Рішення

від 12.01.2016 по справі 54/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.01.2016 р.Справа № 54/129

За заявою Приватного підприємства "Абразив-Центр"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста

Києва від 06.08.2013 р.

у справі №54/129

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив-Центр"

до 1) Державної служби інтелектуальної власності

Міністерства освіти і науки України;

2) Приватного підприємства "Абразив-Центр"

про визнання недійсним свідоцтва України №105468 на знак для товарів

та послуг Абразив-центр та зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від заявника (відповідача-2): Качура О.В. за довіреністю № б/н від 06.07.2015 р.;

Романенко Т.В. за довіреністю № б/н від 06.07.2015 р.;

від позивача: Коваль М.П. за довіреністю № б/н від 25.12.2015 р.;

від відповідача-1: Запорожець Л.Г. за довіреністю № 1-8/8566 від 21.11.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва перебувала справа № 54/129 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив-Центр" до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Приватного підприємства "Абразив-Центр" про визнання недійсним свідоцтва України №105468 на знак для товарів та послуг Абразив-центр та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. позов задоволено, визнано недійсним свідоцтво України №105468 на знак для товарів і послуг; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг і здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним свідоцтва України № 105468 на знак для товарів і послуг; стягнуто з Приватного підприємства АБРАЗИВ - ЦЕНТР на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБРАЗИВ - ЦЕНТР 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

04.12.2015 р. Приватне підприємство "Абразив-Центр" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р.

Крім того, 04.12.2015 р. від Приватного підприємства "Абразив-Центр" надійшло клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

Ухвалою від 09.12.2015 р. задоволено клопотання Приватного підприємства "Абразив-Центр" про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 06.08.2015 р. у справі № 54/129; розгляд вказаної заяви призначено на 12.01.2016 р.

06.01.2016 р. від позивача надійшов відзив на заяву.

Представник заявника (відповідача-2) у судовому засіданні підтримав вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Представники позивача проти задоволення заяви заперечили.

Представник відповідача-1 заперечила проти задоволення заяви.

Розглянувши заяву Приватного підприємства "Абразив-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. у справі № 54/129, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги поданої заяви та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив-Центр" задоволено, визнано недійсним свідоцтво України №105468 на знак для товарів і послуг; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг і здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним свідоцтва України № 105468 на знак для товарів і послуг; стягнуто з Приватного підприємства Абразив-Центр на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Абразив-Центр 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як на підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами Приватне підприємство Абразив-Центр посилається на те, що висновком експерта №013/15 від 30.04.2015 р., складеного на замовлення відповідача-2 науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності, за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності було встановлено, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №105468 є таким, що не може ввести в оману щодо особи виробника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив-Центр".

Позивач та відповідач-1 проти задоволення заяви заперечили з підстав того, що вказані ПП Абразив-Центр обставини не являються новоявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Під час розгляду справи №54/129 по суті заявлених позовних вимог судом встановлено, що зареєстрований за відповідачем-2 за свідоцтвом України № 105468 знак не відповідає умовам надання правової охорони та виданий внаслідок подання заявки з порушенням прав позивача.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2011 р. у справі призначалась судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої було поставлено питання:

- чи є знак "Абразив Центр" за свідоцтвом України №105468 схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням позивача (за умови, якщо воно було відомим на дату подання ПП "Абразив Центр" заявки № m 2007 18739) відносно зареєстрованих товарів і послуг?

- чи є знак "Абразив-центр" за свідоцтвом України №105468 таким, що може вводити в оману щодо особи, яка виробляє товари 8 класу та надає послуги 35 класу МКТП, станом на 02.11.2007 - дату подання відповідачем-2 заявки № m 2007 18739?

- чи є знак за свідоцтвом України №105468 таким, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням позивача?

- які товари та/або послуги за свідоцтвом України №105468 є тотожними або спорідненими з товарами та/або послугами щодо яких фірмове найменування позивача було відоме в Україні на дату подання заявки № m 2007 18739?

- відносно яких товарів та/або послуг за свідоцтвом України №105468 знак за даним свідоцтвом може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги та/або продає товари з врахуванням використання позивачем свого фірмового найменування з дати подання заявки на знак № m 2007 18739?

У висновку № 89/11-НМ судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 14.07.2011 р., складеному судовим експертом Мещеряковою Н.М., встановлено наступне:

1. знак для товарів і послуг АБРАЗИВ-ЦЕНТР за свідоцтвом України № 105468 є схожим з фірмовим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю Абразив - Центр , відомим в Україні, і право на яке виникло до дати подання до Установи заявки № m 200718739 - 02.11.2007 року щодо таких же та споріднених з ними товарів 8 класу МКТП і послуг 35 класу МКТП, настільки, що їх можна сплутати.

2. знак для товарів і послуг Абразив - ЦЕНТР за свідоцтвом України № 105468 є таким, що може ввести в оману щодо товарів 8 класу МКТП, послуг 35 класу МКТП, споріднених із такими товарами, або особи, яка виробляє такі товари або надає послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2011 р. у справі було призначено додаткову судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- на підставі яких матеріалів справи експерт прийшов до висновку про те, що фірмове найменування відповідача стало відомим в Україні до дати подання до Установи заявки № m 2007 18739-02.11.2007 року , крім доказів реєстрації позивача та подання ним фінансової звітності до контролюючих органів, та які критерії відомості оцінювались експертом відносно використання фірмового найменування щодо товарів 8 класу та послуг 35 класу МКТП?

- щодо якого виробника споживач може бути введений в оману, з урахуванням того, що позивач та відповідач-2 у справі не є виробниками товарів 8 класу МКТП, а є дилерами різних виробників товарів 8 класу МКТП?

- чи має зображувальна частина знаку за свідоцтвом України №105468 розрізняльну здатність?

- з яких підстав експертом порівнювались між собою словесна частина комбінованого позначення, що охороняється за свідоцтвом України № 105468, та частина фірмового найменування позивача у справі?

У висновку № 107/12-НМ судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 22.06.2012 р., складеному судовим експертом Мещеряковою Н.М., встановлено наступне:

1. експерт прийшов до висновку про те, що фірмове найменування відповідача стало відомим в Україні до дати подання до Установи заявки № m 2007 18739-02.11.2007 року на підставі матеріалів, які містяться в першому томі судової справи: копії договорів, листів, сертифікатів, окрім доказів реєстрації позивача та подання ним фінансової звітності до контролюючих органів.

2. відносно використання фірмового найменування щодо товарів 8 класу МКТП та послуг 35 класу МКТП експертом оцінювалися відомості щодо здійснення господарської діяльності позивача в Україні та за кордоном.

3. використання знаку для товарів і послуг АБРАЗИВ - ЦЕНТР за свідоцтвом України № 105468, схожого з фірмовим найменуванням ТОВ АБРАЗИВ - ЦЕНТР , одночасно, на одному ринку, для таких самих та споріднених із ними товарів і послуг, що надаються ТОВ АБРАЗИВ - ЦЕНТР , може ввести споживачів в оману щодо особи, яка надає послуги 35 класу МКТП та здійснює продаж товарів 8 класу МКТП.

4. зображувальна частина знаку за свідоцтвом України № 105468 має низький рівень розрізняльної здатності щодо товарів 8 класу МКТП.

5. словесна частина комбінованого позначення, що охороняється за свідоцтвом України № 105468, та частина фірмового найменування позивача порівнювалися експертом, відповідно до нормативних документів та науково-практичних джерел.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судом, для встановлення відповідності зареєстрованого за відповідачем-2 за свідоцтвом України № 105468 знаку, умовам надання правової охорони, в межах розгляду справи № 54/129 призначались судові експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Надані експертами висновки були досліджені та враховані судом при винесенні рішення.

Вищий господарський суд України у п. п. 1 - 2, 5, 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами , висловив правову позицію про те, що статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З огляду на наведені положення законодавства, підставою для задоволення позовних вимог у справі № 54/129 був встановлений судом факт невідповідності знака за свідоцтвом України № 105468 умовам надання правової охорони.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про незалежність судової влади від 13.06.2007 №8 роз'яснено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини від 18.11.2003 №01-8/1427).

Так, зокрема, п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009р. у справі Христов проти України зазначено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії ). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

З урахуванням викладеного, обставини, на які посилається ПП Абразив-Центр у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 06.08.2013 р., ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

У той же час, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається, перш за все, природою вказаних обставин. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що сам висновок експерта від 30.04.2015 р., на який посилається у своїй заяві ПП Абразив-Центр , не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки останній жодним чином не був позбавлений права звернутись до експерта ще до винесення рішення та, відповідно отримати такий висновок і подати його до суду в якості доказу, під час розгляду господарським судом міста Києва справи № 54/129 по суті.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які ПП Абразив-Центр посилається як на нововиявлені, не являються такими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву Приватного підприємства "Абразив-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. у справі № 54/129 недоведеною та непідтвердженою наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Абразив-Центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. у справі № 54/129 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив-Центр" до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Приватного підприємства "Абразив-Центр" про визнання недійсним свідоцтва України №105468 на знак для товарів та послуг Абразив-центр та зобов'язання вчинити дії.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 р. у справі № 54/129 залишити без змін.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна