Рішення

від 29.12.2008 по справі 15/120-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2008 р. Справа № 15/120-08

вх. № 2363/3-15

Колегія суддів господарс ького суду в складі:

Головуючий суддя Лаврова Л.С.

суддя Шарко Л .В.

суддя Доленчу к Д. О.

при секретарі судового зас ідання Шаршакова Н.А.

за участю представників ст орін:

позивача - Омельницька Т .В. за довіреністю № б/н від 12.0 2.2008 р. відповідача - ОСОБА_2 з а довіреністю № кдп-110 від 28.02.2007 р .

розглянувши справу за поз овом ТОВ Інвестиційно-буд івельна фірма "ВБК",

м. Харків

до СПД ФО ОСОБА_3, м. Ха рків

про визнання недійсним дог овору оренди та акту

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмежено ю відповідальністю Інвестиц ійно- будівельна фірма“ВБК ” (позивач) звернулось до суду з позовом до Суб' єкта підпр иємницької діяльності - фіз ичної особи ОСОБА_3 (відпо відач) про визнання недійсни ми договору № б/н на оренду неж итлового приміщення від 15.12.2001р . та акту виконаних робіт, що с кладений за цим договором 29.12.20 02 р., посилаючись на те, що на об ох примірниках зазначеного д оговору та на обох примірник ах акту виконаних робіт підп ис від імені директора позив ача Колака Є.Н. поставлени й іншою невідомою особою з ім ітуванням справжньому підпи су директора, що встановлено почеркознавчою експертизою . Крім того, позивач зазначає , що акт виконаних робіт за дог овором, складений 29.12.2002 року, не відповідає вимогам законода вства, оскільки не відобража є факту надання послуг з орен ди, адже, за твердженням позив ача, приміщення за вказаним д оговором оренди позивач факт ично не використовував. Тако ж, позивач посилається на не п ідтвердження даними бухгалт ерського обліку позивача фак ту оренди приміщення у відпо відача за договором оренди н ежитлового приміщення № б/н в ід 15.12.2001 року.

Відповідач надав суду відз ив на позов та додаткові пись мові пояснення, у яких проти п озовних вимог заперечував, п осилаючись на те, що хоча спір ні договір оренди і акт викон аних робіт до нього не містят ь оригінального підпису дире ктора позивача Колака Є.Н. , але усі зазначені документи містять оригінальну печатку позивача, що, разом з низкою і нших дій позивача, свідчить п ро визнання і схвалення оста ннім спірного договору оренд и і акту виконаних робіт до нь ого, а це має наслідком дійсні сть цих угод відповідно до ст . 63 ЦК УРСР 1963 року.

З огляду на те, що вирішення питань, які виникли у зв' язк у із змістом позовних вимог, п отребувало спеціальних знан ь, по справі призначалася суд ова бухгалтерська експертиз а (ухвала від 24 червня 2008 року), в исновок якої долучений до ма теріалів справи.

Представник позивача, чере з канцелярію господарського суду 24.12.2008 р. за вх. № 22100, надав заяв у про уточнення позовних вим ог, яка господарським судом б ула залучена до матеріалів с прави. В наданій заяві позива ч просить суд визнати недійс ним договір оренди нежитлово го приміщення № б/н від 15.12.2001 рок у та правочин з приймання - п ередачі виконаних робіт за д оговором, що оформлений між с торонами актом виконаних роб іт від 29.12.2002 року.

У судовому засіданні 24.12.2008 р. п редставником позивача було з азначено те, що дана заява є за явою про зміну предмету позо ву в частині визнання недійс ним спірного акту.

Господарський суд, розглян увши заяву представника пози вача про зміну предмету позо ву, вважав за необхідне у її пр ийнятті відмовити, у зв”язку з тим, що зміна предмету позов у означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відпов ідача, а судом встановлено, що даною заявою представник по зивача не змінює суть позовн их вимог. За таких обставин го сподарський суд вважає, що вк азана заява є доповненням по зовної вимоги позивача про в изнання недійсним акту викон аних робіт від 29.12.2002 р., яке прийм ається судом до уваги.

Крім того, представником по зивача у судовому засіданні 24.12.2008 р. було заявлене усне клоп отання про витребування від органів досудового слідства матеріалів кримінальної спр ави, порушеної за заявою пози вача щодо незаконного викори стання його печатки.

Розглянувши зазначене усн е клопотання представника по зивача, колегія суддів вважа є за необхідне в його задовол енні відмовити, оскільки від повідно до ст. 35 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни лише вирок суду з кримін альної справи, що набрав зако нної сили, є обов'язковим для г осподарського суду при виріш енні спору з питань, чи мали мі сце певні дії та ким вони вчин ені. Крім того, на порушення ви мог ч. 3 ст. 38 Господарського про цесуального кодексу України позивач, порушивши клопотан ня перед господарським судом про витребування доказів, не зазначив про те, які саме дока зи з матеріалів кримінальної справи необхідно витребуват и, а також обставини, які можут ь підтвердити ці докази.

Представник позивача у суд овому засіданні позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і.

Відповідач у судовому засі данні проти вимог позивача з аперечував з підстав викладе них у відзиві на позов та дода ткових письмових поясненнях .

Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни обов' язок доказування і подання доказів покладено н а сторони, суд згідно за статт ею 75 Господарського процесуа льного кодексу України розгл ядає справу за наявними мате ріалами.

У судовому засіданні призн аченому на 24.12.2008 року о було ого лошено перерву до 29.12.2008 року о 11:3 0 год., у зв'язку з необхідністю підготовлення повного текст у рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали с прави, встановив наступне.

Між сторонами 15.12.2001 року було укладено договір № б/н на орен ду нежитлового приміщення ві дповідно до умов якого, відпо відач надав в користування п озивачеві нежитлове приміще ння по пр. Новомирському, 17 в м . Харкові площею 2320,00 кв.м. строко м з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. з метою, визна ченою статутними завданнями позивача (п. п. 1,1., 1.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору оренди № б/н від 15.12.2001 р. було передбачено , що сума місячної договірної ціни за послуги по оренді скл адає 11,50 грн., втч. ПДВ за 1 кв.м. Заг альна сума договору складає 320160,00 грн. Оплата проводиться по зивачем після підписання обо ма сторонами акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що у пері од грудня 2001 - грудня 2002 років, якого стосуються спірні прав очини (угоди), власником вказа них приміщень був відповідач , що доводиться, зокрема, догов ором купівлі-продажу від 23.05.2001 р . (реєстр. № 1217), протоколом № И-187/2001 -Б аукціону з продажу майна пі дприємства-банкрота від 22.05.2001 г . (з додатком) Харківської това рної біржа, актом приймання-п ередачі від 24.05.2001 р. до договору купівлі-продажу від 23.05.2001 р., реє страційним свідоцтвом КП «Ха рківське міське бюро технічн ої інвентаризації» від 29.05.2001 р.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Статтею 33 ГПК України перед бачено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. Докази подаються сторона ми та іншими учасниками судо вого процесу.

За таких обставин господар ський суд приходить до висно вку, що, як власник вказаного н ерухомого майна відповідач м ав право передавати його в ор енду.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивіль ного кодексу УРСР 1963 року юрид ична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні о бов'язки через свої органи. За змістом ст. 44 Цивільного коде ксу УРСР 1963 року господарюючі суб'єкти повинні були уклада ти угоди в письмовій формі. Пр и цьому така угода мала бути п ідписана особою, що її уклада є, а відбиток печатки не був за гальнообов' язковим реквіз итом відповідної угоди (п. 6 ро з' яснення Вищого арбітражн ого суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практи ки вирішення спорів, пов'язан их з визнанням угод недійсни ми").

Таким чином, для виникнення цивільних прав та обов' язк ів сторін за договором оренд и нежитлового приміщення № б /н від 15 грудня 2001 року, за загаль ним правилом, необхідне було підписання його від імені по зивача уповноваженою на те о собою. Як встановлено судом, п ри оформленні під час здійсн ення спірної господарської о перації документів, що склад алися сторонами (а саме: догов ору оренди нежитлового примі щення № б/н від 15 грудня 2001 року т а датованого 29 грудня 2002 року а кту виконаних робіт по вказа ному договору), на боці позива ча було допущено незалежне в ід відповідача і таке, що не мо гло бути проконтрольоване ві дповідачем, як стороною дого вору, порушення вимог щодо по рядку укладення правочинів ( угод), визначеного ст. 44 Цивіль ного кодексу УРСР 1963 року, стос овно підписання правочину (я к договору, так і акту виконан их робіт) уповноваженою на те особою, що і є причиною виникн ення спору. Зазначена обстав ина підтверджується тим, що, я к видно з пояснень сторін, тек стів спірного договору й акт у, інших поданих сторонами пи сьмових матеріалів, директор ом ТОВ ІБФ „ВБК” на дату підпи сання спірного договору та а кту був Колак Євген Наумови ч, який залишається директо ром позивача до цього часу. Ра зом з тим, згідно з висновком с удово-почеркознавчої експер тизи № 8809 від 31 жовтня 2006 року на о бох наданих кожною із сторін оригінальних примірниках до говору оренди нежитлового пр иміщення № б/н від 15 грудня 2001 ро ку та датованого 29 грудня 2002 ро ку акту виконаних робіт по вк азаному договору підпис від імені Колака Є.Н. виконав не сам Колак Є.Н., а інша осо ба з наслідуванням справжньо го підпису Колака Є.Н., що п ідтверджує пояснення позива ча, що директор ТОВ ІБФ „ВБК” Колак Є.Н. вказаних докуме нтів не підписував.

Разом з тим, відповідно до п оложень ст. 63 Цивільного кодек су УРСР 1963 року угода, укладена від імені іншої особи особою , не уповноваженою на укладен ня угоди або з перевищенням п овноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і об ов'язки для особи, яку предста вляють, лише в разі дальшого с хвалення угоди цією особою. Н аступне схвалення угоди особ ою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її ук ладення. Доказами такого схв алення можуть бути не тільки відповідне письмове звернен ня до другої сторони угоди чи до її представника, а й взагал і вчинення будь-яких дій, які с відчать про схвалення угоди (п. 9.2 роз' яснення Вищого арбі тражного суду України від 12.03.19 99 року № 02-5/111 "Про деякі питання п рактики вирішення спорів, по в'язаних з визнанням угод нед ійсними").

Судом встановлено, що відби ток печатки на договорі орен ди нежитлового приміщення № б/н від 15 грудня 2001 року та склад еному сторонами 29 грудня 2002 рок у акті виконаних робіт по вка заному договору оренди нежит лового приміщення № б/н від 15 г рудня 2001 року є справжнім відб итком печатки ТОВ ІБФ „ВБК”, щ о не заперечує й сам позивач. П ри цьому зазначений відбиток печатки нанесений на обидва вказаних документи після на несення на папір їхнього тек сту, що доводиться висновком судово-технічної експертизи документів № 4459 від 30 червня 2006 р оку. Зазначена обставина, на д умку суду, свідчить про склад ання договору оренди нежитло вого приміщення № б/н від 15 гру дня 2001 року та датованого 29 гру дня 2002 року акту виконаних роб іт по вказаному договору за з годою сторін, оскільки позив ач не надав переконливих док азів того, що його печаткою ма ли можливість розпоряджатис я сторонні особи, а не лише дир ектор ТОВ ІБФ „ВБК”. Тому твер дження позивача про те, що вка зані документи є фальсифіков аними, складеними без його ві дома та участі, суд сприймає к ритично як такі, що спростову ються вказаним висновком суд ово-технічної експертизи док ументів № 4459 від 30 червня 2006 року . З цих же самих підстав суд кр итично сприймає пояснення ди ректора позивача Колака Є.Н ., які їм були надані у судово му засіданні 19.12.2008 р., та в яких ві н вказував на те, що він ніяких спірних документів не підпи сував, а щодо поставлення на н их печатки позивача вказував на ту обставину, що чоловік ві дповідачки ОСОБА_5 у відпо відний період часу вільно мі г знаходитися в офісі позива ча, оскільки вони є лише голос лівними твердженнями й не пі дтверджуються жодними матер іалами справи.

Також в матеріалах справи н аявна копія реєстру вхідних та вихідних документів ТОВ І БФ „ВБК” за період з 01.06.2001 р. по 31.12 .2003 р., який використовувався д ля ведення обліку фінансово- господарської діяльності. У даному реєстрі, під порядков им № 46 зазначений договір від 15.12.2001 р., укладений з відповідач ем на суму 320160,00 грн., що повністю відповідає сумі орендної пл ати за договором, який є предм етом розглядуваного спору. З азначений реєстр вхідних та вихідних документів ТОВ ІБФ „ВБК” містить перелік угод у кладених ТОВ ІБФ „ВБК” з інши ми суб'єктами господарювання , а відтак даний реєстр є реєст ром первинних документів. Пе рвинні ж документи, відповід но до положень ст. 1 та ч. 1 ст. 9 За кону України „Про бухгалтерс ький облік та фінансову звіт ність в Україні” містять від омості про господарські опер ації та підтверджують їх про ведення, фіксуючи факт здійс нення цих операцій. Таким чин ом, матеріали справи містять достатньо доказів тієї обст авини, що заборгованість за д оговором оренди № б/н від 15.12.2001 р оку існувала й була облікова на в системі бухгалтерського обліку позивача, що також дов одить визнання позивачем спі рних договору оренди та акту виконаних робіт до нього нез алежно від факту їх підписан ня не уповноваженою особою.

За таких умов суд вважає, що позивач схвалив договір оре нди нежитлового приміщення № б/н від 15 грудня 2001 року та датов аний 29 грудня 2002 року акт викон аних робіт по вказаному дого вору. Доказами схвалення поз ивачем спірного договору оре нди нежитлового приміщення № б/н від 15.12.2001 р. та акту виконаних робіт до нього є скріплення к ожного з цих документів ориг інальними відбитками печатк и відповідача, факт реєстрац ії договору від 15.12.2001 р. в реєстр і вхідних та вихідних докуме нтів ТОВ ІБФ „ВБК” за період з 01.06.2001 р. по 31.12.2003 р.

Крім того, спірна господарс ька операція за договором ор енди нежитлового приміщення № б/н від 15.12.2001 р. та актом викона них робіт до нього належним ч ином відображена у системі п одаткового обліку відповіда ча, що доводиться витягом з кн иги обліку продажу товарів в ідповідача за відповідний пе ріод, оригінал якої було нада но суду у судовому засіданні для огляду, й підтверджено ви сновком судової експертизи № 5597 від 31 жовтня 2008 року. При цьому позивач не надав суду доказі в, які б свідчили про те, що він не скористався для зменшенн я своїх податкових зобов' яз ань з податку на додану варті сть за грудень 2002 року податко вим кредитом, право на який на давалося йому внаслідок прид бання у відповідача, який є пл атником ПДВ, послуг з оренди п риміщень за спірним договоро м оренди нежитлового приміще ння № б/н від 15.12.2001 р. та актом вик онаних робіт до нього.

Посилання позивача на неві дповідність спірних договор у оренди нежитлового приміще ння № б/н від 15.12.2001р. та акту викон аних робіт до нього реквізит ам первинних документів, виз начених ст. 9 Закону України «П ро бухгалтерський облік та ф інансову звітність в Україні » та п. 2.4 Положення про докумен тальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (на каз Міністерства фінансів Ук раїни від 24.05.1995 року № 88), не може б ути прийняте судом до уваги, о скільки зазначені вище догов ір оренди нежитлового приміщ ення № б/н від 15.12.2001 р. та акт вико наних робіт до нього вказані реквізити містять (крім коду форми, що є суто формальним ре квізитом і не є визначальним для юридичної сили документ у). Що ж до реквізиту «особисти й підпис або інші дані, які даю ть змогу ідентифікувати особ у, яка брала участь у здійснен ні господарської операції», то невідповідність спірних д оговору оренди та акту викон аних робіт до нього за цим рек візитом є випадком, можливіс ть якого у загальному вигляд і була прямо передбачена пол оженнями ст. 63 Цивільного коде ксу УРСР 1963 року, чинного на мом ент здійснення сторонами спі рної господарської операції , і через це внаслідок схвален ня спірного договору оренди нежитлового приміщення № б/н від 15.12.2001 р. та акту виконаних ро біт до нього позивачем не тяг не недійсності відповідних п равочинів (угод).

При цьому суд вважає, що пол оження статті 63 Цивільного ко дексу УРСР 1963 року можуть бути застосовані до правовідноси н сторін незалежно від встан овлення особи, що підписала д оговір оренди нежитлового пр иміщення № б/н від 15 грудня 2001 ро ку та датований 29 грудня 2002 рок у акт виконаних робіт по вказ аному договору від імені поз ивача. Такий висновок виплив ає з того, що настання передба чених ст. 63 Цивільного кодексу УРСР 1963 року наслідків відпов ідні положення закону ставил и у залежність лише від того, ч и мало місце наступне схвале ння відповідної угоди особою , від імені якої її укладено. П ри цьому закон взагалі не пов ' язує вказані наслідки з ті єю обставиною, чи встановлен а особа, яка дійсно підписала угоду від імені юридичної ос оби (особи, яку представляють ). Саме таку позицію була зайня та Верховним Судом України у постанові від 22.10.2002 року по спр аві № 20-7/1767.

При цьому, як зазначив Вищий арбітражний суд України у п. 9 .2 роз' яснення від 12.03.1999 року № 02 -5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними ", у випадку наступного схвале ння угоди згідно приписів ст . 63 Цивільного кодексу УРСР ви мога про визнання цієї угоди недійсною з мотивів відсутн ості належних повноважень пр едставника на укладення угод и задоволенню не підлягає.

Суд вважає можливим застос ування ст. 63 Цивільного кодекс у УРСР 1963 року до випадків схва лення актів приймання-переда чі (товарів, виконаних робіт, н аданих послуг тощо). Такий вис новок недвозначно випливає з положень ст. 41 Цивільного код ексу УРСР 1963 року, відповідно д о якої угодами визнаються ді ї громадян і організацій, спр ямовані на встановлення, змі ну або припинення цивільних прав або обов'язків. Акти прий мання-передачі (товарів, вико наних робіт, наданих послуг т ощо) документально фіксують певний юридичний факт - дію сторін з виконання договору , яка безпосередньо впливає н а їх права та обов' язки: зокр ема, постачальник, який перед ав майно за актом, вважається таким, що виконав свій основн ий обов' язок по договору; фі ксація в акті виконаних робі т (наданих послуг) факту здійс нення відповідної операції з виконання робіт (надання пос луг) ставить виконавця цих ро біт (послуг) у становище сторо ни, що виконала покладені на н еї обов' язки за договором, я кий таку господарську операц ію юридично оформлює. Отже, на слідки складання відповідни х актів у господарському обо роті суттєво позначаються на правовому становищі відпові дного суб' єкта господарюва ння.

Крім того, за сукупністю вищ енаведених обставин, які сві дчать про схвалення позиваче м договору оренди нежитловог о приміщення № б/н від 15 грудня 2001 року та складеного сторона ми 29 грудня 2002 року акту викона них робіт по вказаному догов ору оренди, суд доходить висн овку, що фактичне користуван ня приміщеннями мало місце, х оча сторони й не надали суду а кту приймання-передачі примі щення позивачу. За змістом по ложень глави 25 «Майновий найо м» (зокрема - ст.ст. 256, 262, 263) Цивіл ьного кодексу УРСР 1963 року пра ва та обов' язки наймодавця і наймача пов' язуються лише з фактом передання майна в на йом (оренду) незалежно від скл адання акту приймання-переда чі такого майна в найом (оренд у). Схвалені позивачем догові р оренди нежитлового приміще ння № б/н від 15 грудня 2001 року та датований 29 грудня 2002 року акт виконаних робіт по вказаному договору є одночасно первин ними документами бухгалтерс ького обліку. Відповідно до п оложень ст. 1 та ч. 1 ст. 9 Закону Ук раїни „Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні” первинні документи містять відомості про госпо дарські операції та підтверд жують їх проведення, фіксуюч и факт здійснення цих операц ій. Таким чином, схвалення поз ивачем договору оренди нежит лового приміщення № б/н від 15 г рудня 2001 року та складеного ст оронами 29 грудня 2002 року акту в иконаних робіт по вказаному договору оренди недвозначно вказує, що відповідна господ арська операція (у сукупност і - передання майна наймаче ві (позивачу), користування по зивачем цим майном та його по вернення) фактично мала місц е у дійсності так, як вона зафі ксована у договорі оренди не житлового приміщення № б/н ві д 15 грудня 2001 року та датованом у 29 грудня 2002 року акт виконани х робіт по вказаному договор у. Та обставина, що акт до дого вору оренди № б/н від 15.12.2001 року д атований 29 грудня 2002 року, а фік сує виконання операції з над ання майна в оренду по 31.12.2002 рок у включно не перешкоджає йог о оцінці як належного доказу по справі, адже положення ст. 4 Цивільного кодексу УРСР 1963 ро ку не обмежували сторони в ук ладанні угод (в тому числі акт ів), якими б вони передбачали п евний абсолютно точний корот кий строк користування майно м у майбутньому (декілька дні в, як в розглядуваній справі).

Посилання позивача в обґру нтування фактичного невикор истання ним орендованих за с пірним договором приміщень н а ст. 1 Закону України «Про від повідальність суб'єктів підп риємницької діяльності за не своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги т а утримання прибудинкових те риторій» не може бути прийня то судом до уваги, оскільки це й закон встановлює лише заса ди відповідальності суб'єкті в підприємницької діяльност і за несвоєчасне внесення пл ати за спожиті комунальні по слуги та утримання прибудинк ових територій, а в кожному ко нкретному випадку порядок та умови сплати вказаних плате жів повинні визначатись згід но договору або чинного зако нодавства. Відповідно до умо в укладеного між сторонами д оговору оренди нежитлового п риміщення № б/н від 15 грудня 2001 р оку на позивача як орендаря н е покладено безпосередньо об ов' язку компенсувати суми в итрат на оплату спожитих ком унальних послуг та інших екс плуатаційних витрат окремо в ід орендної плати, через що по зивач, як орендар приміщень, н есе відповідальність лише за сплату орендної плати відпо відно до умов договору, оскіл ьки згідно із ст. 161 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (ст. 526 Циві льного кодексу України 2003 рок у) зобов'язання повинні викон уватися належним чином і в ус тановлений строк відповідно до вказівок закону, договору , а при відсутності таких вказ івок - відповідно до вимог, щ о звичайно ставляться.

Крім того, судом встановлен о, що відповідач дійсно опіку вався утриманням приміщень з а пров. Новомирським, 17 у м. Харк ові, адже відповідач вживав з аходів щодо отримання техніч них умов комунальних служб м іста та укладення договору н а електропостачання відпові дних приміщень, а також здійс нював оплату за спожиту елек тричну енергію через відділе ння Ощадбанку України. Зазна чене доводиться заявою відпо відача від 12.06.2001 року до підприє мства ХМЕМ про видачу техніч них умов на електропостачанн я, технічними умовами ХМЕМ № 11 /1671 від 11.07.2001 року, які в були замін ені технічними умовами ХМЕМ № 11/1671 від 04.02.2003 року, актом розмеж ування балансової належност і електромереж від 16.09.2003 року, а також фактом наявності у від повідача оригіналів квитанц ій про сплату за спожиту у 2002 ро ці електричну енергію та ори гіналу договору на постачанн я електричної енергії № с-187 ві д 29.07.1994 року на енергопостачанн я приміщень по пров. Новомирс ькому, 17 у м. Харкові, які були н адані суду для огляду у судов ому засіданні і в копіях залу чені до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене к олегія суддів приходить до в исновку, що позов є не обґрунт ованим та таким, що не підляга є задоволенню.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що у по зові слід відмовити повністю .

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу Укра їни судові витрати складають ся з державного мита, сум, що п ідлягають сплаті за проведен ня судової експертизи, призн аченої господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом т а дослідженням речових доказ ів у місці їх знаходження, опл ати послуг перекладача, адво ката, витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу та інших витрат, п ов'язаних з розглядом справи .

Частиною 4 ст. 49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни передбачено те, що стор оні, на користь якої відбулос я рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господ арського процесуального код ексу України суми, які підляг ають сплаті за проведення су дової експертизи, послуги пе рекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу т а інші витрати, пов'язані з роз глядом справи, покладаються, зокрема, при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин судові ви трати по справі підлягають п окладенню на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 9 Закону Ук раїни „Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні”, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'є ктів підприємницької діяльн ості за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуд инкових територій» ст.ст. 4, 29, 41, 44, 63, 161, 256, 262, 263 Цивільного кодексу У РСР 1963 року, ст. ст. 1, 4, 12, 30, 32, 33, 35, 38, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського проце суального кодексу України, к олегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Відмовити в прийнятті д о розгляду заяви представник а позивача про зміну предмет у позову.

В задоволенні усного клопо тання представника позивача про витребування від органі в досудового слідства матері алів кримінальної справи від мовити.

В задоволені позову відмов ити повністю.

Головуючий суддя Лаврова Л.С.

суддя Шарко Л.В.

суддя Доленчук Д. О.