Рішення

від 27.01.2016 по справі 910/30781/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016Справа №910/30781/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Велдінг Компані

до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

1) Дочірнє підприємство Промінструмент

2) Дочірнє торгівельно-промислове підприємство Комсервіс

про визнання недійсним договору поруки № 12/56-4/1076 від 17.12.2013 р.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Семеняка В.В.

від третіх осіб: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсним договору поруки № 12/56-4/1076 від 17.12.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/30781/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2015 р., залучено до участі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство Промінструмент та Дочірнє торгівельно-промислове підприємство Комсервіс , зобов'язано сторін та третіх осіб надати суду певні документи та пояснення.

Через відділ діловодства суду 22.12.2015 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника в розгляді іншої справи.

У судовому засіданні 22.12.2015 р. представник позивача на виконання вимог ухвали надав суду документи для долучення до матеріалів справи та повідомив, що оригінали документів наразі представити не може.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив, у зв'язку з його безпідставністю та явкою представника позивача у дане судове засідання.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 22.12.2015 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою представників позивача та третіх осіб у призначене судове засідання та не виконанням ними вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, ухвалою від 22.12.2015 р. розгляд справи відклав на 27.01.2016 р.; повторно зобов'язав учасників судового процесу виконати вимоги ухвали суду від 07.12.2015 р.

06.01.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

26.01.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також позивачем не виконано вимог ухвал суду в даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом документи через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.01.2016 р. заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Представники позивача та третіх осіб в судове засідання 27.01.2016 р. не з'явились, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача та третіх осіб про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 27.01.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Велдінг Компані було укладено договір поруки №12/56-4/1076 (надалі - Договір поруки).

За даним договором Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Велдінг Компані (поручитель) взяло на себе обов'язок солідарно відповідати перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за своєчасне та повне виконання зобов'язань, які випливають із умов Кредитних договорів, що укладені в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2004 р. між Публічним акціонерним товариством Райфайзен Банк Аваль та Дочірнім підприємством Промінструмент , Товариством з обмеженою відповідальністю Мегапром , Дочірнім торговельно-промисловим підприємством Комсервіс , Публічним акціонерним товариством Львівський завод штучних алмазів і алмазного підприємства , Публічним акціонерним товариством Вінницький інструментальний завод , Публічним акціонерним товариством Львівський інструментальний завод , а також Товариством з обмеженою відповідальністю ПТК Схід , а саме: з

- кредитного договору № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Дочірнім торговельно-промисловим підприємством Комсервіс ;

- кредитного договору № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р. між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Дочірнім підприємством Промінструмент .

В пункті 2.1. Договору поруки визначено, що у випадку повного або часткового невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Згідно з умовами Генеральної кредитної угоди, Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль зобов'язується надати позичальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, що визначені в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках даної угоди та є її невід'ємними частинами.

Загальна сума наданих кредитних коштів не може перевищувати суми, еквівалентної 2 500 000,00 дол. США, а термін користування кредитними коштами встановлювався - до 18.02.2005 р.

Позивач пояснив суду, що положеннями п.1.2. додаткової угоди № 14 до кредитного договору № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р та додаткової угод № 13 до кредитного договору № 010/08/1901/106 визначено, що кінцевим терміном погашення кредиту є 04.10.2013 р. та звертає увагу на те, що Договір поруки між Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Велдінг Компані укладено 17.12.2013 р., а отже станом на день укладення Договору поруки поручителем було забезпечено виконання зобов'язання, строк належного виконання якого настав 04.10.2013 р. , тобто відповідним договором було забезпечено виконання порушеного/простроченого зобов'язання.

Посилаючись на ст. 526, 553 Цивільного кодексу України, згідно з якими за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позивач вбачає, що поручитель поручається за виконання зобов'язань, яке виникатиме у майбутньому, і наголошує, що у випадку, коли договір поруки, укладений після порушення забезпечувального зобов'язання, поручитель не може поручитись за те, що боржник поверне суму кредиту в строк, визначений кредитним договором, оскільки боржник вже допустив відповідне прострочення/невиконання відповідного зобов'язання.

