, на три коефіцієнти за три окремі об'єкти оренди, які не є цілісними майновими комплексами, про що повідомив позивача претензією від 30.12.2013 № 1.

Листом від 10.01.2014 №04-22/13 позивач за первісним позовом повідомив відповідача про необґрунтованість вищезазначеної претензії.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги позивач зазначає, що в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за Договором у відповідача за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року виникла заборгованість в сумі 43778,35грн.

Як вбачається з розрахунків наявних в матеріалах справи, зазначена заборгованість нарахована позивачем за первісним позовом, з врахуванням нового розрахунку, згідно з змінами внесеними рішенням районної ради від 18.05.2012.

Крім того, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області звернулася до Козелецької райради з вимогою від 15.08.2014 №25-08-18-14/6613 про усунення порушень та недоліків, відображених в акті ревізії від 08.08.2014 №25-08-21/34, з якої вбачається, зокрема, що в результаті заниження розміру орендної ставки райрадою спричинено збитки територіальній громаді. Відповідно до розрахунку Держфінінспекції, внаслідок заниження розміру орендної ставки за Договором оренди №4 від 29.02.2012 недоотримана орендна плата становить 40739,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальна сума недоотриманої орендної плати на думку позивача становить 84517,36грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.3. Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, затвердженої рішенням районної ради від 22.07.2011 (четверта сесія шостого скликання).

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Як зазначалося вище, в зв'язку з прийнятими рішеннями Козелецької районної ради Чернігівської області (8 сесія 6 скликання) від 18.05.2012 позивачем, в односторонньому порядку змінено розрахунок орендної плати.

Крім того, відповідно до п. 1.1. Договору об'єктом оренди є цілісний майновий комплекс будівель та споруд кінотеатру "Ювілейний", що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козелецького району, у складі: будівля кінотеатру "Ювілейний" по вул. І.Франка, 1 загальною площею 1 085,1 кв. м, ринкова вартість 557166,00 грн., будівля гаражу літера "А" по вул. Урицького, 2 загальною площею 127,4 кв. м, ринкова вартість 28219,00 грн., та будівля гаражу літера "Б" загальною площею 39,2 кв. м, ринкова вартість 11178,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що розмір орендної плати визначений сторонами у додатку №2 до Договору розрахований із загальної вартості комплексу (596563,00 * 10%=59656,30 за рік), в той час як ставки орендної плати за новим розрахунком визначені за три окремі об'єкти, а саме: орендна плата за нежитлової будівлі кінотеатру за рік становить 100289,88 грн. (557166,00 грн. * 18%), за оренду будівлі гаражу літ. "А", за рік - 3386,28грн (28219,00 грн. * 12%) та плата за оренду будівлі гаражу літ. "Б" за рік - 1341,36грн (11178,00грн Х 12%).

Також, колегія суддів приймає до уваги, що позивачем за первісним позовом, в період з грудня 2013 по вересень 2014 не виставлялись рахунки за Методикою, в редакції рішення Козелецької районної ради від 22.07.2011, в зв'язку з чим відповідач за первісним позовом сплачував орендну плату в розмірі 5000 грн. 00 коп. щомісячно, тобто не менше, ніж у попередні періоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зміна орендної плати має відбуватись у встановленому чинним законодавством порядку та формі, шляхом внесення відповідних змін до договору за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Посилання апелянта на п. 3.10. Договору колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що розмір орендної плати змінюється Радою в односторонньому порядку, у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

В той же час, згідно з пунктами 10.1, 10.3, 10.4 договору останній діє з 29.02.2012 по 25.02.2015 включно. Зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором, та за взаємною згодою сторін. Всі пропозиції щодо змін та доповнень розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформлюються додатковою угодою до договору. Договір може бути розірвано Радою в односторонньому порядку за наявності підстав, передбачених договором, а також за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Додаткової угоди щодо визначення коефіцієнту орендної плати, укладеної між сторонами матеріали справи не містять.

Щодо посилань прокурора на акт ревізії від 08.08.2014 №25-08-21/34, як на підставу стягнення з відповідача 40739,02 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з зазначеного акту, в результаті заниження позивачем розміру орендної ставки майна, що передано в оренду за Договором до 10%, згідно з Методикою, територіальній громаді спричинено збитки в розмірі 40739,02 грн.

Тобто, збитки в розмірі 40739,02 завдано внаслідок укладання саме основного Договору та розрахунку орендної плати починаючи з 2012 року шляхом встановлення коефіцієнту орендної плати в розмірі 10%.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, посилання прокурора на висновки перевірки Держфінінспекції, як на підставу для стягнення з відповідача 40739,02 грн., є неправомірним, оскільки, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору та не можуть їх змінювати.

Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно з актом ревізії саме недоліки в організації роботи позивача та його службових осіб призвели до недонарахування орендної плати. В той же час, позивачем не вказано, які норми права порушені відповідачем, не зазначено правові підстави для примусового стягнення підвищеної орендної плати, що не обумовлена умовами договору оренди.

Таким чином, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 та п. 3 частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в спірних пунктах договору сторони, шляхом вільного волевиявлення, дійшли згоди щодо умов та порядку зміни орендної плати у тому числі і в односторонньому порядку у випадку зміни Методики її розрахунку, а також за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Чернігівської області та скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2015 по справі №927/1618/14 без змін.

Матеріали справи №927/1618/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна