Ухвала

від 02.02.2016 по справі 826/17294/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17294/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2015 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Ава-11 , відділу Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- скасувати запис про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Ава-11 (код ЄДРПОУ 34325421), що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження підприємства на адресу м. Київ, вул. Попудренко, 52;

- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві внести запис про судове рішення щодо скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ Ава 11 (код ЄДРПОУ 34325421), що не пов'язані зі змінами в установчих документах та зняття його з обліку за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 52;

- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві передати реєстраційну справу ТОВ Ава 11 (код ЄДРПОУ 34325421) до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби ГУЮ у м. Вінниці.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю Ава 11 зареєстроване 31.03.2006 за номером 1 174 102 0000 003539.

04.04.2006 ТОВ Ава 11 взято на облік до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві за номером 240. 10.07.2013 ТОВ Ава 11 взято на облік позивачем як платника єдиного внеску.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження ТОВ Ава 11 : 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52.

Позивач вважаючи, що у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, є підстави вважати, що ним подані недостовірні відомості при реєстрації зміни місцезнаходження.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що проводячи державну реєстрацію змін до установчих документів позивача в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач не знаходиться за місцезнаходженням: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, є підстави вважати, що ним подані недостовірні відомості при реєстрації зміни місцезнаходження, а тому позов, на думку позивача, підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 20.1.37 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Пунктом 67.2 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що контролюючі органи мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації змін до установчих документів виключно у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Тобто, Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ст. 29 цього Закону для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику один примірник оригіналу установчих документів у старій редакції з відмітками державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів та в той же день передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Доказів щодо недотримання державним реєстратором вищевказаних вимог закону позивач до матеріалів справи не надав, у зв'язку з чим відділ Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві проводячи державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача в частині зміни місцезнаходження юридичної особи, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передбачені підстави для скасування державної реєстрації змін до установчих документів, а саме: постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи. Суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Однак, позивач не вказує у позовній заяві жодних підстав для скасування державної реєстрації змін до установчих документів TOB Ава 11 , визначених статтею 31 названого Закону.

Більш того, ні Податковим кодексом України, ні Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , ні іншими законами, не передбачено права контролюючого органу на звернення до суду із позовами про скасування державної реєстрації зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання, а в п. 67.2 Податкового кодексу України чітко визначено право контролюючого органу на звернення до суду щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Тобто, позивачем помилково ототожнено поняття змін до установчих документів і зміна місцезнаходження .

Щодо посилань позивача на відсутність ТОВ Ава 11 за юридичною адресою, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що суб'єкт владних повноважень повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на суб'єкта владних повноважень завдань і функцій, а використовувати свої повноваження він може лише з метою, з якою це повноваження надане.

Таким чином, податковим органам надано повноваження звертатися до суду із заявою про припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців (п. 67.2 Податкового кодексу України) у разі відсутності останніх за місцезнаходженням, зазначеним в ЄДР. Завданнями контролюючих органів є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Крім того, згідно з абзацом 1 частини 11 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Абзацом 2 ч. 12 ст. 19 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з ч. 14 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Таким чином, відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є підставою для внесення таких відомостей до ЄДР та постановлення судового рішення про припинення юридичної особи та жодним чином не може бути підставою для звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом про скасування державної реєстрації змін, чого відповідачем, в порушення ст. 19 Конституції України до уваги не прийнято.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 16.10.2012 у справі № 21-281а12.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законенне та обгрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з позивача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент подання позову від 19.09.2013 № 590-VII, яка набрала чинності 23.10.2013) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік становив 1 218 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 218 х 0,06) х 3 = 219, 24 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент подання апеляційної скарги від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015) відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 241, 16 грн. (219, 24 х 110 %).

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2015 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 241, 16 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2016.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.