Ухвала

від 03.02.2016 по справі 753/22414/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

3 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100020007158 щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Бєлгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.222 КК України,

за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2015 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.222 КК України і йому призначено покарання:

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України 1 рік обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі;

- за ч.1 ст.222 КК України штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади та займатися

Справа № 11-кп/796/17/2016

Категорія: ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.222 КК України

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1

діяльністю, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на нього покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання і постановити ухвалу, якою призначити ОСОБА_6 покарання: за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України 1 рік обмеження волі; за ч.4 ст.358 КК України 2 роки обмеження волі; за ч.1 ст.222 КК України штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень; на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки і на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність винуватості обвинуваченого і правильність кваліфікації його діяння, однак вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, призначивши ОСОБА_6 додаткове покарання за ч.1 ст.222 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, оскільки під час вчинення злочину обвинувачений не обіймав посаду та не здійснював діяльність, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, з таких підстав.

Вироком суду визнано доведеним, що 21 серпня 2014 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , зателефонував невстановленій досудовим розслідуванням особі, з якою вступив у попередню змову з метою підроблення офіційного документа довідки про доходи. Після цього ОСОБА_6 надіслав вказаній особі текстове повідомлення із зазначенням свого прізвища, ім`я та по батькові, номера картки платника податків для внесення цих даних до підробленої довідки про доходи з метою її подальшого використання шляхом надання до банківської установи.

22 серпня 2014 року о 10 годині невстановлена досудовим розслідуванням особа біля станції метро Ставутичпередала ОСОБА_6 підроблену довідку про доходи № 51/м від 22.08.2014 року, нібито видану ТОВ Конверс (ЄДРПОУ 32587500) з наданими ОСОБА_6 даними, згідно з якою останній працює у ТОВ Конверс і отримує заробітну плату, що не відповідало дійсності.

22 серпня 2014 року близько 13 години ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні відділення № 31 ПАТ ІМЕКСБАНК за адресою: м. Київ, вул. Мішуги, 7-а, використав завідомо підроблену довідку про доходи № 51/м від 22.08.2014 року ТОВ Конверс, надавши її з метою отримання кредиту кредитному менеджеру, чим вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.

За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України пособництво у підробленні офіційного документа, який видається підприємством і яких надає права, з метою використання його підроблювачем; за ч.4 ст.358 КК України використання завідомо підробленого документа; і за ч.1 ст.222 КК України шахрайство з фінансовими ресурсами, є вірною.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а так само відсутність обставин, що його обтяжують, і правильно призначив ОСОБА_6 основне покарання у виді обмеження волі та штрафу в межах, установлених у санкціях закону України про кримінальну відповідальність.

Погоджується колегія суддів і з висновками суду першої інстанції, який застосував положення ст.75 КК України, врахувавши обставини, що пом`якшують покарання, позитивні характеристики і те, що ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, про можливість його виправлення без відбування покарання.

Водночас, доводи прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому додаткового покарання є обґрунтованими.

За змістом ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною діяльністю. Отже, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 ніде не працював, тобто не обіймав посад та не займався діяльністю, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Отже, рішення суду першої інстанції про призначення обвинуваченому додаткового покарання як за ч.1 ст.222 КК України, так і за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України, є неправильним.

Згідно з ст.409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Тому в даному випадку відповідно до вимог ст.ст.408, 413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, є підставою для зміни вироку суду першої інстанції і виключення з його резолютивної частини рішення про призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Оскільки в іншій частині прокурор вирок не оспорює, а також нічим не обґрунтовує необхідність зменшення ОСОБА_6 іспитового строку з 2 років до 1 року, то підстав призначати покарання окремо за кожний злочин і за сукупністю злочинів із звільненням ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього відповідних обов`язків, і таким чином дублювати вирок, колегія суддів не вважає за доцільне. А тому апеляційна скарга задовольняється частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року щодо ОСОБА_6 змінити.

Виключити з резолютивної частини вироку рішення про призначення ОСОБА_6 за ч.1 ст.222 КК України і на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 /два/ роки.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3