Ухвала

від 15.02.2016 по справі 813/7688/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 р. Справа № 876/2588/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Холдинг Львів" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002392204 та № 0002402204 від 26.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на протиправність висновків податкового органу щодо заниження ним податку на додану вартість внаслідок господарських взаємовідносин з контрагентами: ПП Фірма "Деал", ТОВ "Нові технології ТПВ" та про нікчемність і фіктивність проведених між ними господарських операцій. Вказує на те, що такі висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного виконання робіт, визначених укладеними позивачем з вказаним контрагентом договорами. Реальність взаємовідносин між позивачем та його контрагентами спростовується належними первинними документами. Крім того, податковий орган не вправі самостійно давати висновки про нікчемність правочинів. Також, зазначає, що застосовані штрафні санкції за не надання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки є безпідставними, оскільки позивач належним чином повідомив про їх втрату. Вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними й такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі позов задоволено повністю, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Зазначену постанову суду оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС України у Львівській області, вважаючи її такою, що суперечить чинному законодавству, прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права з наступних підстав, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує та мотивує аналогічно доводам, що викладені у запереченні на позов, зазначаючи при цьому, що судом першої інстанції не перевірено твердження відповідача про відсутність у контрагента позивача фізичних, технічних можливостей для вчинення спірних господарських операцій. Місцевим судом не надано належної оцінки доказам, які долучені представником відповідача до матеріалів справи, а саме: акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 03.04.2014 р. №771/26-55-22-2/35921869 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Нові технології ТПВ щодо підтвердження господарських відносин за січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень 2012р ; акту ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 15.07.2013 р. Про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ПП Деал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 02.07.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 02.07.2013 р . Крім того, просить взяти до уваги постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року у справі № 813/7820/13-а, якою встановлено обставини, які на думку апелянта, спростовують економічну результативність спірних господарських операцій позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Працівниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Метал Холдинг Львів" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Нові технології ТПВ" за березень 2012 року, ПП фірма "Деал" за січень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки 08.08.2014 року складено акт № 858/13-50-22-04-11/33286209, на підставі якого ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Підставою для висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства послужило те, що господарські операції позивача з вказаними вище контрагентами не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна та самого контрагента, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частино 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення коштів сплачених на придбання товарів, робіт, послуг до складу витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів, робіт та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені у ціні товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Доводи ж податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з контрагентом - ПП "Фірма "Деал", суд першої інстанції встановив і це стверджується матеріалами справи, що 07.12.2012 року між ТОВ "Метал Холдинг Львів" та ПП "Фірма "Деал" укладено Договір № 11-П, відповідно до якого ПП Фірма "Деал" зобов'язувалось здійснити переробку зливків із сталі нержавіючої на потужностях ТОВ НВЦ "Трубосталь" у труби відцентроволиті. Вказана господарська операція нерозривно пов'язана з рядом інших господарських операцій ТОВ "Метал Холдинг Львів" та є одним із елементів у ланцюгу виготовлення продукції, зокрема, труб відцентрово литих.

25 червня 2012 року між ТОВ "Метал Холдинг Львів" та ТОВ "ВКФ ДІАРА" було укладено Договір поставки № 25/06/12-Л за яким ТОВ "ВКФ ДІАРА" зобов'язалось поставити металовироби в кількості 22,68 тонн.

На виконання вказаного договору та в підтвердження господарської операції, позивачем надано суду Специфікацію №1 від 25.06.2012 р., видаткову накладну № 0629/01 від 29.06.2012 р., товарно-транспортні накладні № 29/06/12-3 від 29.06.2012 р., №29/06/12-1 від 29.06.2012 р., №29/06/12-2 від 29.06.2012 р., № 29/06/12-1 від 29.06.2012 р.

Вказані металовироби були передані на зберігання ТОВ "БІСТАР 3000" згідно договору відповідального зберігання № 2006-12 ВЗ від 20.06.2012 р., що підтверджується, актом приймання-передачі на зберігання № 2906-1 від 29.06.2012 р. та № 3011/1ВЗ від 30.11.2012 р., а також, актом приймання-передачі із зберігання № 0111-12 від 01.11.2012 р.

Відповідно до Договору поставки №2610-1/12 від 26.10.2012 р. та Специфікації №1 від 26.10.2012 р., Специфікації №2 від 26.10.2012 р., ТОВ "Метал Холдинг Львів" придбало у ТОВ "Профторг-2012" кутник L50 в кількості 55 тонн. Підтвердженням факту поставки є видаткова накладна № РН-1101/01 від 01.11.2012 р., товарно-транспортна накладна №01/11/12-1 від 01.11.2012 р., податкова накладна № 21 від 01.11.2012 р., видаткова накладна № РН-1101/02 від 01.11.2012 р., товарно-транспортна накладна № 01/11/12-2 від 01.11.2012 р., податкова накладна №22 від 01.11.2012 р., видаткова накладна № РН-1206/04 від 06.12.2012 р., товарно-транспортна накладна №06/12/12-1 від 06.11.2012 р., податкова накладна № 72 від 06.12.2012 р., видаткова накладна № РН-1206/05 від 06.12.2012 р., товарно-транспортна накладна № 06/12/12-2 від 06.12.2012 р., податкова накладна №73 від 06.12.2012 р., видаткова накладна №РН-1206/06 від 06.12.2012 р., товарно-транспортна накладна №06/12/12-3 від 06.12.2012 р., податкова накладна №74 від 06.12.2012 р., видаткова накладна № РН-1206/07 від 06.12.2012 р., товарно-транспортна накладна №06/12/12-4 від 06.12.2012 р, податкова накладна № 75 від 06.12.2012 р., видаткова накладна №РН-1206/08 від 06.12.2012 р., товарно-транспортна накладна № 06/12/12-5 від 06.12.2012 р., податкова накладна №76 від 06.12.2012 р.

Надалі, придбані у ТОВ ВКФ "Діара" та ТОВ "ПРОФТОРГ-2012" металовироби були використані для переробки на зливки з нержавіючої сталі згідно Договору на переробку давальницької сировини № 2910/1 від 29.10.2012 р., що був укладений з ТОВ "Бістар 3000".

На виконання вказаного договору позивачем надано додаток № 1 "Специфікація на готову продукцію", акти приймання-передачі від 01.11.2012 р., 06.12.2012 р., 30.11.2012 р. 17.12.2012 р., податкові накладні № 1 від 17.12.2012 р. та № 4 від 30.11.2012 р., акт № 1 від 01.11.2012 р.

За наслідками вказаних господарських операції було виготовлено та передано ТОВ "Метал Холдинг Львів" зливки з нержавіючої сталі необроблені, а саме - 30.11.2012 р. 23,503 тони, та 17.12.2012 р. 50,35 тонн.

Відповідно до умов договору № 11-П від 07.12.2012 р. укладеного між ТОВ "Метал Холдинг Львів" та ПП Фірма "Деал", останнє зобов'язувалось здійснити переробку зливків із сталі нержавіючої на потужностях ТОВ НВЦ "Трубосталь" у труби відцентроволиті 426х200:х?3500 згідно ТУ У 27.2-13419172-002:2008.

На підтвердження вказаної господарської операції позивачем надано акти приймання-передачі від 07.12.2012 р. та 18.12.2012 р. Факт переробки та виготовлення труб відцентроволитих підтверджується актами виконаних робіт від 12.12.2012 р. № 1/11-П та від 24.12.2012 р. № 2/11-П.

Як встановлено судом, право ТОВ "Метал Холдинг Львів" на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними № 2 від 12.12.2012 р. та № 3 від 24.12.2012 р.

Надалі виготовлені труби відцентроволиті ТОВ "Метал Холдинг Львів" за участі комісіонера ПП "АВМ-Дніпро" було реалізовано за межі митної території України фірмі "LIGHMILL IMPORT LLP" Великобританія.

На підтвердження реалізації позивачем надано договір комісії № 45-к від 07.12.2012 р., з додатком № 1 від 07.12.2012 р. та додатком № 2 від 25.12.2012 р., додатковою угодою від 10.01.2013 р.

Також зазначена господарська операція підтверджується: актом № 1 від 11.12.2012 р; актом № 2 від 25.12.2012 р; звітом Комісіонера № 1 від 27.12.2012 р; зовнішньоекономічним контрактом № 01-12 від 10.12.2012 р; інвойсом № 1 від 12.12.2012 р; міжнародною товарно-транспортною накладною № 182427; вантажно-митною декларацією від 13.12.2012 р; актом здачі-приймання робіт від 12.12.2012 р; актом здачі-приймання робіт від 18.12.2012 р; звітом Комісіонера № 2 від 28.01.2013 р; інвойсом № 2 від 26.12.2012 р; інвойсом № 3 від 03.01.2013 р; міжнародною товарно-транспортною накладною № 0354117; міжнародною товарно-транспортною накладною № 0439693; вантажно-митною декларацією від 27.12.2012 р; вантажно-митною декларацією від 04.01.2013 р; довідкою про надходження коштів в іноземній валюті № 92 від 24.01.2013 р.

Факти транспортування та перетину митного кордону підтверджуються належним чином оформленими товаросупровідними документами.

Отже, як вбачається з наведеного, господарська операція з надання послуг ППФ "Деал" нерозривно пов'язана господарськими операціями з ТОВ ВКФ "Діара", ТОВ "ПРОФТОРГ-2012", ТОВ "Бістар 3000", та ПП "АВМ-Дніпро", здійснення яких відповідачем не ставиться під сумнів.

При таких обставинах позивачем документально доведено правомірність та реальність господарської операції з надання послуг по переробці договору № 11-П від 07.12.2012 р., укладеного між ТОВ "Метал Холдинг Львів" та ПП Фірма "Деал".

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з контрагентом - з ТОВ "Нові технології ТПВ", які встановив суд першої інстанції і ці обставини підтверджено матеріалами справи, що 01.03.2012 р. між ТОВ "Метал Холдинг Львів" та ТОВ "Нові технології ТПВ" укладено договір поставки № 37/12, відповідно до якого ТОВ "Нові технології" здійснило поставку позивачу металопродукції.

На підтвердження реальності здійснених цього договору позивачем надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, витяг з книги реєстрації довіреностей, податкові накладні. На оплату продукції надано платіжні доручення від 10.05.2012 р., 14.05.2012 р., 28.01.2013 р., 01.02.2013 р. Кім цього, виконання господарських операцій підтвердженго також подальшою реалізацією товару третім особам, на підтвердження чого надано відомості руху товарно-матеріальних цінностей та, вибірково, видаткові накладні, довіреності на реалізацію ТМЦ.

При тому суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, їх оформлення з недоліками не може мати впливу на податковий облік платника податків, оскільки вони використовуються для врегулювання перевезення товарів, що додатково підтверджується листом від 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 Міністерства доходів і зборів України згідно з яким товарно-транспортна накладна не входить до переліку документів, які дають право платнику податків на податковий кредит з податку на додану вартість.

Водночас, відповідності до розд.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна є документом обов'язковим для учасників транспортного процесу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно, ТТН призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак, визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У зв'язку з чим, ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а тому, відсутність таких документів не можна розцінювати як беззаперечне й самостійне свідчення безтоварності спірних господарських операцій із закупівлі товарів. А наявність ТТН не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит при здійсненні операцій із придбання товарів, оскільки, законодавчі норми не ставлять в залежність наявність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Окремо слід зазначити, що підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними.

На підставі досліджених доказів та обставин справи необхідно погодитись з висновком суду першої інстанції, що укладені позивачем правочини з вищевказаними контрагентами є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені, та у судовому порядку не визнані недійсними.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції належної оцінки актам ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 03.04.2014 р. №771/26-55-22-2/35921869 та ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 15.07.2013 р. з огляду на те, що.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта щодо неможливості підтвердження факту здійснення ТОВ "Метал Холдинг Львів" господарських операцій із вищезазначеними контрагентами, посилаючись на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 03.04.2014 р. №771/26-55-22-2/35921869 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Нові технології ТПВ щодо підтвердження господарських відносин за січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень 2012р та акт ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя від 15.07.2013 р. Про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ПП Деал з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 02.07.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 02.07.2013 р , оскільки платник податків (замовник по договору), який дотримався вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем договірних відносин вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податків та звітування тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та на віднесення певних сум до валових витрат через неможливість проведення перевірок у контрагентів. У разі якщо постачальник чи виконавець договірних відносин допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Щодо податкового-повідомлення рішення № 0002402204 від 26.08.2014 року, відповідно до якого до ТОВ "Метал Холдинг Львів" застосовано штрафні санкції в розмірі 510 гривень за не надання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, прийнятого на підставі акту перевірки № 858/13-50-22-04-11/33286209 від 08.08.2014 року за висновками якого встановлено порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме, не надання документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки необхідно зазначити таке.

Як встановлено судом, що листом № 20ю від 04.07.2014 року позивач повідомив ДПІ у Сихівському районі м.Львова про втрату та пошкодження документів та на підтвердження наведеного надав акт від 03.07.2014 року.

Відповідно до п. 44.5. ст. 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Пунктом 1.2.6 Наказу ДПС № 948 від 31.10.2012 року "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" не видано наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких обставин виключається відповідальність платника податків за не надання чи не повне надання документів до перевірки встановлену п.121.1 ст. 121 ПК України.

Колегія суддів також не приймає до уваги покликання апелянта на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 року у справі № 813/7820/13-а, оскільки вказаною постановою досліджувались обставини щодо проведеної податковим органом планової виїзної перевірки ТзОВ "Метал Холдинг Львів" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "ВКФ "Діара" за червень 2012р. та з ТзОВ БТК "Євробуд", з ТзОВ "Гарант Буд Сервіс", за весь період взаєморозрахунків, про що складено акт №192/22-10/33286209 від 24.09.2013р., а в матеріалах даної справи дослідженню підлягають господарські операції та взаєморозрахунки позивача з контрагентами: ТОВ "Нові технології ТПВ" за березень 2012 року, ПП фірма "Деал" за січень 2013 року, які за своєю суттю є різними обставинами.

Таким чином, враховуючи наведене та приписи ПК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ТОВ "Метал Холдинг Львів" правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми обчислених з вартості придбаних послуг у ТОВ Нові технології ТПВ та ПП Деал , а отже є протиправними податкові повідомлення-рішення рішень № 0002392204 та № 0002402204 від 26.08.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, в той же час суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки вони не ґрунтуються на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкових зобов'язань і податкового кредиту. Контролюючим органом не спростовано реальності виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем визначено суми бюджетного відшкодування з ПДВ, розмір від'ємного значення суми ПДВ, визначено суми грошового зобов'язання з ПДВ.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі № 813/7688/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 18.02.2016р.