Рішення

від 16.02.2016 по справі 910/32289/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016Справа №910/32289/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції"

про стягнення 277 080,42 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Павлюк О.А. - довіреність від 02.12.2016 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТИП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські продуктові традиції" про стягнення 277 080,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару від позивача, згідно умов Договору поставки №150/121/131 від 01.08.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 277 080,42 грн. - основного боргу, 4 290,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.02.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року відкладено розгляд справи на 16.02.2016 року.

16.02.2016 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.12.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.02.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АНТИП (далі по тексту - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українські продуктові традиції (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №150/121/131 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі - Товар ) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що за цим Договором найменування Товару, його асортимент та ціна визначається Специфікацією (Додаток №1 до цього Договору), що є його невід'ємною частиною.

Оплата здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту постачання за поставлений товар. У випадку відкриття нових магазинів мережі, в яких Покупець має намір здійснювати продаж Товару, що постачається Постачальником оплата за першу поставку в цих магазинах, здійснюється протягом 40 (сорок) календарних днів після відкриття відповідного магазина (п. 5.8. Договору).

На виконання умов Договору в період з 25.09.2014р. по 10.04.2015р. позивачем поставлено та передано у власність, а відповідачем прийнято товар на суму 277 080,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними в кількості 255 штук.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа ВГСУ Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України .

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 277 080,42 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив та передав у власність відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору поставки, а відповідач в порушення умов Договору поставки не сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 277 080,42 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 277 080,42 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 290,00 грн. (платіжне доручення №1558 від 01.10.2015 року на суму 4 290,00 грн.) однак за позовні вимоги позивач повинен сплатити 4 156,20 грн. (позовні вимоги про стягнення 277 080,42 грн. * 1,5% = 4 156,20 грн.), а тому наявна переплата 133,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З врахуванням вищевикладеного, та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , судом повертається позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 133,80 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українські продуктові традиції (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ДЗЕРЖИНСЬКОГО, будинок 114; код ЄДРПОУ 38451148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТИП (04074, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОЗАБАРСЬКА, будинок 21-А; код ЄДРПОУ 35018273) 277 080 (двісті сімдесят сім тисяч вісімдесят) грн. 42 коп. - основного боргу, 4 156 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 20 коп. - судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АНТИП (04074, м. Київ, ВУЛИЦЯ НОВОЗАБАРСЬКА, будинок 21-А; код ЄДРПОУ 35018273) 133 (сто тридцять три) грн. 80 коп. - зайво сплаченого судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.02.2016 року.