Рішення

від 13.04.2007 по справі 4/196-пн-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/196-ПН-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.04.2007                                                                Справа №  4/196-ПН-05

Господарський суд Херсонської області у складі колегії:  

Головуючого судді: Скобєлкіна С.В.

Суддів: Ситюка В.Г., Пригузи П.Д.

при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу    

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління-20", смт.Брилівка Цюрупинського району Херсонської області

до Дочірнього підприємства "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза", м.Таврійськ Херсонської області     

3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Регіональне відділення ФДМУ по Херсонській області, м.Херсон

про  повернення майна

та за зустрічним позовом:  Дочірнього  підприємства "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза", м.Таврійськ Херсонської області

до: Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління-20", смт.Брилівка Цюрупинського району Херсонської області

про стягнення 59520,05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:       Риженко М.В., керівник

від   відповідача: Краснова Л.П,  довіреність у справі

                             Цибіна Н.П., довіреність у справі

3-тя особа:           Лещенко Л.В., довіреність у справі

                             Марченко Т.А., довіреність у справі

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство  "Будівельне-монтажне управління-20" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Новокаховська автоколона" відкритого акціонерного товариства "Брилівська автобаза" про повернення техніки, а саме: автоскрепера МоАЗ-546, д/н 49-12 ХП, інв.№ 129, 1986р.в., балансовою вартістю 36427,20 грн., а також бульдозера на базі трактора Т-170, інв.№ 299, заводський № 99882, двигун № 1826, балансовою вартістю 96197,60 грн. (відповідно до заяв про уточнення позовних вимог від 17.08.2005р. та від 08.01.2007р). Позовні вимоги ґрунтуються на ствердженні позивача про наявність між сторонами договірних відносин у 2003-2004 роках, за якими відповідачу  для виконання робіт  була передана автодорожня техніка, яка використовувалась останнім у шляхобудівництві.   

В ході судового розгляду справи ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" було подано зустрічний позов до ВАТ "БМУ-20" про стягнення суми 59520,05 грн. витрат на ремонт автоскрепера. В обґрунтування  позовних вимог за зустрічним позовом, відповідач посилається на те, що передана позивачем  відповідачу техніка знаходилась в несправному стані, у зв'язку з чим, згідно прохання позивача, відповідачем був проведений  капітальний ремонт автоскрепера МоАЗ 546 № 49-12 ХП.

В судовому засіданні первісний позивач  (ВАТ "БМУ-20") підтримав свої вимоги та просить, посилаючись на ст.ст.256 ЦК УРСР, 759, 785, 525, 1212 ЦК України, зобов'язати ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" повернути йому будівельні механізми: автоскрепер МоАЗ 546, державний номер 49-12 ХП, інвентарний номер № 129, вартістю 36427,20 грн. та бульдозер на базі трактора Т-170 ДЗ 110В, інвентарний номер № 299, вартістю 96197,61 грн.

Зустрічний  позов ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" позивач не визнає, вважаючи вимоги позовної заяви безпідставними. Факт ремонту відповідачем на його території  автоскрепера МоАЗ 546 № 49-12 ХП ВАТ "БМУ-20" не визнає.

ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" підтримує свій зустрічний позов та просить стягнути з ВАТ "БМУ-20"  на його користь 59520,05 грн., використаних на ремонт автоскрепера, що належить відповідачу  (позивачу по первісному позову), який за їх дорученням був зроблений приватною фірмою "Судоімпекс".

Позов ВАТ "БМУ-20" до себе ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" не визнає, стверджуючи про те, що всі  механізми були повернуті позивачу після спливу строку договірних відносин.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, з урахування вказівок викладених у Постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2006 року, заслухавши представників сторін, дослідивши правовідносини між ними, суд вважає, що позов ВАТ "БМУ-20" підлягає частковому задоволенню, а саме у частині витребування бульдозера. В іншій частині позовні вимоги суд вважає безпідставними. Зустрічний позов ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю вимог.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.07.2003 року між ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" (замовник) і ВАТ "БМУ-20" (підрядник)  укладено договір, відповідно до умов якого підрядник передає, а замовник приймає механізми для здійснення  земляних робіт. Підрядник надає замовнику наступні механізми: автоскрепера МоАЗ  546 - 4 шт., бульдозер Т-170 - 1шт., на строк з 19.07.2003 року по 31.12.2003 року.

Враховуючи необхідність використання переданої техніки і після 31.12.2003 року, 12.03.2004 року між сторонами був укладений договір № 112, згідно умов якого підрядник передає, а замовник приймає механізми для виконання земляних робіт, для чого підрядник надає замовнику автоскрепера МоАЗ 546 - 5 шт., бульдозер Т-170 - 1шт., на строк з 12.03.2004р. по 31.12.2004р.

Після закінчення строку укладених договорів ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" повернула частину техніки. При цьому  суд прийшов до висновку, що ця сторона у справі не повернула ВАТ "БМУ-20"  спірний трактор Т-170 і вимоги ВАТ "БМУ-20" щодо його витребування, викладені у позові, суд вважає обґрунтованими та такими, що забезпечені відповідними доказами.

Що стосується вимог ВАТ "БМУ-20" відносно витребування у відповідача автоскрепера  МоАЗ 546, державний номер 49-12 ХП, то вони на думку  суду, не забезпечені належними доказами. З'ясовані судом обставини свідчать про те, що  позивач не довів, що він належним чином, у минулому передав відповідачу (ДП "Новокаховська  автоколона") цей  дорожній самохідний механізм.Документального підтвердження передання спірного майна (скрепера) відповідачу (автоколоні) чи наявності будь-яких інших правових підстав, які б надавали позивачу право витребувати це майно, позивач теж суду не надав.

Термін дії договору від 12.03.2004 року закінчився 31.12.2004 року і сторонами не пролонгований. Документального підтвердження  повернення відповідачем - (ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза") позивачу - ВАТ  "БМУ-20" бульдозера на базі трактора Т-170 суду не надано. В той же час, факт передання цього механізму у строкове користування на договірних умовах, підтверджений відповідним актом.

Дослідженням обставин справи встановлено, що між сторонами мали місце довгострокові господарські відносини, у зв'язку з чим ними укладалися договори пов'язані із господарською діяльністю. Так, 23.07.2003 року сторонами був укладений договір без номеру. Згідно з цим договором позивач  - (ВАТ "БМУ-20") зобов'язався передати, а відповідач  - (ДП "Новокаховська автоколона") брав на себе зобов'язання прийняти механізми для виконання земляних робіт. Відповідно до пункту 1.3. зазначеного договору підлягали передачі: автоскрепера МоАЗ 546 - 4 штуки та один бульдозер Т-170 терміном з 19.07.2003 року по 31.12.2003 року.

Відповідно до п.4.2.11. договору від 23.07.2003 року відповідач (ДП "Новокаховська автоколона") був зобов'язаний забезпечити охорону механізмів. Пунктом 4.2.14. зазначеного договору сторони передбачили, що в разі втрати механізмів в результаті неналежного їх використання або охорони відповідачем, він відшкодовує позивачеві суму необхідну для придбання аналогічних  механізмів.   

У зв'язку з тим, що техніка використовувалася ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" і після 31.12.2003 року, 12.01.2004 року сторонами був укладений новий договір № 112. Згідно з цим договором позивач (ВАТ "БМУ-20") зобов'язався передати, а відповідач (ДП "Новокаховська автоколона") - прийняти ті ж механізми, але уже строком до 31.12.2004 року.

Відповідно до пункту 4.2.11. відповідач також був зобов'язаний забезпечити охорону механізмів на підставі положень пункту 4.2.14. - в разі втрати механізмів в результаті неналежного їх використання  або охорони відповідачем, він  відшкодовує позивачеві  суму необхідну для придбання аналогічних механізмів.     

Матеріали справи, пояснення сторін свідчать про те, що фактично відповідно  до акту прийому-передачі основних засобів  від 23.07.2003 року позивач передав, а відповідач прийняв трактор Т-170 ДЗ-110В, заводський номер № 99882, двигун № 1826. Факт передачі засвідчено підписами членів комісії та уповноважених осіб сторін, завірених печатками (т.1 а.с.10).

В той же час, відповідач - ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" не надав належних документальних доказів, у розумінні положень ст.34 ГПК України, які б  переконливо свідчили про те, що зазначена техніка - бульдозер  на базі трактора Т-170 був повернутий ВАТ "БМУ-20".

Одночасно  суд засвідчує й той факт, що сам позивач (ВАТ "БМУ-20") у межах  даної справ не надав у забезпечення своїх  позовних вимог доказів про те, що він за актом прийому-передачі  передав у 2003-2004 році відповідачу автоскрепер МоАЗ 546 державний номер № 49-12 ХП, інвентарний номер № 129. Надані в цій частині пояснення представників позивача суд не  може прийняти як докази у справі ще й тому, що позивач сам не може пояснити: коли, хто саме і кому передавав зазначений механізм, і де саме, у кого він на даний час перебуває.

Крім того, керівник ВАТ "БМУ-20" та спеціалісти  цього підприємства у судовому засіданні підтвердили, що не узгоджували з ДП "Новокаховська автоколона" питання про ремонт останнім їхньої техніки, а саме автоскрепера МоАЗ 546, державний номер  49-12 ХП, що така одиниця техніки відповідачем  або ПП "Судоімпекс" на закритій режимній території ВАТ "БМУ-20" у 2004 році не ремонтувалась, виконані роботи по ремонту скрепера позивачем не приймались і розрахунки між сторонами з цього приводу не проводились.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" посилається на те, що передана позивачем відповідачу техніка знаходилась у несправному стані, у зв'язку з чим, згідно прохання позивача, відповідачем був проведений капітальний ремонт техніки (автоскрепера). Вартість узгодженого переліку ремонтних робіт та запасних частин склала суму               59 520,05 грн. Оскільки позивач не розрахувався за ремонт, відповідач просить на підставі ст.ст.173,181,193 ГК України, ст.ст.509,526,530 ЦК України стягнути з ВАТ "БМУ-20" суму 59 520,05 грн. вартості виконаних ремонтних робіт.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи і наданих документів, інших доказів позовні вимоги за зустрічним позовом, суд не знаходить правових підстав для їх задоволення.   

Обставини справи свідчать про те, що строк дії договору № 112 від 12.03.2004 року сплив 31.12.2004 року, як це передбачено п.5.1 цього договору. Договір сторонами не пролонгований. Після закінчення дії договору № 112 у відповідача відпали підстави для володіння та користування отриманою від позивача технікою. В той же час, як зазначав суд вище, позивач по первісному позову (ВАТ "БМУ-20") не довів той факт, що передав у користування відповідачу на договірних підставах автоскрепер МоАЗ 546 державний номер 49-12 ХП, інв.№ 129. В свою чергу відповідач, він же позивач по зустрічному позову –ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" теж не довів на підставі документальних доказів ті обставини, що він на початку 2004 року отримав у іншої сторони  за актом або на підставі будь-якого іншого документа автоскрепер, про який йдеться мова, а потім відремонтував  його та здав виконану роботу замовнику теж  на підставі засвідченого сторонами  документа та повернув йому цю одиницю техніки у відремонтованому стані.

Відносно зустрічних вимог по справі суд також звертає увагу на наступне.

Як на підтвердження виконання відповідачем робіт по капітальному ремонту автоскрепера, ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" посилається на певний ряд документів, які  не можуть бути належними доказами, в розумінні ст.34 ГПК України.

Так, розрахунок вартості ремонту автоскрепера МоАЗ 546, державний номер 49-12 ХП на суму 59 520,05 грн. не узгоджений з боку ВАТ "БМУ-20" (а.с.37, т.1).

Відповідачем не надано доказів фактичного проведення капітального ремонту техніки та встановлення на автоскрепер будь-яких запасних частин.

Такі лише  документи, як перелік робіт по капітальному ремонту автоскрепера МоАЗ 546 та перелік запчастин, витрачених на капітальний ремонт автоскрепера МоАЗ 546, погоджені сторонами (а.с.39-40, т.1), не можуть бути належними доказами проведення капітального ремонту техніки.

Надані відповідачем перелік робіт по капітальному ремонту автоскрепера 4635 та перелік запчастин, витрачених на капітальний ремонт автоскрепера 4635 (а.с.114-115, т.1), також не є належними доказами проведення капітального ремонту техніки, оскільки, по-перше, документи не погоджені з боку позивача, а по-друге, складені відносно автоскрепера 4653, а не автоскрепера МоАЗ 546, повернення якого вимагає позивач.

Відповідно до ст.193 ГК України, яку відповідач поклав в основу своїх позовних вимог, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ствердження ДП "Новокаховська автоколона" зроблене наприкінці розгляду справи  про те, що ремонт автоскрепера МоАЗ 546 державний номер № 49-12 ХП у квітні  2004 року проводила приватна фірма "Судоімпекс" суд  до уваги не приймає, оскільки ця юридична особа не перебувала  у будь-яких відносинах з ВАТ "БМУ-20", йому  виконані роботи не здавала, а надані  документи  викликають сумнів  у їх достовірності, оскільки  не відображають розрахунків вартості  проведених робіт, використаних  запчастин, проведення робіт конкретними особами та й ще на території "БМУ-20".

У відповідності до положень ст.ст.283-291 Господарського кодексу України, 759-786, 798-805 Цивільного кодексу України, ст.ст.1-32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, яке повинно бути індивідуально визначено. Істотними умовами цього виду договорів є: об'єкт  оренди, включаючи склад майна та його вартість,  строк дії договору, орендна плата, умови та порядок передання майна і його повернення. У разі закінчення строку договору орендар повинен повернути   орендодавцю все отримане за цим договором майно.

Крім того, положення Закону України "Про власність"  (ст.ст.2, 3, 4) передбачають, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, у яких власник на свій розсуд вчиняє дії відносно належного йому майна. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської діяльності, передавати його  безоплатно або за плату у володіння і користування, у довірчу власність іншим особам. Держава законодавчо  забезпечує  усім власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких  порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Володіння майно вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Оскільки між сторонами існували договірні відносини, суд  дослідивши їх прийшов до висновку про комплексний характер цих договорів, які поряд з елементами договору підряду (договору про надання послуг), включали до себе елементи договору, оренди (договору майнового  найму). Досліджена правова природа договорів, на підставі яких здійснювалася передача спірного майна свідчить про те, що сторони повинні були застосовувати до зазначених договорів приписи законодавства щодо строку дії договорів оренди (зокрема Закон України "Про оренду державного та комунального  майна"), такі як істотні умови договору, порядок прийому та повернення майна з обов'язковим складенням актів, наслідки недотримання вимог встановлених при укладені угод та інше.

Порушення або неправильне застосування матеріального права сторонами у справі призвели до тих негативних наслідків, які встановив суд.

Відповідно до ст.173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками (учасником) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь   іншого  суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.          

Статтею 174 Господарського Кодексу України передбачено, що  господарські зобов'язання., можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, який регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених  законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до п.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2, 3 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну і строк договору.

З вищенаведеного суд констатує, що доказів того, що між сторонами був укладений договір про ремонт техніки з дотриманням вимог Господарського  та Цивільного кодексів  України та погоджено, ціну і строк  договору, ДП "Новокаховська автоколона" не надало. Виходячи з вищевикладеного, посилання позивача по зустрічному позову на те, що між сторонами виникли господарсько-правові відносини відповідно до листа від 07.07.2003року на основі вільного волевиявлення сторін у спрощений спосіб безпідставне і не відповідає вимогам вищезазначених норм закону.

Надані до матеріалів справи перелік запасних частин  та робіт по капітальному ремонту автоскрепера не можуть бути прийняті судом як належні докази укладання господарського договору в розумінні статті 34 ГПК України відповідно до якої судом приймаються тільки ті докази, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними  засобами доказування і не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Матеріалами     справи     підтверджується,  що  на вимогу    ВАТ “БМУ-20” підтвердити вартість ремонту автоскрепера МоАЗ 546 № 49-12 ХП позивачем по зустрічному позову було   надіслано перелік запасних частин та робіт по капітальному ремонту не автоскрепера МоАЗ 546, а  автоскрепера 4635 (а.с.114-116), які не погоджені з керівником  "БМУ-20".

Крім   того, суду надано пояснювальну записку колишнього керівника Дубовика А.В. (а.с.129) із якої вбачається, що сума ремонтних робіт з ним не   погоджувалася і приймання виконаних   робіт не   здійснювалося. Зазначене свідчить   про неузгодженість істотних умов по ремонту автоскрепера МоАЗ 546 згідно з вимогами закону, та про відсутність угоди щодо виконання  підрядних  ремонтних робіт.

ДП "Новокаховська автоколона" також не надано доказів того, яка кількість запасних частин фактично встановлена, обґрунтування їх необхідності для ремонту автоскрепера згідно з його технічними характеристиками, вартості та фактичного виконання робіт по ремонту.          

Крім того, "БМУ-20" посилається на те, що за технічними даними на автоскрепер  МоАЗ 546 № 549-12 ХП не потребується тієї кількості запасних частин, яка зазначена відповідачем в переліку. Зокрема, на автоскрепері встановлюється 1 генератор, а за переліком відповідача значиться 4, належить встановити 2 акумулятора, за переліком відповідача встановлено 4 і т. д. Доказів того, що зазначені в переліку запасні частини встановлені на спірному автоскрепері МоАЗ 546 відповідач не надав. Вартість запасних частин не відповідає їх дійсності. Не надано відповідачем і документів, які підтверджують факт виконання ремонтних робіт, чим не підтверджено розрахунок вартості робіт, наданий до матеріалів справи. Не спростовані ним і заперечення позивача відносно потреб тієї кількості запасних частин, яка зазначена відповідачем в переліку.

З урахуванням викладеного, вимоги ДП "Новокаховська автоколона" про стягнення 59 520,05 грн.  не ґрунтуються на вимогах закону та договору, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

Судові витрати по справі суд у відповідності до положень ст.49 ГПК України покладає на ДП "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза".

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління-20" задовольнити частково.

2. Вилучити у Дочірнього підприємства "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза", Херсонська область, м.Таврійськ, вул.І.Франко, 31, код ЄДРПОУ 25644262,  р/р.26001496 в ХОД АК АППБ "Аваль" м.Херсон МФО 352093 на користь Відкритого акціонерного  товариства "Будівельно-монтажне управління № 20",  Херсонська область Цюрупинський район, смт.Брилівка, вул.Червоноармійська, 20, код ЄДРПОУ 01036491, р/р.2600610345 ХОД АК АППБ "Аваль" м.Херсон, МФО 352093 - бульдозер на базі трактора Т-170, інвентарний номер № 299, заводський номер № 99882, двигун № 1826, балансовою вартістю 96197,60 грн.

3. В решті позову Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління-20" - відмовити.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза", Херсонська область, м.Таврійськ, вул.І.Франко, 31, код ЄДРПОУ 25644262,  р/р.26001496 в ХОД АК АППБ "Аваль" м.Херсон МФО 352093 на користь Відкритого акціонерного  товариства "Будівельно-монтажне управління № 20",  Херсонська область Цюрупинський район, смт.Брилівка, вул.Червоноармійська, 20, код ЄДРПОУ 01036491, р/р.2600610345 ХОД АК АППБ "Аваль" м.Херсон, МФО 352093 - 961,97 грн. (дев'ятсот шістдесят одна грн. 97 коп.) по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволені зустрічних позовних вимог Дочірнього підприємства "Новокаховська автоколона" ВАТ "Брилівська автобаза" до Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління-20" про стягнення  59 520,05 грн.  відмовити.

Головуючий суддя                                                                          С.В.Скобєлкін

Судді:                                                                                 В.Г. Ситюк

                                                                                          П.Д. Пригуза