Постанова

від 12.03.2007 по справі 1/14/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/14/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2007 р. 17:00Справа №  1/14/07

м. Миколаїв

За позовом: Приватне підприємство “Джони”.                      /54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 11 б/. До відповідача: Державна податкова інспекція в Корабельному районі м. Миколаєва                            /54052,  м. Миколаїв, вул. Артема, 1-а/Третя особа на боці відповідача без самостійних вимог: Державна податкова                                                                             адміністрація у Миколаївській області.                                                                            /54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/про: скасування податкового повідомлення –рішення № 0000592310/2 від 22.08.2006р.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача: Кириличенко О.В., довіреність від 02.09.2005р.  

Від відповідача: Саленко Т.П., довіреність від 21.11.2007р.

Від 3 особи: Лопатишкіна С.Ю., довіреність від 12.01.2007р.

В судовому засіданні 05.03.2007 року об'явлена перерва до 12.03.2007 року. Судове засідання продовжено 12.03.2007 року.

          Позивач звернувся  до господарського суду з позовом про скасування податкового повідомлення–рішення № 0000592310/2 від 22.08.2006р., обґрунтовуючи свій позов тим, що податковим органом порушено вимоги підпункту 5.2.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  а саме:  податковим органом –третьою особою прийнято рішення  по  апеляційній скарзі позивача  поза межами строків вказаної вище норми закону, що є підставою вважати скаргу задоволеною, а оспорюване податкове повідомлення-рішення скасованим. Крім того, позивач використовує воду лише для власних потреб, тобто він не є платником збору за спеціальне водовикористання.

          Відповідач  і третя особа позов не визнають, посилаючись на те, що рішення по апеляційній скарзі прийняте у строк, встановлений підпунктом  5.2.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач не надавав звітів по збору за спеціальне використання водних ресурсів і не сплачував збір за 3-й квартал 2004 року – 1-й квартал 2006 року.

Розглянувши  надані сторонами і витребувані судом докази,  заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

          відповідач здійснив  виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2006 року, про що склав акт перевірки від 15.06.2006 року № 914-23-31882313 (а.с.8-30).

          За результатами перевірки (з врахуванням результатів апеляційного оскарження) позивачу направлено податкове повідомлення-рішення № 0000592310/2 від 22.08.2006р. (а.с.7) про визначення податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 102,26 грн.  і застосування штрафної санкції в сумі 2380 грн., яке позивач просить скасувати.

          Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

підпункт 5.2.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган  невірно  визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке  інше  рішення,  що  суперечить  законодавству  з  питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,  встановленої законом,  такий  платник  податків   має   право   звернутися   до контролюючого  органу  із скаргою про перегляд цього рішення,  яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами,  які платник податків вважає за потрібне надати.  Скарга повинна бути подана контролюючому органу  протягом десяти  календарних  днів,  наступних  за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу,  що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване  рішення   та   надіслати   його   протягом   двадцяти календарних  днів  від  дня  отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення  або  надати  йому під  розписку.  У  разі  коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий  платник  податків  має  право  звернутися  протягом  десяти календарних  днів,  наступних  за  днем  отримання  відповіді,   з повторною  скаргою  до  контролюючого  органу вищого рівня,  а при повторному  повному  або  частковому  незадоволенні  скарги  -  до контролюючого  органу  вищого  рівня  із  дотриманням  зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

          За результатами попереднього апеляційного оскарження позивач звернувся до третьої особи –Державної податкової адміністрації у Миколаївській області  з апеляційною скаргою щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2006 року №0000592310/0. Апеляційна скарга датована 01.09.2006 року (а.с.39-41).

          Рішення про результати розгляду апеляційної скарги третьою особою було прийнято 13.10.2006 року.

          Суд вважає, що рішення Державної податкової адміністрації у Миколаївській області про результати розгляду апеляційної скарги  від 01.09.2006 року прийняте у строки, встановлені підпунктом 5.2.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”:

          на доказ того, що  Державна податкова адміністрація у Миколаївській області отримала апеляційну скаргу 07.09.2006 року  позивачем надано повідомлення про вручення поштового відправлення № 4315220 (а.с.42), де отримувачем зазначена ДПА  у Миколаївській області і дата вручення 07.09.2006 року.

          Разом з тим, на запит господарського суду Центром поштового зв'язку № 1 Миколаївської дирекції “Укрпошти”  повідомлено, що поштове відправлення № 4315220  вручено Державній податковій інспекції у Корабельному районі (а.с.77-78), а не Державній податковій адміністрації у Миколаївській області

          Надані третьою особою-Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області  докази –контрольна картка від 25.09.2006 року,  витяг із електронного журналу вхідної кореспонденції, лист Центру поштового зв'язку № 1 Миколаївської дирекції “Укрпошти”  від 26.11.2006 року , свідчать, що апеляційна скарга позивача від 01.01.2006 року отримана Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області 25.09.2006 року  поштовим відправлення №0431523-9 (а.с.72,73,75).

          Отже, доводи позивача стосовно порушення третьою особою строків розгляду апеляційної скарги судом відхиляються.

Порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів регулюється Інструкцією про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та  збору за  користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.99  N 231/539/118/219 (з послідуючими змінами та доповненнями) і відповідно пункту 1.2. є обов'язковою  до  виконання  підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, а також громадянами   -   суб'єктами   підприємницької   діяльності,   які використовують водні ресурси.

Припис пункту 2.1. вказаної Інструкції  визначає, що платниками  збору  за  спеціальне  використання   водних ресурсів    є підприємства,  установи  та організації  незалежно  від форми власності, їх філії, відділення, інші   відокремлені  підрозділи,  а  також  громадяни  -  суб'єкти підприємницької  діяльності,  які  використовують водні ресурси (далі  -  водокористувачі).

Доказами того, що позивач є водокористувачем   і зобов'язаний сплачувати збір за спеціальне водокористування є торгові патенти на здійснення діяльності у сфері громадського харчування та грального бізнесу на 2004-2006 роки(гральний зал з буфетом) (а.с.89-90), акт перевірки від 18.11.2004 року, яким встановлено факт реалізації спиртних напоїв, соків, кави, тобто діяльності, що передбачає використання водних ресурсів не тільки для власних потреб, як це стверджує позивач, але і у виробничій діяльності для миття посуду, користування туалетом відвідувачами грального залу і буфету, тощо.

Відповідно пунктам 7.1., 7.2.Інструкції  базовим податковим періодом є квартал. Позивачем не надавались розрахунки збору за 3-4 квартали 2004 року, 1-4 квартали 2005 року, 1-й квартал 2006 року. Сума збору за вказані періоди складає 102,26 грн.

Відповідно до пункту 17.1.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків,  що не подає податкову декларацію у строки,  визначені законодавством,  сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  за  кожне  таке неподання або її затримку. Позивачем не подано звіт за 7 податкових періодів, штрафна санкція відповідачем визначена правомірно у сумі 1190 грн.

Пункт 17.1.2. статті 7 вказаного закону передбачає, що у  разі  коли  контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання  платника  податків  за  підставами, викладеними  у  підпункті  "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього  пункту,  платник  податків  сплачує  штраф у розмірі десяти відсотків суми  податкового  зобов'язання  за  кожний  повний  або неповний  місяць  затримки  податкової  декларації,  але не більше п'ятдесяти   відсотків   від   суми    нарахованого    податкового зобов'язання   та  не  менше  десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Штрафна санкція  визначена відповідачем у сумі 1190 грн. Всього штрафна санкція, що повинен сплатити відповідач, становить 2380 грн.

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.

У відповідності з пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про мито”  сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні з адміністративним позовом, складає 3,40 грн. Фактично платіжним дорученням від 05.01.2007 року № 266 сплачено 85 грн. Надмірно сплачений судовий збір, що підлягає поверненню з Державного бюджету України складає 81,60 грн.

Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України  не передбачає сплату  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, необхідно повернути позивачу з ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн., перерахованих платіжним дорученням від 05.01.2007 року № 267.  

Керуючись  ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

          Повернути Приватному підприємству “Джони” /54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 11 б, код ЄДРПОУ 31882313/ з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, просп. Леніна, 114 В, код ЄДРПОУ 23613047/ надмірно сплачене державне мито в сумі 81, 60 грн. (вісімдесят одна гривня шістдесят копійок), перераховане платіжним дорученням від 05.01.2007 року № 266.

Повернути Приватному підприємству “Джони” /54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 11 б, код ЄДРПОУ 31882313/ з Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” /03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний»,  м. Львів,  МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370/ 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням від 05.01.2007 року № 267.  

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва