Постанова

від 15.01.2016 по справі 826/22507/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 січня 2016 року                     № 826/22507/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Укрнафта»

доКіверцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 №0003251500,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 №0003251500.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на безпідставних висновках контролюючого органу, оскільки операції з реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів) через мережу автозаправних станцій публічного акціонерного товариства «Укрнафта» юридичним особам, які використовують вказаний товар у власній підприємницькій діяльності, не являються кінцевими споживачами для використання нафтопродуктів в особистих некомерційних цілях, з огляду на що у позивача не виникло зобов'язання зі сплати акцизного податку за наслідками вчинення таких операцій.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з урахуванням встановленого факту порушення позивачем податкового законодавства.

Розгляд справи №826/22507/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівською об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів публічним акціонерним товариством «Укрнафта» за лютий 2015 року.

За наслідками вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення публічним акціонерним товариством «Укрнафта» положень статей 213, 214, 215, 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за лютий 2015 року в сумі 66 932,00 грн.

У результаті вказаної перевірки відповідачем складено акт від 17.04.2015 №517/1501/135390 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 №0003251500, яким публічному акціонерному товариству «Укрнафта» збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за основним платежем 66 931,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 33 465,97 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії декларації акцизного податку за лютий 2015 року, поданої до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (місцезнаходження пункту продажу товарів АЗС, Ківерцівський район, місто Ківерці, вул. Чкалова, 2-В), публічним акціонерним товариством «Укрнафта» у додатку 6 «розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» задекларовані такі показники:

№Вид товаруВартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі, у тому числі у мережі громадського харчуванняВартість підакцизних товарів до оподаткуванняСтавка податкуСума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету

всього

у тому числі від реалізації товарів для комерційного використання

234567

5

бензинимоторні1 354 126,53254 701,201 099 425,335,0054 971,00

6

іншінафтопродукти2 703 423,951 050 610,511 652 813,445,0082 641,00

7скраплений газ486 313,3522 999,37463 313,985,0023 166,00

9паливо моторне альтернативне40 855,1110 334,9530 520,165,001 526,00

Водночас, контролюючим органом в акті перевірки наголошено, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил №1142 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), відтак, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком, відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Таким чином, за твердженням перевіряючих, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій. На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про неправомірне відображення у додатку 6 до декларації акцизного податку за лютий 2015 року вартість від реалізації підакцизних товарів для комерційного призначення у загальній сумі 1 338 646,03 грн.

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на наступне.

Приписами підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Як було зазначено вище, відповідач в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, посилається на положення ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», пунктом 4.4 якого визначено, що роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.

Також, контролюючий орган в акті перевірки посилається на положення пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, яким встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Разом з тим, у відповідності до пункту 4.5 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», оптова торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов`язаних із цим послуг.

При цьому, згідно з пунктом 6 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку: 1) у графі 2 «Вид товару» вказується назва товару (продукції), який (яку) статтею 215 розділу VI Кодексу віднесено до підакцизних; 2) у графах 3, 4 «Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» вказується: графа 3 – загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 – вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; 3) у графі 5 «Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4)» вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку;4) у графі 6 «Ставка податку, %» проставляється розмір ставок акцизного податку у відсотках, встановлених підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу; 5) у графі 7 «Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн. (гр. 5 х гр. 6)» вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 5 на графу 6.

З огляду на наведені вище законодавчі положення вбачається, що об'єктами оподаткування акцизним податком є саме операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто з реалізації підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Натомість, за твердженнями позивача, грошові кошти у розмірі 1 338 646,03 грн., які, на думку перевіряючих, неправомірно відображено публічним акціонерним товариством «Укрнафта» у графі 4 перевіряємої декларації акцизного податку, розраховано наступним чином: 782 596,36 грн. (вартість підакцизних товарів, реалізованих суб'єктам підприємницької діяльності, що підтверджується реєстром виданих податкових накладних) та 556 050,07 грн. (вартість підакцизних товарів, реалізованих товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Авіас», що підтверджується копією звіту РРО за лютий 2015 року).

Таким чином, за твердженнями позивача, грошові кошти у розмірі 1 338 646,03 грн. правомірно включено до графи 4 декларації акцизного податку за лютий 2015 року, оскільки останні отримані внаслідок господарських операцій з реалізації підакцизних товарів (бензину моторного, скрапленого газу та інших нафтопродуктів) для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Вказане відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під проведення перевірки не досліджувалося, а також не заперечувалося під час судового розгляду справи належними та допустимими доказами.

Відтак, висновок контролюючого органу про те, що торгівля нафтопродуктами через мережу АЗС можлива лише в роздріб є суб'єктивним та призводить до неправильного трактування норм податкового законодавства. У законодавстві не існує обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, відповідно, не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 у справі №826/11667/15.

Натомість, відповідачем здійснювалась лише камеральна перевірка і доводів на обгрунтування своєї позиції, що нафтопродукти реалізовувались позивачем виключно роздрібним шляхом зроблені на припущеннях, під час судового розгляду справи належними доказами не підтверджено.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду даної адміністративної справи, а, відтак, податкове повідомлення-рішення від 18.06.2015 №0003251500 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 21.09.2015 №13497667, публічним акціонерним товариством «Укрнафта» в якості судового збору сплачено 1 505,98 грн.

Отже, сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу становить 1 505,98 грн.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 18.06.2015 №0003251500.

Присудити здійснені публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, адреса: 04053, місто Київ, провулок Несторівський, 3-5) документально підтверджені квитанцією від 21.09.2015 №13497667 судові витрати у розмірі 1 505,98 (однієї тисячі п'ятисот п'яти грн. 98 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (код ЄДРПОУ 39495757, адреса: 45200, Волинська область, Ківерцівський район, місто Ківерці, вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів, 1-А).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.