Ухвала

від 21.01.2016 по справі 826/12099/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12099/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Артюхіної М.А.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне підприємство "НЕП", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третіх осіб - товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне підприємство "НЕП", публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК", у якому просив:

звільнити з-під арешту наступне майно: нерухоме майно, загальною площею 2 173,4 кв.м. (будівля фруктосховища, загальною площею 1 821,9 кв.м.; склад, загальною площею 347,8 кв.м.; скважина, загальною площею 3,7 кв.м.), земельну ділянку, загальною площею 1,4756 га, кадастровий номер НОМЕР_1, обладнання, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які належать боржнику ТОВ ВТП "НЕП" (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Київська, 20, Код ЄДРПОУ 33231411), та на яке було накладено арешти відповідно до постанов Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.12.2014р., від 19.12.2014р., від 10.04.2015р.;

зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) внести до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про зняття арешту з майна - нерухоме майно, загальною площею 2 173,4 кв.м. (будівля фруктосховища; склад; скважина), земельну ділянку, загальною площею 1,4756 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та обладнання, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать боржнику ТОВ ВТП "НЕП" (07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'є, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 33231411).

Власні вимоги обґрунтовував тим, що наявність арешту порушує право позивача як іпотекодержателя на вибір способу звернення стягнення на заставлене майно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, а також представники третіх осіб до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.03.2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (новим кредитором, до якого перейшли всі права ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК") та ОСОБА_3 були укладені договір поруки №2/2015-ДП та договір №4/15 про відступлення права вимоги за договором №591-001/11 про відкриття кредитної лінії вії 20.06.2011 року. В той же день позивач виконав обов'язки боржників та відповідно став кредитором ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ", ДП "М'ясокомбінат "Зоря", ТОВ ВТП "НЕП".

На підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки №591-001/11 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.Є., 20.06.2011 за реєстровим №731 та за договором іпотеки №591-001/11-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко У.Є. 30.06.2011 за реєстровим №777, та за договором іпотеки № 591 001/11-3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ Ткаченко У.Є. 01.07.2011 року за реєстровим №779, за договором іпотеки №591-001/11-4 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенкої Д.О., 18.07.2011 за реєстровим №4596, укладеними товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та ОСОБА_3, 13 березня 2015 року до позивача перейшли всі права нового іпотекодержателя.

На підставі договору про відступлення права вимоги за договором застави обладнання №591-001/11 від 20 червня 2011 року та договором застави обладнання №591-001/11-1 від 30 червня 2011 року, укладеними товариством з обмеженої відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" та ОСОБА_3, 16 березня 2015 року до позивача перейшли всі права нового заставодержателя.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кошкером Іваном Анатолійовичем в процесі здійснення виконавчого провадження №45633391, відкритого 01.12.2014 р. за заявою ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" при примусовому виконанні наказу №906/452/14 виданого 05.11.2014 року Господарським судом Житомирської області, 15.12.2014 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження обладнання, що зазначене в додатку №1 до договору застави обладнання №591-001/11 від 20.06.2011 року в кількості 298 одиниць, заставною вартістю 716343,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності боржнику - ТОВ ВТП "НЕП", код ЄДРПОУ 33231411.

19 грудня 2014 року в рамках виконавчого провадження №45633462 на підставі цього ж наказу №906/452/14 від 05.11.2014 р., відповідачем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №591-001/11 від 20.06.2011 року та накладення арешту на нерухоме майно, загальною площею 2 173,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а саме: будівля фруктосховища, літ. А, загальною площею 1 821,9 кв.м.; склад, літ. Б, загальною площею 347,8 кв.м.; скважина, загальною площею 3,7 кв.м., на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1.4756 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для обслуговування будівлі, що належить боржнику ТОВ "НЕП".

17 березня 2015 р. до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України представником ПАТ "ПРАВЕКС-БАНК" подана заява про повернення виконавчого документа, в якій останній просив завершити виконавче провадження, повернути стягувачу наказ господарського суду Житомирської області від 05.11.2014 року по справі №906/452/14 та зняти арешти з майна ТОВ ВТП "НЕП", що були накладені Відповідачем.

Так, 26.03.2015 р. в рамках виконавчого провадження № 45633391 відповідачем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3830725,90 грн., аналогічну постанову було винесено 27.03.2015 р. і в рамках виконавчого провадження № 45633462.

02.04.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Кошкером Іваном Анатолійовичем було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №45633391 та №45633462, при цьому арешти зняті не були.

06.04.2015 р. відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТОВ ВТП "НЕП" на користь держави виконавчого збору в розмірі 3 830 725,90 грн., а 10.04.2015 р. відповідачем була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на все майно боржника.

20 квітня 2015 року позивач звернувся з вимогою до ТОВ ВТП "НЕП", як майнового поручителя ТОВ "ЯРОШ ТРАСТ", в рамках договору іпотеки № 591-001/11 від 20 червня 2011 року, в термін до 20 травня 2015 року погасити заборгованість, яка виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії №591-001/11 від 20 червня 2011 року, у розмірі 25 000 000,00 (двадцять п'ять мільйонів гривень) грн., попередивши, що у разі невиконання вимоги буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем.

Генеральним директором ТОВ ВТП "НЕП" листом від 27.04.2015 року вих. №10/2015 повідомлено позивача, що відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в рамках виконавчого провадження №47158763 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №45633462 виданої 27.03.2015 року про стягнення з ТОВ ВТП "НЕП" на користь держави виконавчого збору в розмірі 3830725,90 грн. 10.04.2015 року була винесена постанова про накладення арешту на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

У зв'язку із цим, позивач звернувся до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізувати його у встановленому законом порядку.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 25 названого Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.3 цієї статті постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебували виконавчі провадження № 45633391 та №45633462 (у яких позивач не є стороною) з виконання наказу №906/452/14, виданого 05.11.2014 господарським судом Житомирської області, за яким звернено стягнення з ТОВ НЕП на користь ПАТ КБ Правекс-Банк на предмет іпотеки за договором іпотеки №591-001/11 від 20.06.2011.

У межах цих проваджень державним виконавцем на підставі ст.. 57 Закону України Про виконавче провадження винесено постанови від 15.12.2014 та від 19.12.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Поряд із цим, листом від 17.03.2015 №1823/11 ПАТ КБ Правекс-Банк просив виконавчу службу завершити виконавче провадження та повернути стягувачу наказ господарського суду від 05.11.2014 № 906/452/14 та зняти арешти з майна ТОВ ВТП "НЕП".

02.04.2015 року державним виконавцем було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №45633391 та №45633462, при цьому арешти зняті не були.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається , скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наведена норма дає підстави для висновку, що завершення виконавчого провадження може бути здійснене у різних формах.

Водночас, зняття арешту з майна боржника є наслідком завершення виконавчого провадження лише якщо його завершено: 1) шляхом закінчення виконавчого провадження (окрім зазначених у ст. 50 Закону винятків) або 2) шляхом повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Наразі, постанова про закінчення виконавчого провадження не приймалася і виконавчий документ до суду не повертався.

Водночас, судова колегія звертає увагу, що Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено обов'язку державного виконавця щодо зняття арешту з майна внаслідок повернення виконавчого документа стягувачу.

Поряд із цим, ч. 5 ст. 47 цього Закону передбачено можливість повторно пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Отже, враховуючи можливість повторного пред"явлення до виконання виконавчого листа, вказані обставини свідчать про відсутність визначених Законом підстав для зняття арешту з майна боржника, який накладено постановами від 15.12.2014 року ВП№45633391 та від 19.12.2014 року ВП№45633462 на спірне майно.

Стосовно накладення арешту на майно боржника постановою державного виконавця від 10.04.2015 при стягненні виконавчого збору у ВП № 47158763, судова колегія виходить з такого.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

В даному випадку виконавче провадження завершене відповідно до п.1 ч.1 ст.47 даного Закону шляхом повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі його заяви.

Отже, державним виконавцем відповідно до вказаних положень Закону було відкрито виконавче провадження із стягнення виконавчого збору постановою від 06.04.2015 у ВП №47158763.

Поряд із цим, виходячи зі змісту частин 2 та 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наділений повноваженнями накласти арешт на майно боржника шляхом винесення зокрема постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

У зв'язку із цим, у відповідності до вимог чинного законодавства, з метою забезпечення виконання вимог постанови про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом, та відповідно до ст.. 57 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем прийнято постанову від 10.04.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №47158763, якою накладено арешт на майно ТОВ НЕП у межах суми стягнення 3830725,90 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ТОВ НЕП .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при накладенні арештів діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах повноважень.

Водночас, апеляційний суд враховує, що у межах спірних правовідносин позивачем не оскаржено рішень державного виконавця, прийнятих під час примусового виконання виконавчого документа, зокрема не заявлено вимог про визнання протиправними та скасування постанов, якими накладено арешт на майно боржника або щодо стягнення виконавчого збору (у межах виконання якої також накладено арешт на майно боржника).

Отже, позивачем наразі обрано неналежний спосіб захисту, який не відповідає зокрема положенням ст. 181 КАС України, згідно з якими, звертаючись із позовом до адміністративного суду особа має обґрунтувати що саме рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено її права, свободи чи інтереси.

Таким чином, позивач, звертаючись до адміністративного суду, обрав неналежний спосіб захисту, що також свідчить на користь правильності позиції суду першої інстанції щодо необхідності відмовити у задоволенні позову.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне підприємство "НЕП", Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" про звільнення майна з-під арешту - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіІ.О. Грибан О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 26 січня 2016 року.

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.