Рішення

від 02.02.2016 по справі 910/24775/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016Справа №910/24775/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Хімволокно Енергія"

До Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції

України

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Державне підприємство "СЕТАМ"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Приватне акціонерне товариство "Піастрелла"

про зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя: Головатюк Л.Д.

Суддя Пінчук В.І.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гаращенко І.В.(дов. від 06.10.2015)

Від відповідача: Кузьменко М. А. (дов. № 22-12/2015 від 22.12.2015)

Від третьої особи-1: не прибув

Від третьої особи-2: Конепуда Д. В. (за дов. № 28/07-26-16 від 01.02.2016)

Від третьої особи-3: Глущенко З. В. (дов. від 1201.2016)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним протоколу № 114849 від 15.09.2015 проведення електронних торгів, який був складений ДП „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в частині визнання переможцем торгів, які були проведені 14.09.2014 з приводу продажу лота № 67278, а саме комплексу будівель загальною площею 7707,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24775/15 та призначено до розгляду на 08.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 22.10.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, відкладено розгляд справи на 12.11.2015, зобов'язано відповідача подати суду докази по справі.

11.11.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсними результати торгів, оформлені протоколом № 114849 від 15.09.2015 проведення електронних торгів, який був складений Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з приводу продажу лота № 67278, а саме комплексу будівель загальною площею 7 707, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 на п'ятнадцять днів продовжено строк розгляду справи, залучено до участі у справі № 910/24775/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "СЕТАМ", розгляд справи відкладено на 14.12.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду справи колегіально.

В результаті автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.12.2015, що оформлений протоколом від 15.12.2015, визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи: Головатюк Л. Д - голосуючий суддя, судді Сівакова В. В. та Пінчук В. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 справу прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Головатюк Л. Д., судді Сівакова В. В. та Пінчук В. І., розгляд справи призначено на 13.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2016 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Піастрелла", розгляд справи відкладено на 02.02.2016.

В судове засідання 02.02.2016 представник третьої особи - 1 не з'явився про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представники сторін та третіх осіб - 2, 3 в судове засідання 02.02.2016 з'явились. Представник третьої особи - 3 надав суду в судовому засіданні письмові пояснення по справі. Відповідач в судовому засіданні подав суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі до набрання чинності рішенням по справі № 910/26663/15.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні як необґрунтованому.

Позовні вимоги, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, мотивовані тим, що оскаржувані прилюдні торги були проведені за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, що є підставою для визнання таких торгів недійсними. Також позивач вказує на інші порушення порядку проведення електронних торгів, зокрема блокування системи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав відсутності порушень прав позивача.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб - 2, 3, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.09.2015 відбулись електронні торги з реалізації лоту №67278 - комплексу будівель загальною площею 7707,6 кв.м., а саме: будівля головного корпусу (літ. "Х") загальною площею 7283,1 кв.м., склад макулатури (літ. "ІІІ") загальною площею 142,5 кв.м., відділення рубки трісок (літ. "ІV") загальною площею 282,00 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7, за стартовою ціною 4 266 092 грн. 00 коп. за участю 34 учасників, переможцем яких визнано ОСОБА_1 (учасник 24), що підтверджується протоколом № 114849 про проведення електронних торгів.

Публікацію про торги було здійснено у виданні газети "Сегодня" від 13.05.2015, стор. 8 наступного змісту "Комплекс будівель, аг. пл. 7707, 6 м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7. Дата торгів: 04.06.2015 09:00. Додаткова інформація: https://torgi.minjust.gov.ua/ код 67278" та виданні "Експрес - об'ява" № 18 від 15-12 травня 2015, стор. 16 також змісту.

Крім того, повідомлення про реалізацію предмета іпотеки по лоту № 67278 було опубліковано в газеті "Експрес - об'ява" № 33 за 28.08-03.09.2015 на ст. 15, а також в газеті "Сегодня" за 28.08.2015 на арк. 8, наступного змісту: "Держінформ'юст оголошує про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки: комплекс будівель, заг. пл. 7707, 6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7. Дата торгів: 14.09.2015 09:00 год. Додаткова інформація: https://torgi.minjust.gov.ua/ лот 67278".

Початкова ціна лоту 67278, як встановлено судом, була визначена за звітом з незалежної оцінки майна № 14599 (дата оцінки 12.01.2015) складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" за завданням Відділу примусового виконання рішень ДВС України в рамках здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 6/162 від 24.01.2013 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Піастрелла" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" заборгованості.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в липні 2015 року виконавчий орган звертався до ТОВ "Українська експертна група" з листом вих. № 20.2-460/5 від 21.07.2015, в якому просив повідомити про доцільність повторного проведення експертного оцінювання вартості майна - комплексу будівель, заг. пл. 7707, 6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7 та надати інформацію про зміну ринкової вартості такого майна, оскільки на липень 2015 року строк дії експертних висновків, в тому числі складеного 12.01.2015, сплинув. У відповідь на вказаний лист ТОВ "Українська експертна група" повідомило виконавчий орган що питання про доцільність повторного проведення експертного висновку не входить до його компетенції.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він був учасником електронних торгів, які відбулись 14.09.2015, з реалізації лоту №67278, комплексу будівель загальною площею 7707,6 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7, і брав участь у голосуванні і о 23:59 намагався проголосувати в системі і запропонувати свою ціну, однак, за твердженням позивача, після 23:59:50 голосування було заблоковано, хоча до закінчення голосування залишалося ще 10 секунд, а цінову пропозицію позивача подану о 23:59:50, не прийнято. Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що організатором торгівлі - відповідачем був порушений порядок проведення торгів, в частині визначення початкової ціни лоту та здійснення публікації про торги, що є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Предметом позову у справі є правова вимога позивача про визнання недійсними результатів електронних торгів, що оформлені протоколом № 114849 від 15.09.2015 проведення електронних торгів, який був складений Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з приводу продажу лота № 67278, а саме: комплексу будівель, заг. пл. 7707, 6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону).

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах (в тому числі електронних торгів), і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Відповідно до положень вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2014 року № 332-р "Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" Міністерству юстиції України наказано провести з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях та з 01 липня 2014 року у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях, з 06 серпня 2014 року у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5).

Пунктом 2 Наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5 затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (надалі - Тимчасовий порядок).

У розділі першому загальних положень Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 визначено, що електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі. Прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 уповноважено Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком.

Реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів; передача майна на реалізацію здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (пункт 1,2 розділу 2 Тимчасового порядку).

Відповідно до пункту 4 розділу 3 Тимчасового порядку інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше, ніж за два місяці до дати завершення електронних торгів.

Цим Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (частина 4 статті 656 ЦК України).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, до покупця - переможця прилюдних торгів. Крім того, враховуючи особливості, передбачені законодавством, складання за наслідками проведення прилюдних торгів відповідного акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже є правочином. Таким чином, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину ( статті 203, 215 ЦК України).

Відтак, суд при вирішенні спору про визнання прилюдних торгів недійсними, встановлює такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів (Постанова Верховного суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116 цс 12).

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи , прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. В ст. 66 даного Закону визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові.

Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Наведені приписи Закону України "Про виконавче провадження" свідчать про те, що на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, може бути звернено стягнення в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості, за умови відсутності у боржника коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, та за умови, що стягувачем є іпотекодержатель.

Так, у постановою Верховного Суду України у справі №6-13цс14 від 09.04.2014 зазначено, що з урахуванням положень ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами. У справі №6-174цс14 (постанова ВСУ від 19.11.2014) зазначено, що у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Суд зазначає, що оскільки в даному випадку рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року у справі №6/162, стягнуто заборгованість, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, тому спірне майно реалізовувалось не як предмет іпотеки, а як арештоване майно в порядку виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Враховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах. Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення).

Із матеріалів справи вбачається, що вперше торги по лоту № 67278 були призначені на 04.06.2015, і вже потім (повторно) на 14.09.2015.

Частиною п'ятою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім пункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших визначених Тимчасовим положенням причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності (пункти 2.6, 3.2, 3.4 Тимчасового положення). Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Таким чином, враховуючи зазначене, необхідно дійти висновку про те, що прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року у справі №6-147цс14, від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-124цс14, від 24 грудня 2014 року у справі №6-205цс14 та від 22 квітня 2015 року у справі №6-85цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком з незалежної оцінки майна, нерухомого майна: комплекс будівель загальною площею 7707,6 кв. м., будівля головного корпусу (літ. "Х ") загальною площею 7283,1 кв. м., склад макулатури (літ. "ІІІ") загальною площею 142,5 кв. м., відділення рубки трісок (літ. "ІV") загальною площею 282,00 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7, власником якого є ПрАТ "Піастрелла", складеного 12.01.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", встановлено, що ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах (аукціоні) об'єкту оцінки станом на 12.01.2015 становить 4 266 092 грн. 00 коп.

І саме ринкова ціна визначена вказаним звітом була встановлена як початкова на електронних торгах 14.09.2015 з реалізації лоту №67278.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що на час проведення електронних торгів (14.09.2015) з реалізації лоту №67278 - комплексу будівель загальною площею 7707,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7, висновок з незалежної оцінки майна, нерухомого майна, складений 12.01.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", втратив свою чинність у зв'язку зі спливом шестимісячного строку, протягом якого він був чинним.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд міста Києва звертає увагу, що після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна, а тому при проведенні Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України електронних торгів з реалізації майна (лот №67278) - комплексу будівель загальною площею 7707,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7, були порушені положення Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 Розділу III Тимчасового порядку, організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему.

Інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів.

Підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначаються інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та інша необхідна інформація.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Відповідно до п. 6 Розділу III Тимчасового порядку, зміст інформаційного повідомлення про електронні торги повинен містити:

1) загальну інформацію про електронні торги: відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса); відомості про зберігача (прізвище, ім'я, по батькові (найменування), контактний телефон, електронна адреса (за наявності);

порядок оформлення участі в електронних торгах, перелік документів, які надаються учасниками, та вимоги до їх оформлення;

кінцевий термін прийому заявок для участі в електронних торгах;

дату і час початку електронних торгів;

час закінчення електронних торгів (завершення подачі цінових пропозицій);

строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначення платежу); строк для підписання протоколу проведення електронних торгів;

реквізити рахунку, контактні телефони органу державної виконавчої служби, на який у разі визначення переможцем електронних торгів необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів.

Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою;

2) інформацію про майно (лот): реєстраційний номер лота; вид майна;

найменування майна;

відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис;

місцезнаходження майна;

фотографічне зображення майна;

відомості про обтяження майна;

розмір гарантійного внеску;

стартову ціну продажу;

крок електронних торгів;

порядок ознайомлення з майном.

Інформаційне повідомлення про електронні торги містить інформацію тільки про один лот.

Відповідно до п. 8 Розділу III Тимчасового порядку, якщо реалізації підлягає єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства чи його структурний підрозділ, в інформації про майно додатково зазначаються:

обсяг та основна номенклатура продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць;

відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства; додаткові відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на підтвердження виконання вказаних вимог Тимчасового порядку, було надано копії повідомлення про реалізацію предмета іпотеки по лоту №67278, а саме з газети "Експрес Об'ява" №33 за 28.08. - 03.09.2015, ст. 15, а також газети "СЕГОДНЯ" за 28.08.2015, ст. 8.

При цьому публікації містять лише частину опису предмета іпотеки, що підлягає продажу, а саме: "Комплекс будівель загальною площею 7707,6 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7. Дата торгів: 14.09.2015 09:00 год. Дод. інформація: https://TORGI.MINJUST.GOY.UA лот 67278."

Отже, враховуючи, що належне розміщення повідомлення організатора про проведення торгів із зазначення достовірної та повної інформації щодо предмету продажу на прилюдних торгах із зазначенням початкової вартості майна суттєво впливає, як на процес проведення прилюдних торгів так і на їх результати, а також те, що організатором належним чином не було виконано його обов'язку щодо опублікування принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформаційного повідомлення про проведення оскаржуваних електронних торгів, а розміщене повідомлення містило опис лише частини майна, що підлягало реалізації на торгах, суд дійшов висновку, що організатором (відповідачем) було допущено істотне порушення п. 5 розділу III Тимчасового порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2015 у справі №914/3912/14.

Враховуючи, що проведення торгів за умови втрати чинності оцінки, на підставі якої визначено стартову ціну лоту, не відповідає положенням законодавства (зокрема, ч.5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження"), сам по собі факт наявності порушень безпосередньо під час проведення торгів (в тому числі забезпечення учасникам торгів доступу до ходу електронних торгів та можливості подання цінової пропозиції), про що зазначає позивач у своєму позові, в такому випадку не є визначальним.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімволокно Енергія" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколом № 114849 від 15.09.2015 проведення електронних торгів, який був складений Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з реалізації лота № 67278, а саме: нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 7 707, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7 недійсними підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімволокно Енергія" про визнання електронних торгів недійсними - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом № 114849 від 15.09.2015 проведення електронних торгів, який був складений Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з реалізації лота № 67278, а саме: нерухомого майна - комплексу будівель загальною площею 7 707, 6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, будинок 7.

3. Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр " Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 73; ідентифікаційний код юридичної особи 25287988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімволокно Енергія" (02094, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 39082174) судовий збір у розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Копію рішення направити сторонам та третім особам.

Повне рішення складено 08.02.2016.

Головуючий

суддя Л.Д. Головатюк

Суддя В.І. Пінчук

Суддя В.В. Сівакова