Ухвала

від 22.06.2016 по справі 809/4453/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 876/1002/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Качмара В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ТзОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ «РАДА» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016р. у справі №809/4453/15 за позовом ТзОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ «РАДА» до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.12.2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 17.12.2015 року №0007921501, яким застосовану штрафну санкцію у розмірі 20% в сумі 35086,39 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та № 0007931501, яким застосовану штрафну санкцію у розмірі 10% в сумі 1011,70 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав неповного з»ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що право визначати призначення платежу, відповідно до чинного законодавства України, належить виключно платнику, шляхом зазначення такого призначення у платіжному документі.

Однак, як вбачається з акту перевірки, та проаналізувавши платіжні доручення, якими сплачувались платежі, випливає, що жодна сума не зараховувалась відповідачем за призначенням.

Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову по справі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету ТзОВ "Управління механізації «Рада», про що складено акт перевірки №590/15-01/38939114 від 17.12.2015 року (а.с 46, 47).

Перевіркою встановлено порушення товариством термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки, Калуською оДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року №0007931501, №0007921501 та зобов`язано ТзОВ "Управління механізації «Рада» сплатити до бюджету штраф в розмірі 36 098,09 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с.48, 49).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснюючи зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, відповідач діяв в межах положень п.87.9 ст.87 ПК України. Вчинення таких дій, зазначена норма визначає не як право контролюючого органу, а як обов'язок.

Колегія суддів погоджується з висновку суду першої інстанції, виходячи з наступного:

П.203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 90960,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.11.2014 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 68019,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.12.2014 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 60020,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2014 року, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 30.01.2015 року.

Узгоджена сума податкового зобов`язання в розмірі 6764,00 грн. виникла внаслідок самостійного декларування позивачем суми податкового зобов`язання згідно із поданого розрахунку коригування від 12.12.2014 року за вересень 2014 року.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 (десяти) календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом - п. 57.1 ПК України.

Згідно положень п.87.9 ст.89 Податкового кодексу України - у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків..

Позивачем, згідно відомостей зворотнього боку інтегрованої картки платника за 2014, 2015 рр., здійснено наступні платежі:

згідно платіжного доручення №369 від 28.11.2014 року було сплачено до бюджету 40960,00 грн., даним платежем було частково погашено суму грошового зобов'язання, самостійно задекларованої позивачем згідно податкової декларації від 19.11.2014 року (оскільки даною декларацією задекларовано податкове забов'язання в розмірі 90960,00 грн.)

згідно платіжного доручення №385 від 12.12.2014р. було сплачено до бюджету 7000 грн., на дату сплати існував податковий борг в сумі - 49746 грн. (по податковій декларації від 19.11.2014 року), тому відповідно до пункту 87.9 статті 89 ПК України відбулося часткове погашення суми податкового боргу по вказаній декларації;

згідно платіжного доручення №381 від 06.02.2015 року позивачем сплачено до бюджету 50000 грн., на дату сплати існував борг в сумі - 177752 грн., (даний борг виник в результаті самостійно задекларованих грошових зобов'язань: 42746 грн.,- податкова декларація за жовтень + 6764+203 - уточнюючий розрахунок від 12.12.2014 р.+ 68019 грн. податкова декларація за листопад + 60020 податкова декларація за грудень ) тому було погашено суму боргу в порядку черговості його виникнення;

27.02.2015 року згідно платіжного доручення №7 було сплачено до бюджету 68 000 грн.. на дату сплати існував податковий борг в сумі - 125902,97 грн.;

12.03.2015 року позивачем сплачено до бюджету згідно платіжного доручення № 27 60000 грн., на дату сплати існував борг - 57902,97 грн.;

17.03.2015 року сплачено до бюджету платіжним дорученням № 25 від 27.03.2015 року в результаті чого було погашено податковий борг - 1000 грн. по уточнюючому розрахунку з ПДВ від 17.03.2015 року.

Положення Закону України «Про національний банк України», положення Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті не підлягають застосуванню до даних правовідносин, оскільки дані норми регулюються правовідносини, як виникають між банком та клієнтом.

Таким чином, зарахування Калуською ОДПІ коштів, які надходили від ТзОВ «Управління механізації «Рада» в оплату податкових зобов'язань із податку на додану вартість, на погашення податкового боргу, що виник в попередніх податкових періодах, є правомірним. Дана правова позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, яка наведена в ухвалі від 09.02.2016 року № К/800/39363/15

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160, 195 - 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТзОВ "УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ «РАДА» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016р. у справі №809/4453/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.Я.Качмар

А.Р.Курилець