Постанова

від 13.01.2016 по справі 809/4453/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2016 р. Справа № 809/4453/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представників позивача - Коваленко О.Б., Ковальського І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТЗОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ РАДА", вул.Львівська,40,с.Пійло,Калуський район, Івано-Франківська область,77344

до відповідача: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Стуса,2,м.Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №№0007931501,0007921501 від 17.12.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації рада" (надалі - ТОВ "Управління механізації рада" - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Калуської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі - Калуська оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №0007931501, яким застосовано штрафні санкції за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 011,7 грн. та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №0007921501, яким застосовано штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 35 086,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в ході проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету ТОВ "Управління механізації рада" (код 38939114), складено акт перевірки № 590/15-01/38939114 від 17.12.2015 року, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. На підставі акту камеральної перевірки № 590/15-01/38939114 від 17.12.2015 року начальником Калуської оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №0007931501, №0007921501 та зобов`язано ТОВ "Управління механізації рада" сплатити до бюджету штраф в розмірі 36 098,09 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Позивач вважає винесення Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкових повідомлень-рішень №0007931501 та №0007921501 від 17.12.2015 року нечинними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом на подання письмового заперечення не скористався, про причини неявки суд не повідомляв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління механізації рада" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на податковому обліку в Калуській оДПІ з 18.10.2013 року (а.с. 11-13).

Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету ТОВ "Управління механізації рада" (код 38939114), про що складено акт перевірки №590/15-01/38939114 від 17.12.2015 року (а.с. 46, 47).

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду акту перевірки, Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року за №0007931501, №0007921501 та зобов`язано ТОВ "Управління механізації рада" сплатити до бюджету штраф в розмірі 36 098,09 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с. 48, 49).

В судовому засіданні встановлено, що штрафна санкція нарахована відповідачем внаслідок несвоєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань до бюджету позивачем.

Так пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 90 960,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.11.2014 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 68 019,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.12.2014 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 60 020,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.01.2015 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 6 764,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із поданого розрахунку коригування від 12.12.2014 року за вересень 2014 року.

В відповідності до п. 57.1 податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 (десяти) календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Обґрунтовуючи заявлений позов позивач вказує на те, що ні вказаний кодекс, ні інші норми податкового законодавства не встановлюють можливість органу державної податкового служби змінювати зазначені платником податку в платіжних документах призначення платежів.

Позивач зазначає, що за платіжними дорученнями, якими сплачувались платежі, жодна сума не зараховувалась відповідачем за призначенням. А саме:

- 28.11.2014 року платіжним дорученням №369 позивач перерахував 40 960,00 грн., 06.02.2014 року платіжним дорученням №381 позивач перерахував до бюджету 50 000,00 грн., проте в акті перевірки зазначається, що сплачено 42 746,00 грн. Окрім того, в акті перевірки в графі "сума сплаченого податкового боргу" за жовтень 2014 року значиться сума 7 000,00 грн., яка перерахована підприємством платіжним дорученням №385 від 12.12.2014 року, і в порядку "призначення платежу" вказано, що це є ПДВ за вересень 2014 року згідно розрахунку коригування від 12.12.2014 року;

- 06.02.2014 року платіжним дорученням №381 позивач перераховує до бюджету 50 000,00 грн. Відповідач зараховує 42 746,00 грн. в оплату податкового боргу за жовтень 2014 року і сума 132 грн. зараховується відповідачем в суму погашення податкового боргу за листопад 2014 року та 6 746,00 грн. коригую чого розрахунку за вересень 2014 року;

- 27.02.2015 року платіжним дорученням №7 позивач оплатив ПДВ в сумі 68 000,00 грн. і чітко зазначив в рядку "призначення платежу" "ПДВ за листопад 2014 року". Однак в акті перевірки знову зазначено, що з цього платежу зараховано 65 882,95 грн. по декларації за листопад, 132 грн. з платіжного доручення №381 від 06.02.2015 року, де призначенням платежу було ПДВ за "жовтень 2014 року", та 2 004,00 грн., яка оплачена ніби то 20.02.2015 року, в той час, як 20.02.2015 року позивач ніяких розрахунків з бюджетом не проводив;

- платіжним дорученням №385 від 12.12.2014 року, проведеного банком також 12.12.2014 року, позивач перерахував 7 000,00 грн. за призначенням "ПДВ за вересень" згідно розрахунку коригування від 12.12.2014 року. Проте відповідачем не зараховано цей платіж за призначенням, зараховано без згоди платника цю суму як оплату податкового боргу за жовтень 2014 року і нараховано штрафну санкцію за порушення граничних термінів сплати ПДВ, а оплату ПДВ згідно коригую чого розрахунку, яка, як вважає позивач оплачена вчасно, відповідач зараховує з суми, яка була перерахована 06.02.2015 року і нараховує штрафну санкцію за прострочку платежу 54 дні.

Суд не погоджується із вищенаведеними доводами позивача, виходячи з наступного.

Згідно п.87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що здійснюючи зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, відповідач діяв виключно в межах положень п.87.9 ст. 87 ПК України. Вчинення таких дій, зазначена норма визначає не як право контролюючого органу, а як обов'язок.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0007931501 та №0007921501 від 17.12.2015 року, за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 36 098,09 грн., а позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 16.01.2016 року.