Ухвала

від 09.02.2016 по справі 679/1011/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Провадження № 11-кп/792/11/16

Справа № 679/1011/15-к Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене 4 квітня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015240080000162, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року,-

В с т а н о в и л а:

Вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Славута, жительку АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , не працюючої, розлученої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, українки, громадянки України, з середньою освітою, раніше судимої:

-2 жовтня 2013 року вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, покарання відбуте 31 січня 2014 року;

-25 грудня 2014 року вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання із іспитовим строком тривалістю один рік шість місяців;

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року і остаточно призначено ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді двох років одного місяця позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати на проведення експертиз в загальному розмірі 1436,83 грн.

Речові докази вважати такими, що повернуті за належністю.

Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Постановлено запобіжний захід ОСОБА_8 у виді особистого зобов`язання залишити до вступу вироку в законну силу.

За вироком суду, 4 квітня 2015 року близько 20 год. ОСОБА_8 , перебуваючи в супермаркеті «Фуршет», по вул. Лісовій, 1Б в м. Нетішин, з метою заволодіння чужим майном, поклала до власної сумки дезодорант (Anti-perspirant) марки «Adidas» CoolDry 48 h для чоловіків, ємністю 150 ml, вартістю 47 грн. 50 коп., дезодорант (Anti-perspirant) марки «Adidas» Action 3 Fresh 24 h для жінок, ємністю 150 ml, вартістю 42 грн. 90 коп., алкогольний напій «Cinzano», об`ємом 1 л, вартістю 158 грн. 66 коп., всього на загальну суму 249 грн. 06 коп., власником яких являється ДП «Рітейл-Іст», з якими намагалася пройти поза касою магазину, однак не довела свій умисел до кінця, оскільки була виявлена охоронцем магазину ОСОБА_10 .

В своїй апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати і закрити провадження. Вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою скасування вироку, не вирішив питання дослідження допустимості речових доказів судом в нарадчій кімнаті. Вказувала, що вона визнавала свою вину під час досудового розслідування під тиском слідства, відмовившись від захисника, що є порушенням її права на захист. Вказувала, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження вже у процесі розгляду провадження в суді, вона виявила, що речові докази з місця події не вилучалися, а були додані пізніше охоронцем, що викликає в неї сумніви в автентичності наданих доказів охоронцем ОСОБА_11 , а також вказує на відсутність на них відбитків її пальців.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника обвинуваченої в підтримання доводів апеляційної скарги обвинуваченої, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження було здійснено за відсутності обвинуваченого, а також за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.

Однак суд першої інстанції під час розгляду цього провадження цих вимог не дотримався.

Як видно з даних журналу судового засідання та запису фіксування судового засідання технічними засобами, 26 серпня 2015 року обвинувачена в судове засідання не з`явилась, однак суд першої інстанції за її відсутності провів судове засідання, в якому здійснював допит представника потерпілого ОСОБА_12 . В судовому засіданні 3 вересня 2015 року, в яке обвинувачена не з`явилась, суд першої інстанції здійснював допит свідка ОСОБА_11 , при цьому на показання цього свідка суд посилається в вироку як на доказ доведеності вини обвинуваченої, які оспорюються обвинуваченою в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що чинний КПК України (на відміну від КПК України 1960 року) не передбачає можливості здійснювати допиту свідків та потерпілих в разі неявки в судове засідання обвинуваченого, при відкладенні судового розгляду, навіть при участі захисника в судовому засіданні.

Вказані обставини дають колегії суддів підстави вважати, що судовий розгляд кримінального провадження був здійснений з порушенням положень п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, що є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу суду, що потерпілий згідно ст. 56 КПК України, має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, однак інформація про повідомлення представника потерпілого про шість судових засідань з семи, в провадженні відсутня взагалі.

Оскільки вирок скасовується з підстав істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону, інші доводи апелянтів не перевіряються, однак їх слід перевірити при новому розгляді провадження, який слід провести з дотриманням вимог чинного кримінального процесуального закону.

Колегія суддів вважає необхідним також зауважити, що згідно положень ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, також сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. Як видно з даних запису фіксування судового засідання технічними засобами сторона захисту вказувала про визнання частини доказів недопустимими, наводячи при цьому обгрунтування таких клопотань, однак жодних суджень з цього приводу суд в порушення вимог ст.ст. 89, 374 КПК України, в вироку не навів.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.

В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 вересня 2015 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_2