Також, посилаючись на ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та положення п.2. постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , позивач дійшов висновку про порушення вимог чинного законодавства України при укладені спірного Договору поруки, що є підставою для визнання даного договору недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням додаткових угод до Генеральної кредитної угоди № 010/08/1901 від 18.02.2004 р., додаткова угода № 1 від 02.03.2004 р., додаткова угода № 2 від 26.05.2004 р., додаткова угода № 3 від 28.10.2004 р., додаткова угода б/н від 21.06.2005 р., додаткова угода б/н від 23.11.2006 р., додаткова угода б/н від 23.01.2007 р., додаткова угода б/н від 17.04.2007 р., додаткова угода б/н від 14.08.2008 р., додаткова угода б/н від 11.12.2007 р., додаткова угода б/н від 30.01.2008 р., додаткова угода б/н від 22.05.2008 р., додаткова угода б/н від 06.08.2008 р., додаткова угода б/н від 10.10.2008 р., додаткова угода б/н від 25.11.2008 р., додаткова угода б/н від 23.03.2009 р., додаткова угода б/н від 19.10.2009 р., додаткова угода б/н від 19.04.2010 р., додаткова угода б/н від 25.10.2010 р., додаткова угода б/н від 25.03.2011 р., додаткова угода б/н від 20.10.2011 р., додаткова угода б/н від 12.10.2012 р., додаткова угода № 22 від 17.12.2013 р., загальний ліміт заборгованості позичальників, зокрема: ТОВ Мегапром , ДП Промінструмент , ДТПП Комсервіс , ПAT Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту , АТ Монтажлегмаш , AT Львіський інструментальний завод та ТОВ Промислова-Торгова Компанія СХІД за укладеними в рамках даної угоди договорами становить 3 535 000,00 дол. США. Останній день строку дії ліміту до 31.05.2015 р.

25.04.2007 р., в рамках Генеральної кредитної угоди, між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та Дочірнім підприємством Промінструмент укладено Кредитний договір № 010/08/1901/106, за умовами якого, ДП Промінструмент було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 1 000 000,00 дол. США для поповнення обігових коштів, із сплатою процентів в розмірі 13,0 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 02.11.2009 р.

Додатковими угодами до кредитного договору сторони договору змінювали наступні умови кредитування: № 1 від 17.09.2007 р. - збільшено ліміт кредитування до 1 500 000,00 дол. США; № 2 від 08.02.2008 р. - зменшено ліміт кредитування до 1 200 000,00 дол. США; № 3 від 10.06.2008 р. - збільшено ліміт кредитування до 1500 000,00 дол. США; № 4 від 11.12.2008 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 5 від 16.12.2008 р. - збільшено ліміт кредитування до 1 600 000,00 дол. США; № 6 від 17.03.2009 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 7 від 30.03.2009 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 8 від 07.09.2009 р. - зменшено ліміт кредитування до 1 500 000,00 дол. США; № 9 від 02.11.2009 р. - сторони виклали текст договору в наступній редакції щодо надання Банком ДП Промінструмент кредиту в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 500 000,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 13,0 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 02.05.2010 р.; № 10 від 30.04.2010 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 26.10.2010 р.; № 11 від 30.04.2010 р. - визначено забезпечення на виконання зобов'язань; № 11/1 від 26.10.2010 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 20.10.2011 р.; № 12 від 25.03.2011 р. - зменшено процентну ставку до 11,0 % річних; № 13 від 20.10.2011 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 13.10.2012 р.; № 14 від 12.10.2012 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 04.10.2013 р. та зменшено процентну ставку до 3,63 % річних; № 15 від 17.12.2013 р. - сторони виклали текст договору в наступній редакції щодо відкриття Банком ДП Промінструмент ліміту кредитування в сумі 1500 000,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 4,0 % річних, кінцевий терміном погашення кредиту до 01.07.2014 р.

Таким чином, з урахуванням додаткових угод до кредитного договору (№ 15 від 17.12.2013 р.).

Сторони встановили розмір зобов'язань боржника перед банком - 1500 000,00 дол. США, кінцевий строк користування кредитними коштами - до 01.07.2014 р., процентна ставка - 4,0 % річних.

Банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі надавши кредитні кошти ДП Промінструмент .

Додатковою угодою № 15 від 17.12.2013 р. до Кредитного договору № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р. - сторони виклали текст договору в наступній редакції: щодо відкриття банком ДП Промінструмент ліміту кредитної лінії в сумі 1 500 000,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 4,0 % річних, кінцевим терміном погашення кредиту до 01.07.2014 р.

Відповідно до умов кредитного договору, додаткової угоди № 15 від 17.12.2013 р., основна заборгованість погашається одноразово, в останній день строку дії ліміту, тобто - 01.07.2014 р.

Однак, ДП Промінструмент у встановлений строк - 01.07.2014 р., не здійснило погашення боргу за основним зобов'язанням (тілом кредиту), а отже зобов'язання боржника по сплаті боргу за тілом кредиту, за Кредитним договором № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р. є прострочене з 02.07.2014 р.

За період з 24.03.2014 р. до 14.05.2015 р. боржником - ДП Промінструмент всього погашено заборгованості за тілом кредиту в розмірі 84 500,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами № 17 від 24.03.2014 р., № 18 від 25.03.2014 р., № 19 від 25.03.2014 р., № 23 від 02.04.2014 р., № 24 від 03.04.2014 р., № 28 від 05.05.2014 р., № 35 від 29.05.2014 р., № 38 від 05.06.2014 р., № 39 від 10.06.2014р., № 40 від 12.06.2014 р., № 41 від 23.06.2014 р., № 44 від 27.06.2014 р., № 45 від 03.07.2014 р., № 46 від 11.07.2014 р., № 47 від 14.07.2014 р., № 59 від 01.09.2014 р., № 68 від 13.10.2014 р., № 119 від 14.05.2015р.

Остання дата погашення основної заборгованості - 14.05.2015 р. в сумі 500,00 дол. США.

Відповідно до Кредитного договору (додаткова угода № 15 від 17.12.2013 р.), проценти за кредит позичальником сплачуються не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховується).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість позичальника за процентами станом на 05.06.2015 р. - відсутня.

Остання дата погашення заборгованості за процентами - 20.05.2015 р. в сумі 400,00 дол. США, 28.05.2015 р. в сумі 599,40 дол. США та 04.06.2015 р. в сумі 3 500,00 дол. США, всього: 4 499,40 дол. США - заборгованість за процентами за травень 2015 р.

25.04.2007 р., в рамках Генеральної кредитної угоди, між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та Дочірнім торгівельно-промисловим підприємством Комсервіс укладено Кредитний договір № 010/08/1901/105, за умовами якого, ДТПП Комсервіс було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 1900 000,00 дол. США для поповнення обігових коштів, із сплатою процентів в розмірі 13,0 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 02.11.2009 р.

Додатковими угодами до кредитного договору сторони договору змінювали наступні умови кредитування: № 1 від 17.09.2007 р. - збільшено ліміт кредитування до 2 400 000,00 дол. США; № 2 від 08.02.2008 р. - збільшено ліміт кредитування до 2 700 000,00 дол. США; № 3 від 10.06.2008 р. - зменшено ліміт кредитування до 2 400 000,00 дол. США; № 4 від 11.12.2008 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 5 від 12.02.2009 р. - зменшено ліміт кредитування до 2 300 000,00 дол. США; № 6 від 17.03.2009 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 7 від 30.03.2009 р. - змінено умови надання та забезпечення кредиту; № 8 від 02.11.2009 р. - сторони виклали текст договору в наступній редакції щодо надання банком ДТПП Комсервіс кредиту в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 030 000,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 13,0 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 02.05.2010 р.; № 9 від 30.04.2010 р. - зменшено ліміт кредитування до 1 971 300,00 дол. США, кінцевий термін погашення до 26.10.2010 р. та встановлено графік погашення боргу; № 10 від 30.04.2010 р. - визначено забезпечення на виконання зобов'язань; № 10/1 від 26.10.2010 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 20.10.2011 р. та змінено графік погашення боргу; № 11 від 25.03.2011 р. - зменшено процентну ставку до 11,0 % річних; № 12 від 20.10.2011 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 13.10.2012 р.; № 13 від 12.10.2012 р. - встановлено кінцевий термін погашення до 04.10.2013 р. та зменшено процентну ставку до 3,63 % річних; № 14 від 30.05.2013 р. - встановлено графік погашення кредиту; № 15 від 17.12.2013 р. - сторони виклали текст договору в наступній редакції щодо відкриття банком ДТПП Комсервіс ліміту кредитування в сумі 1 715 740,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 4,0 % річних, кінцевим терміном погашення кредиту до 01.07.2014 р. та змінено графік погашення кредиту.

Таким чином, з урахуванням додаткових угод до кредитного договору (№ 15 від 17.12.2013 р.), сторони встановили розмір зобов'язань боржника перед банком - 1715 740,00 дол. США, кінцевий строк користування кредитними коштами - до 01.07.2014 р. зі сплатою кредиту за Графіком погашень з грудня місяця 2013 року, процентна ставка - 4,0 % річних.

Банк повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі надавши кредитні кошти ДТПП Комсервіс .

Додатковою угодою № 15 від 17.12.2013 р. до кредитного договору сторони виклали текст договору в наступній редакції: щодо відкриття банком ДТПП Комсервіс невідновлювального ліміту в сумі 1 715 740,00 дол. США на фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, із сплатою процентів в розмірі 4,0 % річних, кінцевим терміном погашення кредиту до 01.07.2014 р.

Відповідно до умов кредитного договору, додаткова угода № 15 від 17.12.2013 р., основна заборгованість погашається за Графіком погашення, зокрема: кожного місяця, починаючи з грудня 2013 року по 39 200,00 дол. США та 01.07.2014 р. в розмірі 1 441 340,00 дол. США.

Однак, ДТПП Комсервіс у встановлений строк - 31.12.2013 р. не здійснило чергового планового платежу за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в сумі 39 200,00 дол. США, а отже зобов'язання боржника по сплаті боргу за тілом кредиту, за Кредитним договором № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р. є прострочене з 01.01.2014 р.

За період з 24.12.2013 р. по 16.01.2014 р., боржником - ДТПП Комсервіс всього погашено заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25 740,00 дол. США, зокрема: 24.12.2013 р. - 5 740,00 дол. СЛІА, 26.12.2013 р. - 7 000,00 дол. США, 27.12.2013 р. - 3 000,00 дол. США, 14.01.2014 р. - 5 000,00 дол. США, 16.01.2014 р. - 5 000,00 дол. США, що підтверджується випискою по особовому рахунку ДТПП Комсервіс № 2067.5.568 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль та детальним розрахунком заборгованості.

За період з 05.02.2014 р. до 05.06.2015 р., боржником - ДТПП Комсервіс всього погашено заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34 200,00 дол. США.

Остання дата погашення основної заборгованості - 13.03.2014 р. в сумі 5 000,00 дол. США.

Залишок основної заборгованості становить 1 655 800,00 дол. США.

Відповідно до Кредитного договору (додаткова угода № 15 від 17.12.2013 р.), проценти за кредит позичальником сплачуються не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Нарахування процентів за кредитом здійснюється щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховується).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість позичальника - ДТПП Комсервіс за процентами станом на 05.06.2015 р. становить 82 570,35 дол. США.

Вказана заборгованість виникла за період з 01.03.2014 р. по 05.06.2015 р.

Позичальником сплачено проценти лише за лютий 2014 року на загальну суму 5 913,70 дол. США.

Остання дата погашення заборгованості за процентами за лютий 2014 року - 04.02.2014 р. в сумі 758,07 дол. США та 03.03.2014 р. в сумі 5 161,64 дол. США, всього: 5 919,71 дол. США - заборгованість за процентами за лютий 2014 року.

Відповідно до виписки по особовому рахунку ДТПП Комсервіс щодо нарахування та сплати процентів за Кредитним договором № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р. та детального розрахунку заборгованості, позичальник припинив сплату процентів за березень 2014 року в сумі 5 275,46 дол. США.

17.12.2013 р. у забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами, між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та Товариством з обмеженою відповідальністю Юкрейніан Велдінг Компані укладено Договір поруки № 12/56-4/1101 (надалі - Договір поруки).

Відповідно до визначення термінів Договору поруки № 12/56-4/1076 від 17.12.2013 р., сторони погодили, що позичальниками (боржниками) є:

- Дочірнє підприємство Промінструмент , м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 2, код ЄДРПОУ 24091421 (позичальник-1);

- Дочірнє торгівельно-промислове підприємство Комсервіс , м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 2, код ЄДРПОУ 24091421 (позичальник-2);

Кредитний договір:

Кредитний договір № 010/08/1901/106 від 25.04.2007р., терміном дії до 01.07.2014 р., який укладений між позичальником-1 та кредитором, із змінами і доповненнями до нього.

Кредитний договір № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р., терміном дії до 0107.2014 р., який укладений між позичальником-2 та кредитором, із змінами і доповненнями до нього.

Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед банком солідарно з позичальниками за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які виникнуть з умов кредитних договорів, за умовами якого позичальник/позичальники зобов'язані:

- повернути кредити: у розмірі 1500 000,00 доларів США за Кредитним договором № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р.; у розмірі 1 715 740,00 доларів США за Кредитним договором № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р.;

- сплатити проценти за користування кредитами в розмірі 4,0 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кожного кредитного договору, в тому числі на підставі додаткових угод, укладених після набуття чинності цим договором;

- сплатити пеню, штрафи, передбачені кожним кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки банку, пов'язані з неналежним виконанням умов Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

Згідно з пунктом 3.1.8. Договору поруки, поручитель належним чином і в повному обсязі ознайомлений з положеннями кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на кредитний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків сторін цим договором.

Поручитель володіє всією необхідною інформацією про позичальника, його правовий статус та фінансовий стан, у т.ч. щодо його спроможності здійснювати виконання забезпечених зобов'язань, а також має всі можливості для самостійного, без участі кредитора, отримання інформації щодо стану виконання позичальником Забезпечених зобов'язань (п. 3.1.9. договору).

Таким чином, оспорюваний договір поруки № 12/56-4/1076 від 17.12.2013р. був укладений за грошовим зобов'язанням, за кредитним договором ДП Ппомінстпумент № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р. та кредитним договором ДТПП Комсервіс № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р., яке було дійсне та строк виконання якого не настав.

Частина 2, ст. 12 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Стаття 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 Цивільного кодексу України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (стаття 556 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Оспорюваний Договір поруки від 17.12.2013 р. укладений на забезпечення виконання грошових зобов'язань за Кредитними договорами № 010/08/1901/106 від 25.04.2007 р. та № 010/08/1901/105 від 25.04.2007 р., строком виконання до 04.07.2014 р., тобто яке не настало.

Зазначений Договір поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Щодо доводів позивача про не відповідність оспорюваного договору поруки діючому законодавству, то слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Той факт, що договір поруки укладений до прострочення позичальниками - ДП Промінструмент та ДТПП Комсервіс свого зобов'язання не свідчить про суперечливість договору діючому законодавству, оскільки жодною нормою права не встановлені часові межі укладання договору поруки по відношенню до основного зобов'язання. Єдине, тло випливає зі ст. 553 ЦК України, договір поруки повинен укладатися до виконання боржником свого обов'язку.

Помилковими слід визнати і доводи позивача про те, що підставою для визнання недійсним Договору поруки від 17.12.2013 р. є його укладення після настання строку виконання зобов'язань за Кредитними договорами від 25.04.2007 р., терміном дії до 04.07.2014 р., оскільки така дія нормами Цивільного кодексу України, якими врегульовано порядок укладення договорів цього виду, не заборонена.

Більш того, за загальним правилом, як і інші способи забезпечення виконання зобов'язань, договір поруки забезпечує дійсне зобов'язання (статті 548 Цивільного кодексу України). Тобто, на момент укладення договору поруки вже має існувати основне зобов'язання, або вони укладаються одночасно.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є видом забезпечення зобов'язання, по якому поручитель відповідає перед кредитором парно з боржником. Тобто, порука є добровільною згодою поручителя з виконання зобов'язань боржника по погашенню боргу іншої особи.

Крім того, у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин зазначено наступне.

Законодавство України не передбачає обов'язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі , то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

За приписами ч. 2. ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Зазначене не означає, що договір поруки не можна укладати на забезпечення виконання зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому, а головне, щоб на момент звернення кредитора до поручителя таке зобов'язання реально існувало і було дійсним. Однією з істотних умов договору поруки при цьому має бути встановлення ознак, за якими можна ідентифікувати і конкретизувати це майбутнє зобов'язання.

Господарський суд зауважує, що норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано відносини поруки, мають диспозитивний характер, надаючи можливість сторонам врегулювати на свій розсуд переважну частину умов договору, зокрема щодо обсягу зобов'язання поручителя, характеру зобов'язання поручителя тощо. Така правова позиція підтверджується Розділом 1 Листа Верховного Суду України від 01.02.2015 р. Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання та позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постановах від 24.03.2009 р. у справі № 2-25/14152-2007 та від 31.05.2011 р. у справі № 33/303-10 .

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

Тобто, вказана норма Господарського процесуального кодексу України зобов'язує доводити свою правову позицію саме ту сторону, яка на неї посилається, та на практиці реалізує ст. 129 Конституції України, де в ч. 2 зазначається, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд наголошує, що господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладені обставини, господарський суд не знаходить підстав для визнання недійсним Договору поруки № 12/56-4/1076 від 17.12.2013 р.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення встановлено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне та правомірне відмовити позивачу у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 01.02.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина