Постанова

від 24.01.2007 по справі ас-13/255-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-13/255-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

Адміністративна справа                          Колегія суддів  по 1-й інстанції у складі:

№ АС-13/255-06                                            головуючий суддя –Водолажська Н.С.

                                                             суддя –Григоров А.М.

                                                             суддя –Мінаєва О.М.

                                                             Доповідач по 2-й інстанції:

                                                             суддя –Шутенко І.А.

22 січня 2007р.                                                                           м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі: головуючого судді  Шатенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.

при секретарі –Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Міліціанова Р.В. за довіреністю б/н від 10.01.2007р., Наливайка М.Я. за довіреністю б/н від 10.01.2007р.

1-го відповідача –Сулятицької І.В. за довіреністю №997/10/10-014 від 13.02.2006р.,

2-го відповідача –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 4274 Х/2) ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову господарського  суду Харківської області від 02.11.2006 р.  по адміністративній справі № АС-13/255-06

за позовом  ЗАТ «Харківопт», м. Харків,

до  ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова,

та до ВДК у Комінтернівському районі м. Харкова,

про стягнення 87 973 грн. 62 коп., -

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з бюджету Комінтернівського району м. Харкова грошові кошти в розмірі 87973,62 грн., які були самостійно сплачені ЗАТ „Харківопт”  до бюджету протягом січня 2004 року –грудня 2005 року в погашення зобов'язань по оплаті за землю за 2004 та 2005 роки.

Постановою господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. (в повному обсязі постанова складена 07.11.2006р.) по справі № АС-13/255-06 позовні вимоги задоволено. Повернуто з бюджету Комінтернівського району м. Харкова на користь ЗАТ „Харківопт” грошові кошти в розмірі 87973,62 грн. надмірно сплачені як земельний податок.  Стягнуто з державного бюджету на користь ЗАТ „Харківопт” 879,74 грн. судового збору.

          Перший відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по справі № АС-13/255-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 " зазначено, що суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Однак, зазначає апелянт, як встановлено ст. 796 Цивільного кодексу України, одночасно з правом найму будівлі або споруди наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. При цьому орендодавці у своїх статутах передбачають, що вони використовуватимуть у своїй підприємницькій діяльності саме будівлі та споруди, що підтверджуватиметься, зокрема, отриманням доходу від найму майна згідно з укладеними сторонами договорами.

Відповідно ст. 797 Цивільного кодексу України у договорі, який укладається між наймодавцем та наймачем, мають передбачатися і плата за користування майном, і відшкодування суми земельного податку.

Апелянт вважає, що як власники землі, землекористувачі - наймодавці будівель або споруд, так і наймачі цих будівель або споруд повинні додержувати вимоги нормативно - правових актів щодо майнових та земельних відносин.

Отже,  на думку апелянта, суб'єкт господарювання - власник землі чи землекористувач, який є платником єдиного податку та звільняється від сплати земельного податку, за земельні ділянки під будівлями або спорудами, переданими в оренду іншим суб'єктам господарювання, повинен сплачувати земельний податок у порядку та за ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю".

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем самостійно обчислено суму земельного податку з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та надало податкові розрахунки земельного податку до ДПІ за місцем знаходження земельної ділянки за 2004 рік 29.01.04 у сумі 23758,46 грн. та за 2005 рік 24.01.06 у сумі 44061,80 грн., а згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

 Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких постанову господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по справі №АС-13/255-06 вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивач, відповідно до свідоцтва №203007879 від 09.12.2004р., є платником єдиного податку та здійснює підприємницьку діяльність по здаванню під найм власної та державної нерухомості, тобто використовує належні йому земельні ділянки для провадження підприємницької діяльності. А згідно ч.5 п.1 Наказу Державної податкової адміністрації України №599 від 29.10.1999р. „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", плата (податок) за землю не сплачується платником єдиного податку лише за земельні ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у свідоцтві.

Другий відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2007р. оголошувалась перерва до 22.01.2007р. до 16:00 год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Під час апеляційного провадження встановлено, що ЗАТ «Харківопт»зареєстровано платником єдиного податку, про що отримав свідоцтво № 2030006531 від 15.12.2003р., № 203007879 від 09.12.2004 р. та № 2030009675 від 09.12.2005р.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно копій платіжних доручень,  протягом січня 2004 р. - грудня 2005 р. самостійно були сплачені до бюджету кошти в сумі 87973,62 грн. в погашення зобов'язань по платі за землю за 2004 рік та 2005 рік.

Колегія суддів зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що земельні ділянки, на яких були розташовані будівлі, які передавалися в оренду, використовувалися у господарській діяльності підприємства, однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком господарського суду Харківської області виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України „Про плату за землю”, земельний податок сплачують власники земельних ділянок.

Згідно приписам Указу Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником, зокрема, плати (податку) за землю. При цьому в Постанові КМУ № 507 від 16.03.2000 р. „Про роз'яснення Указу Президента України від 3.07.1998р." визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який згідно з абзацом п'ятим частини першої ст. 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Під час апеляційного провадження встановлено, що основним видом діяльності підприємства є здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення, про що свідчить Довідка ЄДРПОУ №10249 від 23.09.2005р.

Таким чином, підприємницька діяльність позивача полягає в отриманні прибутку від здавання під найм власної та державної нерухомості для здійснення орендарями в цих приміщеннях підприємницької діяльності. Отже, безпосередньо позивач не використовує для провадження підприємницької діяльності земельні ділянки, на яких розташована нерухомість, що здається під найм, в розумінні абзацу 5 ч. 1 ст. 6 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивач не підпадає під категорію суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, і які згідно Указу Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"  звільняються від сплати податку за землю.

 За таки обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по справі № АС-13/255-06 прийнята не у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством, а заперечення, викладені в апеляційній скарзі обгрунтованими і є підставою для скасування оскарженої постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ст.198, п. 4 ст. 202, ч. 5 205, 207, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

                                                      постановила

Апеляційну скаргу залишити задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 02.11.2006р. по адміністративній справі № АС-13/255-06 скасувати та прийняти нову.

 У позові відмовити.

   Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

   Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

   Справу направити до суду першої інстанції.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді