Рішення

від 02.02.2016 по справі 916/3315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2016 р.Справа № 916/3315/13

за позовом: Товариства сприяння обороні України

до відповідачів: 1) Одеської міської ради

2) Виконавчого комітету Одеської міської ради

3) ОСОБА_1 підприємства „Фірма „Кворум»

4) Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство „Віндзор»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України

2) Підприємства "СТК - Центральне"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції

про визнання недійсним частково рішення, визнання недійсним свідоцтва, визнання права власності

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Демешин О.А.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача 1): ОСОБА_3 - довіреність

від відповідача 2): ОСОБА_3 - довіреність

від відповідача 3): ОСОБА_4 - довіреність

від відповідача 4): не з'явився

від третіх осіб: не з'явився

СУТЬ СПОРУ : 29.11.2013 року Товариство сприяння обороні України (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом та заявою про уточнення п.4 позовних вимог до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача без самосійних вимог на предмет спору - Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України та за участю третьої особи на стороні відповідача без самосійних вимог на предмет спору - Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, якими просить суд:

- визнати недійсним абз.47 п.1.1. рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №321 від 27.05.2004р. „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» , яким оформлено право власності за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Заславської 9

- визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності Територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради серії САА 435582 від 10.08.2004р.

- визнати за Товариством сприяння обороні України право власності на об'єкти нерухомого майна (згідно технічного паспорту): будівлі та споруди загальною площею 1001,7 KB, м., а саме: адміністративний 2-х поверховий корпус загальною площею 349,7 кв. м, - літера А , гараж - майстерні загальною площею 267,3 кв. м. - літера Б , гараж - склад загальною площею - 134,5 кв. м. - літера Д гараж - склад, туалет - душ загальною площею - 155,6 кв. м - літера Е , Ж майстерню загальною площею - 41,8 кв. м.- літера Л майстерню загальною площею -52,8 кв. м. - літера К трансформаторної літера В - розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9 .

Відповідачі 1), 2), через канцелярію, 16.12.2013 року надали суду заяву про застосування строків позовної давності щодо заявленого позову.

Позивач, у письмових поясненнях від 16.01.2014 року просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності.

14.03.2014 року відповідачі 1, 2) надали суду клопотання про припинення провадження по справі на підставі п.1 ч.1.ст.80 ГПК України.

03.04.2014 року у письмових поясненнях, наданих через канцелярію суду, позивач просить клопотання відповідачів про припинення провадження по справі - залишити без задоволення.

Суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі, оскільки між сторонами стосується права власності на майно, у т.ч. права користуватися та розпоряджатися цим майном, в даному випадку - шляхом проведення його інвентаризації, рішення про проведення якого оскаржується позивачем по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2014 року (суддя Панченко О.Л.) позов Товариства сприяння обороні України залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

ОСОБА_5 Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 року вказана Ухвала суду скасована, справа передана до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

02.09.2014 року суд (суддя Малярчук І. А.) залучив Підприємство "СТК - Центральне" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

27.01.2015 року суд (головуючий суддя - Малярчук І.А., судді - Літвінов С.В., Желєзна С.П.) залучив до участі у справі Приватне підприємство „Фірма „Кворум» (65026, АДРЕСА_1., код 30174487) та Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство „Віндзор» (ОСОБА_3, вул. Маразліївська,64, оф.1, код 36850972) в якості інших відповідачів.

08.04.2015 року суд (головуючий суддя Брагіна Я.В., судді: Желєзна С.П. та Щавинська Ю.М.) відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 підприємства "Фірма "Кворум" про припинення провадження у справі на підставі п.1 та п.2 ст.80 ГПК України.

08.04.2015 року суд зупинив провадження у справі №916/3315/13 до розгляду пов'язаної з нею справи №2а-2954/09 (провадження №8а/522/15/15) Приморським районним судом м. Одеси (перегляду постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.09. за нововиявленими обставинами за адміністратитивним позовом Товариства сприяння обороні України, Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, яким було визнано дії Одеської міської ради у частині незаконного вилучення нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Заславського, буд. 9 із приватної власності - незаконними.

21.05.2015 року зупинена справа прийнята до провадження господарським судом Одеської області у складі: головуючий суддя Демешин О.А.,суддя Желєзна С. П.,суддя Щавинська Ю.М.

27.11.2015 року провадження по справі суд поновив.

У судовому засіданні 12.01.2016р. представником позивача заявлялось усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної справи №2а-2954/09, що розглядається Вищим адміністративним судом України, про визнання незаконними дій Одеської міської ради в частині незаконного вилучення нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Одеса, вул..Заславського , 9.

Аналогічне клопотання надано позивачем до канцелярії суду 01.02.2016р.(вх.№2-501/16).

Судом відхилені вказані клопотання, оскільки до них позивачем не надано доказів на підтвердження того, що вирішення спору по цій справі є неможливим до вирішення спору по справі № 2а-2954/09.

Крім того, з огляду на те, що по вказаній справі Одеським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу від 17.11.2015р., про що зазначено в клопотанні позивача про зупинення провадження у справі - то слід вважати, що судове рішення по вказаній адміністративній справі набрало законної сили. Сторони у судовому засіданні 02.02.2016р. підтвердили, що вищезазначеними судовими рішеннями у задоволенні позовних вимог№2а-2954/09 щодо про визнання незаконними дій Одеської міської ради в частині незаконного вилучення нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Заславського , 9 - було відмовлено.

Таким чином, на цей час не існує обставин щодо неможливості вирішення спору по цій справі до вирішення вищевказаної справи, що знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України.

В С Т А Н О В И В :

Абзацом 47 підпункту 1.1. пункту 1 Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №321 від 27.05.2004р. „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» було доручено Комунальному підприємству „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» провести технічну інвентаризацію об'єкту комунальної власності - домоволодіння, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Заславського, 9.

А підпунктом 1.2. пункту 1 вказаного Рішення Комунальному підприємству „ОМБТІ» було доручено оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об'єкти, зазначені в п.п.1.1. пункту 1., у т.ч. - на домоволодіння, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Заславського, 9, передбачені абзацом 47 зазначеного підпункту, та зареєструвати їх за Одеською міською радою.

10.08.2004р. Виконавчим комітетом ОМР видано Свідоцтво серії САА 435582 про право власності за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Заславської 9, що складається з адміністративного корпусу літ. А , гаражу - майстерні літ. Б , гаражів-складів літ. Д , „Е» , майстерень літ.»К» , „Л» загальною площею 1001кв.м., туалету-душа літ.»Ж» , трансформаторної літ.»В» , відображених в технічному паспорті від 05.04.2004р.

Позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що Товариство сприяння обороні України є всеукраїнським добровільним оборонно - патріотичним і спортивно - технічним об'єднанням громадян, створеним VII (позачерговим) з'їздом 26.09.1991 року, та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 10.10.1991 року, свідоцтво №131 і діє на підставі Статуту в останнє зареєстрованому із змінами Наказом Міністерства юстиції України №1785/5 від 06.08.2010 року.

Згідно положень п.1.4. Статуту Товариства сприяння обороні України - Товариство є правонаступником ОСОБА_6.

Відповідно до п. 4.1. Статуту Товариства сприяння обороні України її місцевим осередком є Одеська обласна організація Товариства сприяння обороні України, яка зареєстрована в Управлінні юстиції Одеської області 06.09.1993 року.

Згідно п.4.1 Статуту Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України одним із її структурних підрозділі є підприємство СТК »Центральне» засноване на власності об'єднання громадян ОСОБА_7 обласної організації ТСО України.

Відповідно до п.7.1. Статуту Товариства сприяння обороні України, Товариство може мати у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності.

Положенням п.7.2. Статуту визначено, що власністю Товариства є будинки і споруди, житлові будинки, готелі, гуртожитки, технічні і транспортні засоби, підприємства, виробничі об'єднання, майстерні та інші госпрозрахункові структури, майно, обладнання, необхідне для виконання статутних завдань Товариства.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_5 Бюро Центрального комітету Товариства сприяння обороні України від 30.05.2002 року Одеський виробничий комбінат Товариства сприяння обороні України було реорганізовано шляхом його перетворення на підприємство »СТК - Центральне» , а у відання Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України було передано нерухоме майно за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9 для наступної передачі цього майна до статутного фонду підприємства „СТК - Центральне» .

Як стверджує позивач, на виконання вищезазначеної ОСОБА_5 Бюро Центрального комітету ТСО України, згідно акту прийому - передачі від 27.09.2002 року нерухоме майно, яке складалось з 2-х поверхового учбового комбінату площею: 1001,7 кв.м., а саме: адміністративного корпусу, гаражів - майстерень, гаражів - складів, майстерень, туалет - душ, трансформаторної, що відображені у технічному паспорті розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9 - було передано підприємству „СТК - Центральне» .

28.02.2004 року підприємству „СТК - Центральне» КП Одеським МБТІ та РОН був виданий технічний паспорт на об'єкт нерухомості розташований за адресою: м.Одеса, вул..Заславського,9.

При цьому, позивач зазначає, що Відповідно до п.7.5 Статуту Підприємства „СТК - Центральне» навчальний заклад може володіти, користуватися та розпоряджатися майном, закріпленим за ним Власником - Товариством сприяння обороні України - на праві господарського відання, згідно з Положенням про порядок володіння, користування і розпорядження майном, що є у власності Товариства сприяння обороні України.

Позивач вказує, що ще рішенням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1955 року №1411 земельна ділянка площею 0,1685 га за адресою: м. Одеса, вул. Заславського ,9 виділялась та була закріплена за авто - мотоклубом ОСОБА_6 Одеських виробничих майстерень ДТСААФ Українського промислового об єднання ОСОБА_6.

Одеський обласний комітет ОСОБА_6 наказом №24 від 21.02.1961 року вищезазначений авто - мотоклуб разом з будівлями та спорудами передав Одеській госпрозрахунковій авто - мотошколі Одеський виробничих майстерень ДТСААФ Українського промислового об'єднання ОСОБА_6.

Наказом Одеського обласного комітету ОСОБА_6 від 15.09.1962 року №178 вище зазначена Одеська госпрозрахункова авто - мотошкола разом із будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса вул. Заславського, 9 були закріплені за Одеським госпрозрахунковим спортивним автомотоклубом Одеських виробничих майстерень ДТСААФ Українського промислового об'єднання ОСОБА_6.

Наказом ЦК ДТСААФ від 03.08.1979р. Одеську виробничу майстерню ДТСААФ Українського промислового об'єднання ДТСААФ, до складу якої входив госпрозрахунковий спортивний автомотоклуб (на балансі якого знаходились будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9) було перейменовано у Одеський виробничий комбінат ОСОБА_6 і на баланс останнього перейшов об'єкт нерухомості вул. Заславського, 97.

10.07.1992 року (вих..№9/2-4) управлінням житлово - комунального господарства Одеської міської ради було відмовлено Одеському виробничому комбінату ДТСААФ у закріплені території за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9, у зв'язку з ти, що вказана територія ще з 06.12.1955 року була закріплена за автомотоклубом ДТСААФ, а після його ліквідації в 1962 році, фактично автоматично перейшла до Одеського виробничого комбінату на праві правонаступництва, а тому, відповідно не має необхідності в підготовці конкретного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради по цьому питанню.

ОСОБА_5 Бюро ЦК ТСО України від 30.05.2002 року (протокол №9) Товариство сприяння обороні України, як власник майна (на думку позивача), у тому числі будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.. Заславського,9 прийнято рішення про підпорядкування Одеського виробничого комбінату ТСО України Одеській обласній організації ТСО України з прийняттям рішення про реорганізацію Одеського виробничого комбінату ТСО України шляхом перетворення його на Підприємство „СТК - Центральне» з переходом усіх прав та обов'язків у порядку правонаступництва, згідно вимог діючого законодавства України та підписаний з Підприємством „СТК - Центральне» акт прийому - передачі нерухомого майна, а саме: будівель та споруд комбінату розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9.

Із всього вищевказаного позивач робить висновок, що прийняттям спірного Рішення №321 від 27.05.2004 року „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» та видачею Свідоцтва від 10.08.2004р. серії САА 435582 про право власності за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Заславської 9, що складається з адміністративного корпусу літ. А , гаражу - майстерні літ. Б , гаражів-складів літ. Д , „Е» , майстерень літ.»К» , „Л» загальною площею 1001кв.м., туалету-душа літ.»Ж» , трансформаторної літ.»В» , відображених в технічному паспорті від 05.04.2004р. - Виконавчим комітетом Одеської міської ради були порушені законні права та інтереси власника вказаного майна - Товариства сприяння обороні України.

Відповідачі 1, 2 позов не визнали, вказавши у письмових запереченнях та додаткових письмових поясненнях, що Товариство сприяння обороні України не мало і не має ніяких прав на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9, оскільки зазначене нерухоме майно не належало і не належить на праві власності позивачу, а за захистом свого порушеного права може звернутись до суду з відповідним позовом тільки власник майна.

Крім того, відповідачами заявлено про застосування строків позовної давності.

У зв`язку з ненадання відзиву на позов відповідачем 3, справа розглядається за наявними матеріалами, в порядку ст.85 ГПК України.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2015 p., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 у справі № 2а-2954/09, заяву ПП „Фірма „Кворум» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2009 р. - задоволено. Вищевказану постанову Приморського районного суду м.Одеси скасовано, у задоволенні адміністративного позову Товариства сприяння обороні України, Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України про визнання незаконними дій Одеської міської ради у частині вилучення нерухомого майна, розташованого за адресою: м. с Одеса, вул. Заславського, 9, із приватної власності - відмовлено в повному обсязі.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що з тексту рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1955 року № 1411, вбачається, що у вказаному рішенні відсутні посилання на „Авто-мото клуб Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту УРСР» . У вказаному рішенні встановлюється належність вказаного нерухомого майна Авто-мото клубу без зазначення належності „ДТСААФ УРСР» . Крім того, відповідно до п. 3 рішення виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих Авто-мото клуб не надавав правовстановлюючі документи на будівлі та споруди по вул. Заславського, 9 в м. Одесі.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій адміністративного суду встановлено, що відповідно до наказу Центрального комітету Всесоюзного Ордену Леніна та Ордену Червоного Прапора Добровільного товариства сприяння армії, авіації і флоту від 03.06.1979 р. № 401, Одеську виробничу майстерню ДТСААФ Українського промислового об'єднання ДТСААФ до складу якої входив Одеський госпрозрахунковий спортивний авто-мото клуб (на балансі якого знаходились будівлі та споруди за . адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9) було перейменовано у Одеський виробничий комбінат ДТСААФ (без зазначення УРСР).

При цьому, на думку суду, належність або неналежність тієї чи іншої організації до системи ОСОБА_6 в цьому випадку має вирішальне значення, оскільки згідно зі ст. 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України є державною власністю України, а відповідно до постанови Верховної ОСОБА_5 України від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України» , до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фонду державного майна України. На підставі п. 1 постанови Верховної ОСОБА_5 України від 4 лютого 1994 року № З943-XII до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово віднесено до складу загальнодержавної власності.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 травня 2006 року у справі № 30/106-04-3443, відповідно до якої пункт 7 Статуту ДТСААФ СРСР передбачав обов'язковість рішень вищих ланок органів ДТСААФ для нижчих, а кошти товариства витрачались згідно з п. 58 Статуту по затвердженим в установленому порядку фінансовим планам (кошторисам). Таким чином, згідно з положенням Статуту суб'єктом права власності громадських організацій виступає сама громадська організація. При цьому, ланки громадських організацій, які визнані юридичними особами і суб'єктами цивільно-правових відносин, володіють, користуються, розпоряджаються майном у межах, визначених статутом, але наявність вказаних правомочностей не свідчить про належність їм права власності на це майно, власником цього майна у цілому є громадська організація як система у складі всіх своїх підрозділів (концепція про єдність суб'єкта права власності громадських організацій). Вищевикладене підтверджується і перейменуванням наказом ЦК ДТСААФ СРСР від 03 червня 1979 року № 401 Одеської виробничої майстерні ДТСААФ Українського промислового об'єднання ДТСААФ у Одеський промисловий комбінат ДТСААФ (без зазначення УРСР всупереч твердженням позивача) і не свідчить про перехід права власності на це майно від ДТСААФ СРСР до ОСОБА_6, правонаступником якого є Товариство сприяння обороні України.

Крім того, Приморським районним судом м. Одеси та Одеським апеляційним адміністративним судом встановлено, що відповідно до статистичних карток, а також Зведеного оціночного акту на будівлі по вул. Заславського, 9, користувачем зазначених будівель був Авто-мото спортивний клуб ДОСААФ, а не ОСОБА_8. З відомості на будівлю по вул. Заславського 7/9 в м. Одесі, датованої 1935 роком, вбачається, іцо вказана двоповерхова будівля була збудована до революції, її власником був Міськкомгосп (на підставі націоналізації), призначення будівлі школа Автодору. При цьому, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу УРСР 1922 року, націоналізовані підприємства, їх обладнання, залізниці та їх рухомий склад, націоналізовані судна, а також націоналізовані споруди є вилученими з приватного обороту та не можуть бути відчужені та закладені тими органами, у віданні яких вони перебувають, а також зверненні на задоволення кредиторів. Націоналізовані підприємства, споруди та судна можуть здаватись в оренду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, посилання позивача на те, що Товариство сприяння обороні України було власником спірного нерухомого майна - не відповідають дійсності.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що спірне нерухоме майно обліковувалось балансі Товариства сприяння обороні України, оскільки відповідно до пункту 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 року № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності "знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Оскільки статут не є правовстановлюючим документом, зазначення в установчих документах про належність спірного майна позивачеві не є доказом права власності на це майно. Наведена правова позиція повною мірою відповідає чинному законодавству та специфіці досліджуваних правовідносин.

Позивачем не доведено, що спірне майно передавалось йому у власність або ОСОБА_6, правонаступником якого є Товариство сприяння обороні України, або членами цих товариств.

Також позивачем не надано доказів створення спірного майна за рахунок коштів позивача або коштів ОСОБА_6.

ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" затверджено перелік державного майна України, яке передається у власність областей, міст Києва та Севастополя, а також встановлено, що подальше розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя проводиться облвиконкомами. Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих ОСОБА_5 народних депутатів.

Пунктом 2 вищевказаної ОСОБА_5 доручено, міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Пунктом 3 вищезгаданої постанови установлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих ОСОБА_5 народних депутатів.

Крім того, на момент прийняття постанови КМУ від 05.11.1991 р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" була чинна також ОСОБА_5 міністрів Української РСР від 28 квітня 1980 р. N 285 „Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд» . Підпунктам д п. 5 вказаної ОСОБА_5 встановлено, що передача будинків і споруд провадиться, зокрема, одними виконавчими комітетами місцевих ОСОБА_5 народних депутатів іншим виконавчим комітетам місцевих ОСОБА_5 народних депутатів - за рішеннями виконавчих комітетів обласних. Київської, Севастопольської міських ОСОБА_5 народних депутатів.

На підставі ОСОБА_5 Кабінету Міністрів України рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року № 266-ХХІ „О разграничении государственного имущества между собственностью областного совета, городов областного подчинения и районов области» затверджені Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування.

Згідно з п. 1 розділу „Житлово-комунальне господарство» додатку 2 до вказаного рішення у комунальну власність адміністративно-територіальної одиниці м. Одеси передано весь житловий та нежитловий фонд місцевих ОСОБА_5 народних депутатів, до категорії якого, віднесено, зокрема, й спірне майно.

Відповідно до акту приймання - передачі державного майна в комунальну власність міста ОСОБА_3 по галузі житлово - комунальне господарство від 18 лютого 1992 року, складеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 року № 266-ХХІ „О разграничении государственного имущества между собственностью областного совета, городов областного подчинения и районов области» обласне управління житлового-комунального господарства передало, а управління житлово-комунального господарства м. Одеси прийняло державне майно. Відповідно до зведеної відомості житлового та нежитлового фонду місцевих рад було передано 15, 5 тис. житлових будівель. Вказаний акт приймання - передачі затверджений рішенням виконавчого комітету народних депутатів Одеської міської ради від 06.04.1992 р. № 104.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті, районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Також, відповідно до статті 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міською радою виключно на пленарних засіданнях приймаються рішення щодо відчуження у відповідності до законодавства об'єктів комунальної власності.

Отже, з вищевикладеного суд робить висновок, що територіальна громада м. Одеси набула право власності на спірний об'єкт нерухомості на підставах, встановлених чинним на той час законодавством України.

Крім того, щодо позовних вимог про визнання недійсним абз.47 п.1.1. рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №321 від 27.05.2004р. „Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» , то як було зазначено вище вказаним абзацом було доручено Комунальному підприємству „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» провести технічну інвентаризацію об'єкту комунальної власності - домоволодіння, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Заславського, 9, а не оформлено право власності за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на вказане нерухоме майно, як на це посилається позивач в позовній заяві.

При цьому позивач не довів яким чином рішення про інвентаризацію майна порушує його права.

Стосовно позовних вимог Товариства сприяння обороні України щодо скасування Свідоцтва про право власності суд зазначає, що про оформлення права власності на спірне нерухоме майно було зазначено у пункті 1.2. Рішення Виконкому ОМР за №321 від 27.05.2004р., який позивачем не оспорюється і на час розгляду справи - є чинним.

Тобто, підстав для скасування вказаного Свідоцтва судом не вбачається з огляду на чинність рішення органу виконавчої влади на підставі якого це Свідоцтво було оформлене.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди загальною площею 1001,7 KB, м., а саме: адміністративний 2-х поверховий корпус загальною площею 349,7 кв. м, - літера А , гараж - майстерні загальною площею 267,3 кв. м. - літера Б , гараж - склад загальною площею - 134,5 кв. м. - літера Д гараж - склад, туалет - душ загальною площею - 155,6 кв. м - літера Е , Ж майстерню загальною площею - 41,8 кв. м.- літера Л майстерню загальною площею -52,8 кв. м. - літера К трансформаторної літера В - розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Заславського, 9 , - то суд вважає, що позов в цій частині, також, задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Статті 321, 386, 393 ЦК України, на які посилається позивач у позовній заяві в якості обґрунтування своїх вимог, регулюють правовідносини щодо непорушності права власності, встановлюють засади захисту права власності та питання щодо визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.

Однак, обов'язковою умовою для застосування цих норм ЦК України - є існування у особи права власності на майно, як на момент вирішення спору, так і в минулому, якщо внаслідок протиправних дій іншої особи (осіб) це право власності було втрачено.

Між тим, як зазначалось вище, у позивача не існує та не існувало права власності на спірне нерухоме майно, яке могло б бути порушеним.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення спору власником нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Одеса, вул..Заславського, 9 - є Обслуговуючий кооператив „Житлово-будівельне товариство „Віндзор» (відповідач 4 по справі) і правочин, на підставі якого вказаний відповідач набув права власності на це майно, є чинним.

Статтею 1 ГПК України, серед іншого встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на відсутність в даному випадку порушеного права позивача - у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, додатковою підставою для відмови у задоволенні позову суд вважає пропуск позивачем строку позовної давності про що заявлено представником Одеської міської ради та Виконавчого комітету ОМР (т.1 а.с.130).

В позовній заяві позивач посилається на те, що про прийняття Виконавчим комітетом ОМР спірного Рішення № 321 від 27.04.004р. Товариству сприяння оборони України стало відомо у 2009році.

Позов до господарського суду Одеської області позивачем надано 29.11.2013р. (вх.№5066/13).

Таким чином, позивачем пропущено, встановлений ст..257 ЦК України трирічний строк позовної давності, що за умови заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, згідно ч.4 ст.267 ЦК України - є підставою для відмови у позові.

Позивачем у позові заявлено про поновлення строку позовної давності, відповідно до ч.5 вищевказаної статті ЦК України, мотивуючи цю заяву тим, що Товариство сприяння обороні України у 2009році звернулося з позовом до Приморського районного суду м.Одеси про визнання незаконними дій Одеської міської ради в частині незаконного вилучення нерухомого майна, розташованого по вул.Заславського, 6 м.Одеси.

Суд не вважає вказані обставини такими, що є поважними для поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки звернення до місцевого загального суду з адміністративним позовом - не заважало Товариству сприяння обороні України, в межах трирічного строку позовної давності, звернутись до господарського суду за захистом порушеного права власності, якщо позивач вважав, що його право власності на нерухоме майно було порушено.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України

Повне рішення складено 03 лютого 2016 р.

Головуючий суддя Демешин О.А.

Суддя Желєзна С.П.

Суддя Щавинська Ю.М.