Рішення

від 12.04.2007 по справі 13/100

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/100

12.04.07   

                  Україна                                                                        

Господарський суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

11 квітня 2007 року                                                                       № 13/100

Позивач:           Товариство з обмеженою відповідальністю “Солід лтд”

                    10014 м. Житомир, вул. Перемоги, 10/200

До відповідача  :           Кредитної спілки “Сіверька”

                                     14033 м. Чернігів, пр-т Миру, 139/15

про   стягнення 8219,45 грн.  

                                                                                                                  Суддя  І.А.Фетисова

Представники  сторін

Від позивача  : Лілікович П.В. д. б/н від 30.01.2007 р.

Від відповідача  : Кобець Д.В. д. 17-1 від 01.03.2007 р.

Рішення приймається після оголошених 27.03.2007 р., 30.03.2007 р., 04.04.2007 р. перерв відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ

  Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 3190,50 грн. вартості майна наданого в оренду та неповернутого позивачу, 1950,00 грн. боргу по оренді з грудня 2005 р. по лютий 2007 р., 464,10 грн. пені по договору 1/01 від 20.01.05 р., 271,50 грн. індексу інфляції, 300 грн. штрафу за не допуск до здійснення огляду об'єктів оренди, 2000 грн. послуги ТОВ “Агентства безпеки “Інвар” пов'язані з повернення боргу, 22,95 грн. поштових витрат, 20,40 грн. плати за довідку.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог.

Відповідачем подано клопотання про застосування спеціальної позовної давності для стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на суму 464,10 грн. в частині стягнення пені, просить стягнути 7755,35 грн. позовних вимог, що виключає вимоги про стягнення пені в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача неустойки за неповернуте майно в сумі 1300 грн.  з листопада 2006 р. про березень 2007 р.

Відповідачем надано докази оплати орендних платежів за листопад 2005 р., за грудень 2005 р., за січень 2006 р. на суму 390 грн. (платіжне доручення № 388 від 28.03.2007 р.).

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті,   господарський суд встановив:

Прийняти до розгляду подане відповідачем клопотання про застосування спеціальної позовної давності для стягнення неустойки у вигляді пені.

Прийняти до розгляду подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог на суму 464,10 грн. пені, оскільки це не суперечить ст. 22 ГПК України. Розгляд справи провести з урахуванням поданої заяви, в зв'язку з чим розгляд позовних вимог здійснити в частині 3190,50 грн. вартості майна наданого в оренду та неповернутого позивачу, 1950,00 грн. боргу по оренді з грудня 2005 р. по лютий 2007 р., 271,50 грн. індексу інфляції, 300 грн. штрафу за не допуск до здійснення огляду об'єктів оренди, 2000 грн. послуги ТОВ “Агентства безпеки “Інвар” пов'язані з повернення боргу, 22,95 грн. поштових витрат, 20,40 грн. плати за довідку.  

Прийняти до розгляду подане позивачем клопотання про стягнення з відповідача неустойки за неповернуте майно в сумі 1300 грн., яке розцінюється судом як збільшення позовних вимог.

20.01.2005 р. між сторонами укладено договір оренди № 1/01 від 20.10.2005 року.

Відповідно до умов договору орендодавець (позивач) зобов'язується надати, а орендар (відповідач) зобов'язується взяти у виключне платне користування на строк до 20.01.2006 р. майно: системний блок, монітор, миша, клавіатура, акустичні колонки, вартість майна становить 3190,50 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору орендар сплачує орендодавцю згідно наданих рахунків орендну плату 20 числа кожного місяця починаючи з лютого 2005 р. по  січень 2006 р. по 130 грн. в місяць.

Приписами ст.764 ЦК України  встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів  справи, відповідач не ініціював повернення орендованого майна саме в період  як до 20.01.2006 року так і після 20 .01.2006 року, а орендодавець ( позивач по справі) не заперечував проти подальшого використання майна саме в цей період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями  орендар ( відповідач по справі) продовжив використання орендованого по договору №1/01 майна,  проти чого не заперечував орендодавець, а договір №1/01 продовжив свою дію на новий строк до 20.01.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання по оплаті встановлені договором ( п.3.1.) виникають на підставі виставлених рахунків позивачем та на підставі графіку оплати , в зв'язку з чим  слід зазначити, що після січня 2006 року графік  оплат сторонами по тексту договору не встановлювався.

Позивачем здійснено направлення на адресу відповідача рахунків на оплату оренди після січня 2006 року, про що свідчать матеріали справи.

27.09.2006 року позивачем надіслано на адресу відповідача, а останнім 02.10.2006 року отримано ( поштове повідомлення № 1970278),  претензію щодо здійснення оплат за оренду майна, в тому числі й по договору №1/01 з вимогою про негайне перерахування заборгованості.

26.10.2006 року позивач листом №2 повідомив відповідача про розірвання договору оренди №1/01 від 20.01.2005 року в односторонньому порядку з 1.11.2006 року та просив підготувати орендоване майно до передачі. Лист відповідачем отримано 1.11.2006 року , про що свідчить поштове повідомлення № 2028479.

Такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, а саме ст.530 ЦК України та ст. 651 ч.3, 782 ЦК України.

Таким чином, обов'язок по оплаті орендних платежів у відповідача виник після отримання претензії, а договір №1/01 є розірваним між сторонами з 1.11.2006 року.

Здійснена оплата за листопад –грудень 2005 року та січень 2006 року  відповідачем в процесі розгляду справи в сумі 390 грн. позивачем не заперечується, в зв'язку з чим заборгованість за період з  лютого по жовтень ( включно) 2006 року становить  1170 грн., в зв'язку з чим в частині стягнення орендної плати в період  після розірвання договору з листопада 2006 року по лютий 2007 року в сумі 390 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають. В частині сплачених 390 грн. позивачем предмет спору відсутній, а тому провадження по справ в цій частині підлягає припиненню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 3190,50 грн. вартості майна переданого в оренду, в зв'язку з чим слід зазначити, що домовленості сторін по договору щодо відшкодування вартості орендованого майна  по закінченню дії договору не передбачено, доказів неможливості повернення цього майна від відповідача суду не надано, в зв'язку з чим слід зауважити на наявність орендованого майна у відповідача зафіксованого Актом перевірки наявності від 07.11.2006 року, в зв'язку з чим покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення вартості  3190,50 грн. наданого в оренду майна не передбачено. В зв'язку з чим суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні вимог про стягнення вартості майна в сумі 3190,50 грн. та нарахованої на цю суму інфляції 45,30 грн.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збільшення боргу за несплачені орендні платежі, в зв'язку з чим вимоги є обґрунтованими в частині стягнення суми інфляції 126,34 грн.., в решті 99,86  грн..  необґрунтованими з огляду на дату заявленої претензії та визначеного судом строку дії договору та суми заборгованості.

Відповідно до п. 5.6 договору у разі здійснення дій, спрямованих на вчинення перепон орендодавцю у здійсненні огляду об'єкта оренди, спостереження за його ремонтом ат/або проведення техобслуговування, а також у разі вилучення об'єкту оренди в передбачених цим договором та/або законодавством випадках, як і у випадках ненадання орендодавцю необхідного сприяння, що також мало своїм наслідком неможливість реалізації орендодавцем відповідних його прав, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 100 грн. за кожний випадок невиконання ним вище перерахованих його зобов'язань.

Актом прийому-передачі оргтехніки згідно договору оренди № 1/01 від 20.01.05 р. від 20.01.2005 р.  передано відповідачу оргтехніку загальною вартістю  3190,50 грн.

19.10.2006 , 26.10.2006 , 03.11.2006 року позивачем здійснені заходи направлені на перевірку наявності орендованого майна у відповідача, в зв'язку з чим складені акти, відповідно до яких зазначено про недопущення до перевірки за відсутності голови кредитної спілки. 07.11.2006 року складений сторонами по справі акт , відповідно до якого зазначено про знаходження майна по договору №1/01 в приміщенні кредитної спілки в задовільному стані ( візуально) та не експлуатується.

Таким чином, з урахуванням того, що договір 1/01 є розірваним з 1.11.2006 року здійснені заходи по огляду об'єкта оренди в межах договору  є акти за 19 та 26.10.2006 року, в зв'язку з чим  позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими в розмірі 200  грн., в решті вимог на 100 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином , зобов'язання по поверненню та ініціації повернення майна законодавством покладено саме на орендаря –відповідача по справі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на визначений судом в процесі розгляду справи строк дії договору та обов'язок по поверненню орендованого майна, в зв'язку з чим заявлені вимоги позивача про стягнення 1300 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати ( ч.2 ст.785 ЦК України) заявлені в межах строку позовної давності  є правомірними й такими що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2000 грн. послуг ТОВ “Агентство безпеки Інвар”, 22,95 грн. поштових витрат та 20,40 грн. сплачених за Довідку по індексу інфляції, в зв'язку з чим суд вважає не  обґрунтованими ці вимоги  й такими , що  задоволенню не підлягають,  з огляду на те , що здійснені оплати позивачем  є господарськими витратами позивача не пов'язаними з розглядом справи та  такими  що не можуть бути покладені на відповідача . Окрім того, слід зазначити, що комплекс послуг по договору №4 між позивачем та ТОВ “Агентством безпеки “Інвар””   не конкретизовано, право на звернення до суду, представлення інтересів не оговорено, необхідність отримання Довідки з Головного управління статистики у Житомирській області та проведення оплати  не доведено, оскільки інформація про встановлені у державі індекси інфляції є офіційно оприлюдненою інформацією, тобто загальновідомою.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно діючого законодавства зобов'язання повинні виконувати належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки відповідач в порушення ст.526,525,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково  в сумі 1170 грн. орендної плати, 200 грн. штрафу, 126,34 грн. збитків від інфляції, 1300 грн. неустойки, в частині стягнення 390 грн. оренди провадження у справі підлягає припиненню, в решті вимог є необґрунтованими й такими що не підлягають задоволенню.  

Керуючись ст.ст.526,525,651,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,77,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

          1.Позовні вимоги задовольнити частково  

Стягнути з Кредитної спілки “Сіверська”  (14033 м. Чернігів, пр. Миру, 139 к. 15 р/р 26505018512 в ЗАТ “Полі комбанк” м. Чернігів, МФО 353100 код 33259154) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Солід лтд” (10014 м. Житомир, вул. Перемоги, 10 к. 200 р/р 26002301170068 в ЦВ “Промінвестбанка” м. Житомира МФО 311056 код 22046468)  1170 грн. орендної плати, 200 грн. штрафу, 126,34 грн. збитків від інфляції, 1300 грн. неустойки, 29,96 грн. державного мита та 34,66 грн. витрат на ІТЗ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення 390 грн. орендної плати за період з листопада 2005 року по січень 2006 року.

3. В решті позову про стягнення 390 грн. орендної плати, 100 грн. штрафу, 99,86 грн. інфляційних, 3190,50 грн. вартості майна та 45,3 грн. інфляційних , 2000 грн. послуг, 20,40 грн.  та 22,95 грн. поштових витрат  відмовити.

Суддя                                                 І.А.Фетисова