Постанова

від 11.02.2016 по справі 810/5531/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5531/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Семчук Тетяни Миколаївни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Уні-Пак звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновок податкового органу про своєчасну сплату ним узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за серпень - грудень 2012 року та 2013 рік є помилковим, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000951502 від 22.01.2015 року, № 0015081502 від 08.07.2015 року, № 0015091502 від 08.07.2015 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Семчук Тетяна Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Крім того, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний строк пропущено не було.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем орендної плати з юридичних осіб.

За результатами даної перевірки складено Акт від 21.01.2015 року № 35/1502/30371359, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та відповідно до п. 126.1, ст. 126 Податкового кодексу України

На підставі висновків даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000951502 від 22.01.2015 року про визначення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 33679, 90 грн.

Також за результатами даної перевірки складено Акт від 08.07.2015 року № 304/15-02/3037/1359, а змістом якого перевіркою було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та відповідно до п. 126.1, ст. 126 Податкового кодексу України

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0015081502 від 08.07.2015 року про сплату штрафу у розмірі 7364,91 грн.; № 0015091502 від 08.07.2015 року про сплату штрафу у розмірі 1 483,90 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що Київська обласна державна адміністрація в особі Броварської районної державної адміністрації Київської області та ТОВ Уні-Пак 31 травня 2012 року уклали Договір оренди землі, згідно якого орендодавець згідно розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1550 Про надання в оренду земельної ділянки ТОВ Уні-Пак від 30 грудня 2011 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,4471 га для будівництва заводу по виробництву полімерних виробів, за адресою: Київська область, Броварський район, на території Калитянської селищної ради, кадастровий номер земельної ділянки 3221255500:03:018:0076 .

Згідно п. 11 зазначеного Договору, орендна плата вноситься рівними частками у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця в сумі 9905, 86 грн. щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Вказаний Договір оренди землі від 31 травня 2012 року був зареєстрований в Книзі записів Державної реєстрації за №322120004000279 від 26 липня 2012 року .

Згідно із пп. 14.1.147 ст. 14 Податкового Кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 ПКУ); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ПКУ).

Відповідно до вимог ст. 15 п. 15.1. Податкового Кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового Кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 288 Податкового Кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до вимог п. 286.2. ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції було встановлено, що у відповідності до вимог ст. 287 Податкового Кодексу України позивачем було сплачено податкові зобов'язання з орендної плати, а саме: за серпень 2012 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1067 від 28 серпня 2012 року, за вересень 2012 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1230 від 01 жовтня 2012 року, за жовтень 2012 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1379 від 02 листопада 2012 року, за листопад 2012 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1499 від 05 грудня 2012 року, за грудень 2012 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 09 січня 2013 року, за січень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 12 лютого 2013 року, за лютий 2013 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 305 від 06 березня 2013 року, за березень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 408 від 02 квітня 2013 року, за квітень 2013 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 605 від 07 травня 2013 року, за травень 2013 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 784 від 04 червня 2013 року, за червень 2013 року у сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 942 від 03 липня 2013 року, за липень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1131 від 07 серпня 2013 року, за серпень 2013 року в сумі 9905,86 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 1544 від 17 жовтня 2013 року, за вересень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1544 від 17 жовтня 2013 року , за жовтень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1649 від 6 листопада 2013 року, за листопад 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1835 від 12 грудня 2013 року, за грудень 2013 року в сумі 9905,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 від 16 січня 2013 року (а.с.16-31).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції належним чином не було досліджено платіжне доручення № 1544 від 17 жовтня 2013 року, з якого вбачається, що позивачем здійснено орендну плату в сумі 19811,72 грн. за серпень та вересень 2013 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що орендна плата за серпень 2013 року була проведена останнім з порушенням встановлених строків, що не перевищило 30 днів.

Отже, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000951502 від 22 січня 2015 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за серпень 2013 року на суму 990,59 грн. є правомірним. А тому не підлягає скасуванню в судовому порядку у вказаній частині.

Своєчасна сплата зазначених вище податкових зобов'язань за решту періодів підтверджується, крім наведеного вище, також Довідкою ПАТ Банк Національні інвестиції від 15 грудня 2015 року, випискою по особовому рахунку позивача від 15.01.2014 року з АТ ОТП Банк , Виписками по рахунку ТОВ Уні-Пак з АТ Банк національні інвестиції , копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом першої інстанції було встановлено, що усі перелічені платежі були здійснені позивачем з призначенням платежів орендна плата з юридичних осіб за вірними реквізитами відповідача, для зарахування сааме: орендної плати.

Згідно положень пп. 14.1.265 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу .

З наведеного вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій до позивача може бути лише порушення податкового законодавства - несплата у встановлений строк, узгоджених зобов'язань з орендної плати.

У той же час як встановлено судом позивач не порушив строки сплати узгоджених зобов'язань, що підтверджується переліченими вище платіжними дорученнями та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані до позивача всупереч положенням закону та за відсутності порушень податкового законодавства з боку позивача, а тому є неправомірними та підлягають скасуванню, крім скасування податкового повідомлення-рішення № 0000951502 від 22 січня 2015 року на суму 990,59 грн.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими частково, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000951502 від 22 січня 2015 року на суму 990,59 грн., оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права в цій частині, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 94, 98 КАС України судовим рішенням вирішується питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2016 року податковому органу відстрочено сплату судового збору за звернення до суду з даною апеляційною скаргою до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення в даній справі.

Таким чином, колегія суддів вважає наявними підстави для його стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1515,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - Семчук Тетяни Миколаївни - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року - скасувати в частині скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 0000951502 від 22 січня 2015 року на суму 990,59 грн. та ухвалити в цій частині нову постанову , якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області № 0000951502 від 22 січня 2015 року на суму 990,59 грн. відмовити.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ( адреса: 07400, вул. Київська, 286, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 39463945) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1515,80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 11.02.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.