Рішення

від 27.03.2007 по справі 7/154-13/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/154-13/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 р.   Справа № 7/154-13/5   

Господарський суд Івано-Франківської області,у відповідності до розпорядження заступника голови суду від 17.01.2007 року,у складі:

                                                                          судді: Шкіндера Павла Анатолійовича

                                                                          при секретарі судового засідання: Федорук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ТзОВ "КВЕР",м.Київ вул. Куренівська,26, 04073

до відповідача-1: ЗАТ БК "Прикарпаття і К", м.Івано-Франківськ 76010  вул.Південний бульвар,35а, 76010

до відповідача-2: Івано-Франківське ОБТІ , м.Івано-Франківськ 76010 , вул. Дністровська,49

третьої особи на стороні відповідача: Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів, м.Івано-Франківськ 76010 , вул. Петлюти,17

за участю представників сторін:

від позивача: Козін В.М. - представник, доручення від 01.12.2006р.

Відповідача-1: Варинський З.А.  - представник, доручення  № 113 від 16.01.2006р.

Відповідача-2 не з"явився

третьої особи на стороні відповідача: Яців М.М. Доручення №197 від 19.03.2007р.

про стягнення заборгованості в сумі 35456,80 грн. надлишково сплачених коштів по договору про дольову участь в будівництві житла від 11.04.2001 року та 2374,52 грн. - 3% річних  та визнання недійсним технічних паспортів на квартири.

          Сторонам роз"яснено права та обов"язки на підставі с.22 ГПК України.

       В судовому засіданні 22.03.2007року оголошено перерву до 27.03.2007року, після чого судове засідання було продовжено.

          Позивач позов підтримує і просить суд позов задоволити.

          Відповідач проти позову заперечує і просить суд в позові відмовити.

      Ухвалою суду від 08.11.2005р. до участі в справі залучено в якості відповідача Івано-Франківське ОБТІ. Відповідач про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Представник в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.  

         Ухвалою суду від 22.02.2007р. до участі в справі залучено в якості третьої особи Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів.

      Частиною 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено заборону щодо обєднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено Законом.

        Враховуючи зазначену норму та  вимоги ст.58 ГПК України, згідно якої в даній справі обєднано дві позовних вимоги які в певній частині підвідомчі господарському суду а в іншій належать до компетенції адміністративного суду, то даний спір повинен розглядатись за правилами ГПК України.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-

                                                                    ВСТАНОВИВ:        

між ТзОВ "Квер" та ЗАТ БК "Прикарпаття і К"  укладено договір № 8  від11.01.2001р. про дольову участь в будівництві житла.

           Предметом договору є фінансування на умовах дольової участі будівництва  в м.Івано-Фрагнківську будинку за адресою вул.Кармелюка,2 в порядку та на умовах зазначеного договору.

   Згідно умов договору відповідач повинен після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію передати позивачеві у власність загальну площу житла на суму внесених коштів (п.1.2 Договору). Загальна площа житла , що підлягає передачі складає 1260,60 квадратних метрів. Вартість 1 кв.м. відповідно до договору становить 835грн.з ПДВ та може бути переглянута з урахуванням інфляції за взаємною згодою сторін(п.1.4.).

       Додатком  №1 від 20.09.2001р.  до договору №8 від 11.04.2001р. визначено перелік квартир, що будуються в м.Івано-Франківську по вул.Кармелюка в кількості 16 квартир загальною площею 1260,60 кв.м.

      Сума коштів профінансована позивачем відповідачу -1 ЗАТ БК "Прикарпаття і К" становить 1 045 208,55 грн.

          Сторонами договору оформлено  акти прийому передачі квартир за № 20 від 24.02.2001р. про передачу квартир №№ 1,32,34,36,60,62 загальною площею 437 кв.м. вартістю 364895 грн (вартість одного квадратного метра загальної площі житла погодженого сторонами становить 835грн.), загальна площа веранд становить 61,8 кв.м.,  та  № 22 від 20.09.2001р. про передачу квартир №№ 2,29,30,33,37,40,61,63,64,89, загальною площею 823,60 кв.м., вартістю 712414,00 грн. (вартість одного квадратного метра загальної площі житла погодженого сторонами становить 865 грн),.загальна площа веранд становить 110,9 кв.м. Загальна площа переданих квартир становить 1260,60 кв.м., до складу якої увійшли 172,7 кв.м. лоджій, що підтверджується витягом  з технічного паспорту багатоквартирного житлового будинку №2, що на вул Кармелюка в м.Івано-Франківську від 19.11.2002р..

      Актом державної приймальної комісії про прийняття  в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта від 12.11.2002р. прийнято в експлуатацію 90 квартирний будинок по вул. Кармелюка,2 в м.Івано-Франківську, замовниками якого були ЗАТ БК "Прикарпаття і К" та Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів, генеральним підрядчиком виступав ЗАТ БК "Прикарпаття і К". Зазначений вище акт приймальної комісії затверджено рішенням виконавого комітету Івано-Франківської міської ради №77 від 25.02.2003р..

       Будівельно-монтажні роботи здійснено в терміни, початок робіт 04.06.1996р, закінчення робіт 01.10.2002р..

Івано-Франківським ОБТІ в період з 23.04.2001р. по 29.05.2001р. видано технічні паспорти на квартири ,що розташовані в житловому будинку №2 по вул.Кармелюка в м. Івано-Франківську. При визначені загальної площі квартир будинку спеціалістами ОБТІ було враховано загальну площу засклених лоджій квартир з коефіцієнтом 1,0 ,що і було відображено в технічних паспортах квартир, при цьому було допущено помилки при обрахуванні площі лоджий.

       Беручи до уваги відповідь Івано-Франківського ОБТІ № 98 від 24.01.2005р., на звернення відповідача, про перерахунок загальної площі квартир з застосуванням при обрахунку засклених лоджий коефіцієнту 1,0, на підставі розяснення Державного комітету України з будівництва та архітектури № 2/5-35 від 22.01.2003р.,та враховуючи погодження головного архітектора міста, ОБТІ в 2002р. було проведено коригування загальної площі усіх квартир будинку та видано нові технічні паспорти, загальна площа яких визначалась до вищевказаних розяснень.

           Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог  посилається на порушення відповідачем умов договору та норм діючого законодавства. Зокрема,  у відповідності до п.2.1 Договору, квартири, передані відповідно до договору повинні відповідати вимогам СніП,санітарних і гігієничних норм,та приведені в стан "під ключ", готові до заселення.

      Відповідачем в порушення умов договору, а саме п.7.1, без погодження з позивачем, самовільно внесено зміни до проекту  в частині засклених лоджій, та переіменовано їх в веранди, що в свою чергу при обчислені загальної площі житла потягло за собою її збільшення. Крім того,  на момент виготовлення проектної документації діяли будівельні норми згідно яких, при обрахуванні загальної площі житла до лоджій застосовувався коефіцієнт 0,5.

      Відповідач проти позову заперечує,вважає що вимоги позивача безпідставні, а тому не підлягають до задоволення. При цьому, відповідач посилається на рішення господарського суду м.Києва від 17.11.2006р. по справі №8\373-9\169-13\403  за позовом ЗАТ БК "Прикарпаття і К" до ТзОВ "КВЕР" про стягнення заборгованості, в якому на його думку були дослідженні всі обставини які є предметом розгляду даної справи.

      Представник  третьої особи Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів в  своїх поясненнях зазначив, що особи які займались будівництвом будинку по вул.Кармелюка 2, на підприємстві не працюють, а документація відсутня, а тому будь яких пояснень щодо предмету та обставин справи пояснити не може.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши обгрунтування та заперечення, а також пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази по справі, які знаходяться в матеріалах справи , суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.  

        Договір № 8  від11.01.2001р. про дольову участь в будівництві житла. укладений між ТзОВ "Квер" та ЗАТ БК "Прикарпаття і К" за своєю юридичною природою є різновидом договору підряду на капітальне будівництво.

        Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР, ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

         Згідно з ст. 342 ЦК УРСР замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану  підрядчиком відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення  допущених у роботі відступів від  договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання..

       Відповідно до загальних правил, передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

    Відповідно до п.  3.1. Державних будівельних норм, затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 № 48, порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які не є державною власністю, встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України. Ці об'єкти приймаються в експлуатацію за рішенням державних технічних комісій.

      Рішення про прийняття об'єктів в експлуатацію можуть прийматися державними технічними комісіями тільки по тих об'єктах, які закінчені будівництвом в обсязі, передбаченому проектом та підготовлені до експлуатації, (п. 3.8 Державних будівельних норм.).

Як вбачається з матеріалів справи, Акти прийому-передачі №20 від 24.04.2001 р. та №22 від 20.09.2004 р. підписані до здачі будинку в експлуатацію, а отже сторони скористалися правом достроково скласти акт приймання-здачі квартир, передбаченим п. 3.2. договору.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію  закінченого будівництвом об'єкта (житлового будинку №2, що на вул. Кармелюка в м. Івано-Франівську) складений 12.11.2002р. та затверджений Рішенням виконкому Івано-Франківської міської ради №77 від 25.02.03р.

            Згідно ст.151 ЦК УРСР, якою передбачено, що в силу зобов'язання одна особа (боржник)  зобов'язана  вчинити на користь іншої особи  (кредитора)  певну  дію,  як-от:  передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника  виконання його обов'язку.

         Зобов'язання  виникають  з  договору  або   інших    підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

       У відповідності до ст.4 ЦК  УРСР, цивільні права і обов'язки виникають з підстав,  передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч  і  не  передбачені  законом,  але  в  силу загальних  начал  і  змісту  цивільного  законодавства  породжують цивільні права і обов'язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом,  а  також  з  угод,  хоч  і  не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;      з  адміністративних  актів,  у  тому  числі  для   державних,  кооперативних  та  інших  громадських  організацій  -   з    актів планування;  в  результаті  відкриттів,  винаходів,    раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;      внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само  внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої  особи  без достатніх підстав;   внаслідок інших дій громадян і організа цій;     внаслідок  подій,  з   якими    закон    пов'язує    настання цивільно-правових наслідків.   

        Отже,  зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли на підставі спірного договору, його умовами визначено встановлення, зміну і припинення зобов'язань між сторонами,тому спірний договір є двосторонній.

          Згідно ст.  161 ЦК УРСР,    зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином   і    в

установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при     відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

        Статтею 162 ЦК УРСР визначено,що одностороння відмова від    виконання    зобов'язання    і одностороння зміна умов  договору  не  допускається,  за  винятком випадків, передбачених законом.

       На час  укладення між ТзОВ "Квер" та ЗАТ БК "Прикарпаття і К" договору  № 8  від 11.01.2001р. про дольову участь в будівництві житла, діяли правила передбачені СНіП 02.08.01-89 "Житлові приміщення" від 01.01.1990 року із змінами та доповненнями 93,94р.р.

       Додатком  № 2 Правил передбачено,що загальна площа квартир визначається як сума площ всіх приміщень, шо входять до складу квартири, а саме кімнат, коридорів, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас та холодних комірчин, підрахованих з послідуючим понижуючим коефіцієнтами:для лоджій –0,5, для балконів і терас –0,3, для веранд та холодних комірчин - 1,0.

      Відповідно до СНІП 2.08.01-89"Жилие здания",допускається проектування засклених балконів та лоджій, які не використовують у протипожежних цілях. Самовільне засклення населенням балконів і лоджій не допускається.

      Посилання відповідача в своїх запереченнях,що в разі  засклення  лоджій останні стають верандами не можуть бути прийняті до уваги,так як в судовому засіданні недоведенні.

    Крім того відповідачем не надано суду доказів,що при проектуванні будинку,були спроектовані веранди на місці лоджий,а представлений в судовому засіданні проект фасаду будинку від 12.99р., в якому зазначено, засклення лоджий погоджено і переобладнання іх в веранди, затвердженого в 2002р. підписом заступника головного архітектора міста, не може бути підставою для зміни умов договору в частині загальної площі житла, а саме при переведені лоджий в статус веранд та  обрахування їх площі з понижуючим коефіцієнту 1.0.

          Заперечення відповідача, що в технічних паспортах на квартири 2001 року,площа лоджий обрахована з  понижуючим коефіцієнтом 0.5,теж не відповідають дійсності,що підтверджується порівнянням площі лоджий в техпаспортах 2001року та техпаспортах 2003року. Дані розбіжності виникли при непраильних замірах, а не в наслідок застосування понижуючого коефіцієнта.    

          Крім того, судом встановлено, що  акти прийому передачі квартир № 20 від 24.02.2001 та  № 22 від 20.09.2001 про передачу  загальної площі квартир 1260,60 кв.м., в тому числі лоджії загальною площею 172,73 м.кв., які було обчислено з понижуючим коефіцієнтом 1.0, підписані  сторонами в 2001 році, та на  їх підставі було передано квартири позивачу, а зміни до проекту внесені в 2002 році.

 Як вбачається з листа головного архітектора міста,управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 1944/1-12/04 від 14.01.2003 року, щодо правомірності переобладнання лоджий у веранди в будинку №2 по вул.Кармелюка ,акти приймання в єксплуатацію вказаного будинку міськвиконкомом затверджені з показниками загальної площі будинку,без врахування переобладнання лоджий під  веранди, а тому розрахунки повинні здійснюватись виходячи з цих площ.

           Виходячи з вище наведеного,загальна площа лоджий,що увійшла в загальну площу пере-даних квартир в розмірі 172,7 кв.м., повина бути обрахована з понижуючим коефіцієнтом 0.5  та складати площу 86,35 кв.м.

       Суд у відповідності до встановлених обставин справи, не може прийняти  як доказ, лист  Івано-Франківського ОБТІ №98 25.01.2005року, в якому зазначено, що Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації в 20001 році виготовлено та видано ЗАТ БК "Прикарпаття і К" технічні паспорти на квартири,що розташовані в житловому будинку №2 по вул.Кармелюка в м.Івано-Франківську, замовником будівництва якого було товариство. При визначенні загальної площі квартир будинку спеціалістами ОБТІ було враховано загальну площу засклених лоджий квартир  з коефіцієнтом 0,5,що і було відображено в технічних паспортах квартир. Після звернення до нас ЗАТ БК "Прикарпаття і К" про перерахунок загальної площі квартир з застосуванням при обрахунку засклених лоджий коефіцієнту 1,0, та керуючись розясненнями Державного комітету України з будівництва та архітектури №2/5-35 від 22.01.2003р.,та погодження головного архітектора міста,ОБТІ в 2002р. було проведено коригування загальної площі усіх квартир будинку та видано нові технічні паспорти, загальна площа яких визначалась до вищевказаних роз"яснень, тому, що зазначені в ньому факти не відповідають дійсності. Зокрема, в технічних паспортах на спірні квартири 2001 року, загальна площа лоджий обрахована з  понижуючим коефіцієнтом 1.0, та складала загальну площу 158,3 кв.м., фактична загальна площа лоджий становить  172,7 кв.м, що підтверджується витягом  з технічного паспорту багатоквартирного житлового будинку №2, що на вул Кармелюка, в м.Івано-Франківську від 19.11.2002р., представленого відповідачем, яка в свою чергу обрахована з  понижуючим коефіцієнтом 1.0., а тому суд приходить до висновку, що дані розбіжності виникли при непраильних замірах, а не в наслідок застосування понижуючого коефіцієнта.  

        Івано-Франківське ОБТІ при виготовлені технічних паспортів на квартири №№ 1, 32, 34, 36, 60, 62, 2, 29, 30, 33, 37, 40, 61, 63, 64, 89 в будинку №2 по вул. Кармелюка,  в м.Івано-Франківську допустила обрахунки при визначені загальної площі лоджий та в порушення проектної документації, виготовленої  у відповідності до  СНІП 2.08.01-89"Жилие здания", неправильно застосувало понижуючий коефіцієнт до обрахунку площі лоджій, і як наслідок виготовило технічні паспорти на квартири із неправомірним збільшенням площі квартир на 86,35 грн..

         У відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимога щодо визнання недійсними технічних паспортів на квартири №№ 1, 32, 34, 36, 60, 62, 2, 29, 30, 33, 37, 40, 61, 63, 64, 89 в будинку №2 по вул. Кармелюка,  в м.Івано-Франківську,  підлягає до задоволення.

       На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що фактично передана загальна площа квартир  в будинку №2 по вул. Кармелюка,  в м.Івано-Франківську збудована відповідно до  договору № 8  від 11.01.2001р. про дольову участь в будівництві житла, укладеного між ТзОВ "Квер" та ЗАТ БК "Прикарпаття і К", становить 1174,25 квадратних метрів та з урахуванням вартості одного квадратного метра загальної площі  по акту прийому передачі квартир за № 20 від 24.02.2001р. про передачу квартир №№ 1,32,34,36,60,62 загальною площею 406,1 кв.м. вартістю 339093,5 грн (вартість одного квадратного метра загальної площі житла погодженого сторонами становить 835грн.), загальна площа лоджий з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,5 становить 30,9 кв.м.,  та  № 22 від 20.09.2001р. про передачу квартир №№2,29,30,33,37,40,61,63,64,89, загальною площею 768,15 кв.м., вартістю 664449,75 грн. (вартість одного квадратного метра загальної площі житла погодженого сторонами становить 865 грн),.загальна площа лоджий з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,5 становить55,45 кв.м., а тому  загальна вартість переданих квартир становить 1003543,20 грн., а тому позивачем перераховано відповідачу надлишок коштів на будівництво в сумі 41665,30 грн.

      У відповідності до вимог ст.ст 214 ЦК УРСР та ст..625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо  законом  або договором не встановлений інший розмір процентів, а тому вимога позивача щодо стягнення 3% річних підлягає до задоволення.

Приймаючи до уваги ціну позову відповідно до ст.55 ГПК України, що зазначена у вимогах позивача та сплату державного мита, суд приходить до висновку про задоволення вимоги  про стягнення з відповідача 37831,32грн.

        Обгрунтування відповідача своїх заперечень з посиланням на рішення господарського суду м.Києва  по справі № 8/373-9/169-13/403 від 17.11.2006р. за позовом ЗАТ БК "Прикарпаття і К" до відповідача ТзОВ "Квер" про стягнення заборгованості не може бути підставою для відмови в позові , т.я. Рішення стосується іншого предмету спору.

       Що стосується позовних вимог про визнання  недійсними актів прийому-передачі житла, провадження щодо цих позовних вимог суд припиняє, оскільки це не є предметом господарського судочинства.

           Керуючись ст.ст 19, 124 Конституції України , ст.4, ст 151, ст.332, ст.342 ст 214,  ст.161, ст 162 ЦК УРСР, ст.ст. 625, 837 ЦК України, п.  3.1. Державних будівельних норм, затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 № 48,  ст.ст. 49, 55, 82-84 ГПК України суд, -

                                                                  ВИРІШИВ

позов задоволити частково.

Технічні паспорти  інвентаризаційної справи №10082 від 08.08.2003 року на квартири №№ 1, 32, 34, 36, 60, 62, 2, 29, 30, 33, 37, 40, 61, 63, 64, 89 в будинку по вулиці Кармелюка, 2, в місті Івано-Франківську, в частині визначення загальної площі квартир із застосуванням до площ лоджій понижуючого коефіцієнту 1.0 , виданих Івано-Франківським ОБТІ , визнати нечинними.

Стягнути з відповідача ЗАТ БК "Прикарпаття і К", м.Івано-Франківськ 76010  вул.Південний бульвар,35а ( р/р 26001000081001 в АКБ "Надра" м.Івано-Франківська, МФО 336310, код 25264703)  в користь позивача ТОВ "Квер",  м.Київ  вул.Куренівська,2б ( р/р 26003301361602 в Залізничному від. "Промінвестбанка" м. Києва, МФО 322153, код 19477779)-  35456,80 грн. надлишково сплачених коштів по договору про дольову участь в будівництві житла від 11.04.2001 року та 2374,52 грн. - 3% річних.

         Видати наказ.

         В решті позовних вимог провадження припинити.

Стягнути з відповідача ЗАТ БК "Прикарпаття іК", м.Івано-Франківськ 76010  вул.Південний бульвар,35а ( р/р 26001000081001 в АКБ "Надра" м.Івано-Франківська, МФО 336310, код 25264703) в користь позивача ТзОВ "Квер", м.Київ  вул.Куренівська,2б ( р/р 26003301361602 в Залізничному від. "Промінвестбанка" м. Києва, МФО 322153, код 19477779)-  378,31 грн. держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.   

           Видати наказ позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                Шкіндер П.А.

"11" квітня 2007року

Виготовлено в АС "Діловодство суду"