Постанова

від 27.01.2016 по справі 912/2799/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016 року Справа № 912/2799/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Іванов О.Г.

секретар судового засідання Малик Д.І.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №62/07 від 26.03.2015р., представник

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №24/07 від 21.01.2015р., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. у справі №912/2799/15

за позовом Приватного підприємства "Вектор-С", м.Кіровоград

до Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. у справі №912/2799/15 (колегія суддів: головуючий суддя - Макаренко Т.В., судді - Болгар Н.В., Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснити перерахунок переплачених позивачем коштів та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на користь Приватного підприємства "Вектор-С" судовий збір в сумі 1218,00 грн.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що як встановлено судом у квітні 2013 року позивачем фактично спожито електроенергії в обсязі 22263 кВт/год та за вказану кількість електроенергії було проведено розрахунки споживачем (акт звірки заборгованості, копії платіжних доручень до вказаного акта звірки), та разом з тим, за спожиту понад договірну величину в кількості 5263 кВт/год позивачем було сплачено двократну її вартість в сумі 10446,00 грн. згідно рішення суду №912/1673/13 від 12.12.2013р. Тому вимоги позивача щодо зобов'язання ПАТ "Кіровоградобленерго" здійснити перерахунок переплачених позивачем коштів та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач - ПАТ "Кіровоградобленерго", не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. у справі №912/2799/15 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду є незаконним, тому просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням відповідача в квітні 2013 року позивачем було перевищено договірну величину споживання електроенергії, яка визначена додатком №2 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2013 рік". Як наслідок, перевищення позивачем договірної величини споживання електроенергії в квітні 2013 року склало 5263 кВт/год. (22263-17000), що стало підставою для застосування до відповідача санкції у вигляді двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії на суму 10446,00 грн. Вказує, що постанова НКРЕ України №458 від 10.04.2014р., якою відповідача зобов'язано усунути порушення ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" для чого повернути споживачам надлишково отриману плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії не створює жодних юридичних обов'язків відповідача по відношенню до позивача, так як жодної вказівки щодо скасування нарахованих та не сплачених споживачами санкцій за перевищення договірної величини споживання електроенергії постанова не містить. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що:

- господарським судом Кіровоградської області прийнято рішення від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13 про стягнення з позивача двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії в квітні 2013 року у сумі 10446,00 грн. та 1720,50 грн. судового збору, а постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. у справі №912/1673/13 це рішення залишено без змін;

- ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2015р. у задоволенні заяви позивача про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами відмовлено;

- 21.02.2014р. господарським судом Кіровоградської області прийнято рішення у справі №912/2031/13, яким позивачу відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання скоригувати договірну величину споживання електроенергії.

Позивач (ПП "Вектор-С") у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених вимог відповідача та зазначає, що у разі якщо споживач в розрахунковому періоді спожив більший обсяг електричної енергії, ніж це передбачено в договорі про постачання електричної енергії, договірна величина спожитої електричної енергії має ним оплачуватися за роздрібним тарифом, а різниця між фактично спожитою та договірною величинами - за подвійним роздрібним тарифом.

Представники відповідача у судових засіданнях підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 23.12.2015р. було оголошувалась перерва до 27.01.2016р.

15.01.2016р. від позивача надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 27.01.2016р. без участі ПП "Вектор-С".

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено із матеріалів справи, 21.01.2013р. між публічним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" та приватним підприємством "Вектор-С" було укладено договір №302 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 2 Договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору, а Споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 Договору і оформлюються додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу".

Відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку "Порядок розрахунків", звернутись письмово до Постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції Споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання Постачальником електроенергії заяви Споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електроенергії має право відмовити Споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання Споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електроенергії за договором про постачання електричної енергії. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин споживання електроенергії є невід'ємною частиною договору (п. 5.5. Договору).

Відповідно до додатка №2 до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2013 рік" Споживачу на квітень місяць 2013 року було погоджено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 17000 кВт/год.

09.04.2013р. Споживач звернувся до Постачальника із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії у квітні 2013 року до рівня 23000 кВт/год.

Позивачем надіслано відповідачу два листа за №554/54 та №555/54 від 10.04.2013р. про відмову в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії: по-перше, у зв'язку невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати електроенергії за Договором; по-друге, у зв'язку з порушенням строку звернення із заявою про коригування договірної величини споживання електроенергії.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13 було встановлено, що у квітні 2013 року ПП "Вектор-С" фактично спожито електроенергії в обсязі 22263 кВт/год.

Таким чином, протягом квітня 2013 року понад договірну величину позивачем було спожито електроенергії в кількості 5263 кВт/год. на суму їх двократної вартості 10446,00 грн.

Вказаним судовим рішенням було стягнуто з ПП "Вектор-С" на користь ПАТ "Кіровоградобленерго" суму 10446,00 грн. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, 1720,50 грн. витрат на судовий збір.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. вищезазначене рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.05.2015р. у задоволенні заяви позивача про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

21.02.2014р. господарським судом Кіровоградської області прийнято рішення у справі №912/2031/13, яким ПП "Вектор-С" відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання скоригувати договірні величини споживання електричної енергії на квітень 2013 року на рівні фактично спожитої електричної енергії обсягом 22263 кВт/год.

Позивач стверджує, що 15.04.2013р. ПП "Вектор-С" було здійснено попередню оплату за різницю фактично спожитої і договірної величини електроенергії у сумі 5223,00 грн., а в подальшому 05.05.2015р. позивач сплатив двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії у сумі 10446,00 грн. Таким чином, на твердження позивача, ПП "Вектор-С" сплатило трьохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії за квітень 2013 року.

Відповідно до абз.4 п.8 Додатку №1 до Договору №302 про постачання електричної енергії від 21.01.2013р. "Порядок Розрахунків", у разі, якщо сума передплати, сплаченої згідно п. 2 цього додатку, перевищує вартість обсягу фактично спожитої електричної енергії на кінець розрахункового періоду, надлишок коштів зараховується в рахунок передплати наступного розрахункового періоду.

Постановою НКРЕ від 10.04.2014р. №458 "Про накладення штрафу на ПАТ "Кіровоградобленерго" за порушення ліцензійних умов з постачання електричної енергії, Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та необхідність усунення порушень Ліцензійних умов з постачання електричної енергії, Ліцензійних умов з передачі електричної енергії", зокрема, зобов'язано ПАТ "Кіровоградобленерго" усунути порушення ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" і постанови НКРЕ від 17.02.2011р. №232, для чого повернути споживачам надлишково отриману плату за перевищення договірних величин споживання у сумі 2804,24 тис. грн. і надати до НКРЕ виправлену форму звітності 17-НКРЕ за квітень і травень 2013 року.

Із посиланням на висновки наведені у вказаній вище постанові НКРЕ від 10.04.2014р. №458 позивач звернувся до відповідача з вимогою (лист від 08.05.2015р. №94) провести перерахунок щодо переплачених коштів, які стосуються періоду перевірки НКРЕ, та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період, але отримав від відповідача відмову (лист від 27.05.2015р. вих. №637/54) з посиланням на відсутність правових підстав для цього.

Відтак причиною спору з цієї справи стало те, що позивач отримав від відповідача відмову провести перерахунок щодо переплачених ним коштів та зарахувати різницю в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. у редакції постанови НКРЕ №105 від 04.02.2010р., які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктом 1.3. вказаних Правил користування електричною енергією встановлено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

В пункті 1.2. Правил користування електричною енергією наведені терміни, згідно з якими: договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період; розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

До істотних та обов'язкових умов договору про постачання електричної енергії віднесено, зокрема, договірні величини споживання електричної енергії (п. 5.5. Правил користування електричною енергією).

Відповідно до пункту 4.2.2. договору № 302 від 21.01.2013р. про постачання електричної енергії за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Частиною 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пункт 6.16. Правил користування електричною енергією встановлює, що обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1 і 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

На вимогу місцевого господарського суду 21.01.2013р. сторони склали та підписали акт звірки розрахунків за договором про постачання електричної енергії №302, із якого вбачається, що розбіжність сторін з нарахування спожитої електричної енергії складає 5263 кВт/год на суму 5223,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що в ході розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача, що у квітні 2013 року ПП "Вектор-С" фактично спожито електроенергії в обсязі 22263 кВт/год та за вказану кількість електроенергії було проведено розрахунки споживачем (акт звірки заборгованості, копії платіжних доручень до вказаного акта звірки), та разом з тим, за спожиту понад договірну величину в кількості 5263 кВт/год позивачем було сплачено двократну її вартість в сумі 10446,00 грн. - згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13, а тому, відповідно до умов договору №302 від 21.01.2013р. про постачання електричної енергії (абз.4 п.8 Додатку №1 "Порядок Розрахунків"), в яких сторони передбачили, що у разі, якщо сума передплати, сплаченої згідно п. 2 цього додатку, перевищує вартість обсягу фактично спожитої електричної енергії на кінець розрахункового періоду, надлишок коштів зараховується в рахунок передплати наступного розрахункового періоду, у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок переплачених позивачем коштів та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати на наступний розрахунковий період.

Однак колегія суддів не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 35 Господарського кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13 підтверджений факт, що у квітні 2013 року ПП "Вектор-С" фактично спожито електроенергії в обсязі 22263 кВт/год за вказану кількість електроенергії було проведено розрахунки споживачем (акт звірки заборгованості, копії платіжних доручень до вказаного акта звірки), та разом з тим, за спожиту понад договірну величину в кількості 5263 кВт/год у ПП "Вектор-С" виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача двократної її вартість в сумі 10446,00 грн.

Означене рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.2013р. у справі №912/1673/13 на час розгляду судом першої інстанції спору у даній справі є виконаним.

Таким чином, між сторонами вже був вирішений в судовому порядку спір щодо обов'язку ПП "Вектор-С" сплатити на користь ПАТ "Кіровоградобленерго" двократну вартість електричної енергії, що була спожита понад договірні величини споживання електричної енергії, що були встановлені на квітень 2013 року, що унеможливлює застосування умов договору №302 від 21.01.2013р. про постачання електричної енергії (абз.4 п.8 Додатку №1 "Порядок Розрахунків") про проведення перерахунку без встановлення нових обставин щодо цього порушення ПП "Вектор-С" умов договору та законодавства, яке регулює правовідносини сторін з приводу постачання електричної енергії.

Матеріалами даної справи підтверджується, що позивач вже звертався із заявою про перегляд означеного судового рішення за нововиявленими обставинами, але у задоволенні такої заяви йому судом було відмовлено (ухвала господарського суду Кіровоградської обалсті від 28.05.2015р. у справі №912/1673/13).

До того ж, як вбачається із акта звірки розрахунків сторін, відповідачем підтверджено інформацію викладену у "Відомостях спожитої активної електроенергії по ПП "Вектор-С" за період з березня 2013 року по жовтень 2015 року, за винятком нарахування спожитої електроенергії в квітні 2013 року. Водночас відповідач не погоджується з інформацією, яка викладена в додатку до акту звірки "Відомість спожитої активної електроенергії по ПП "Вектор-С" з березня 2013 року по грудень 2013 року", а саме щодо нарахування спожитої електроенергії за квітень 2013 року, оскільки позивачем у вказаній "Відомості" у квітні 2013 року вказано кількість електроенергії на рівні договірної (17000 кВт/год), а не фактично спожитої електроенергії (22263 кВт/год).

Щодо твердження позивача про перерахування 15.04.2013р. попередньої оплати у сумі 5223,00 грн. за різницю фактично спожитої і договірної величини електроенергії, то вони не підтверджені належними доказами в матеріалах даної судової справи, зокрема у вказаному вище акті звірки взаємних розрахунків сторін.

Натомість в матеріалах справи знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги відповідача, що позивачем неправильно відображено у вказаній відомості кількість фактично спожитої електроенергії у квітні 2013 року, а саме вказано кількість електроенергії на рівні договірної (17000 кВт/год), а не фактично спожитої електроенергії (22263 кВт/год).

Відтак позовні вимоги позивача у даній справі про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок переплачених позивачем коштів та зарахувати різницю в сумі 5223,00 грн. в рахунок попередньої оплати наразі є необґрунтованим і в їх задоволенні слід повністю відмовити.

Таким чином, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, що, у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст. 103 та п. 3 ч.1 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування такого рішення та прийняття судом апеляційної інстанції нового рішення.

Згідно ст. 49, п.10 ч.2 ст. 105 ГПК України та враховуючи на результат вирішення спору судові витрати у справі повністю покладаються на позивача. Тому понесені відповідачем у справі витрати зі сплати судового збору за розгляд його апеляційної скарги в сумі 1339,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" - задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2015р. у справі №912/2799/15 - скасувати повністю.

Прийняти нове рішення:

"В позовних вимогах Приватного підприємства "Вектор-С" відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на Приватне підприємство "Вектор-С".

Стягнути з Приватне підприємство "Вектор-С" на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" суму 1339 грн. 80 коп. витрат на судовий збір".

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено - 02.02.2016р.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов