Справа № 344/7748/15-к
Провадження № 1-кп/344/88/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
представників цивільного відповідача ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_6 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Злочин вчинено за наступних обставин.
Так, 16.11.2014 року приблизно о 00.10 год. водій ОСОБА_6 перебуваючи на роботі та керуючи службовим автомобілем ВАЗ-21214, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю біля 40 км/год. проїзною частиною дороги моста через річку Бистриця Надвірнянська, що у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради. У цей час на проїзній частині дороги на смузі руху автомобіля ВАЗ-21214 стояли пішоходи ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 . При наближенні до вказаних пішоходів, водій ОСОБА_6 не врахував дорожню обстановку, яка склалася, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішоходів на проїзній частині дороги, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості та допустив наїзд на ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 . При цьому ОСОБА_6 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б), бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
У результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув пішохід ОСОБА_14 від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку важкого степеня, переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами в м`які тканини голови, під оболонки та в речовину головного мозку, оболонку мозочка, яка ускладнилась вторинними ішемічними змінами з розвитком набряку та набуханням головного мозку, а пішохід ОСОБА_9 отримав наступні тілесні ушкодження: черепно-мозково-лицева травма з вдавленим уламковим переломом лобної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, переломами кісток лицевого скелета (передніх і бокових стінок обох гайморових пазух, лобних відростків та альвеолярного відділу верхньої щелепи, травматичним видаленням 1,2-го справа та 1, 2-го зліва зубів верхньої щелепи, носової перегородки, носових кісток, нижньої щелепи), ранами та саднами в ділянці голови, раною в ділянці правої вушної раковини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення; закрита травма грудної клітки та її органів з уламковим переломом 10-го ребра справа, розривом правого акроміально-ключичного зчленування, забоєм обох легень, ускладнена правобічним гемотораксом, двобічним нижньо-дольовим пульмонітом, синцями та садном в ділянці грудної клітки, обширна забійно-рвана рана в ділянках лівої сідниці, куприка та промежини із синцем в ділянці лівої сідниці, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєному визнав частково та суду показав, що працював водієм у охоронній фірмі «Захист-С». 15.11.2014 року заступив на чергування та о 23.50 год. отримав виклик у зв`язку із спрацюванням тривожної кнопки у кафе «Смерекова Хата» в с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради. О 23.58 год. разом з напарником ОСОБА_16 на службовому автомобілі ВАЗ-21214, д.н.з. НОМЕР_2 виїхали до місця зазначеного виклику і рухався зі швидкістю 40 км/год. Коли, керуючи даним автомобілем виїхав на міст, то на відстані приблизно 50 метрів побачив зустрічний автомобіль з увімкненим ближнім яскравим світлом фар. Тоді скинув швидкість до 30-35 км/год. і рухався з увімкнутим ближнім світлом фар, а коли наблизився до вказаного зустрічного автомобіля, то побачив, що він не рухається і знаходиться на зустрічній йому смузі руху. Також у цей момент на проїзній частині дороги побачив потерпілих: ОСОБА_9 , який навприсідки сидів приблизно по центру дороги, ОСОБА_14 , який стояв з-заду над ОСОБА_9 , та ОСОБА_15 , який стояв дещо збоку. Зупинити автомобіль не вдалося і здійснив наїзд на потерпілих: ОСОБА_9 потрапив під його автомобіль, ОСОБА_14 викинуло на капот його автомобіля, а третьому пішоходу - ОСОБА_15 зачепив ногу. Автомобіль, який перебував на зустрічній смузі руху, зник зразу після даної ДТП. Після чого викликав швидку медичну допомогу. Дочекався приїзду працівників міліції та швидкої медичної допомоги. Вказав, що можливо і порушив ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , проте не визнає, що саме під час цього ДТП потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_14 заподіяно інкриміновані йому тілесні ушкодження, вважає, що такі тілесні ушкодження потерпілі могли отримати під час бійки в кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями потерпілих та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що є батьком ОСОБА_14 і про дорожньо-транспортну пригоду, у яку потрапив його син ОСОБА_14 дізнався від дружини, якій подзвонили з лікарні, де знаходився їхній син. Був присутній під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_6 . Просив суд задовольнити його цивільний позов.
Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що є дружиною ОСОБА_14 і 15.11.2014 року її чоловік ОСОБА_14 з хлопцями пішов відпочивати у кафе, що в с.Вовчинці. Приблизно о 23.30 год. говорила по телефону з ОСОБА_14 , який казав, що збирається вже додому. О 00.10 год. їй на мобільний телефон зателефонувала дружина одного зі знайомих чоловіка та повідомила, що ОСОБА_14 збила машина. Через деякий час зателефонували з лікарні і повідомили, що ОСОБА_14 знаходиться у реанімаційному відділенні обласної лікарні мікрорайону Пасічна, що в м.Івано-Франківську. Була присутня під час проведення слідчого експерименту відтворення обставин дорожньо-транспортної пригоди. Просила суд задовольнити її цивільний позов.
Потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що 15.11.2014 року разом з друзями відпочивав в колибі «Смерекова хата», що в с.Вовчинці Івано-Франківської міської ради. Вночі разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 йшов додому по краю проїзної частини дороги в сторону м.Івано-Франківська. Пройшовши приблизно 30 метрів, він присів зав`язати шнурок на взутті. У цей час його друзі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 знаходилися біля нього. Обставин наїзду на нього та його друзів автомобіля під керуванням ОСОБА_6 - не пам`ятає, прийшов до свідомості вже у лікарні. Будь-яких інших автомобілів він не бачив. Просив суд задовольнити його цивільний позов.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що 15.11.2014 року разом з ОСОБА_14 відпочивав у колибі «Смерекова хата», що в с.Вовчинці Івано-Франківської міської ради. Коли стояв на сходах колиби, то побачив на вулиці бійку. Також побачив, що ОСОБА_14 там не було, а тому пішов в напрямку дороги до моста, де почув голос ОСОБА_14 . Тоді вийшов на міст і на відстані двох метрів побачив ОСОБА_14 , який стояв повернутий обличчям до с.Вовчинці, а ОСОБА_9 сидів біля нього навприсідки. У цей час в обличчя засвітило світло фар автомобіля і відчув удар в праве коліно, від якого його відкинуло в сторону. Прийшов до свідомості, коли приїхали працівники міліції та швидка медична допомога. Зазначив, що до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 та ОСОБА_9 ніхто тілесних ушкоджень не наносив і будь-яких тілесних ушкоджень на них не бачив.
Свідок ОСОБА_17 суду показав, що працюючи в охоронній фірмі «Захист-С» 15.11.2014 року заступив на чергування. У цей день 15.11.2014 року приблизно о 23.50 год. поступив сигнал тривоги до кафе «Смерекова хата», що в с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради. Разом з напарником ОСОБА_6 , який керував автомобілем ВАЗ-21214, д.н.з. НОМЕР_2 , виїхали до вказаного місця виклику. ОСОБА_6 на даному відрізку дороги керував автомобілем ВАЗ-21214 зі швидкістю до 40 км/год. з увімкнутим ближнім світлом фар. На відстані приблизно 5 метрів на дорозі побачив пішоходів, один з них знаходився у сидячому положенні, розвернутий вліво, по відношенню до їхнього автомобіля, а інший стояв також повернутий до них лівою стороною. Почув звук удару, їхній автомобіль здійснив наїзд на пішоходів, крім цього у подальшому побачив, що був ще і третій пішохід. Гальмувати ОСОБА_6 почав зразу ж з моменту удару. На мості було часткове освітлення, а безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди освітлення не було.
Свідок ОСОБА_18 суду показав, що 15.11.2014 року відпочивав разом з друзями в колибі «Смерекова хата», що в с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради. Приблизно до 23.00 год. перебував у кафе. Потім разом з дружиною та її сестрою пішли додому. Коли проходили по мості в с.Вовчинець побачив автомобіль, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Підійшовши ближче побачив на землі знайомого потерпілого ОСОБА_14 та в стороні побачив іншого потерпілого знайомого ОСОБА_15 , а третього потерпілого вже були забрали в лікарню.
Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 15.11.2014 року повертався додому на автомобілі і коли проїжджав по мості в с. Вовчинець його зупинили працівники міліції, які запросили бути понятим під час слідчих дій на місці ДТП. Працівники міліції робили заміри дороги, заміри гальмівного шляху автомобіля, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду і вказані відомості записували до документів, які він засвідчив своїм підписом. Підтвердив, що вказані відомості в даних документах, які були складені за його участю і підписані ним безпосередньо на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, є достовірними.
Експерт ОСОБА_20 суду показав, що висновок судово-медичної експертизи, яку проводив у даному кримінальному провадженні, є обґрунтованим, правильним, а смерть ОСОБА_14 настала від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку важкого ступеня, переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами в м`які тканини голови, під оболонки та в речовину головного мозку, оболонку мозочка, яка ускладнилась вторинними ішемічними змінами з розвитком набряку та набухання головного мозку.
Експерт ОСОБА_21 суду показала, що повністю підтверджує висновок судово-медичної експертизи, яку проводила у даному кримінальному провадженні щодо виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, їх характеру, локалізації та ступеня тяжкості. Вважає, що за даних конкретних обставин провадження немає судово-медичних даних для розмежування за часом отриманих ОСОБА_9 тілесних ушкоджень та встановлення точного, в межах хвилин, часу отримання кожного з таких тілесних ушкоджень.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину підтверджується також наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, протоколом огляду місця події (т.2 а.с.9-13), схемою (т.2 а.с.14), та фототаблицею до них (т.2 а.с.15-23), встановлено, оглянуто і описано місце дорожньо-транспортної пригоди - проїзна частина дороги на мості, що веде через річку Бистриця-Надвірнянська у с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради. Також, під час вказаного огляду місця події з проїзної частини дороги було виявлено та вилучено: взуття та речовини бурого кольору.
З виписки пульта спостереження ПП «Захист-С» (т.2 а.с.32) слідує, що 15.11.2014 року о 23.55 год. поступив виклик «тривожна кнопка» з колиби «Смерекова хата», що в с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, на яку виїхала група охорони на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку експертизи №508 від 21.12.2014 року (т.2 а.с.33-36) смерть ОСОБА_14 настала від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку важкого степеня, переломами кісток основи та склепіння черепа, крововиливами в м`які тканини голови, під оболонки та речовину головного мозку, оболонку мозочка, яка ускладнилась вторинними ішемічними змінами з розвитком набряку та набухання головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку важкого ступеня, переломом кісток основи та склепіння черепа, крововиливами в м`які тканини голови, під оболонки та в речовину головного мозку, оболонку мозочка, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечним для життя в момент спричинення; забійні рани, синці та садна в ділянці голови, синець в ділянці лівого вуха, садна в ділянках грудної клітки та правої китиці, синець та садно в ділянці живота, синці та садна в ділянках обох нижніх кінцівок, крижово-поперековій та куприковій ділянках, крововиливи в м`які тканини лівої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів в короткий проміжок до поступлення в стаціонар.
Згідно висновку експертизи № 55 від 24.03.2015 року (т.2 а.с.38-42) у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження: черепно-мозково-лицева травма з вдавленим уламковим переломом лобної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, переломами кісток лицевого скелета (передніх і бокових стінок обох гайморових пазух, лобних відростків та альвеолярного відділу верхньої щелепи, травматичним видаленням 1,2-го справа та 1, 2-го зліва зубів верхньої щелепи, носової перегородки, носових кісток, нижньої щелепи), ранами та саднами в ділянці голови, раною в ділянці правої вушної раковини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення; закрита травма грудної клітки та її органів з уламковим переломом 10-го ребра справа, розривом правого акроміально-ключичного зчленування, забоєм обох легень, ускладнена правобічним гемотораксом, двобічним нижньо-дольовим пульмонітом, синцями та садном в ділянці грудної клітки, обширна забійно-рвана рана в ділянках лівої сідниці, куприка та промежини із синцем в ділянці лівої сідниці, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як таких, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; закрита травма органів заочеревинного простору із забоєм правої нирки з підкапсульною гематомою, ускладнена гострим післятравматичним пієлонефритом, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я; обширне садно та подряпини в ділянці живота; садна в ділянках правої верхньої та правої нижньої кінцівок; синець в ділянці лівої верхньої кінцівки; забій з травматичним набряком м`яких тканин в ділянці правого променево-зап`ястного суглоба; рани та синець в ділянці лівої нижньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Висновком експертизи № 11 від 10.02.2015 року (т.2 а.с.43-48) встановлено, що на спортивній куртці, спортивних штанах, підштаників, кросівок потерпілого ОСОБА_14 є сліди ковзання у вигляді поверхневого пошкодження (потертості) тканини одягу і шкіри взуття, слідів її складчастого загладжування, накладень речовини сірого кольору, схожої на фарбу, які утворились від ковзання тканини по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля. На куртці та взутті є сліди ковзання у вигляді поверхневого пошкодження (потертості) тканини одягу і шкіри взуття, накладень піску, які могли утворитись внаслідок ковзання одягу і взуття по поверхні дороги. Слід вважати, що мало місце зіткнення автомобіля з потерпілим, коли останній перебував у вертикальному положенні і був обернений до автомобіля переднє-лівою поверхнею тіла, і в результаті первинного удару виступаючими частинами автомобіля утворились сліди ковзання на переднє-зовнішній поверхні лівої штанини штанів та була заподіяна травма лівої гомілки потерпілого.
Згідно висновку експертизи № 58 від 20.02.2015 року (т.2 а.с.49-57) на куртці, светрі, футболці, штанах, кросівках потерпілого ОСОБА_9 є сліди ковзання у вигляді поверхневого пошкодження (потертості) шкіри куртки і тканини штанів, слідів їх складчастого загладжування, накладень речовини сірого кольору, схожої на фарбу, які утворились від ковзання тканини по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля. На куртці, штанах, взутті є сліди ковзання, які могли утворитись внаслідок ковзання (волочіння) одягу і взуття по поверхні дороги та виступаючих частин днища автомобіля. На підошві лівого кросівка виявлені сліди ковзання, які утворились внаслідок ковзання взуття по поверхні дороги в напрямку стосовно потерпілого вперед і вправо. На зовнішній поверхні лівого рукава куртки та переднє-зовнішній поверхні штанів зліва є накладення речовини сірого кольору, схожої на фарбу. На ділянках слідів ковзання на куртці та штанах визначаються накладення мастил і заліза. Слід вважати, що мало місце зіткнення автомобіля з потерпілим, коли він міг перебувати у положенні близькому до вертикального (сидячому) і був обернений до автомобіля заднє-лівою поверхнею тіла, і в результаті первинного удару виступаючими частинами автомобіля утворились сліди ковзання на зовнішній поверхні лівого рукава куртки, її спинці зліва, переднє-зовнішній поверхні штанів зліва та внаслідок ковзання лівого кросівка по поверхні дороги утворились зазначені сліди ковзання на його підошві, решта пошкоджень одягу утворились при подальшому його ковзанні (волочінні) по поверхні дороги та днища автомобіля.
Згідно висновку експертизи №71 від 25.02.2015 року (т.2 а.с. 58-61) на светрі ОСОБА_15 є сліди ковзання у вигляді поверхневого пошкодження (потертості) тканини і незначних накладень піску, які утворились від ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля.
Відповідно до висновку експертизи №09/17-781 від 08.12.2014 року (т.2 а.с.63-66) на момент огляду та дослідження робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля ВАЗ-21214, д.н.з. НОМЕР_2 знаходились в працездатному стані.
Відповідно до протоколів проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_16 (т.2 а.с.25-29, 90-93) та схем до них (т.2 а.с.30,94) відтворено та встановлено дії, обстановку та обставини вчинення ОСОБА_6 16.11.2014 року на автомобілі ВАЗ-21214, д.н.з. НОМЕР_2 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_14 помер, а потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експертиз № 09/17-212 від 27.04.2015 року (т.2 а.с.76-80) та № 09/17-252 від 20.05.2015 року (т.2 а.с.96-99) в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21214 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, при всіх заданих швидкостях руху транспортного засобу. Причиною настання дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, стало не виконання водієм автомобіля ВАЗ-21214 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 технічних вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України., згідно якого: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
Згідно дослідженого і продемонстрованого у судовому засіданні речового доказу - диску із відеозаписом з камер відеоспостереження колиби «Смерекова хата» (т.2 а.с.171), спростовано свідчення обвинуваченого ОСОБА_6 про можливість отримання потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_9 до дорожньо-транспортної пригоди інкримінованих ОСОБА_6 за ч.2 ст. 286 КК України тілесних ушкоджень.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 щодо того, що інкриміновані йому тілесні ушкодження були заподіяні потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_9 не внаслідок ДТП, а отримані потерпілими під час бійки до ДТП, суд відкидає, оскільки його показання в цій частині є непослідовними, нелогічними і такими, що спростовані послідовними свідченнями потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_15 , які прямо вказали на те, що виявлені тілесні ушкодження у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_9 були спричинені саме внаслідок наїзду обвинуваченим ОСОБА_6 на них автомобілем, при цьому жодних тілесних ушкоджень, тим більше таких тяжких, у потерпілих до ДТП не було. Дані показання потерпілого та свідка, у свою чергу, узгоджуються з свідченнями інших вказаних потерпілих та свідків, а також дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема протоколами проведених слідчих експериментів та вищенаведеними висновками експертиз, зокрема, відповідно до яких, на одязі та взутті потерпілих малися численні сліди ковзання, волочіння по поверхні дороги та днища автомобіля, і які утворилися від зіткнення автомобіля з потерпілими, коли останні перебували у вертикальному та, відповідно, близькому до вертикального положеннях. Підстав для обмови обвинуваченого ОСОБА_6 наведеними потерпілими та свідками судом не встановлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме порушив вищенаведені вимоги п.п. 2.3, 12.3 Правил дорожнього руху України. Також у судовому засіданні встановлено, що згідно висновку судово-медичних експертиз ОСОБА_14 загинув від закритої черепно-мозкової травми, а потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Судом встановлений причинний зв`язок між зазначеними порушеннями правил безпеки дорожнього руху і наслідками у виді настання смерті ОСОБА_14 та отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Суд, дослідивши всі зібрані у кримінальному провадженні докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше несудимий, позитивно характеризується, не працює, те, що злочин вчинив з необережності, його часткове визнання вини, а також обставини, що обтяжують і пом`якшують його покарання. Обставин, які обтяжують чи пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 - не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства і підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом - не має, а тому йому слід обрати основне покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.
Крім того, враховуючи всі наведені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 в частині спричинення матеріальної шкоди, завданої злочином, слід задовольнити повністю на суму, витрачену на лікування ОСОБА_14 , поховання та на встановлення огорожі на його могилі, які підтверджені в судовому засіданні документально - 18216 гривень 28 копійок.
Враховуючи, що між власником джерела підвищеної небезпеки ПП «Захист-С» та ПрАТ Страхова Компанія Провідна було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчений страховим полісом №АС/4874279, а відповідно до вимог ст.27.2 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, то вказану матеріальна шкоду у розмірі 18216 гривень 28 копійок слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з цивільного відповідача - ПрАТ Страхова Компанія Провідна.
Суд також вважає, що потерпілій ОСОБА_7 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду, оскільки внаслідок даної ДТП загинув її чоловік ОСОБА_14 . Таким чином, потерпіла ОСОБА_7 перенесла психологічні страждання з-за втрати звичного нормального способу життя та втрати рідної людини. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, характер та глибину моральних страждань потерпілої ОСОБА_7 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок втрати чоловіка, те, що злочин вчинений з необережності, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково та з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначити у розмірі 150000 гривень.
Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_8 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду, оскільки внаслідок даної ДТП загинув його син ОСОБА_14 . Таким чином, потерпілий ОСОБА_8 переніс психологічні страждання з-за втрати звичного нормального способу життя та втрати рідної людини. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, характер та глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_8 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок втрати сина, те, що злочин вчинений з необережності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначити у розмірі 100000 гривень.
Оскільки згідно ст. 27.3. Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її дружині, батькам, і загальний розмір такого страхового відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, що на той час становило 14616 гривень, то саме цю частину моральної шкоди - 14616 гривень слід стягнути з ПрАТ Страхова Компанія Провідна рівними частинами на користь потерпілої ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 , що становить 7308 гривень кожному. Решта частини з визначених судом 150000 гривень морального відшкодування ОСОБА_7 , що становить 142692 гривні, на підставі ст.1187 ЦК України, слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з цивільного відповідача ПП «Захист-С», який є власником та володільцем даного джерела підвищеної небезпеки, транспортного засобу ВАЗ-21214, д.н.з. НОМЕР_2 , і який несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями такого джерела. Також, решта частини з визначених судом 100000 гривень морального відшкодування ОСОБА_8 , що становить 92692 гривні, на підставі ст.1187 ЦК України, слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_8 з цивільного відповідача ПП «Захист-С», який є власником та володільцем даного джерела підвищеної небезпеки, транспортного засобу ВАЗ-21214, р.н. НОМЕР_2 , і який несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями такого джерела.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 , в частині спричинення матеріальної шкоди, завданої злочином, слід задовольнити повністю на суму, витрачену на лікування ОСОБА_9 , яка підтверджена в судовому засіданні документально - 40898 гривень 64 копійки. Враховуючи, що між власником джерела підвищеної небезпеки ПП «Захист-С» та ПрАТ Страхова Компанія Провідна було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчений страховим полісом №АС/4874279, а відповідно до вимог ст. 24 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик здійснює відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, то вказану матеріальну шкоду у розмірі 40898 гривень 64 копійки слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 з цивільного відповідача ПрАТ Страхова Компанія Провідна.
Суд також вважає, що потерпілому ОСОБА_9 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду: внаслідок одержаних тяжких тілесних ушкоджень, він переніс, як фізичну біль, так і психологічні страждання з-за втрати здоров`я, звичного нормального способу життя. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, те, що злочин вчинений з необережності, характер та глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_9 , їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково та з врахуванням вимог розумності і справедливості розмір відшкодування моральної шкоди визначити у розмірі 90000 гривень.
Оскільки згідно ст. 26-1 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик відшкодовує потерпілому - фізичній особі, моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що з розміру 40898 гривень 64 копійки страхової виплати становить 2044 гривні 93 копійки, то саме цю частину моральної шкоди - 2044 гривні 93 копійки, слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 з ПрАТ Страхова Компанія Провідна. Враховуючи наведене, решту частину з визначених судом 90000 гривень морального відшкодування, що становить 87955 гривень 07 копійок, на підставі ст.1187 ЦК України, слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 з цивільного відповідача ПП «Захист-С», який є власником та володільцем даного джерела підвищеної небезпеки, транспортного засобу ВАЗ-21214, р.н. НОМЕР_2 , і який несе майнову відповідальність за шкоду, заподіяну діями такого джерела.
Крім цього, згідно ст. 26-2 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 року Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик відшкодовує потерпілому шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності і мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі встановлення III групи інвалідності становить 12 мінімальних заробітних плат, що на той час становило 14616 гривень. Оскільки, внаслідок даної ДТП потерпілому ОСОБА_9 встановлено III групу інвалідності, то саме цю суму 14616 гривень - шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 з ПрАТ Страхова Компанія Провідна.
Розглядаючи цивільні позови у даному кримінальному провадженні суд, зокрема, брав до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений у його постанові у справі №6-2808 цс 15, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача застрахована, а у разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин цивільний позов Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_14 слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_6 на користь Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні - 6225 гривень 91 копійку.
Цивільний позов Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_6 на користь Івано-Франківської Обласної клінічної лікарні - 13111 гривень 21 копійку.
Також, відповідно до ст. 84 ЦПК України, на користь потерпілого ОСОБА_9 з обвинуваченого ОСОБА_6 слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката, підтверджені в судовому засіданні документально - 5000 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -
з а с у д и в :
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний домашній арешт.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ Страхова Компанія Провідна (ідентифікаційний код юридичної особи: 23510137) на користь ОСОБА_7 - 18216 гривень 28 копійок матеріальної шкоди та 7308 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ПП «Захист-С» (ЄДРПОУ: 30106532) на користь ОСОБА_7 - 142692 гривні моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ Страхова Компанія Провідна (ідентифікаційний код юридичної особи: 23510137) на користь ОСОБА_8 - 7308 гривень моральної шкоди.
Стягнути з ПП «Захист-С» (ЄДРПОУ: 30106532) на користь ОСОБА_8 - 92692 гривні моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Стягнути з ПрАТ Страхова Компанія Провідна (ідентифікаційний код юридичної особи: 23510137) на користь ОСОБА_9 - 40898 гривень 64 копійки матеріальної шкоди, 2044 гривні 93 копійки моральної шкоди, 14616 гривень шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим.
Стягнути з ПП «Захист-С» (ЄДРПОУ: 30106532) на користь ОСОБА_9 - 87955 гривень 07 копійок моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 - 5000 гривень витрат на правову допомогу.
Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (р/р 35416001019134 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 01993150) 6225 гривень 91 копійку витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_14 .
Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (р/р 35416001019134 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 01993150) 13111 гривень 21 копійку витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави (т.2 а.с.62, 67, 71, 75, 95) - 2271 гривню 60 копійок судових витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
Речові докази:
-автомобіль ВАЗ-21214 реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.2 а.с.81,82) - повернути за належністю його законному володільцю ПП «Захист-С» (м.Івано-Франківськ);
-одяг і взуття (т.2 а.с.83,84) - повернути за належністю його законному володільцю ОСОБА_9 ;
-одяг і взуття (т.2 а.с.87,88) - повернути за належністю його законному володільцю ОСОБА_15 ;
-одяг і взуття ОСОБА_14 (т.2 а.с.85, 86) - повернути за належністю його законному володільцю ОСОБА_7 ;
-DVD диск (т.2 а.с.89,171) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2016 |
Оприлюднено | 10.03.2023 |
Номер документу | 55730276 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Хоростіль Р. В.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Болюк І. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Болюк І. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Болюк І. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Зеленко О. В.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Деркач Н. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Деркач Н. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Деркач Н. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Деркач Н. І.
Кримінальне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Руденко Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні