Ухвала

від 27.01.2016 по справі 910/1134/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.01.2016Справа № 910/1134/16

За позовом                    Фонду державного майна України

До відповідача-1          товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс груп»

До відповідача-2          товариства з обмеженою відповідальністю «Матей»

Про           визнання недійсними договорів купівлі-продажу готелю (літ. «А») площею 783,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44, від 17.04.2014 та від 27.03.2015

                                                             Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Фонд державного майна України до товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс груп» (відповідача-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Матей» (відповідача-2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю (літ. «А») площею 783,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44, від 17.04.2014 (укладений між Об'єднанням профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок» та товариством з обмеженою відповідальністю «Деміс груп») та від 27.03.2015 (укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Деміс груп» та товариством з обмеженою відповідальністю «Матей»).

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами. Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/17567/14 від 22.05.2015, яке набуло чинності, визнано право власності держави України в особі Фонду державного майна України на готель (літ. “А”), площею 783,4 кв.м. по вул. Мельникова, 44 у м. Києві; градирню площею 58 кв.м, енергоблок (літ. “Б”), площею 2220 кв.м. по вул. Мельникова, 46 у м. Києві; спорткомплекс (літ. “Б”), площею 3 438,7 кв.м. та спортклуб (літ “В”), площею 1 206 кв.м. по вул. Мельникова, 48 у м. Києві. Під час розгляду справи № 910/17567/14 Господарський суд міста Києва встановив, що вказане нерухоме майно перебувало у державній власності, уповноваженим органом управління яким є Фонд державного майна України, і вибуло з володіння держави поза його волею. Отже, готель (літ. «А»), площею 783,4 кв.м. на вул. Мельникова, 44 у м. Києва знаходився у державній власності і міг бути відчужений виключно за згодою власника. Проте, власник (держава в особі Фонду державного майна України) не вчиняв дій, спрямованих на передачу (відчуження) зазначеного майна, а тому, правовий режим цього майна не змінювався. Як стало відомо позивачу, на виконання пункту 7 протокольного рішення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс груп» на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.2014 отримало право власності на готель (літ. «А»), площею 783,4 кв. м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44, від Об'єднання профспілок, організацій профспілок у м. Києві «Київська міська рада профспілок». У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс груп» відчужило спірне майно за договором купівлі-продажу від 27.03.2015 товариству з обмеженою відповідальністю «Матей». Оскільки відчуження майна відбулося поза волею власника, яким є Фонд державного майна, договори купівлі-продажу є недійсними.

Суд своєю ухвалою від 27.01.2016 порушив провадження у справі № 910/1134/16, розгляд останньої призначив на 08.02.2016.

Одночасно з подачею позову позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на готель (літ. «А»), площею 783,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44. За твердженням позивача відчуження готелю на вул. Мельникова, 44 у м. Києві порушує майнові права та інтереси держави в особі Фонду державного майна України та існує реальна загроза щодо відчуження цього майна.

Згідно зі статтею 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Враховуючи, що спір пов'язаний з правами на майно і існує реальна загроза відчуження цього майна, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю готелю (літ. «А»), площею 783,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

З метою забезпечення позову накласти арешт на будівлю готелю (літ. «А»), площею 783,4 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 44.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття 27.01.2016 та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом року з дати її прийняття.

Стягувачем за даною ухвалою є: Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945)

Боржником за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю «Матей» (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Газети «Правда», 20, код 31828827).

Суддя           С. А. Ковтун