Постанова

від 12.04.2007 по справі б-31/98-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Б-31/98-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                           Справа №   

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі

за участю представників сторін:

ппрокурора –Чопко М.П.,

кредиторів  -  Гавриш І.Л. за довіреністю № 3264/10/10-015 від 10.04.07р., Демчан А.В. за довіреністю № 3092/10/10-015 від 04.04.07р.,

боржника –Подвезька Д.В. за довіреністю від 30.03.07р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № 1005Х/2-4 )  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова та апеляційне подання  (вх. № 1055Х/2-4 )  Прокурора Жовтневого району м. Харкова на ухвала  господарського суду  Харківської області від 16.02.2007 року по справі № Б-31/98-06

за заявою  Прокуратури Жовтневого району м. Харків в інтересах держави в особі  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

до товариства з обмеженою відповідальністю «Наіра», м. Харків

про визнання банкрутом, -

встановила:

Прокуратура Жовтневого району м. Харків в інтересах держави в особі  ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова подала заяву про  порушення справи про банкрутство ТОВ «Наіра»на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Харківської області від  16.02.2007р. по справі № Б-31/98-06 (суддя Пуль О.А.) відмовлено в задоволені заяви про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «Наіра», м. Харків, код 30140264. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, встановлений ухвалою господарського суду Харківської області про порушення справи про банкрутство від 13.11.2006р.

Кредитор, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. по даній справі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищевказану  ухвалу, а справу направити на новий розгляд,    посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права.       Апелянт стверджував, що ним неодноразово перевірялося місце знаходження керівника боржника, що підтверджується актами перевірок місцезнаходження керівника органів боржника –юридичної особи за місцем реєстрації платника податків ТОВ «Наіра»№ 59 від 17.10.2006р. та № 63/24-017 від 23.11.2006р. якими встановлено, що керівні органи боржника за місцем реєстрації не знаходяться.

Апелянт стверджував, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова надавала до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначено, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено. Відповідно до п.4 ч.8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»запис про відсутність  юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про  відсутність  підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор вносить до Єдиного державного  реєстратору у разі  повернення до  державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку  про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

На підставі викладено апелянт зазначав, що  факт відсутності керівних органів боржника - ТОВ «Наіра»за його місцезнаходженням, що є підставою для визнання боржника банкрутом за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Прокурор Жовтневого району м. Харкова, не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. по даній справі, подав апеляційне подання, в якому просив скасувати вищевказану  ухвалу, а справу направити на новий розгляд,    посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; п.4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Боржник вважав ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. по даній справі законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просив залишити апеляційне подання Прокурора Жовтневого району та апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегією суддів встановлено, що  згідно зі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарським судом справу про банкрутство відсутнього боржника порушується, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення провадження у справі відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Клопотання боржника про повернення заяви без розгляду на тій підставі, що загальний розмір вимог складає менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати є необґрунтованими, оскільки при порушенні справи про банкрутство за умовами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розмір вимог кредиторів може бути менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати. На момент звернення  Прокуратура Жовтневого району м. Харків в інтересах держави в особі  ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова   з заявою про порушення справи про банкрутство боржника мінімальна заробітна плата складала  375 грн.

Матеріали справи свідчать, що прокурор та кредитор в обґрунтування своїх вимог посилались на те, що за місцем реєстрації керівні органи боржника не знаходяться.

Відповідно до ст. 93 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до пунктів 29, 30 статуту боржника від імені ТОВ «Надра»виступає директор або його заступник, а директором боржника з 24.10.2005 р. є Матвієвська А.Ю.

Адресою директора боржника Матвієвської А.Ю. є м. Харків, вул. Ощепкова, б. 7-А, кв. 51, але матеріалами справи підтверджено, що  Матвієвська А.Ю. відсутній вказною адресою.

У витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є посилання на те, що статус відомостей про юридичну особу - боржника не підтверджені, окрім того, не містить відомості про відсутність боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців», відсутність боржника підтверджується лише записом державного реєстратора про відсутність юридичної особи, який здійснюється в порядку, встановленому ч. 7 ст. 19 вказаного Закону. Внесені відомості про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу свідчать про порушення юридичною особою встановленого порядку надання щорічно реєстраційної картки. У відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей, тощо.

Згідно з вимогами ч.1,ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Надані до матеріалів справи акти перевірок від 23.11.2006 р. та 17.10.2006 р. про відсутність керівних органів боржника за адресою: вул. Текстильна, 24  м. Харкова,  не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначені акти містять різну інформацію про трьох різних власників приміщень, про те, що боржником з цими особами договір оренди не укладався. Кредитор встановлює актом № 59 від 17.10.2006 р. власників будинку (приміщення) за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 24, ТОВ «Емріс і К» та ПП «Текстиль сервіс», разом з тим, надає акт від 23.11.2006 р., який цю інформацію спростовує, встановлюючи іншого власника приміщень - ПП Кіріченко О.В. Зазначені відомості спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення на ім'я боржника ухвали господарського суду уповноваженій особі Матвієвській А.Ю. 18.11.2006 р., яке знаходяться в матеріалах справи, (т. 1 а.с. 73).

Щодо обставин неподання протягом року декларацій та іншої звітності до податкової інспекції судом встановлено, що боржник протягом 2006 р. звітував перед кредитором. Також за поясненнями боржника ним здійснюється підприємницька діяльність, але така, що не передбачає оподатковуваних операцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а  прокурором та кредитором не було доведено встановлених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ознак відсутності боржника, тому в суду не має законних підстав визнавати ТОВ «Надра»банкрутом із застосуванням процедури банкрутства згідно зі  ст. 52  вказаного Закону, а отже вимоги прокурора не підлягають задоволенню.

Матеріали справи також свідчать, що 04.08.2005 р. боржник надіслав, а 08.08.2005 р. кредитор отримав декларацію з ПДВ за липень 2005 р. з виправленими помилками за червень 2005 р., в якій зазначено суму податкового зобов'язання 65000 грн. Разом з цим поштовим відправленням боржник надіслав уточнений розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за період грудень 2004 р. з виправленням помилки за період серпень 2004 р., який свідчить про наявність суми бюджетного відшкодування 407557 грн.

Кредитор, на підставі того, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням помилок заповнений боржником всупереч правилам, зазначеним у затвердженому «Порядку комп'ютерної обробки звітних документів платників податків!»від 02.11.2004 р. за № 691, а саме, складений не за формою встановленого зразка, звіт визнав не прийнятим та не визнаним органом ДПС, як податкова звітність; було запропоновано надати новий розрахунок. Про це зазначено в листі - повідомленні від 08.08.2005 р. за № 5685/10/28-212 (т. 1 а.с. 122), який надіслано поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням та поштовою квитанцією від 09.08.2005 року, але повернуто до ДПІ з позначкою „за витіканням терміну збереження".

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що прийняття податкових декларацій є обов'язком податкової інспекції приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників і повернути її можливо виключно з підстав, визначених цим Законом, а саме: декларація, що заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Отже, неврахування боржником виправлених показників, що містяться в уточненому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ є безпідставними.

На підставі викладеного, колегія  суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарський суд Харківської області від 16.02.2007р. прийнята у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підлягає залишенню без змін. Заперечення викладені, як в апеляційному подання так і апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими і підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями  52 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 99,101, п. 1 ст.103, статтями 105, 106 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова та апеляційне подання  Прокурора Жовтневого району м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.02.2007р. по справі № Б-31/98-06  залишити без змін.   

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді