Постанова

від 19.01.2016 по справі 914/2365/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 914/2365/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів:Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - Капітал" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі№ 914/2365/13 Господарського суду Львівської області за позовомПрокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради доТовариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс - Капітал" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки та стягнення судових витрат,

за участю представників

від прокуратури: прокурор відділу ГПУ Суходольський С.М.;

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Ящинський А.Л. дов. № 2 від 20.11.15;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.2015 у справі № 914/2365/13 (головуючий суддя - Крупник Р.В., судді - Березяк Н.Є., Король М.Р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 (головуючий суддя - Марко Р.І., судді - Желік М.Б., Костів Т.С.), в позові відмовлено повністю. Стягнуто з ТОВ "Фенікс-Капітал" в дохід державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями в частині стягнення судового збору з ТОВ "Фенікс-Капітал" в дохід державного бюджету, останнє звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2015 у справі № 914/2365/13 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у цій справі в частині стягнення з ТОВ "Фенікс-Капітал" в дохід державного бюджету України судового збору в розмірі 1 147,00 грн. і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТОВ "Фенікс - Капітал" про стягнення судових витрат відмовити повністю.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами норм процесуального права, а саме: ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У призначене судове засідання з'явилися представники Генеральної прокуратури та відповідача. Представник позивача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.06.2009 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", згідно п. 2.4., п. 3. якої зазначена ухвала вводиться у дію з 01.10.2009, а ухвалу міської ради від 29.04.1999 № 210 "Про затвердження відкорегованої грошової оцінки земель м. Львова" слід вважати такою, що втратила чинність з 01.10.2009.

22.03.2010 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фенікс-Капітал" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1 - 3 якого, орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007 за № 899 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові" та ухвали Львівської міської ради від 28.01.2010 за № 3216 "Про користування ТзОВ "Фенікс-Капітал" земельною ділянкою на вул. Кульпарківська" надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Кульпарківській для завершення будівництва торгово-розважального комплексу та його обслуговування. В оренду передається земельна ділянка кадастровий № 4610136300:04:015:0144 загальною площею 8,0195 га, у тому числі: забудова - 4,7283 га, тверде покриття - 0,0032 га, озеленення - 3,2880 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна об'єкт незавершеного будівництва, металеві споруди.

Згідно з п. 8 договору його укладено на 25 років до 28 січня 2035 року.

Пунктами 5, 9 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 715 071,68 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 231 452,15 грн. в рік, що становить 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний договір було зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2010 за № 04:10:468:00010 кн.04-3, а також зареєстрований у Львівській міській раді 22.06.2010 за № 3-1459, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі 3-3 вчинено запис.

26.07.2012 ухвалою Львівською міською радою прийнято № 1675 затверджено "Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", відповідно до п. 14.5 якої річний розмір орендної плати залежно від функціонального призначення земельної ділянки встановлюється в розмірі десяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки незалежно від терміну оренди.

17.10.2012 на адресу відповідача було надіслано вимогу-зобов'язання № 2403-вих-1240, якою повідомлено про затвердження нової нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, направлено примірники змін до договору оренди землі для підписання та зобов'язано орендаря підписати відповідні угоди. Проте, з боку відповідача зміни до договору підписано не було.

У зв'язку з зазначеним, 11.06.2013 прокурор Залізничного району м. Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ТОВ "Фенікс-Капітал" про внесення змін до договору оренди землі від 22.03.2010 в частині збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

02.09.2013 ухвалою Господарського суду Львівської області зупинено провадження у справі № 914/2365/13 до набрання законної сили рішенням Галицького районного суду міста Львова у адміністративні справі № 461/8220/13-а.

25.12.2014 ухвалою Львівської міської ради № 4250 затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова (п. 1 ухвали), а також визнано такою, що втратила чинність з 01.01.2015 ухвалу Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 (п. 3 ухвали).

15.04.2015 ухвалою Господарського суду Львівської області поновлено провадження у справі № 914/2365/13.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на день розгляду справи, ухвала Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2712, на підставі якої прокурор просив суд внести зміни до договору оренди землі від 22.03.2010, втратила чинність у зв'язку з прийняттям Львівською міською радою ухвали від 25.12.2014 № 4250. При цьому, господарським судом першої інстанції стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що на день звернення прокурора до суду, заявлені позовні вимоги були обгрунтованими та підлягали задоволенню, а неправильна поведінка відповідача у вигляді відмови від внесення відповідних змін до договору оренди землі стала підставою звернення прокурора до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині розподілу судових витрат та вважає, що судові акти у даній справі в цій частині підлягають зміні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Передбачена частиною другою статті 49 ГПК України норма, виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. При цьому, вказана санкція застосовується в разі встановлення господарським судом наявності неправильних дій сторони, в результаті яких виник спір.

Стягуючи судовий збір з відповідача на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, зазначив, що орендна плата за земельну ділянку є регульованою ціною, і факт затвердження відповідною міською радою нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки є безумовною підставою для внесення змін в договір оренди землі в частині зміни розміру орендної плати. Однак, при цьому, господарські суди першої і апеляційної інстанцій не встановили всі обставини справи, що мають значення для її вирішення та не розглянули спір по суті заявлених прокурором вимог, а відтак передчасно дійшли висновку про те, що спір виник внаслідок неправильних відповідача.

Так, встановивши лише факт укладення спірного договору від 22.03.2010 та факт прийняття Львівською міською радою ухвали від 18.06.2009 № 2712, господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому яким чином зазначена ухвала впливає на договір оренди землі, який був укладений вже після введення в дію нової нормативної грошової оцінки землі, і т.п.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, як вбачається з касаційної скарги, скаржником було заявлено вимоги про перегляд у касаційному порядку оскаржуваних судових актів у даній справі лише в частині стягнення господарським судом першої інстанції судового збору з ТОВ "Фенікс-Капітал" на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки з оскаржуваних рішення та постанови не вбачається встановлення господарськими судами попередніх інстанцій наявності неправильних дій відповідача, які спричинили виникнення спору у даній справі, то розподіл судових витрат повинен бути здійснений з урахуванням приписів ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - Капітал" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 24.06.2015 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі № 914/2365/13 - зміні, в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Фенікс - Капітал" було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 461,60 грн.

Таким чином, судовий збір, що підлягає стягненню за результатами розгляду касаційної скарги з Львівської міської ради на користь ТОВ "Фенікс - Капітал" становить 1 461,60 грн.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - Капітал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі № 914/2365/13 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 у справі № 914/2365/13 та рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2015 року у справі № 914/2365/13 в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з Львівської міської ради в дохід державного бюджету України 1 147,00 грн. судового збору.

Стягнути з Львівської міської ради на користь ТОВ "Фенікс - Капітал" 1461,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк