Рішення

від 27.05.2008 по справі 4/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2008 р. Справа № 4/113

Господарський суд Кірово градської області в складі с удді Хилько Ю.І. розглянувши с праву № 4/113

за позовом: Київської орган ізації жінок-інвалідів "Донн а" 04116, м. Київ, вул. Ванди Василе вської, 11, кв. 54,

до відповідача: фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, 25015, АДРЕСА_2,

про розірвання договору та стягнення 19 080, 00 грн.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача - Дереза Т.П ., довіреність № 46 від 11.03.2008 року ;

від позивача - Кльоц І.Б., довіреність № 46 від 11.03.2008 року;

від відповідача - участі н е брав. Про час та місце розгля ду справи відповідач належни м чином повідомлявся у відпо відності до вимог Інструкції з діловодства в господарськ их судах України. Однак, напра влена відповідачу поштова ко респонденція за адресою АД РЕСА_2, яка значиться в Єдино му державному реєстрі (а.с. 38) та вказана відповідачем при ук ладанні спірного договору ві д 143.09.2007 року, повернута до суду з відміткою установи поштовог о зв'язку “про закінчення тер міну зберігання”, що розціню ється судом як відсутність в ідповідача за вказаною адрес ою.

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені . До повноважень господарськ их судів не віднесено встано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи. Водночас, законо давство України, в тому числі Господарський процесуальни й кодекс України, не зобов'язу є й сторону у справі, зокрема п озивача, з'ясовувати фактичн е місцезнаходження іншої сто рони у справі (якщо воно не спі впадає з її місцезнаходження м, визначеним згідно із ст. 93 Ци вільного кодексу України) та зазначати таке фактичне міс цезнаходження в позовній зая ві чи інших процесуальних до кументах. В разі коли фактичн е місцезнаходження юридично ї особи - учасника судового пр оцесу з якихось причин не від повідає її місцезнаходженню , визначеному згідно з законо м, і дана особа своєчасно не до вела про це до відома господа рського суду, інших учасникі в процесу, то всі процесуальн і наслідки такої невідповідн ості покладаються на цю юрид ичну особу.

Суть спору:

Заявлено позов про стягнен ня збитків в розмірі 8000 грн., пе ні в розмірі 970 грн., втрат від і нфляції в розмірі 1714 грн. та мор альної шкоди в розмірі 1500 грн. з а невиконані роботи по догов ору про надання послуг та роз ірвання договору про надання послуг, укладеного 14.09.2007 року м іж сторонами.

Відповідач відзив на позов ну заяву не надав, суму боргу н е заперечив.

Підстави для відкладення р озгляду справи у відповіднос ті до ст. 77 ГПК України відсутн і.

Розглянувши справу за наяв ними в ній матеріалами у відп овідності до ст. 75 ГПК України , господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Правовідносини між учасни ками спору виникли на підста ві укладеного 14.09.2007 року догово ру на виготовлення та розміщ ення рекламної продукції (в п одальшому договору), предмет ом якого сторони визначили п роведення господарських опе рацій по виготовленню журнал у “Донна” в кількості 1000 примі рників. В результаті вільног о волевиявлення сторони дійш ли згоди та без будь-яких запе речень чи зауважень підписал и договір, а підписи повноваж них сторін скріпили печаткам и підприємств.

Відповідно до п. 3.4.1. „Інструк ції про порядок видачі мініс терствам та іншим центральни м органам виконавчої влади, п ідприємствам, установам, орг анізаціям, господарським об' єднанням та громадянам дозво лів на право відкриття та фун кціонування штемпельно-грав ерних майстерень, виготовлен ня печаток і штампів, а також п орядок видачі дозволів на оф ормлення замовлень на вигото влення печаток і штампів, та з атвердження Умов і правил пр овадження діяльності з відкр иття та функціонування штемп ельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штамп ів”, яка затверджена наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 р. та зар еєстрована в Мін' юсті Украї ни 28.04.1999 р. за № 264/3557, відповідальні сть і контроль за дотримання м порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладаєт ься на керівників підприємст в, установ і організацій, госп одарських об'єднань, суб' єк тів господарської діяльност і. Відповідач не надав доказі в того, що печатку було втраче но або викрадено.

Згідно до п. 2.4 договору викон авець зобов'язується виготов ити та розмістити рекламну п родукцію на протязі 3 днів з дн я затвердження макету. У разі затримки виготовлення та ро зміщення рекламної продукці ї виконавець сплачує замовни кові штраф у розмірі 0,5% від цін и замовленої продукції за ко жен день затримки. Крім того, з гідно до п. 2.2 договору замовни к зобов'язався здійснити опл ату на розрахунковий рахунок виконавця в сумі, що вказана в рахунку в 5 денний термін з дн я отримання рахунка.

На виконання умов вказаної домовленості відповідач над ав позивачу 25.09.2008 року рахунок № 53 на проведення оплати робіт з друкування 1000 примірників ж урналу “Донна” на загальну с уму 8000 грн., а позивач платіжним дорученням № 2 від 28.09.2007 року пер ерахував вказані в рахунку к ошти на розрахунковий рахуно к відповідача.

Таким чином, у відповідност і до ст. 626 Цивільного кодексу У країни та ст. 179 Господар ського кодексу України сторо ни досягли домовленості, спр ямованої на встановлення цив ільних прав і обов'язків та в р езультаті вільного волевияв лення взяли на себе відповід ні обов'язки. У відповідності до ст. 181 Господарського кодек су України допускається укла дення господарських договор ів у спрощений спосіб, тобто ш ляхом обміну листами, факсог рамами, телеграмами, телефон ограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо за коном не встановлено спеціал ьні вимоги до форми та порядк у укладення даного виду дого вору. Факт укладення договор у сторонами не оспорюється.

Правовідносини, що виникли між сторонами, підпадають пі д дію глави 61 Цивільного кодек су України. За приписом ст. 837 Ци вільного кодексу України за договором підряду одна сторо на (підрядник) зобов'язується на свій страх і риск виконати певну роботу за завданням др угої сторони (замовника), а зам овник зобов'язується прийнят и та оплатити виконану робот у. За правилом ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в п овному обсязі з матеріалу за мовника, підрядник відповіда є за неправильне використанн я цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовни кові звіт про використання м атеріалу та повернути його з алишок.

У відповідності до ч. 2 ст. 846 Ци вільного кодексу України якщ о у договорі підряду не встан овлені строки виконання робо ти, підрядник зобов'язаний ви конати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характе ру та обсягів роботи та звича їв ділового обороту.

Однак, в порушення домовлен ості сторін, відповідач не пр овів оплачені роботи до визн аченої умовами договору дати , тобто до 01.10.2007 року так і в послі дуючі періоди. Судом приймає ться до уваги, що строк викона ння робіт мав чітко визначен і терміни, виходячи з необхід ності представлення журналу учасникам конференції Всеук раїнської громадської орган ізації жінок - інвалідів “Дон на” “Розовый октябрь”, яка пр оводилась 20.10.2007 року. Внаслідок прострочення виконання відп овідачем свого зобов'язання в натурі, виконання робіт є не можливим та втрачає інтерес для позивача.

Відповідачем не подано до с уду доказів, які б безспірно с простовували заяву позивача про те, що відповідачем не бул о проведено роботи по вигото вленню та передачі позивачу виготовленої продукції.

При цьому суд виходить з пол оження ст. 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и про те, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.

Крім того, згідно ст. 34 Господ арського процесуального код ексу України господарський с уд приймає тільки ті докази, я кі мають значення для справи . Обставини справи, які відпов ідно до законодавства повинн і бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, ві дповідачем не подано до суду доказів фактичного виконанн я робіт та передачі їх позива чу, а складена відповідачем н акладна № 30 від 25.09.2007 року про пер едачу продукції представник у позивача ОСОБА_4 не прий мається судом до уваги, оскіл ьки відповідачем не подано д о суду докази про передачу йо му довіреності серії ЯГГ № 191968 від 25.09.2007 на ім'я ОСОБА_4, оскі льки представник позивача вз агалі заперечує факт викорис тання довіреностей в діяльно сті свого підприємства через відсутність діяльності по к упівлі - продажу матеріальни х цінностей та вважає підпис ання вказаної накладної поми лковим в результаті обману з боку відповідача. Направлен а відповідачу 24.11.2007 року за № 1284 п ретензія про повернення кошт ів залишена відповідачем без реагування та кошти не було п овернуто.

Господарський суд звертає увагу на ту обставину, що стор онами при здійсненні господа рських операцій допускались порушення порядку оформленн я бухгалтерських документів .

Зокрема, складання та підпи сання накладної № 30 від 25.09.2007 рок у, наявність на ній підпису пр едставника позивача, які отр имували матеріальні цінност і, судом визнається як поруше ння порядку відображення в д окументах бухгалтерського о бліку господарських операці й, передбаченого Законом Укр аїни “Про бухгалтерський обл ік та фінансову звітність в У країні” та Наказом Міністерс тва фінансів України від 24.05.1995 р оку “Про затвердження Положе ння про документальне забезп ечення записів у бухгалтерсь кому обліку.” Єдиним належни м та допустимим доказом здій снення господарської операц ії може бути саме первинний д окумент з суворо визначеними Законом реквізитами: назвою підприємства, установи від і мені якої складено документ, назвою документа (форми), код форми, дата і місце складання , зміст господарської операц ії та її вимірники (у натураль ному і вартісному виразі), пос ади, прізвища, підписи осіб, ві дповідальних за здійснення г осподарської операції і скла дання первинного документа, особистий підпис або інші да ні, які дають змогу ідентифік увати осіб, які брали участь у господарській операції.

Крім того, видаткові наклад ні не мали відомостей про дов іреність отримувача матеріа льних цінностей.

Згідно до п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації вида них, повернутих і використан их довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві юстиції Україн и 12.06.1996р. за № 293/1318 (надалі - інстру кція), сировина, матеріали пал иво... та інші товарно-матеріал ьні цінності, а також нематер іальні активи, грошові докум енти і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються пок упцям або передаються безпла тно тільки за довіреністю од ержувачів. Вимоги вказаної і нструкції поширюються на під приємства, установи та орган ізації, їхні відділення, філі ї, інші відособлені підрозді ли та представництва іноземн их суб' єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання ц інностей від постачальника з а нарядом, договором, замовле нням... або іншим документом, щ о його замінює, видається дов іреній особі під розписку і р еєструється в журналі реєстр ації довіреностей (п. 6 Інструк ції). Цим же пунктом встановле ний порядок виписки довірено сті.

Відповідно до вимог пункті в 12, 13 і 15 Інструкції забороняєт ься відпускати цінності у ви падках подання довіреності, виданої з порушенням встанов леного порядку заповнення аб о з незаповненими реквізитам и... Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійсню вали їх відпуск, здають довір еності разом з документами н а відпуск останньої партії ц інностей працівникам, на яки х покладено обов' язки з вед ення бухгалтерського обліку . Відповідальність за дотрим ання постачальником встанов леного порядку відпуску за д овіреністю цінностей поклад ається на посадових осіб під приємства-постачальника, які мають право підписувати пер винні документи на відпуск ц інностей.

Разом з тим, господарський с уд не погоджується з висновк ом позивача щодо віднесення сплаченої ним суми в розмірі 8000 грн. до збитків, оскільки на думку суду, враховуючи факти чні обставини справи, ці кошт и є для відповідача безпідст авно набутим майном та право відносини між сторонами щодо повернення цих коштів урегу льовано главою 83 Цивільного к одексу України. Згідно до ст. 1 212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зб ерегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстав и (безпідставно набуте майно ), зобов'язана повернути потер пілому це майно. Особа зобов'я зана повернути майно і тоді, к оли підстава, на якій воно бул о набуте, згодом відпала. Таки м чином, відповідач отримав в ід позивача кошти в розмірі 800 0 грн. як попередню оплату за в иконання робіт по правочину про надання послуг на законн их підставах, однак в результ аті невиконання ним свого зо бов'язання відпали підстави, на яких було отримано вказан і кошти і відповідач повинен повернути їх позивачу.

За приписом ст. 224 Господарсь кого кодексу України учасник господарських відносин, яки й порушив господарське зобов 'язання або установлені вимо ги щодо здійснення господарс ької діяльності, повинен від шкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інте реси якого порушені. Під збит ками розуміються витрати, зр облені управненою стороною, втрата або пошкодження її ма йна, а також не одержані нею до ходи, які управнена сторона о держала б у разі належного ви конання зобов'язання або дод ержання правил здійснення го сподарської діяльності друг ою стороною.

Згідно до ст. 611 Цивільного ко дексу України у разі порушен ня зобов'язання настають пра вові наслідки, встановлені д оговором або законом, зокрем а: припинення зобов'язання вн аслідок односторонньої відм ови від зобов'язання, якщо це в становлено договором або зак оном, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписом ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, яки й порушив зобов'язання, має ві дшкодувати кредиторові завд ані цим збитки.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 8000 грн. посил аючись на підтвердження цієї суми документами бухгалтерс ького обліку про перерахуван ня коштів відповідачу.

Крім того, враховуючи ту обс тавину, що в результаті ненал ежного виконання своїх зобов 'язань та неповернення отрим аних від позивача коштів, у ві дповідача фактично виникло г рошове зобов'язання і він без підставно розпоряджався отр иманими від позивача коштами в сумі 8000 грн., на підставі ст. 625 Ц К України з відповідача як з б оржника, який прострочив вик онання грошового зобов'язанн я підлягає до стягнення сума втрати від інфляції за періо д з 01.10.2007 року по квітень 2008 року в ключно в розмірі 1714 грн. Процен ти річних до стягнення позив ачем не заявлялись.

Натомість, господарський с уд не находить підстав для ст ягнення з відповідача нарахо ваної пені в розмірі 970 грн., вра ховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивіль ного кодексу України учасник ами цивільних відносин є фіз ичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного ко дексу України основним актом цивільного законодавства Ук раїни є Цивільний кодекс Укр аїни. Актами цивільного зако нодавства є також інші закон и України, які приймаються ві дповідно до Конституції Укра їни та цього Кодексу (далі - за кон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного ко дексу України цивільні відно сини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарськ ого кодексу України визначен о, що цей Кодекс визначає осно вні засади господарювання в Україні і регулює господарсь кі відносини, що виникають у п роцесі організації та здійсн ення господарської діяльнос ті між суб'єктами господарюв ання, а також між цими суб'єкта ми та іншими учасниками відн осин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Го сподарського кодексу Україн и особливості регулювання ма йнових відносин суб'єктів го сподарювання визначаються ц им Кодексом. Отже, норми Госпо дарського кодексу є спеціаль ними щодо встановлення відпо відальності по грошових зобо в' язаннях суб' єктів госпо дарювання.

Частина 1 ст. 231 Господарськог о кодексу України має імпера тивний характер і встановлює , що законом щодо окремих виді в зобов'язань може бути визна чений розмір штрафних санкці й, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодекс у платник грошових коштів сп лачує на користь одержувача цих коштів за прострочку пла тежу пеню в розмірі, що встано влюється за згодою сторін, ал е не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла у період, за який сплачуєть ся пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеці ального Закону України “Про відповідальність за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із з мінами і доповненнями, внесе ними Законом України від 10.01.2002 р . № 9221-ІІІ), який регулює договір ні правовідносини між платни ками та одержувачами грошови х коштів щодо відповідальнос ті за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платни ки грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих к оштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлює ться за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характе р, вводить певні обмеження що до меж згоди сторін, а саме: ро змір пені, передбачений стат тею 1 цього Закону, обчислюєть ся від суми простроченого пл атежу та не може перевищуват и подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який спл ачується пеня.

За таких обставин, зміст пун кту 2.4 договору на виготовленн я та розміщення рекламної пр одукції від 14.09.2007 року, який пер едбачає наслідки несвоєчасн ого виготовлення продукції в иконавцем в розмірі 0,5% штрафу за кожен день затримки, є таки м, що суперечить чинному зако нодавству. При укладанні вка заного пункту договору сторо нами проігноровано вимоги за конодавства стосовно визнач ення пені і штрафу, що є підста вою для відмови в цій частині позову.

Господарський суд не погод жується з запереченням позив ача щодо можливості стягненн я пені замість визначеного д оговором штрафу з ознаками п ені.

Відповідальність за ненал ежне виконання грошових зобо в' язань регулюється спеціа льним законом, який передбач ає стягнення лише пені, розмі р якої обмежений подвійною о бліковою ставкою Національн ого банку України. З даною нор мою Закону кореспондується с таття 343 Господарського кодек су України, згідно з пунктом 2 якої платник грошових коштів сплачує на користь одержува ча цих коштів за прострочку п латежу пеню в розмірі, що вста новлюється за згодою сторін, але не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня, та стаття 231 Господа рського кодексу України, пун ктом 6 якої встановлено, що штр афні санкції за порушення гр ошових зобов'язань встановлю ються у відсотках, розмір яки х визначається обліковою ста вкою Національного банку Укр аїни, за увесь час користуван ня чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передба чено законом або договором.

Господарський суд вважає з а необхідне врахувати наведе ні норми матеріального права , оскільки стягнення з відпов ідача пені замість штрафу пр изведе до безпідставного стя гнення з відповідача за одне правопорушення 2 видів неуст ойки.

Таку правову позицію викла дено в Постанові Дніпропетро вського апеляційного господ арського суду від 05.06.2007 року по справі № 4/84.

Крім того, господарський су д прийшов до переконання про необхідність відмовити пози вачу в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріал ьної компенсації моральної ш коди у розмірі 1500 грн. через від сутність обґрунтування її ро зміру та наданням належних д оказів.

При цьому господарський су д виходить з положення про те , що під моральною шкодою, запо діяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язк у з приниженням її ділової ре путації, посяганням на фірмо ве найменування, товарний зн ак, виробничу марку, розголош енням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямо ваних на зниження престижу ч и підрив довіри до її діяльно сті.

Натомість, господарський с уд вважає за необхідне задов ольнити позовні вимоги в час тині розірвання укладеного 1 4.09.2007 року договору на виготовл ення та розміщення рекламної продукції враховуючи наступ не.

За приписом ст. 651 Цивільного кодексу України договір мож е бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу од нієї із сторін у разі істотно го порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором або законом. Істотним є таке пору шення стороною договору, кол и внаслідок завданої цим шко ди друга сторона значною мір ою позбавляється того, на що в она розраховувала при укладе нні договору.

Судом приймається до уваги , що строк виконання робіт мав чітко визначені терміни, вих одячи з призначення друкован ої продукції. Внаслідок прос трочення виконання відповід ачем свого зобов'язання в нат урі, виконання робіт є неможл ивим та втрачає інтерес для п озивача.

Державне мито, відповідно с т. 49 Господарського процесуал ьного кодексу України та пос луги за інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу покладаються на відповід ача пропорційно розміру задо волених позовних вимог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 33, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськи й суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частко во.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕ СА_2 (р/р НОМЕР_2 в "Приватб анку" в м. Кіровограді, МФО 323583, і дент. номер НОМЕР_1) на кори сть Київської організації жі нок-інвалідів "Донна", 04116, м. Ки їв, вул. Ванди Василевської, 11, к в. 54 (р/р 35434001002225 в ГУ ДКУ в м. Києві , МФО 820019, п/р 26009284769001 у КРУ КБ "Приват банк", МФО 321842, код ЄДРПОУ 33695514) без підставно отримані кошти в р озмірі 8 000, 00 грн., втрати від інф ляції в розмірі 1 714, 00 грн., суму с плаченого державного мита в розмірі 102, 00 грн., та 60, 07 грн . витрат на інформаційно - техн ічне забезпечення судового п роцесу.

Наказ видати.

Розірвати укладений 14.09.2007 рок у договір на виготовлення та розміщення рекламної продук ції б/н між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, АДР ЕСА_2, (р/р НОМЕР_2 в "Приват банку" в м. Кіровограді, МФО 323583, ідент. номер НОМЕР_1) та Киї вською організацією жінок-ін валідів "Донна", 04116, м. Київ, вул . Ванди Василевської, 11, кв. 54 (р /р 35434001002225 в ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019 , п/р 26009284769001 у КРУ КБ "Приватбанк", М ФО 321842, код ЄДРПОУ 33695514).

В решті позовних вимог відм овити.

Рішення набирає законної с или після закінчення десятид енного строку з дня його прий няття. Сторони у справі протя гом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказан е рішення через господарськи й суд Кіровоградської област і.

Суддя Ю.І.Хилько