Рішення

від 06.01.2016 по справі 375/898/15-ц

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/898/15-ц

Провадження № 2/375/6/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2016 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Синявське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - реєстраційна служба Рокитнянського районного управління юстиції в Київській області

про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із даний позовом, представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1, посилається на те, що на підставі рішення Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19.03.2001 року № 33 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку розміром 3.5501 га. Вказану земельну ділянку вона передала в оренду ВАТ "Синявське" на підставі договору оренди № 49 від 14.01.2005 року. Термін дії договору закінчився 09.02.2015 року. 17.02.2015 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_3 звернувся до ТДВ "Синявське" із заявою в якій висловив відмову від продовження дії договору оренди. 30.03.2015 року він звернувся до Рокитнянського районного управління юстиції в Київській області із заявою в якій просив не реєструвати договір оренди земельної ділянки, де орендарем є ТДВ "Синявське", а орендодавцем ОСОБА_1. 01.04.2015 року ТДВ "Синявське" надало ОСОБА_1 відповідь про те, що 05.02.2015 року між нею та ТДВ "Синявське" укладено договір оренди землі № 35, який 02.04.2015 року пройшов державну реєстрацію. Стверджує, що вказаний договір позивач не підписувала.

Просить: визнати недійсним на підставі ст. 203 ЦК доровір оренди землі № 35 від 05.02.2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ "Синявське", зареєстрваний 02.04.2015 року та скасувати його державну реєстрацію; зобов'язати ТДВ "Синявське" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3.5501 га, розташовану на території Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити. Також суду пояснила, що спірний договір вона не підписувала і не спілкувалася особисто з будь-ким із працівників відповідача у 2015 році.

Представник позивача в судовому засіданні позов свого довірителя також підтримала та просила його задовольнити. Одночасно суду пояснила, що оспорюваний договір ОСОБА_1 не підписувала, що підтвердилося висновком судової почеркознавчої експертизи № 3-03/1412 від 27.11.2015 року, не підписувала вона і акт прийому-передачі земельної ділянки. На даний час вона має намір забрати земельну ділянку щоб самостійно обробляти, але відповідач відмовляє їй, посилаючись на умови договору щодо строку його дії. Вважає дії відповідача незаконними.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обгрунтування такої своєї позиції посилається на те, що позивач безпідставно вказує, що договір оренди землі від 05.02.2015 року нею не підписувався і вказана обставина є неправдивою. Дане твердження спростовується змістом договору, який був добровільно укладений позивачем із відповідачем та є укладеним відповідно до ст. 638 ЦК України, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Окрім того зазначив, що з метою укладення спірного договору уповноваженими представниками ТДВ Синявське завчасно було повідомлено ОСОБА_1 про перелік документів необхідних для підписання та реєстрації договору і яка надала особисто уповноваженому представнику ТДВ Синявське ОСОБА_5 копію державного акту на право приватної власності на землю, копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та довідку про правовий статус земельної ділянки, що закріплено описом № 98 від 05.02.2015 року.

Вважає, що позивачем спірний договір оренди землі №35 від 05.02.2015 року було укладено та підписано добровільно з дотриманням усіх вимог закону щодо обовязковості умов дійсності договору, останній містить всі істотні умови для договорів даного виду, було дотримано встановлену законом форму договору, зміст договору не суперечить актам цивільного законодавства, всі документи мають підписи сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності і при цьому мало місце волевиявлення сторін при його укладенні. На разі, протилежного, а саме фактів недійсності договору, позивачем не доведено, а тому останній є дійсним, створює реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, та повинен належним чином виконуватися сторонами.

Заслухавши сторони спору та їх представників, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю Р1 № 253960, зареєстрованого 28.03.2001 року та виданого на імя ОСОБА_1, остання є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3.5501 га, розташованої на території Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, право на яку вона набула на підставі рішення виконкому Запрудянської сільської ради від 19.03.2001 року № 33.

14.01.2005 року між нею та ТДВ "Синявське" було укладено договір оренди землі № 49 на строк 10 років, який був зареєстрований 09.02.2005 року у Рокитнянському районному відділенні Київської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам №040534700044. Вказана земельна ділянка передана в користування ТДВ "Синявське" згідно акту прийому-передачі обєкта оренди від 09.02.2005 року.

17.02.2015 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ "Синявське" із заявою про свою відмову від продовження терміну дії договору оренди від 14.01.2005 року, отримавши від останнього 01.04.2015 року за вих. № 277 повідомлення про те, що вона 05.02.2015 року уклала договір оренди землі № 35 на десять років. Вимога ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки залишилася бути не задоволеною.

На разі, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 такого письмового договору від 05.02.2015 року із відповідачем не укладала. 27.11.2016 року висновком експерта встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у спірному договорі оренди землі № 35 від 05.02.2015 року у графі «Орендодавець» виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Викладене підтверджується поясненнями у судовому засіданні сторін спору та їх представників, дослідженими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи, якими є:

- Договір оренди земемлі № 49 від 14.01.2015 року, укладений між ТДВ "Синявське" та ОСОБА_1, акт прийому-передачі земельної ділянки;

· Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 253960 на ім'я ОСОБА_1, зареєстрований 28.03.2001 року

- Заява ОСОБА_1 на адресу ТДВ "Синявське" від 17.02.2015 року про відмову від продовження договору оренди землі від 14.02.20105 року;

- Заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на адресу начальника управління юстиції Рокитнянського РУЮ з проханням не реєструвати договір оренди земемлі від 30.03.2015 року;

- Повідомлення відповідача на адресу ОСОБА_1 від 01.04.2015 року за вих № 277 про те, що вона підписала договір оренди землі 05.02.2015 року, тому її заява про відмову від останнього є сумнівною;

- Договір оренди землі від 05.02.2015 року за № 35 укладений між ТДВ "Синявське" та ОСОБА_1, акт прийому-передачі земельної ділянки,

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з якого вбчається, що 02.04.2015 року був зареєстрований договір оренди землі № 35 від 05.02.2015 року, укладений між ТДВ "Синявське" та ОСОБА_1М;

- висновок судової почеркознавчої експертизи № 3-03/1412 від 27.11.2015 року , з якого вбчається, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" в договорі оренди землі № 35 від 05.02.2015 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 11 вказаного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до статті 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються укладення договору оренди земельної ділянки і регулюються Главою 16 Цивільного Кодексу України параграфу першого "Загальні положення про правочини", Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Так, відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті шостої вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ч.1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положеннями ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі , укладання договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

В розумінні ч.1 ст. 316 та ч 1 ст. 317 ЦК України право власності є право особи володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 14 Конституції України Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 не давала своєї згоди на укладення договору оренди землі від 05.02.2015 року та не ставила свій підпис в графі Орендодавець , що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 3-03/1412 від 27.11.2015 року, який відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України для суду не є обов`язковим та має оцінюватися судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

На разі, вважаючи встановленою обставиною, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, а саме непідписання нею договору оренди земельної ділянки, суд приймає в якості належного і допустимого доказу пояснення позивача та висновок експерта про те, що спірний договір підписаний не позивачем, а іншою особою.

Звідси, є всі підстави стверджувати про порушення при укладенні спірної угоди вимог ч.3 ст.203 ЦК України, а тому спірна угода не можа вважатися законною та має бути визнана судом недійсною. Як наслідок такого висновку суду - належна позивачу на праві власності земельна ділянка площею 3.5501 га, кадастровий номер 3223782000:03:007:0007, розташована на території Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області має бути повернута її власнику із зобовязанням відповідача вчинити таку дію.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірного договору, то суд не знаходить підстав для її задоволення, зважаючи, що визнання судом оспорюваного правочину недійсним є достатньою підставою для скасування державної реєстрації цього правовочину і рішення суду з цього приводу не потребується.

Позов таким чином підлягає частковому задоволенню.

Доводи представника відповідача, викладені у письмовому запереченні на позов та висловлені ним у судовому засіданні про безпідставність вимог позивача свого належного підтвердження у судовому засіданні не знайшли та спростовуються сукупністю наданих суду стороною позивача та досліджених у судовому засіданні доказів, які суд взяв до уваги з огляду на їх допустимість, належність та достатність.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Так як рішення ухвалено на користь позивача, то суд відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України присуджує стягнути з відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору та проведеної у справі судової експертизи на загальну суму 1144.08 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 Закону України Про оренду землі , ст.152 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 216, 236, 626 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 147, 212, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Синявське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - реєстраційна служба Рокитнянського районного управління юстиції в Київській області про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 35 від 05.02.2015 року, розташованої на території Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, площею 3.5501 га, кадастровий номер 3223782000:03:007:0007, укладений між ОСОБА_1 та товариством з додатковою відповідальністю Синявське .

Зобовязати товариство з додатковою відповідальністю Синявське повернути ОСОБА_1 в установленому законом порядку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3.5501 га, кадастровий номер 3223782000:03:007:0007, розташовану на територію Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Синявське на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат 1144.08 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленій рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне обґрунтування виготовлено 15.01.2016 року.

Суддя О.В. Литвин