Ухвала

від 21.01.2016 по справі 759/16334/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУДМІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №1-кп-759/872/15 (№12014100090011609) за апеляційною скаргою прокурора у справі ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року,

за участю сторін судового провадження

прокурора - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100090011609 з додатками стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, та ОСОБА_8 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору.

Як зазначено в ухвалі суду, орган досудового розслідування, виклавши фактичні обставини справи, не зазначив місце та час вчинення кримінальних правопорушень, які ставляться у провину обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а саме: не зазначено місце та час укладення договору № 26/1-1079т від 24 жовтня 2010 року «Про обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України» між Головним управлінням урядового зв`язку Держспецзв`язку в особі начальника ГУУЗ ОСОБА_8 та Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв`язку та захисту інформації в особі начальника ДержНДІ ОСОБА_7 , а також місце та час складення акту від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт виконаних за вказаним, договором (в частині висунення обвинувачення ОСОБА_8 ); не зазначено місце та час укладення договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року між Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв`язку та захисту інформації в особі начальника ДержНДІ ОСОБА_7 та ТОВ «АВТОР» (ЄДРПОУ 32248356) в особі директора ОСОБА_9 на виконання дослідно-конструкторської роботи «Розробка засобу криптографічного захисту секретної Інформації в межах ІР», шифр «Пітон», а також місце та час підписання акту № 1 від 30 грудня 2011 року здачі-приймання дослідно-конструкторської роботи шифр «Пітон» та акту прийняття дослідно-конструкторської роботи «Розробка засобу криптографічного захисту секретної інформації в межах ІР», шифр «Пітон». Також в обвинувальному акті не вказано місце та час укладання договору № 54/14В від 16 вересня 2014 року між Державним науково-дослідним інститутом спеціального зв`язку та захисту інформації в особі начальника ДержНДІ ОСОБА_7 та ТОВ «АВТОР» (ЄДРПОУ 32248356) в особі директора ОСОБА_9 ; договору № 24 від 26 листопада 2014 року між ФОП ОСОБА_10 , в особі ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 , в особі ОСОБА_11 ; договір № 141128 від 28 листопада 2014 року між ТОВ «АВТОР» (ЄДРПОУ 32248356) в особі директора ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_12 , в особі ОСОБА_11 .

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов висновку, що в обвинувальному акті не в повному обсязі викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які підлягають доказуванню, при цьому не зазначення в обвинувальному акті місця вчинення кримінальних правопорушень може потягти за собою порушення територіальної підсудності.

Посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, прокурор у справі ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу в частині повернення прокурору обвинувального акту та ухвалити в цій частині нову, якою призначити судовий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що зі змісту обвинувального акту, в ньому зазначено дату та місце підписання акту від 29 червня 2011 року - аркуш обвинувального акту 25, що свідчить про формальну передачу та виконання робіт по договору № 26/1 -1079т від 24 жовтня 2010 року «Про обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України», та відповідно підписувався як ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Крім того, на думку апелянта, відсутність місця та часу підписання договору № 26/1-1079т від 24 жовтня 2010 року «Про обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України», як підстава для повернення обвинувального акту є необґрунтованою, оскільки, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у підробці акту від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт по вказаному договору, а не договору в цілому.

Також апелянт стверджує, що не зазначення місця та часу укладення договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року акту № 1 від 30грудня 2011 року здачі-приймання дослідно-конструкторської роботи шифр «Пітон», акту прийняття дослідно-конструкторської роботи «Розробка засобу криптографічного захисту секретної інформації в межах ІР», шифр «Пітон», договору № 54/14В від 16 вересня 2014 року ; договору № 24 від 26 листопада 2014 року між ФОП ОСОБА_13 в особі ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_11 , в особі ОСОБА_11 ; договір № 141128 від 28 листопада 2014 року між ТОВ «АВТОР» (ЄДРПОУ 32248356) в особі директора ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_11 , в особі ОСОБА_11 не є підставою для повернення обвинувального акту на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, окремо не утворюють складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, вчиненого, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 .

При цьому, відповідно до змісту обвинувального акту, органом досудового розслідування зазначено період та місце вчинення злочину (в період часу з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, перебуваючи за місцем службової діяльності, а саме за адресою: АДРЕСА_1 ), передбаченого ч.1 ст.364 КК України - аркуш обвинувального акту 33.

Підсумовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор у справі ОСОБА_5 , з посиланням на п.3 ч.3 ст.314, п.5 ч.2 ст.291 та ч.1 ст.84 КПК України, висловлює думку, що недоліки змісту обвинувального акту, на які посилається в ухвалі суд, не є в даному випадку підставою для повернення обвинувального акта та не можуть бути перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 зазначають, що в оскаржуваній ухвалі Святошинський районний суд м. Києва вірно встановив невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, оскільки не зазначено фактичних даних, у тому числі даних про місце та час, нібито, вчинених ОСОБА_7 та ОСОБА_15 правопорушень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч. 4 ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.

При цьому, згідно до вимог ст.. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Порушення правил підсудності, як вбачається з ч. 2 ст. 412 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Відомості, які має містити обвинувальний акт, передбаченіст.291 КПК України.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідившинадані матеріали кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.91,109,291 КПК України, не зазначення місця та часу вчинення кримінальних правопорушень, які ставляться у провину обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , свідчать про недотримання органом досудового слідства вимог ст.. 91 КПК України та унеможливлюють при підготовчому засіданні вирішити питання щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, а тому, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору,суд діяв у відповідності до вказаних положень кримінального процесуального закону.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про те, що на аркушах 25 та 33 зазначені місце та час вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, спростовуються даними, викладеними в обвинувальному акті.

Також колегія суддів вважає, що доводи прокурора про те, що не зазначення місця та часу укладення інших договорів, які, на думку прокурора, окремо не утворюють складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, вчиненого, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 , суперечить вимогам ст.. ст.. 7, 8, 9, 10, 17, 22, 26, 91, 291 КПК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не надано будь-яких даних на підтвердження доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що місцевим судом правильно зазначено про невідповідність обвинувального акту вимогамст. 291 КПК України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з чим не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100090011609 з додатками стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, та ОСОБА_8 , який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору, - залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3