Постанова

від 25.01.2016 по справі 825/3842/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/3842/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Гулика О.М.,

представника відповідача Гладченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Овочева група до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

24.12.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Овочева група (далі - ТОВ Овочева група ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Козелецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козелецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.07.2015 № 0002292200 та від 02.10.2015 № 0002652200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, які підлягають скасуванню, оскільки податковий орган, без належної на те правової підстави, дійшов висновку про зміну позивачем напряму використання товарів, робіт і послуг, придбаних протягом попередніх звітних періодів. Крім того, зазначив, що чинним законодавством України не визначено обов'язку платника податку проводити коригування правильно відображеного податкового кредиту, пов'язаного із виробництвом сільськогосподарської продукції, у періоді перебування сільгосппідприємства на загальній системі оподаткування у зв'язку із переходом на спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю, просив у його задоволенні відмовити, оскільки ТОВ Овочева група при переході на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість змінило напрямок використання тих товарів (робіт, послуг), основних фондів, які були придбані підприємством у періоді перебування платником податку на додану вартість на загальних підставах, а тому повинно було в деклараціях з податку на додану вартість (загальній та скороченій) за березень 2014 року здійснити відповідне коригування податкового кредиту. Проте, у порушення вимог підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України, позивачем таке коригування проведено не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ Овочева група зареєстровано в якості юридичної особи та з 01.11.2011 було платником податку на додану вартість на загальних підставах, а з 01.03.2014 зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується копією відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом 21.01.2015 та копією витягу № 1425084500003 з реєстру платників податку на додану вартість станом на 21.02.2014, наявних у матеріалах справи (а.с.92,93).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Козелецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі направлень на перевірку від 03.06.2015 №№ 64, 65, наказів від 27.05.2015 № 280 та від 09.06.2015 № 290 (а.с.175-178), проведено з 03.06.2015 по 11.06.2015 позапланову документальну виїзну перевірку з питань правомірності декларування сум від'ємного значення, достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2015 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з травня 2013 року та залишка від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2015 № 950/22/37652123 (а.с. 13-30), яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

1) Перевіркою не підтверджено відображене ТОВ Овочева група у декларації за березень 2015 року бюджетне відшкодування з ПДВ у сумі 388015 грн.;

2) На порушення вимог підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (загальна декларація) на суму 538691 грн. у березні 2014 року;

3) На порушення вимог підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 Податкового кодексу України занижено суму податкового кредиту з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування) на суму 538691 грн. у березні 2014 року;

4) Порушення статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та постанов Правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453 і від 12.05.2014 № 270 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті щодо прострочення термінів надходження товарно-матеріальних цінностей нерезидентом UAB Rumeks-NNZ , Vilnius, Liepkalnio, 97, Lietuva.

На підставі вказаного вище акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015:

1) № 0002292200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 388015 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 97004 грн.;

2) № 0002302200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 673364 грн., з них: за основним платежем - 538691 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 134673 грн. (а.с.179,181).

17.07.2015 ТОВ Овочева група на адресу ГУ ДФС у Чернігівській області направлені скарги №№ 37, 38, в яких позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 №№ 0002292200, 0002302200 (а.с. 37-42).

Рішенням ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг, скарги ТОВ Овочева група від 17.07.2015 задоволено частково: скасовано в частині оскаржене ТОВ Овочева група податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002302200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 485019 грн., у тому числі податку - 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн.; в іншій частині залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002302200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 188345 грн., у тому числі податку - 150676 грн. та штрафної санкції у сумі 37669 грн. Також, залишено без змін і податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002292200 про зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн. (а.с.43-46).

За результатами розгляду скарг ТОВ Овочева група 02.10.2015 Козелецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області винесено нове податкове повідомлення-рішення із зменшеною сумою податкових зобов'язань: № 0002652200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 150676 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 37669 грн. (а.с.182).

Крім того, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 № 0002292200 про зменшення розміру бюджетного відшкодування у сумі 388015 грн. та штрафної санкції у сумі 97004 грн. (а.с.179).

Також, 28.09.2015 ТОВ Овочева група на адресу ДФС України направлено скаргу №51 на рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг, в якій позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.07.2015 №№ 0002292200, 0002302200 та частково рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 18.09.2015 № 2494/10/25-01-10-04-15 про результати розгляду скарг (а.с. 47-52).

Рішенням ДФС України від 18.11.2015 № 24483/6/99-99-10-01-01-25 про результати розгляду скарги, скаргу ТОВ Овочева група від 28.09.2015 залишено без задоволення (а.с.53-57).

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Спірні правовідносини регулюються нормативно-правовими актами, чинними на момент їх виникнення.

Так, у відповідності до пункту 209.1. статті 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і відповідає критеріям, установленим у пункті 209.6. цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2. статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.2. статті 209 ПК України та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів встановлено виключно цільовий характер використання сум ПДВ, перерахованих на окремі рахунки, а саме: такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Отже, вказана норма не покладає обов'язку по проведенню коригування суми податкового кредиту з ПДВ по загальній декларації.

У свою чергу, підпункт 209.15.1. пункту 209.1. статті 209 ПК України містить перелік виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Так, у підпункті а підпункту 209.15.1. пункту 209.1. статті 209 ПК України зазначено, що у разі, якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Тобто, у наведеній нормі йдеться про необхідність розподілу податкового кредиту з податку на додану вартість у процесі виробництва сільськогосподарської і несільськогосподарської продукції.

Проте, підставою для застосування вказаної норми є спеціальний юридичний факт, тобто подія, яка полягає у зміні напрямку цільового використання товарно-матеріальних цінностей.

За відсутності цієї події платник податку не зобов'язаний здійснювати жодного розподілу сум податкового кредиту і жодного їх коригування.

Водночас, перехід позивача на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, про який вказано у акті перевірки, являє собою зміну системи оподаткування, тобто системи взаємовідносин між платником податків та державою, і не має жодного відношення до способу використання позивачем його матеріальних ресурсів.

Так, у акті перевірки відсутні будь-які дані щодо зміни способу використання матеріальних ресурсів ТОВ Овочева група , у останньому взагалі не вказано, яким чином підприємство використовує свої матеріальні ресурси і як це впливає на результати його діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва.

При цьому, наявність даних щодо зміни способу використання матеріальних ресурсів ТОВ Овочева група не доведено представником відповідача і у судовому засіданні.

У свою чергу, спосіб реалізації підпункту а підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 ПК України визначено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок № 1492).

Натомість, Порядок № 1492 передбачає застосування абзацу 2 підпункту а підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 ПК України лише при заповненні скороченої декларації з цього податку.

Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 1492 скорочену декларацію по податку на додану вартість подають лише ті платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування.

Тобто, до переходу на такий спеціальний режим скорочену декларацію по податку на додану вартість платник подавати не може.

У абзаці 5 пункту 3 Розділу IV Порядку № 1492 чітко зазначено, що розподіл сум податкового кредиту здійснюється у тому періоді, в якому здійснювалось виготовлення та/або придбання товарів/послуг чи необоротних активів.

Проте, у акті перевірки йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим і подавати скорочену декларацію за попередні періоди з розподілом податкового кредиту, визначеного у періодах виготовлення/придбання товарів/послуг чи необоротних активів платник не може.

Відповідно, реалізація підпункту 209.15.1. пункту 209.15. статті 209 ПК України в умовах, які описані в акті перевірки, є неможливою, а посилання на цю норму відповідача в акті є безпідставними.

Висновки податкового органу про необхідність коригування податкового кредиту і відповідно нарахування податкових зобов'язань у загальній декларації з податку на додану вартість на дату переходу із загальної системи оподаткування на спрощений режим ґрунтуються на пункті 4.5. Розділу V Порядку № 1492.

Відповідно до цього положення, у рядку 16.2 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів/послуг, необоротних активів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів/послуг або переробними підприємствами готової продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг.

Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості необоротних активів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях (для сільськогосподарських підприємств не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, розрахованої відповідно до вимог пункту 209.6. статті 209 розділу V Кодексу): а) у разі зміни напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством; б) при реєстрації сільськогосподарською підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З аналізу статті 200 ПК України можна дійти висновку, що податковий кредит з податку на додану вартість платник податків може використати або для погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, або для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, інших способів використання податкового кредиту податковим законодавством України не передбачено. Тобто невикористаним є податковий кредит, який не заявлявся до бюджетного відшкодування та який не зменшував податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, з аналізу норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що визначений цим кодексом спеціальний режим оподаткування поширюється виключно на ті господарські операції, які здійснюються платником податків після переходу на спеціальний режим оподаткування, а відтак і на той податковий кредит, який виник за їх результатами.

У той же час, в акті перевірки відповідача йдеться про розподіл сум податкового кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, які передували даті переходу на спеціальний податковий режим.

Отже, перехід платника податку на пільговий режим оподаткування не покладає на нього обов'язків щодо коригування показників податкового обліку у податковій декларації за відповідний звітний період, який передував такому переходу.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено, що у разі переходу на спрощену систему оподаткування у періоді, в якому відбувся такий перехід, платник податку втрачає право на отримання бюджетного відшкодування, яке, в свою чергу, виникло у попередньому податковому періоді, або ж на зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок значення попереднього податкового періоду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до підпункту 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

У свою чергу, обов'язковість та процедура коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту визначено лише статтею 192 Податкового кодексу України. Інших випадків коригування сум податкового кредиту ПК України не передбачає.

Вказана правова позиція була також неодноразово висловлена і в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.08.2013 (справа № К/800/30720/13), від 31.03.2014 (справа № К/800/61665/13) та від 07.04.2014 (справа № К/800/52731/13).

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми від 07.07.2015 № 0002292200 та від 02.10.2015 № 0002652200 і задоволення позовних вимог ТОВ Овочева група у повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Овочева група підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Овочева група за рахунок бюджетних асигнувань Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області судовий збір у сумі 10100,46 грн.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Овочева група - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми В1 від 07.07.2015 № 0002292200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області форми Р від 02.10.2015 № 0002652200.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Овочева група (код ЄДРПОУ 37652123) за рахунок бюджетних асигнувань Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області судовий збір у розмірі 10100 (десять тисяч сто) грн. 46 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Падій