Постанова

від 20.01.2007 по справі 35/534-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/534-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2007 р.                                                           Справа № 35/534-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Парасочці Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кутєпова Д.М. (директор), Бабак Т.В. (дов.№3 від 10.01.2007р.)

відповідача -  не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 4653Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 року по справі № 35/534-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стройком, ЛТД", м. Харків

до  Акціонерного товариства  закритого типу "Елласт", м. Харків

про стягнення 7974,55 грн.

встановила:

31 жовтня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Стройком, ЛТД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства  закритого типу "Елласт" 7974,55 грн. вартості виконаних робіт за договором підряду № 39 від 18.05.2005р., з яких: 7158,40 грн. основного боргу, 565,51 грн. інфляційних  та 250,64 грн. річних, крім того, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 р. по справі №35/534-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Стройком, ЛТД" 7158,40 грн. заборгованості, 565,51 грн. інфляційних, 250,64 грн. річних, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Акціонерне товариство закритого типу "Елласт" з рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2006 р. та прийняти нове рішення. Покласти на позивача всі судові витрати.

Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що місцевий господарський суд прийняв необґрунтоване рішення, неповно з‘ясував всі обставини справи та прийняв рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, посилається на те, що він не отримував ні копії позовної заяви від позивача, ні ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження по даній справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні разом з його представником, вважають апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Елласт" необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 р. вважають законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв‘язку з чим повинно бути залишено без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду  апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №2401472 від  19.12.2006р.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши у судовому засіданні позивача та його повноважного представника, обговоривши доводи апеляційної скарги,  перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

18 травня 2005 року між позивачем (підрядником) та відповідачем  (замовником) був підписаний договір підряду №39 (далі Договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався здійснити виконання робіт по ремонту м'якої  кровлі виробничого корпусу відповідача, а замовник взяв на себе обов‘язок прийняти роботу підрядника та оплатити її.

Вартість робіт та порядок розрахунків, передбачений п.2 спірного Договору, з якого вбачається, що оплата за виконані роботи проводиться відповідачем після повного закінчення робіт в цілому, або по окремим видам та етапам, на початку виконання робіт відповідач повинен перерахувати позивачеві аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від кошторисної вартості робіт. Згідно з п.4 Договору, виконані підрядні роботи приймаються сторонами по двосторонньому акту, який підписується на протязі трьох днів після завершення робіт.

Виконання робіт позивачем по ремонту м'якої  кровлі виробничого корпусу відповідача підтверджується актом приймання виконаних робіт за червень 2005 року на загальну суму 15158,40 грн.,  відповідної типової форми КБ-2в. Цей акт був підписаний як підрядником, так і замовником, скріплений печатками підприємств сторін і він є доказом факту і обсягів виконаних позивачем робіт. Також, колегія суддів вважає, що складання цього акту було спрямоване на погашення та виконання зобов'язань сторін за Договором. За весь час існування зобов'язань за цим Договором правомірність цього правочину  (акту) ніким не оскаржена, він юридично існує і волевиявлення сторін в ньому здійснено. Претензії по якості, по прихованих недоліках відповідачем позивачеві пред‘явлено не було.

Відповідач свої зобов‘язання щодо виконання умов Договору виконав частково, здійснивши розрахунки з позивачем лише в сумі 8 000,00 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 158,40 грн.

Відповідач наполягає на тому, що господарський суд Харківської області при винесенні оскаржуваного рішення не звернув увагу на те, що спірна накладна, екземпляр відповідача, не має підписів одержувача та особи, якою передано товар.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідачем порушено вимоги ч.2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, твердження ж відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки докази цього твердження відповідача в матеріалах справи відсутні.  

Отже відповідач а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надав документально підтверджених доказів оплати заборгованості перед позивачем як після отримання ним від позивача виконаних ремонтних робіт у повному обсязі, так і після пред'явлення йому позивачем претензії, яку слід вважати вимогою на оплату в порядку, передбаченому статтею 530 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що свої зобов'язання перед позивачем по сплаті боргу відповідач не виконав, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, чим змусив його звернутися з позовом до господарського суду Харківської області .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 7 158,40 грн. визнав обґрунтованими і підтвердженими наданими суду відповідними доказами цілком законно та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, також  погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 565,51 грн. та 3% річних в сумі 250,64 грн. є обґрунтованою, вона підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та є такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, посилання заявника скарги на те, що суд першої інстанції  належним чином не повідомив його про дату і місце розгляду справи, не відповідає дійсності зважаючи на таке.

Матеріали справи свідчать, що представник відповідача ні в призначене судове засідання 31 жовтня 2006 року, ні в судове засідання 20 листопада 2006 року, як і в судове засідання апеляційної інстанції, не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання, був повідомлений належним чином. Всі процесуальні документи направлялись у встановлені законом строки, на адресу відповідача, що вказана як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, про що свідчить штамп канцелярії суду та поштове повідомлення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач не представив жодного належного доказу того, що ним не отримані вищезазначені процесуальні документи суду, а також копія позовної заяви, яка була надіслана позивачем цінним листом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №121459 від  08.06.2006р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

На цій підставі судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 року у справі № 35/534-06 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

Керуючись статтями 33, 36, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

        постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 року у справі № 35/534-06  залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 суддя                                                                      

                                 суддя