Ухвала

від 16.01.2016 по справі 540/957/15-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/957/15-ц

Номер провадження 2/540/20/16

16.01.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Кольвашенко А.В.

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідачів-1,2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Старицьківської сільської ради, третя особа відділ Держгеокадастру у Машівському районі про визнання недійсними та скасування державних актів на землю та рішень сільської ради, -

на підставі ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 13 січня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

у жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1998 році був розроблений проект передачі земель колективної власності у приватну власність громадянам орендно-пайової спілки Сонячне на території Старицьківської сільської ради та було виготовлено державні акти 294 членам спілки. На підставі розпорядження Машівської РДА від 06.03.1998 № 74 позивач серед інших пайовиків отримав Державний акт на землю площею 6, 29 га для сільськогосподарського використання, яка в подальшому використовувалася з іншими паями в складі єдиного масиву. У 2009 році позивач вирішив самостійно обробляти земельні ділянки і звернувся до РДА з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації та присвоєння кадастрового номера, отримав дозвіл та виготовив документацію. Але при зверненні до державного реєстратора йому було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, з підстав розташування у межах його земельної ділянки, інших земельних ділянок або їх частин, зокрема: належних ОСОБА_5 площею 0, 9186 га процент накладення - 9, 6533 %, ОСОБА_6 площею 0, 31 га, процент накладення - 06647 %, ОСОБА_6 площею 0, 25 га процент накладення 0, 0428% на ріллю, та які видавалися на підставі рішень Старицьківської сільської ради від 31.03.2009р. та 06.06.2008р. Таким чином сільська рада прийнявши рішення щодо земельних ділянок, які знаходяться поза населеним пунктом всупереч ст. 12 ЗК України вийшла за межі своїх повноважень. На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 152, 155 ЗК України позивач просить визнати недійсними та скасувати рішення Старицьківської сільської ради про затвердження технічної документації та передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам та Державні акти, зокрема: рішення 24 сесії п'ятого скликання від 31.03.2009 про передачу ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0, 9186 га для ведення особистого селянського господарства, а також Державний акт серії ЯИ №597605 від 26.07.2010; рішення 18 сесії п'ятого скликання від 06.06.2008 щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 та Державні акти на її ім'я серії ЯЗ № 179173 та ЯЗ № 179174 від 20.03.2009 на земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд та площею 0, 31 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідачі - 1,2 направили до суду заперечення в якому просять в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що згідно договору купівлі-продажу від 26.02.1992р. відповідач-1 придбала у правління колгоспу Щорса житловий будинок із будівлями, в якому проживала із 1986 року. Вказаний договір був нотаріально посвідчений секретарем сільської ради та зареєстрований у реєстрі за № 20. Відповідно до рішення 24 сесії 5 скликання Старицьківської сільської ради відповідачу - 1 передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка загальною площею 1,0362 га з них: для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,1176 га та ведення особистого селянського господарства - 0,9186 га, на підставі якого і 26.07.2010 року видан державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ № 597604 та ЯИ № 597605. При видачі позивачу державного акту на право приватної власності на землю на підставі розпорядження Машівської РДА від 06.03.1998 року, фактичні межі земельної ділянки площею 6,29 га не встановлювалися, тобто вказана земельна ділянка не відносилася до земель сільськогосподарського використання. Так, ОСОБА_6 придбала будинок на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2007, але згідно технічного паспорту він побудований у 1985 році, а тому земельна ділянка не могла належати до категорії земель сільськогосподарського використання, а РДА не могла її передавати, оскільки вона була у приватній власності. З цього ж часу рішення про зміну цільового використання земельної ділянки не приймалося (а.с. 65-70 т.1).

В судовому засіданні представники позивача наполягають на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів-1, 2 проти позову заперечує з тих підстав, що відповідачі стали заручниками ситуації, оскільки придбаваючи будинок ОСОБА_6 не могла знати про ці обставини, так як придбала його разом з земельною ділянкою. В той час, позивач отримав листа відділу Держкомзему від 22.03.2011р. в якому вже зазначалося про накладки земельних ділянок, він також сварився з відповідачами, але з цього часу не звертався до суду з позовом, а відтак пропустив строк позовної давності.

Представники відповідача-3 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, направили заяви про розгляд справи без їх участі, третя особа при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду (а.с. 105, 131 т.2).

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази у справі, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 24 квітня 1991 р. 7 сесія 21 скликання Старицьківської сільської ради прийняла рішення про перерозподіл земель на її території, і в цьому ж році на підставі договору від 05.09.1991р. була виготовлена технічна документація про перерозподіл земель між землеволодільцями та землекористувачами (а.с. 138-148 т.1), а у 1998 році був виготовлений проект передачі земель колективної власності у приватну власність громадянам орендно пайової спілки Сонячне Машівського району (а.с. 149-159 т.1).

За розпорядженням № 74 від 06.03.1998 Машівської РДА позивачу передано у власність земельну ділянку площею 6, 29 га розташованої на території Старицьківської сільської ради та призначеної для ведення сільськогосподарського використання, що підтверджується копією Державного акту серії ІІІ-ПЛ № 025444 від 18.06.1998 р. (а.с. 11 т.1).

В послідуючому, на підставі розпорядження РДА № 306 від 26.05.2009 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки площею 6, 29 га (а.с. 17 т.1), але за рішенням № РВ-5300091872014 від 22.09.2014 державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Машівському районі було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв'язку з розташуванням в межах належної позивачу земельної ділянки інших земельних ділянок, зокрема: кадастровий номер 5323087205:05001:0027 (9, 6533%) для ведення ОСГ площею 0, 9186 належної ОСОБА_5П; кадастровий номер 5323087205:05001:0022 (0, 6647%) для ведення ОСГ площею 0, 31 належної ОСОБА_6; кадастровий номер 5323087205:05001:0021 (0, 0428%) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0, 25 належної ОСОБА_6 (а.с. 18-19 т.1). Цей факт підтверджується також схемою розташування земельної ділянки ОСОБА_4 з якої видно, що вона дійсно накладається на вже зареєстровані земельні ділянки (а.с. 100 т.1).

З огляду на викладені обставини суд вважає за доцільне розглянути позов ОСОБА_4 до відповідачів в одному провадженні, оскільки в межах належної йому земельної ділянки розташовані три земельних ділянки, які належать відповідачам-1, 2, рішення про їх передачу видано одним органом - Старицьківською сільською радою, а відтак це сприятиме більш повному та всебічному розгляду справи.

В той час, як убачається з копії Державних актів від 26.07.2009 та 20.03.2009, відповідач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0, 9186 га, що знаходиться в с. Сонячне Машівського району для ОСГ, а ОСОБА_6 є власником двох земельних ділянок на території цього ж села площею 0, 25 га та 0, 31 га призначених для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та ОСГ, відповідно (а.с. 13-16 т.1).

Зазначені земельні ділянки оформлені відповідачами упродовж 2007-2009 років, зокрема 16.10.2008 ОСОБА_5 звернулася до сесії Старицьківської сільської ради про надання їй у власність земельну ділянку площею 1, 19 га в т.ч. під будівлею 0, 25 га, для ведення ОСГ 0, 94 га, яка рішенням позачергової двадцять першої сесії 5 скликання була задоволена (а.с. 173-184 т.1). А за заявою ОСОБА_7 жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 поданої у лютому 2007 р. про вилучення з його користування земельних ділянок 0, 55 га та 0, 43 га, Старицьківською сільською радою 04.05.2007 прийнято рішення, якою вона задоволена, землі приєднано до земель запасу сільської ради, та цим же рішенням за заявою ОСОБА_6 від 15.02.2007 їй були надані вказані земельні ділянки (а.с. 185-201 т.1).

Рішення про затвердження технічної документації із землеустрою на ці земельні ділянки прийняті Старицьківською сільською радою 06.06.2008р. щодо землі ОСОБА_6 та 31.03.2009р. щодо землі ОСОБА_5 (а.с. 97-98 т.1).

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що зазначені земельні ділянки знаходяться на межі с. Сонячне поряд з будинками відповідачів та земельною ділянкою позивача.

Згідно довідок Старицьківської сільської ради № 270 та 285 від 15 та 20.10.2014 р., а також № 283 від 14.11.2014 вбачається, що ОСОБА_5 станом на 01.01.1989р. і по даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 і мала в користуванні земельну ділянку загальною площею 0, 76 га для обслуговування будинку і ведення ОСГ (а.с. 73, 108 т.1), в той час як придбала цей будинок в колгоспі Щорса 26.02.1992р., що вбачається з договору купівлі - продажу (а.с. 71 т.1). ОСОБА_6 також проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, але по вул. Комунарській, 17, про що свідчить довідка Старицьківської сільської ради № 278 від 15.10.2014 (а.с. 74 т.1) та придбала вказаний будинок за договором купівлі - продажу від 24.04.2007 р. (а.с. 72, 75-77).

Статтею 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, зазначені норми свідчать про те, що Старицьківська сільська рада має право приймати рішення про надання земельних ділянок на території населених пунктів, в даному випадку виключно в межах с. Сонячне Машівського району.

З висновку судової земельно-технічної експертизи № 120 від 26.11.2015 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 5323087205:05001:0027 площею 0, 9186 га, що належить ОСОБА_5П, частково знаходиться за межами с. Сонячне (площу неможливо встановити через інший масштаб Викопіювання із плану земель , який становить 1:10000, а потрібно 1:50) та накладається частиною площі 6074 кв.м на земельну ділянку позивача; земельна ділянка кадастровий номер 5323087205:05001:0021 площею 0, 25 га належна ОСОБА_6 частково знаходяться за межами с. Сонячне (площу неможливо встановити) та накладається частиною площі 27 кв.м на земельну ділянку позивача; земельна ділянка кадастровий номер 5323087205:05001:0022 площею 0, 31 га належної ОСОБА_6 повністю знаходиться за межами с. Сонячне та накладається частиною площі 418 кв.м на земельну ділянку позивача (а.с. 160-182 т.2).

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту 12 розділу X Перехідні положення ЗК України (який був чинним на час прийняття сільською радою рішення про надання земельних ділянок відповідачам), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 ст. 23 ЗК України, 1992 року (чинного на час видачі позивачу державного акту на землю) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

При цьому, стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що Старицьківська сільська рада при прийнятті рішень про виділення земельних ділянок відповідачам - 1, 2 вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки вона розпоряджається землями виключно в межах населеного пункту, а як установлено в судовому засіданні частина наданих відповідачам-1, 2 земельних ділянок знаходиться за межами с. Сонячне та вже була наділа позивачу уповноваженим органом і в нього був належний правовстановлюючий документ, а тому таким чином вона втрутилася в його право власності гарантоване законодавством.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що ОСОБА_4 має намір самостійно господарювати на своїй земельній ділянці, але не може цього зробити, оскільки в її межах знаходяться землі відповідачів, які її використають для власних потреб.

Таким чином, вказані дії Старицьківської сільської ради, та як наслідок дії відповідачів, які використовували надані їм не уповноваженим органом земельні ділянки, призвели до неможливості позивачем здійснювати свої права по використанню своєї земельної ділянки у визначених в Державному акті межах, оскільки на неї площами 6074 кв.м, 27 кв.м та 418 кв.м накладаються земельні ділянки відповідачів.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин, оскільки Старицьківською сільською радою усупереч наданих повноважень було прийнято рішення про надання відповідачам-1,2 земельних ділянок, частина з яких знаходиться за межами населеного пункту, а тому вона в даному випадку перевищила свої повноваження, а відтак оспорювані рішення та видані на їх виконання Державні акти на землю відповідачам-1,2 слід визнати недійсними.

Вказаний висновок ґрунтується на правових позиціях Верховного Суду України викладених у справах № 6-664цс15 від 16.09.2015, № 6-1426цс15 від 09.12.2015.

В судовому засіданні не було встановлено факту точної площі накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку позивача, які знаходяться за межами населеного пунктом, у зв'язку з різним масштабом карт, про що зазначено експертом у своєму висновку, в той час суд вважає, що вказана обставина не може вплинути на суть прийнятого рішення, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості визнавати частково недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів.

Щодо доводів відповідачів про те, що земельна ділянка позивача не відносилася до земель сільськогосподарського використання, оскільки ОСОБА_6 придбала будинок на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2007, і згідно технічного паспорту він побудований у 1985 році, а тому земельна ділянка не могла належати до категорії земель сільськогосподарського використання, а РДА не могла її передавати, оскільки вона була у приватній власності, суд зазначає наступне.

З наданих відповідачем-2 правовстановлюючих документів на будинок та довідок сільської ради видно, що вона його придбала у 2007 р., а до цього він належав ОСОБА_8 В той час з виписок з погосподарської книги за 1996-2000рр. на ім'я ОСОБА_9 видно, що за цим господарством по вул. Комунарській, 17 в с. Сонячне рахувалося лише 0, 01 га під будівлями та спорудами та 0, 97 га під ріллею (а.с. 179-180 т.1), а вже потім відповідачу-2 за рішенням сільської ради під будівлями та спорудами було виділено 0, 25 га без з'ясування обставин щодо знаходження частини земельної ділянки за межами населеного пункту.

Стосовно доводів про те, що ОСОБА_5 з 1986 р. використовувала земельну ділянку для ОСГ (а.с. 177-178 т.1), то суд зазначає, що в будь-якому випадку ця обставина не впливає на суть рішення, оскільки вказана земельна ділянка частково знаходиться за межами населеного пункту, а тому сільська рада не мала права приймати рішення про її передачу у власність відповідачу-1 в такому розмірі.

Разом з тим, даючи оцінку доводам представника відповідачів про застосування до вимог позивача строку позовної давності, оскільки про порушене право він дізнався з листа управління Держкомзему у березні 2011 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

З листа Головного управління Держкомзему у Полтавській області від 22.03.2011 № 03-01/1182 на ім'я позивача та Машівської РДА вбачається, що за клопотанням позивача про встановлення в натурі на місцевості земельної ділянки, спеціалістами інституту землеустрою було проведено зйомку та виявлено, що конфігурація і площа земельних ділянок, які прилягають до населеного пункту Сонячне не відповідають державним актам, так як межі населеного пункту безпідставно змінено за рахунок надання (самовільного зайняття) земельних ділянок для особистих селянських господарств.

Суд, погоджується з доводами представників позивача про те, що в цьому листі не було зазначено прізвища відповідачів, земельні ділянки яких були накладені на земельну ділянку позивача, а тому останній не міг знати осіб, які порушують його права і дізнався про них лише з рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держземагенства у Машівському районі від 22.09.2014, яким йому було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, та в ньому безпосередньо були вказані, які земельні ділянки накладаються на його та кому вони належать.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідачів-1,2, оскільки вищевказані обставини свідчать про те, що строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідачів на користь позивача, в рівних частках, підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 81, 20 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Старицьківської сільської ради, третя особа відділ Держгеокадастру у Машівському районі про визнання недійсними та скасування державних актів на землю та рішень сільської ради - задоволити.

Визнати недійсним та скасувати рішення двадцять четвертої сесії п'ятого скликання Старицьківської сільської ради від 31 березня 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 9186 га для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯИ № 597605 від 26 липня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0, 9186 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Сонячне Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_5.

Визнати недійсним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії п'ятого скликання Старицьківської сільської ради від 06 червня 2008 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельних ділянок площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд та площею 0, 31 га для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЗ № 179173 від 20 березня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на території с. Сонячне Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_6.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЗ № 179174 від 20 березня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0, 31 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Сонячне Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, Старицьківської сільської ради на користь ОСОБА_4, в рівних частках, судовий збір в розмірі 81, 20 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 16 січня 2016 року

Суддя: