Постанова

від 10.04.2007 по справі 13/530-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/530-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                           Справа №   

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі

за участю представників:

позивача –не з'явився,

відповідача –Федоров І.О.(довіреність у матеріалах справи),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4664С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 09 листопада 2006 року по справі № 13/530-06

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Глухівський лісгосп", м. Глухів

про  стягнення 8650,00 грн.

встановила:

Позивач - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 8650 грн. 00 коп. штрафу, який нарахований в зв'язку з неправильним оформленням відповідачем неладної № 32520830 та дорожньої відомості при відправленні вантажу зі станції Глухів Південно-Західної залізниці на станцію призначення Ароматна Придніпровської залізниці, а саме -  невірно зазначено код вантажоотримувача.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Лиховид Б.І.) від 09 листопада 2006 року позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Глухівський лісгосп" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 8650 грн. 00 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивоване тим, що відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідач  з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09 листопада 2006 року. Зокрема, відповідач посилається на те, що ним невірно вказано лише код одержувача, а адресу та інші відомості вказано правильно та в повному обсязі; вантаж доставлений одержувачу своєчасно і, оскільки, на думку відповідача, відсутній склад господарського правопорушення, то відсутні і підстави для застосування передбаченої статтею 218 Господарського кодексу України господарсько-правової відповідальності.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Відзив мотивовано тим, що відповідачем (відправником вантажу) порушено зобов'язання щодо обов'язкової перевірки внесених до перевізних документів відомостей, отже господарське правопорушення з боку відповідача має місце; крім того, позивач вказує, що згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України відправник має сплатити штраф незалежно від виникнення негативних наслідків, пов'язаних із зазначенням у накладній неправильних відомостей.

Позивач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання 02.04.07 (що засвідчено підписом представника позивача Чабіної М.С. на третьому аркуші обкладинки справи), не скористався своїм процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні. Враховуючи, що позицію позивача стосовно предмету спору викладено у відзиві на апеляційну скаргу та з'ясовано судом у попередніх судових засіданнях, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу по суті без участі представника позивача.

Заслухавши представника відповідача у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

27.03.2006 р. зі станції Глухів Південно-Західної залізниці на станцію призначення Ароматна Придніпровської залізниці, відповідач відправив вантаж - пропси рудничні, у вагоні № 67856666 по накладній № 32520830, одержувачу: ВАТ "Павлогардвугілля" філія "Павлоградське управління по матеріально-технічному забезпеченню". В накладній № 32520830 відповідач помилково зазначив код одержувача 3437, тоді як необхідно було зазначити 1238. Факт допущення вказаної помилки та її подальшого виправлення з ініціативи позивача не заперечується представником відповідача і підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, місцевим господарським судом встановлено, що на підставі телеграми-запиту № 1 від 02.04.2006 р., телеграми-відповіді № НР 1 від 02.04.2006 р., листа відправника № 206 від 02.04.2006 р., довіреності одержувача вантажу № 9/9 від 29.12.2005 р. та листа № 36/113 від 02.08.2004 р. станції Ароматна Придніпровської залізниці у накладній та дорожній відомості № 32520830 зроблено заміну коду одержувача на 1238. За даним фактом згідно з п. З „Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. за № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855, був складений акт загальної форми №188т від 02.04.2006 р. та № 190т від 02.04.2006 р.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 „Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за №863/5084 (далі –Правила) вантажовідправником заповнюються такі графи комплекту перевізних документів, як «Одержувач», а саме зазначаються точне й повне найменування одержувача та його цифровий код.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту залізниць України. Передбачений ст. 122 Статуту залізниць України штраф є засобом забезпечення належного виконання відправником зобов'язань, які випливають з договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідно накладною. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми. Як уже зазначалося, позивачем  було складено відповідні акти загальної форми №№188т від 02.04.2006 р. та № 190т від 02.04.2006 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у накладній коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмір! п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Колегія суддів відзначає, що місцевим господарським судом правомірно застосовано до спірних правовідносин приписи вищенаведених нормативних актів і у відповідності до їх вимог зроблено висновок, що з відповідача має бути стягнуто 8650 грн. 00 коп. (п'ятикратний розмір зазначеної у накладній № 32520830 суми провізної плати 1730,00 грн. 00).

Відповідач, заперечуючи проти рішення суду, посилається на постанову Вищого господарського суду України від 07.03.06 у справі №6/37 за аналогічним позовом. У даній постанові, якою залишено без змін  рішення судів першої та другої інстанцій про відмову у позові, зокрема зазначено, що господарсько-правова відповідальність за неправильне заповнення залізничної накладної має застосовуватися до вантажовідправника лише у тому випадку, якщо у накладній невірно вказано одночасно і код, і адресу та відповідно вантаж доставлено не за місцем призначення з негативними наслідками.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем доказів, постановами від 19.06.06, від 29.06.06 та від 20.12.06 Вищого господарського суду України, що набрали законної сили, у справах № 12/448-05-10795, №24/223-27/490 та №14/194 за аналогічними позовами суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевих та апеляційних господарських судів про те, що позови підлягають задоволенню. При цьому Вищим господарським судом України зазначено, що статтею 24 Статуту залізниць України передбачено відповідальність відправника за неправильність даних, зазначених у накладній, а тому господарсько-правова відповідальність має бути застосована до відправника, у відповідності зі статтею 122 вказаного Статуту, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Крім того, Вищий господарський суд України вказує на те, що відповідно до роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 (із змінами та доповненнями), при застосуванні статті 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність господарського правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відправник не перевіряв внесену до перевізних документів інформацію. Відправлення вантажу відбулося 27.03.06, і лише на підставі телеграми-запиту позивача №1 від 02.04.06 була надана телеграма №НР 1 від 02.04.06 зі станції відправлення на станцію призначення щодо виправлення коду одержувача вантажу. Тобто перевізник змушений був самотужки з'ясовувати, хто є одержувачем вантажу. Отже, відправником не виконано зобов'язань, покладених на нього чинними нормативними актами, а саме - Статутом залізниць України, та вищевказаними Правилами, на пункт 1.6 яких обґрунтовано посилається позивач.

Крім того, як вбачається з системного аналізу змісту статті 122 Статуту залізниць України та Правил, відповідні штрафні санкції застосовуються до вантажовідправника за кожне з порушень,  перелічених у статті 122 Статуту залізниць України, а не за їх сукупність, як це стверджує відповідач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження відповідача зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене вище та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 09 листопада 2006 року по справі №13/530-06 –залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді