Постанова

від 01.02.2016 по справі 924/848/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 924/848/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянули у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2015 року у справі №924/848/15

за позовом ОСОБА_1 Полміри Мірабовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш"

про визнання недійсними рішення

За участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.12.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Смаровоз М.В., суддя Гладюк Ю.В., суддя Олійник Ю.П.) задоволено позов ОСОБА_1 Полміри Мірабовича. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", оформлене протоколом № 2 від 04.12.2014 року, щодо примусового виключення ОСОБА_1 Полміри Мірабовича зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", повернення ОСОБА_1 Полмірі Мірабовичу його частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" у розмірі 9844 грн. та внесення відповідних змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", пов'язаних зі зміною складу учасників товариства, зменшення статутного капіталу товариства, затвердження статуту у новій редакції. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" на користь ОСОБА_1 Полміри Мірабовича 1218 грн. відшкодування судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначає, що оспорюваним рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" порушено права та законні інтереси позивача, в протоколі загальних зборів учасників №2 від 04.12.2014 року не наведено конкретних фактів невиконання позивачем статутних обов'язків чи інших обставин, що могли би слугувати підставою для виключення ОСОБА_1 Полміри Мірабовича з товариства.

Зокрема, судом було відзначено, що відсутність позивача на загальних зборах не може свідчити про невиконання або неналежне виконання ним обов'язків учасників товариства, оскільки в силу закону (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства") участь учасника в управлінні справами товариства (в тому числі у загальних зборах) є його правом, а не обов'язком. Також зазначено, що чинне законодавство України не містить жодних вимог щодо підписання рішень товариства, статуту товариства в новій редакції чи змін до статуту всіма учасниками товариства, окрім того, не підписання позивачем статуту не стало перешкодою для державної реєстрації вищевказаних змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш".

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Товариш", звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2015 року у справі №924/848/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим фактам, що позивач не виконував покладені на нього обов'язки, передбачені статутом товариства, перешкоджав досягненню цілей товариства та ускладнював його діяльність.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до установчого договору та статуту, затвердженого протоколом зборів учасників №1 від 01.03.1998 року та зареєстрованого Теофіпольською районною державною адміністрацією 12.03.1998 року, засновниками (учасниками) ТОВ "Товариш" були ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Пункт 3.2 статуту ТОВ "Товариш" (в редакції від 01.03.1998 року) передбачає, що будь-який учасник товариства має право за згодою решти учасників передати свою частку або долю частки кільком учасникам цього ж товариства, третім особам.

Згідно заяви від 18.12.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_3 відступив належну йому частку у статутному фонді ТОВ "Товариш", що становить 9844,00 грн. і складає 35% статутного фонду товариства, на користь ОСОБА_1 Полміра Мірабовича.

Рішенням зборів засновників ТОВ "Товариш", відповідно до протоколу №1 від 18.12.2012 року, серед іншого, виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та прийнято ОСОБА_1, затверджено статут товариства у новій редакції.

Розділом 5 статуту ТОВ "Товариш" (в редакції, чинній станом на час прийняття оспорюваного рішення) визначено, що учасниками товариства є: ОСОБА_1 Полміра Мірабович, частка статутного капіталу якої становить 9844 грн., що складає 35% статутного капіталу; ОСОБА_7, частка статутного капіталу якої становить 9281 грн., що складає 33% статутного капіталу; ОСОБА_8, частка статутного капіталу якого становить 9000 грн., що складає 32% статутного капіталу.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Статтею 11 вищезазначеного закону визначено обов'язки учасника товариства, а саме: а) додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

У пункті 5.3. статуту вказано, що учасники товариства мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному цим статутом, за винятком випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; переуступити свою частку у статутному капіталі товариства вашим учасникам або третім особам, у порядку визначеному статутом товариства; особисто або через свого представника брати участь і голосувати на загальних зборах учасників, призначати або відкликати (заміняти) свого представника відповідно до вимог діючого законодавства; одержувати інформацію про діяльність товариства.

Відповідно до п. 5.4 статуту учасники товариства зобов'язані: додержуватися вимог статуту товариства, виконувати рішення загальних зборів учасників та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими статутом, рішенням загальних зборів учасників; своєчасно (протягом десяти днів) повідомляти товариство про зміни своєї адреси, реквізитів документу, що посвідчує особу; не допускати дій, які шкодять виконанню товариством статутних цілей; виконувати інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством України.

За змістом ч. 1 ст. 58, п. "в" ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 72 статуту вищим органом товариства є збори учасників. Збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства. До виключної компетенції зборів учасників, по яких необхідна кваліфікаційна більшість голосів учасників товариства, входить вирішення питання про виключення учасника з товариства. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотків загальної кількості голосів учасників товариства

04.12.2014 року було прийнято рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", оформлене протоколом № 2 від 04.12.2014 року, щодо примусового виключення ОСОБА_1 Полміри Мірабовича зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", повернення ОСОБА_1 Полмірі Мірабовичу його частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" у розмірі 9844 грн. та внесення відповідних змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш", пов'язаних зі зміною складу учасників товариства, зменшення статутного капіталу товариства, затвердження статуту у новій редакції.

Виключення учасника товариства - є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом, має примусовий характер і не залежить від бажання учасника

Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою (п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Абзацом 3 пункту 3.10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14 визначено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Підставами примусового виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 Полміри Мірабовича, згідно з протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" № 2 від 04.12.2014 року, визначено те, що позивач неправомірно набув прав учасника товариства, не виконував обов'язків, які покладені на нього статутом товариства та законодавчими актами, зокрема: не являвся на скликання зборів; шантажував директора та учасників товариства; подавав неправдиву інформацію про нецільове використання грошових коштів товариства директором; вимагав повернути грошову компенсацію (дивіденди) у великих розмірах, при цьому, не написавши заяви про вихід з товариства; систематично відмовлявся підписувати документи, які необхідні для нормальної діяльності товариства; майже 1,5 роки створював перешкоди у досягненні цілей, передбачених статутом товариства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в розумінні статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та п. 3.2 статуту ТОВ "Товариш" (в редакції від 01.03.1998 року) правомірність набуття ОСОБА_1 прав учасника товариства підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3Г про відступлення частки у статутному фонді на користь позивача, а також чинним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Товариш", оформленого протоколом № 1 від 18.12.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято до складу засновників (учасників) товариства, реєстрацією відповідних змін до статут товариства, тому посилання в оспорюваному рішенні загальних зборів на неправомірність набуття позивачем прав учасника товариства є необґрунтованим та не може бути підставою для примусового виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Участь у загальних зборах товариства є правом його учасників та, водночас, одним із способів реалізації права на участь в управлінні справами товариства, визначеного ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", тому неявка позивача на загальні збори учасників товариства, не може розглядатися як систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасника господарського товариства, які тягнуть за собою можливість виключення з кола учасників.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та п.5.3.2. статуту ТОВ "Товариш" отримання дивідендів є одним з основних прав учасника товариства, а тому вимога визначення строків, порядку їх розподілу та виплати не може бути підставою для примусового виключення зі складу учасників товариства.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що чинне законодавство України не містить жодних вимог щодо підписання рішень товариства, статуту товариства в новій редакції чи змін до статуту всіма учасниками товариства. Відмова позивача від підписання статуту в новій редакції не може свідчити про перешкоджання діяльності товариства, враховуючи відсутність такого обов'язку у позивача. Окрім того, непідписання позивачем статуту не стало підставою для неможливості державної реєстрації вищевказаних змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш".

Таким чином, відсутність ОСОБА_1 на зборах учасників товариства не впливала на наявність кворуму, правомочність зборів та не перешкоджала їх проведенню, а відтак жодним чином не перешкоджала нормальному здійсненню господарської діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей.

Виходячи із недоведеності фактів невиконання статутних обов'язків, перешкоджання діяльності товариства та встановивши відсутність негативних наслідків для товариства у зв'язку з діяннями позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених законом та статутом товариства підстав для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.

Відповідно до п. п. 17, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Крім того, доводи апелянта про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Товариш" жодним чином не порушують прав позивача не також є безпідставними ще й з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Однак, в порушення вказаної норми закону у зв'язку з прийняттям рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1М, йому вирішено повернути тільки його частку у статутному капіталі товариства вартістю 9844 грн. чим порушено право власності останнього.

З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що рішенням загальних зборів учасників від 04.12.2014 року позивача було незаконно та безпідставно виключено з товариства чим порушено його майнові та немайнові корпоративні права, як учасника товариства.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією встановлено не було, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.12.2015 року у справі №924/848/15 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Товариш" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу №924/848/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.