Постанова

від 17.12.2015 по справі 41752/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" грудня 2015 р. № 2а-41752/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника відповідача - Тарана М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Асканія Дістріб"юшн Схід", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.02.2010 року, просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000262303/0, від 26.05.2009 р. № 0000262303/1, від 24.06.2009 р. №000262303/2 та від 14.09.2009р. № 000262303/3 в частині основної суми платежу, що становить 52 806,45 грн. та штрафних санкцій, що становлять 26403,23 грн., всього на суму 79 209,68 грн., та податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 000252303/0, від 26.05.2009р. № 000252303/1, від 24.06.2009 р. № 000252303/2 та від 14.09.2009 р. № 000252303/3 в частині основної суми платежу, що становить 50842,56 грн. та штрафних санкцій, що становлять 17286,47 грн., всього на суму 68129,03 грн.

23.10.2009 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 року зазначену справу прийнято до провадження.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ремонтні роботи в орендованому позивачем приміщенні були здійснені власними силами позивача та за допомогою підрядних організацій з метою здійснення господарської діяльності в них у подальшому . Всі виконані роботи та придбані матеріали підтверджуються первинними документами, які були в наявності у відповідача під час перевірки. Також, позивач зазначив, що вимога про відшкодування вартості витрат, здійснених з метою поліпшення приміщення, від орендодавця є правом, а не обов'язком орендаря. Крім того, позивач зазначив, що територія, прилегла до орендованого приміщення, є предметом договору оренди.

Представник позивача у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Через канцелярію суду 16.12.15 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника .

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 25.11.2015 року, на підставі ст. 55 КАС України замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі міста Харкова на належного відповідача - Західну об'єднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог , посилаючись на доводи та обґрунтування, які викладені в запереченні на позов та акті перевірки від 20.02.2009 № 309/23-304/33676947.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, встановив наступне.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яке міститься в матеріалах справи (а.с.17) - Дочірнє підприємство "Асканія Дістріб"юшн Схід" зареєстровано в якості юридичної особи 04.10.2005 року та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік №341 від 19.08.2008 року. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №29464137.

Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.10.2005 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 20.02.2009 № 309/23-304/33676947 (а.с.20-61 т.І).

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 № 000252303/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 68848 грн., в т.ч. 51457 грн. за основним платежем та 17391 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.80 т.І), та податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 № 0000262303/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 79947 грн., в т.ч. 53298 грн. за основним платежем та 26649 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.79 т.І).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

За наслідками розгляду первинної адміністративної скарги, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено рішення від 08.05.09р. №5555 (а.с.82-84 т.І), яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000252303/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 175,00 грн. через визначення податкового зобов'язання з порушенням строку давності, передбаченого п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ). В іншій частині скарга була залишена без задоволення.

Відповідно до пп. "б" пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000252303/0 є відкликаними, а тому не може бути предметом перегляду в суді, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача в цій частині.

З урахуванням прийнятого відповідачем рішення за результатами розгляду первинної скарги, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 26.05.09р. № 0000262303/1 (а.с. 102 т.ІІІ), яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79947,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 53298,0 грн., за штрафними санкціями - 26649,0 грн.) та №0000252303/1 (а.с.103 т.ІІІ), яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 68673,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 51381,0 грн., за штрафними санкціями - 17292,0 грн.).

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивачем оскаржено їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Харківській області та Державної податкової адміністрації України .

Рішеннями Державної податкової адміністрації в Харківській області та Державної податкової адміністрації України (а.с.120- 123 т.І) податкові повідомлення рішення від 26.05.09р. № 0000262303/1, №0000252303/1 були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

У зв'язку з чим відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.09р. № 0000262303/2(а.с.104 т.ІІІ), яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79947,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 53298,0 грн., за штрафними санкціями - 26649,0 грн.) та №0000252303/2 (а.с.105 т.ІІІ), яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 68673,0 грн. (в тому числі за основним платежем - 51381,0 грн., за штрафними санкціями - 17292,0 грн.), а також податкові повідомлення-рішення від 14.09.09р. № 0000262303/3 (а.с.107 т.ІІІ) та №0000252303/3 (а.с.106 т.ІІІ) з аналогічним розміром донарахованих податкових зобов'язань.

З акту перевірки від 20.02.2009 № 309/23-304/33676947 та оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідача, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача на податкові повідомлення-рішення, вбачається, що підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2009 № 000252303/1 та складеними за результатами адміністративного оскарження податковими повідомленнями - рішеннями від 24.06.2009 № 000252303/2, від 14.09.2009 № 0000252303/3, суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 68673 грн., в т.ч. 51381 грн.- основного платежу та 17292 грн.- штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 № 334/94-ВР, а саме:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат - витрати , що не пов'язані з господарською діяльністю позивача, в сумі 58224,24 грн., які сплачені СП Фрегат ТОВ за прибирання території; в сумі 495,35 грн., сплачені СП Фрегат ТОВ, як компенсація за послуги зв'язку, в сумі 604,86 грн., сплачені за послуги газопостачання, та в сумі 1357,53 грн., які сплачені за оренду нежитлового приміщення;

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат - витрати в сумі 145145 грн. з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи та на придбання будівельних матеріалів для перекриття даху.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 05.03.2009 № 0000262303/0 та складеними за результатами адміністративного оскарження податковими повідомленнями-рішеннями від 26.05.2009 № 0000262303/1, від 24.06.2009 № 0000262303/2 та від 14.09.2009 № 0000262303/3 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 79947 грн., в т.ч. 53298 грн. основного платежу та 26649 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а саме:

- п. 4.2, п. 4.9 ст. 4, що полягає в тому, що позивач здійснив операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), однак базу оподаткування ( що визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни) не визначив, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 29029,00 грн. Це порушення пов'язується податковим органом із зафіксованим в акті перевірки вказаним вище порушенням, що полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат витрати в сумі 145145 грн. з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи та на придбання будівельних матеріалів для перекриття даху;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, що полягає в тому, що позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 24270 грн. за операціями з придбання послуг з ремонту орендованого приміщення, послуг з прибирання прилеглої території та послуг зв'язку. Це порушення пов'язується податковим органом із зафіксованим в акті перевірки вказаним вище порушенням, що полягає у неправомірному віднесенні до складу валових витрат - витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю.

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року вбачається, що судом касаційної інстанції з'ясовано, що обставини, які стосуються зафіксованих податковим органом порушень щодо віднесення до складу валових витрат сплачених витрат в сумі 495,35 грн. як компенсація за послуги зв'язку, в сумі 604,86 грн. - за послуги газопостачання та в сумі 1357,53 грн. - за оренду нежитлового приміщення, судами попередніх інстанцій залишились не дослідженими. З приводу цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем до матеріалів справи було подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог від 19.02.2010 року, в якій позивач просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення лише в частині нарахованих сум, а саме: визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000262303/0, від 26.05.2009 р. № 0000262303/1, від 24.06.2009 р. №000262303/2 та від 14.09.2009р. № 000262303/3 в частині основної суми платежу, що становить 52 806,45 грн. та штрафних санкцій, що становлять 26403,23 грн., всього на суму 79 209,68 гри., та податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 000252303/0, від 26.05.2009р. № 000252303/1, від 24.06.2009 р. № 000252303/2 та від 14.09.2009 р. № 000252303/3 в частині основної суми платежу, що становить 50842,56 грн. та штрафних санкцій, що становлять 17286,47 грн., всього на суму 68129,03 грн.

Також, через канцелярію суду 16.12.15 року від представника позивача надійшли пояснення , в якому позивач пояснив суду, що підтримує раніше подану заяву про уточнення позовних вимог від 19.02.2010 року та просить суд розглядати справу саме в межах уточнених позовних вимог.

Так, з заяви про уточнення позовних вимог від 19.02.2010 року та з пояснення позивача від 16.12.15 року вбачається, що позивач погоджується з нарахуванням йому сум зобов'язань та штрафних санкцій в частині витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю позивача та формування за рахунок них податкового кредиту, а саме: витрат по сплаті послуг зв'язку на суму 344,39 грн.без ПДВ, по сплаті комунальних послуг за використання газу на суму 604,86 грн. без ПДВ, по сплаті за оренду нежитлового приміщення в сумі 1357,53 грн. без ПДВ, всього на суму 2457,74 грн.

Однак, позивач не погоджується з нарахуванням йому сум зобов'язань та штрафних санкцій в частині віднесення витрат до складу валових витрат та формування за рахунок них податкового кредиту на проведення ремонту орендованого нерухомого майна та витрат по компенсації послуг з прибирання прилеглої території .

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає позов в межах позовних вимог, через що суд вважає за необхідне дослідити та з'ясувати обставини справи та зібрані судом докази, які містяться в матеріалах справи у їх сукупності в частині оскаржуваних вимог .

Так, ДП "Асканія Дістріб'юшн Схід" за період з 31 жовтня 2005 р. по 26 жовтня 2008 р. з СП "Фрегат" ТОВ було укладено договори оренди нежилого приміщення, а саме: договір оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., договір оренди № 30/10 від 30.10.2006 р., договір оренди № 29/10 від 29.10.2007р. (а.с. 85-90, т. 1)

Відповідно до п. 3.8. вказаних договорів передбачалося, що до укладення орендарем (ДП "Асканія Дістріб'юшн Схід") самостійних договорів з підприємствами, які надають комунальні послуги, останній здійснює орендодавцю (СП "Фрегат" ТОВ) відшкодування комунальних послуг на підставі рахунків, наданих орендодавцем, за фактично надані комунальні послуги по існуючим тарифам по фактичним показанням лічильників. (а.с. 85, 87, 89, т. 1)

До матеріалів справи позивачем надано рахунки - фактури на оплату та акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) про надання СП "Фрегат" ТОВ позивачу послуг з прибирання території (а.с.21-59 т.ІІІ), з яких судом встановлено, що вказані акти містять посилання на договори оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р., № 29/10 від 29.10.2007р.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у період з 30.12.05 по 02.06.08 здійснювалася оплата СП "Фрегат" ТОВ вартості послуг з прибирання території.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року суд касаційної інстанції зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Такий висновок випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування валових витрат та податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Таким чином, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку валових витрат має значення не те, як сторони обумовили договором зобов'язання, а те, яку господарську операцію вчинив платник податку. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Отже, визначальною обставиною при вирішенні справи є обставина щодо понесення платником податку витрат, сплачених як компенсація послуг прибирання території, з метою використання в господарській діяльності.

Представник позивача у письмовому поясненні від 16.12.15 року зазначив, що позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит за фактом придбання послуг з прибирання прилеглої до орендованого приміщення території виключно з метою використання зазначеної території у господарській діяльності. Також, позивач зазначив, що самими договорами оренди було передбачено відшкодування позивачем комунальних послуг, якими є й послуги по прибиранню території.

Згідно п.1.5 договорів оренди №31/10 від 31.10.05р., №30/10 від 30.10.06р., №29/10 від 29.10.07р., метою вказаних договорів є здійснення ДП "Асканія Дістріб"юшн Схід" своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 796 Цивільного кодексу України, якщо в договорі оренди не визначений розмір такої земельної ділянки, наймачеві надається право користуватися усією земельною ділянкою, якою володіє наймодавець. Таким чином, прилегла територія не є предметом договору оренди.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, судом встановлено наявність господарської мети в частині понесення ним витрат за послуги з прибирання прилеглої території , яка входить до предмету договорів оренди з СП "Фрегат" ТОВ, оскільки самі договори оренди були укладені позивачем виключно для здійснення господарської діяльності..

Крім того, позивач в обґрунтування своєї позиції щодо протиправності визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за наслідками зафіксованого порушення щодо віднесення до складу валових витрат сплачених витрат як компенсації за послуги з прибирання території в позовній заяві наголошував на тому, що висновки податкового органу про віднесення позивачем до складу валових витрат за цим епізодом в сумі 58224,26 грн. є помилковими, оскільки фактично позивачем за цим епізодом віднесено до складу валових витрат за спірні періоди лише витрати в сумі 13540,38 грн. У підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів справи надано бухгалтерську довідку (а.с.91 т.І) та висновок судово-економічної експертизи №1577 від 31.05.2010р. (а.с.76-83 т.ІV) .

Що стосується порушення позивачем вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в частині витрат по послугам з проведення ремонту орендованих у СП "Фрегат" ТОВ приміщень та вартості придбаних в вересні 2006 року у ФОП ОСОБА_4 матеріалів для перекриття даху , суд зазначає наступне.

Позивачем укладено з ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" договір підряду № 28 від 03.11.05 (а.с.95- 97 т.І) та договір підряду №18 від 15.09.06 (а.с.93-94 т.І), відповідно до умов яких ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" зобов'язувалося виконати роботи з ремонту офісних приміщень за адресою: пр. Московський, 259, м. Харків, які перебували в користуванні позивача за договорам оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р.

Вказані роботи були виконані, що підтверджується податковими накладними (а.с.44-47 т.ІІ) та актами виконаних робіт (а.с.100-103, 105- 106 т.І), загальна вартість виконаних робіт за вказаними договорами становила за листопад 2005 року - 68900,0 грн. (у т.ч. ПДВ 11483,0 грн.), за жовтень 2006 року - 47664,00 грн. (у тому числі ПДВ 7944,00 грн.) (а.с. 10-31, т. 2).

Крім того, позивачем було укладено договір підряду з ПП "СТАНДАРТБУД" від 03.11.05 б/н, відповідно до умов якого ПП "СТАНДАРТБУД" зобов'язувався виконати ремонтні роботи в приміщенні за адресою: пр. Московський, 259, м. Харків, які перебували в користуванні позивача за договорам оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р. (а.с. 98-99, т. 1).

Вказані роботи були виконані, що підтверджується актом виконаних робіт (а.с.104 т.І), загальна вартість виконаних робіт за вказаним договором становила за листопад 2005 року - 20000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 3333,0 грн.).

До матеріалів справи позивачем надано бухгалтерську довідку по відображенню в бухгалтерському та податковому обліку операцій по ремонту приміщень, орендованих у СП"Фрегат" ТОВ (а.с.92 т.І).

Також, судом встановлено, що позивачем було прийнято наказ №1Р від 10.10.06р. , яким вирішено закупити будівельні матеріали для ремонту даху та здійснити ремонт власними силами з метою економії грошових коштів підприємства.

Так, позивачем на виконання наказу №1Р від 10.10.06р., було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір поставки № 76-2 від 07.09.06 (а.с. 6-7, т. 2), відповідно до умов якого позивачем здійснювалося придбання будівельних матеріалів для будівлі нової покрівлі складського приміщення. До договору поставки № 76-2 від 07.09.06 між сторонами підписано специфікацію №1 (а.с.8 т.ІІ).

Відповідно до видаткової накладної від 15.10.06 позивачем було отримано від ФОП ОСОБА_4 будівельні матеріали на загальну суму 31508,50 грн. (а.с. 9, т. 2). Судом встановлено, що вказані будівельні матеріали були використані позивачем для ремонту власними силами покрівлі приміщення по пр. Московському, 256, м. Харків, відповідно до акту списання. (а.с. 60 т. 3).

До матеріалів справи позивачем надано довідку про вартість виконаних робіт по ремонту кровлі (а.с.59 т.ІІІ).

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.професора М.С.Бокаріуса № 1578 від 08.12.10 (а.с.89- т.4).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1578 від 08.12.10 , проведені в нежитлових приміщеннях по пр. Московському, 259 у м. Харкові ремонтні роботи, на підставі договору підряду № 18 від 15.09.2006, укладеного з ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС", договору підряду № 28 від 03.11.2005, укладеного з ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС", договору підряду б/н від 03.11.2005, укладеного з ПП "СТАНДАРТБУД" відповідно до актів виконаних робіт: підписаних ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" від 31.10.2006 на суму 39720 грн., без ПДВ; підписаних ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" від 30.11.2005 на суму 57416,67 грн., без ПДВ; підписаних ПП "СТАНДАРТБУД" від 30.11.2005 на суму 16667 грн., без ПДВ, відносяться до капітального ремонту; а ремонтні роботи, виконані в нежитлових приміщеннях по пр. Московському, 259 у м. Харкові, з ремонту даху (площею 1390 кв.м.) за жовтень 2006 на суму 31508,50 грн., без ПДВ, згідно з наданим переліком, відносяться до поточного ремонту. (а.с. 89-87, т. 4).

Відповідно до п. 8.1 договорів оренди нежитлового приміщення №31/10 від 31.10.2005р. , №30/10 від 30.10.2006 р., №29/10 від 29.10.2007 р. поточний ремонт приміщення здійснюється орендарем за його рахунок.

З урахуванням того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1578 від 08.12.10 підтверджено те, що ремонт даху відноситься до поточного ремонту, то позивач міг здійснювати такий ремонт без згоди орендодавця.

Що стосується ремонтних робіт, виконаних на підставі договорів, укладених з ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" та ПП "СТАНДАРТБУД", висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1578 від 08.12.10 підтверджено, що такі роботи відносяться до капітального ремонту.

Суд зазначає, що у відповідь на запити позивача від 12.09.06р., 10.11.05р., 29.11.05р., орендодавцем СП"Фрегат" ТОВ було надано згоду позивачу на здійснення ремонту орендованих приміщень листами (а.с.94-98 т.ІІ).

Судом встановлено, підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, що позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено витрати в сумі 145145,0 грн. на підставі актів виконаних підрядних робіт, отриманих від ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" за листопад 2005 року на загальну суму 68900,00 грн. (у тому числі ПДВ - 11483,00 грн.) і жовтень 2006 року на загальну суму 47664,00 грн. (у тому числі ПДВ 7944,00 грн., сума без ПДВ 39720,00 грн.) та від ПП "СТАНДАРТБУД" - за листопад 2005 року на загальну суму 20000,00 грн. ( у тому числі ПДВ 3333,00 грн.) і вартість придбаних в вересні 2006 року у ФОП ОСОБА_4 матеріалів для перекриття даху на загальну суму 31508,50 грн.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду У зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт. послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Як встановлено та зазначено судом вище, позивачем до складу валових витрат за 3 квартал 2008 року віднесено витрати в сумі 145145,0 грн. з проведення ремонту орендованих у СП Фрегат приміщень та з придбання будівельних робіт.

Ремонті роботи підтверджено договорами та актами виконаних підрядних робіт, отриманими від ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" за листопад 2005 року в загальній сумі 68900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 11483,00 грн.) і за жовтень 2006 року в загальній сумі 47664,00 грн. (в т.ч. числі ПДВ 7944,00 грн.), та отриманими від ПП "СТАНДАРТБУД" за листопад 2005 року в загальній сумі 20000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3333,00 грн.). Будівельні матеріали в сумі 31508,50 грн. придбані у вересні 2006 року у ФОП ОСОБА_4 для перекриття даху.

У письмовому поясненні позивач вказує на те, що керуючись п.п. 8.7.1 п. 8.7 та п.п. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств ним була створена група основних фондів - об'єкт Ремонт орендованого приміщення на суму ремонтних робіт з нарахуванням подальшої амортизації:

- в четвертому кварталі 2005 року - 74083,33 грн.;

- в четвертому кварталі 2006 року - 71228,50 грн.

Амортизація нараховувалась згідно з нормами п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств з 1 кварталу 2006 року по 2 квартал 2008 року. Сума амортизації склала 18711,21 грн.

За ініціативою орендаря договір з 08.06.2008 було розірвано, орендовані приміщення повернуті орендодавцю без компенсування вартості поліпшень.

Позивачем у 2 кварталі 2008 року сформовано оспорювані відповідачем валові витрати в сумі 126600 грн., що становить остаточну вартість (недоамартизовані витрати) групи 1 основних фондів - об'єкт Ремонт орендованого приміщення . При цьому позивач керувався положеннями п.п. 8.8.2 п. 8.8, п.п. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , з яких випливає, що орендар за правилом п.п. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 цього закону збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1 у зв'язку з поверненням орендарем об'єкту оренди внаслідок закінчення дії орендного договору.

Як вже було зазначено судом вище, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.05.2015 року судом касаційної інстанції зазначено, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування валових витрат та податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку валових витрат має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податку. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Визначальною обставиною при вирішенні справи є обставина щодо понесення платником податку витрат з придбання ремонтних робіт у зв'язку з його господарською діяльністю, а не вид проведеного ремонту.

Так, з письмового пояснення позивача від 16.12.15 р. встановлено, що проведення ремонтних робіт в орендованих приміщеннях здійснювалось виключно у зв'язку з веденням позивачем господарської діяльності, оскільки ремонтні роботи були спрямовані на адаптацію приміщень для потреб господарської діяльності позивача (діяльність у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля квітами та рослинами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування , напоями та тютюновими виробами). Так, відповідно до актів приймання виконаних робіт, вказані ремонтні роботи здійснювались у зв'язку з переплануванням орендованого нерухомого майна з метою облаштування каси, серверної, кабінету директора (що вбачається з додатків до договорів оренди нежитлового приміщення №30/10 від 30.10.06р., №31/10 від 31.10.05р.).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано належні документи, які підтверджують здійснення ремонту даху власними силами та орендованих приміщень за допомогою підрядних організацій - ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС", ПП "СТАНДАРТБУД" виключно з метою безпосереднього використання орендованого приміщення для ведення господарської діяльності.

Що стосується порядку формування податкового кредиту у спірних взаємовідносинах, судом встановлено наступне.

Позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість було віднесено суми з придбання послуг з прибирання прилеглої території згідно договору оренди нежитлового приміщення, укладеного ДП "Асканія Дістріб"юшн Схід" та СП "Фрегат" у сумі 9383,89 грн. та суми виконаних робіт (послуг) з ремонту орендованого приміщення на суму 14816,66 грн.

У п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В акті перевірки № 309/23-304/33676947 від 20.02.09 вказано, що позивачем занижено податкове зобов'язання з ПДВ а суму 29029,00 грн. за червень 2008 року за рахунок заниження бази оподаткування з приводу взаємовідносин згідно договору оренди нежитлових приміщень, укладеного ДП "Асканія Дістріб'юшн Схід" та СП "Фрегат" щодо здійснення ремонту, поліпшення орендованих основних фондів без компенсації вартості вказаних поліпшень орендодавцем, що відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" визнається операцією з безоплатної передачі робіт (послуг) та підлягає оподаткуванню виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно з п.4.2 ст. 4 цього Закону України "Про податок на додану вартість" у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до п.4.9 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Як встановлено судом вище, позивачем на суму виконаних ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС" та ПП "СТАНДАРТБУД" капітальних ремонтних робіт орендованих приміщень було сформовано основний фонд.

Судом встановлено, що договір оренди на користування вказаними вище приміщеннями за адресою: пр. Московський, 256 в м. Харкові було розірвано з 08.06.08. (а.с. 4-5, т. 2)

Позивачем після закінчення договору користування вказаними приміщеннями, останні були повернуті орендодавцю без компенсування вартості здійсненого поліпшення в них.

У той же час, як було встановлено та зазначено судом вище, важливим є сам факт того, які саме господарські операції здійснено та для яких цілей.

Судом встановлено, що придбання послуг з прибирання прилеглої території згідно договору оренди нежитлового приміщення, укладеного ДП "Асканія Дістріб"юшн Схід" з СП "Фрегат", виконання ремонту даху власними силами позивача та отримання послуг з ремонту орендованих приміщень за допомогою підрядних організацій - ТОВ "КАПСТРОЙСЕРВИС", ПП "СТАНДАРТБУД", було здійснено позивачем виключно з метою безпосереднього ведення господарської діяльності в орендованому у СП "Фрегат" ТОВ приміщенні, що підтверджується наявністю у позивача та в матеріалах справи належним чином складеними первинними документами.

Крім того, розірвання договору оренди позивачем без стягнення компенсації від орендодавця є правом позивача, а не обов'язком, через що відсутнє порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2009 р. № 0000262303/0, від 26.05.2009 р. № 0000262303/1, від 24.06.2009 р. № 000262303/2 та від 14.09.2009р. № 000262303/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 52 806,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 26403,23 грн., всього на суму 79 209,68 грн. та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2009р. № 000252303/1, від 24.06.2009 р. № 000252303/2 та від 14.09.2009 р. № 000252303/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 50842,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 17 286,47 грн., всього на суму 68 129,03 грн. - підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково .

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000262303/0, від 26.05.2009 р. № 0000262303/1, від 24.06.2009 р. № 000262303/2 та від 14.09.2009р. № 000262303/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 52 806,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 26403,23 грн., всього на суму 79 209,68 грн.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2009р. № 000252303/1, від 24.06.2009 р. № 000252303/2 та від 14.09.2009 р. № 000252303/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 50842,56 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 17 286,47 грн., всього на суму 68 129,03 грн.

В задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 000252303/0 - відмовити.

Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід" (адреса: м.Харків, Комсомольське шосе,б.88; код 33676947) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.