Постанова

від 03.02.2016 по справі 813/6398/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року № 813/6398/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно довіреностей,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" (далі - ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) з наступними позовними вимогами (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 22.12.2015 року (вх. № 41629):

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Укрметал" та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- визнати протиправною відмову ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті податкових декларацій з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" та зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти та зареєструвати декларації з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року, подані ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал";

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві зарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року шляхом внесення відповідних даних до картки обліку платника ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на протиправні дії відповідача, що полягали в безпідставному та необґрунтованому розірванні в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів. Вказані дії в подальшому потягли відмову відповідача у прийнятті від позивача в електронному вигляді податкових декларацій з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року та податкової звітності в паперовому вигляді, не зазначаючи при цьому на наявність недоліків у їх оформленні. Зважаючи на вказані обставини, позивач вважає наведені дії податкового органу, що полягали в односторонньому розірванні договору та відмові у прийнятті податкової звітності, протиправними, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати податкову звітність з ПДВ за вересень 2015 року та жовтень 2015 року та зарахувати податкові зобов'язання шляхом внесення до картки обліку платника ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог від 22.12.2015 року, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання двічі не прибув, причин неявки та відношення до позову суду не повідомив. Належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової кореспонденції.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини по справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал", код ЄДРПОУ 39929751, зареєстроване за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176.

28.08.2015 року між позивачем в особі директора ОСОБА_3 та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів № 280820151.

Згідно вказаного договору платнику податків надається можливість подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису шляхом скерування засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

23.09.2015 року на адресу позивача надійшов лист ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 21262/10/ від 23.09.2015 року "Про розірвання договору", в якому зазначено про розірвання договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року в односторонньому порядку. Підставою розірвання вказаного договору слугувало порушення позивачем положень розділу 3 даного договору. Слід зазначити, що в листі відсутні будь-які конкретні пояснення щодо причин та підстав розірвання договору.

19.10.2015 року ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" направило засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 року.

Вказана декларація не була прийнята, причина відмови - порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: у зв'язку з відсутністю укладеного для позивача договору про визнання електронної звітності.

16.11.2015 року ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" направило засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року.

Вказана декларація не була прийнята, причина відмови - порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, а саме: у зв'язку з відсутністю укладеного для позивача договору про визнання електронної звітності.

Слід зазначити, що позивачем скеровувались декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2015 року в письмовому вигляді поштою до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, однак, такі не були прийняті контролюючим органом з урахуванням вимог абз. 2 п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: необхідністю подання всіма платниками податків податкової звітності в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (лист № 25579/10/26-55-11-02 від 26.0.2015 року та № 29051/10/26-55-11-02 від 20.11.2015 року відповідно).

Неприйняття податкової звітності з ПДВ за вересень 2015 року унеможливило врахування виписаних ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" податкових накладних в податковому зобов'язанні платника податків за відповідний місяць.

Не погоджуючись із розірванням відповідачем в односторонньому порядку договору про визнання електронної звітності та відмовою у прийнятті податкових документів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд виходив з наступного.

Як випливає з фактичних обставин справи, договір про визнання електронних документів укладено між сторонами у сфері податкових правовідносин, пов'язаних з порядком подання платником податків податкової звітності, а саме на підставі Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Закон України Про електронний цифровий підпис , постанов Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу від 26.05.2004 року №680 і Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності від 28.10.2004 року №1452, а також наказу ДПА України Про подання електронної податкової звітності від 10.04.2008 року №233.

Так, згідно ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно ст. 14 Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до підпункту в п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України).

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстров. в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Додатком 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, п. 4 розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Отже, законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що платник податків не надав нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та (або) змінив місце реєстрації.

Крім того, як вже було зазначено вище, в оскаржуваному рішенні ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 21262/10/ від 23.09.2015 року "Про розірвання договору" підставою розірвання вказаного договору слугувало порушення позивачем положень розділу 3 даного договору.

Слід зазначити, що розділ 3 договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року визначає загальні обов'язки і права сторін.

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що одного лише твердження про порушення ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" своїх обов'язків у сфері податкових правовідносин, пов'язаних з порядком подання платником податків податкової звітності в електронній формі, недостатньо для розірвання договору про визнання електронних документів, оскільки воно (твердження), у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням платника про дотримання умов договору.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави розірвання договору, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Суд також зазначає, що суб'єкт владних повноважень, приймаючи такого роду рішення, не може обмежитись формальною вказівкою на розділ договору, який нібито був порушений платником податків, а зобов'язаний роз'яснити особі зміст та суть підстав, з яких його договір про визнання електронних документів був розірваний.

Чого, однак, зроблено не було.

Звідси, позовна вимога в частині визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року, укладеного між ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, підлягає до задоволення.

Щодо відмови у прийняті декларацій з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено податкову декларацію, розрахунок (далі - податкова декларація) як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України).

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу.

Зі змісту п. 49.8 ст.49 Податкового кодексу України випливає, що інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як передбачено нормою абз. 1 п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України).

Згідно п.п.7.3-7.6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності", після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома".

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовила у прийнятті поданої товариством декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року.

В зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем неправомірно не зареєстровано податкову декларацію позивача датою її фактичного отримання контролюючим органом, оскільки відмовляючи у реєстрації податкових декларацій, не доведено порушення позивачем норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України при їх заповненні, чим порушено вимоги абз. 1 п. 49.9 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" в частині визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Тому, обираючи спосіб захисту порушеного права, враховуючи той факт, що відповідні декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2015 року були подані позивачем 20.10.2015 року та 16.11.2015 року відповідно, суд вважає за необхідне зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняти та зареєструвати подану ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" декларацію з ПДВ за вересень 2015 року датою 20.10.2015 року та за жовтень 2015 року - датою 16.11.2015 року, а також зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві зарахувати податкові зобов'язання позивача з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року шляхом внесення відповідних даних до картки обліку платника ПДВ згідно поданих декларацій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем відповідні положення при прийнятті оскаржуваного рішення про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року та при відмові у прийнятті податкових декларацій ТзОВ "Виробниче підприємство "Укрметал" з ПДВ за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року дотримані не були, що зумовило звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Тому, позовні вимоги в цій справі є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до чинної на момент прийняття рішення в цій справі ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві слід присудити сплачений позивачем при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 5032 грн. рівно.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 280820151 від 28.08.2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" (ЄДРПОУ 39929751) з податку на додану вартість за вересень 2015 року та за жовтень 2015 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" (ЄДРПОУ 39929751) декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року датою 20.10.2015 року та декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року датою 16.11.2015 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зарахувати податкові зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" (ЄДРПОУ 39929751) з податку на додану вартість за вересень 2015 року та жовтень 2015 року шляхом внесення відповідних даних до картки обліку платника податку на додану вартість згідно поданих 20.10.2015 року 16.11.2015 року декларацій.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (м. Київ, вул. Лєскова, 2, ЄДРПОУ39669867) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укрметал" (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 176, ЄДРПОУ 39929751) сплачений при подачі судовий збір в сумі 5032 (п'ять тисяч тридцять дві) гривні рівно.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08.02.2016 року.

Суддя Потабенко В.А.